174499

Кожен четвертий сільгоспвиробник свідомо купує контрафактне насіння

Як повідомила Олександрина Овдієнко, представниця «АПК-Інформ», в ході семінару, що пройшов 23 лютого в Києві в рамках виставки  «Зернові Технології 2018», аналітики опитали по 150 виробників соняшника і кукурудзи на предмет того, чи мали вони справу з контрафактним насінням. Про це пише propozitsia.com

Опитування проводилося лише серед тих виробників, рілля яких займала площу не менше, ніж 100 га. Кожне третє господарство відповіло, що стикалося з фальсифікатом. А кожне четверте зізналося, що не тільки стикалося, але й свідомо купувало контрафактне насіння, адже воно дешевше. Проте така економія призвела до відповідних наслідків. Так, виробники кукурудзи, що купували фальсифікат, визнали нижчу схожість, а виробники соняшнику – його низьку врожайність.

Щодо прийнятних цін, то виробники кукурудзи, які обробляють до 5 тис. га, розповіли, що вони згодні купувати насіння за ціну не вище 3 тис. грн. А ті аграрії, площа господарств яких дорівнює 5-10 тис. га – від 3 до 4 тис. грн.

Також в ході опитування малі виробники поскаржилися на брак лояльності з боку насіннєвих компаній, які неохоче надавали знижки і не були такими уважними до них, як до великих підприємств.

Зауважимо, що найчастіше випадки з торгівлею фальсифікатом фіксуються  у Київській області.

Імпорт пальмової олії в Україну максимальний за сім сезонів

Обсяг склав 11,3 тисячі тонн, коли за останній місяць минулого року 12,5 тисяч тонн. Про це повідомили в УкрАгроКонсалт. Згідно повідомленню імпорт скоротився також і відностно січня 2017 року на 2,6 %. Тоді в Україну було поставлено 11,6 тисяч тонн, пише landlord.ua.

За даними аналітиків, разом з цим, за 2017/18 маркетинговий рік Україна імпортувала найбільше за останні сім сезонів.

«У 2017/18 сезоні (вересень-січень) Україна імпортувала максимальний за останні сім сезонів обсяг пальмової олії — 101,7 тис. тонн, що майже на 18% більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого сезону, тоді було поставлено 86,2 тисяч тонн. За п’ять місяців 2017/18 сезону обсяг реекспорту з України скоротився на 47,4% і склав 2 тис. тонн проти 3,8 тис. тонн роком раніше», — кажуть економісти.

Згідно повідомленню, Індонезія основний постачальник цього продукту в Україну.

«Географія імпорту пальмової олії в Україну продовжує демонструвати зміни, характерні для початку поточного сезону. Так, Індонезія продовжує нарощувати поставки і займає 77% всього українського імпорту. Малайзія — 7%, навпаки, знизила товарний потік і поступилася першістю новому гравцеві — Гондурасу — 12%. Крім того, в числі лідируючих експортерів залишається Колумбія — 3%, яка вперше поставила пальмову олію в Україні у 2017/18 сезоні», — додали в УкрАгроКонсалт.

Шахраї "кинули" фермера на 300 тисяч гривень

44-річний житель Липоводолинського району розповів поліції, що він вперше вирішив скористатися інтернетом і заощадити на придбанні мінеральних добрив і потрапив на шахраїв, пише ТСН.

«Фермер розповів в поліції, що спочатку зв'язався з представником однієї з компаній, що знаходиться в Києві. Обидві сторони домовилися про спосіб оплати та строк отримання товару. За домовленістю керівник агрофірми перерахував обумовлену суму в 300 тис. грн і підтвердив замовлення. Коли під час чергового телефонної розмови відправник почав плутатися в термінах відправки, він повідомив, що поскаржиться в поліцію, після чого телефон продавця перестав відповідати, а оголошення на сайті видалили », - наголошується в повідомленні.

Поліція за даним фактом відкрила кримінальне провадження за ч.3 ст. 190 (шахрайство, вчинене у великих розмірах) Кримінального кодексу України. Правоохоронці намагаються встановити і затримати зловмисників, причетних до шахрайської схеми.

Ефективний агробізнес = великий агробізнес?

Генеральний директор УАК Павло Коваль під час конференції «Сучасні тренди землекористування в Україні та їх вплив на ефективність агробізнесу» презентував результати діяльності с/г підприємств різних розмірів, які були отримані в ході досліджень Української аграрної конфедерації, акцентувавши увагу на ефективності використання землі досліджуваними підприємствами.

Аналізуючи ефективність сільськогосподарських ділянок різних форм власності, експерт зазначив:

«Я впевнений, що дрібні індивідуальні виробники не реалізують експортний потенціал України. А ми сьогодні вже не можемо від цього відмовитись. Давайте відмовимось від 30% валютних надходжень, заборонивши адміністративним шляхом агрохолдинги. Давайте відмовимось від 43% експорту, давайте відмовимось від 18% українців, зайнятих у сільському господарстві. Давайте проаналізуємо: хто створював останні 15 років робочі місця? Конкурентні робочі місця».

На думку Леоніда Козаченка, президента ВГО "УАК", майбутнє аграрного розвитку країни у гармонійному співіснуванні 3 видів фермерських господарств та грамотній диферсифікації підтримки кожного з них: найбільше допомоги мають отримати від держави найменші господарства, меншу - середні і найменше - великі агрохолдинги. Можливо, агрохолдинги потребують підтримки лише у дешевих кредитах та державній компенсації відшкодування вартості техніки вітчизняного виробництва. 

Важливо: у оновленій програмі держпідтримки компенсацію збільшено з 20% до 25%. Також збільшено перелік техніки - з 800 до 2300 найменувань від 60 українських виробників. У бюджеті-2018 на цей напрям передбачено майже 1 млрд гривень.

Продовження виступу експертів у відео:

Виступи спікерів наживо можна переглянути за посиланням, а також на нашій сторінці у facebook.

Дар'я Анастасьєва

ГМО-кукурудза корисна для здоров'я: результати досліджень

Італійські вчені прийшли до висновку: генетично модифікована кукурудза менш схильна до небезпеки зараження мікотоксинами – продуктами життєдіяльності цвілевих грибів, пише 24tv.ua.


Використання ГМ-культур значно знижує ризик отруєнь забрудненим зерном. Крім того, технології генної інженерії допомагають підвищити врожаї кукурудзи на 5-25% в залежності від регіону. Робота опублікована в журналі Scientific Reports, йдеться в Naked-science.
Кукурудза – друга з найбільш популярних у всьому світі ГМО-культур після сої. ЇЇ посіви займають 95,9 мільйона гектарів, що становить близько третини від усіх площ, зайнятих кукурудзою. Велика частина полів ГМО-кукурудзи розташована в США, Бразилії, Аргентині та Канаді.

Метааналіз включає дослідження, що проводилися впродовж 20 років – з 1996 по 2016 рік. У початковий список потрапили 6 006 робіт, з них вчені відібрали 79 статей, в яких порівнювалися врожайність, якість зерна та швидкість розкладання біомаси генетично модифікованої і звичайної кукурудзи, а також взаємодія культур з іншими організмами – наприклад комахами.
З'ясувалося, що застосування ГМО-кукурудзи дозволяє отримувати на 5-25% більше зерна з тієї ж площі. Також генетично модифікована кукурудза виявилася на 29-36% більш стійкою до різних мікотоксинів. За словами вчених, причина в тому, що ГМО-кукурудза стійка до впливу комах, які переносять цвілеві гриби і ушкоджують рослини, створюючи сприятливе середовище для розмноження грибів.

Мікотоксини викликають отруєння, порушують функції нирок і можуть посилювати ризик розвитку онкологічних захворювань, тому зерно проходить очистку. Автори аналізу дослідження вважають, що застосування ГМО-кукурудзи може спростити цей процес і знизити ризик отруєнь.

 

Біоетанольний підрозділ на цукровому заводі дозволить підвищити його рентабельність

Таку думку висловив провідний спікер ІІ Міжнародного конгресу для виробників та переробників цукрового буряку Sugar World 2018 Василь Долінський, повідомляє прес-служба НАЦУ "Укрцукор".

«Оцінюючи перспективи диверсифікації та виробництва біоетанолу, варто звернути увагу на сильні та слабкі сторони проекту. Якщо розглядати біоетанол як товар, то він має стабільний високий попит та оборотність, що має рентабельність 15-30%. Окрім того, побудувавши біоетанольний комплекс, у підприємства з’являється можливість модернізувати виробництво та налагодити виробництво хлібопекарських дріжжів або скрапленої вуглекислоти, які реалізовуються як окремі продукти. Так, наприклад, завод, що щоденно переробляє 200 т меляси, дає 50 т біоетанолу і 40 т вуглекислоти. Собівартість рідкої кислоти – $30, при ринковій ціні – не менше $100», - пояснив Долінський.

Проте, сьогоднішня недосконалість законодавства гальмує розвиток ринку. В Україні складається ситуація, коли цукровий завод, який інвестував у потужності переробки меляси на біоетанол, не має змоги реалізувати продукцію без ліцензії від ДП «Укрспирт».

«Відбувається це тому, що законодавчо біоетанол прирівняний до спирту і обидва продукти мають однаковий код УКТЗЕД 2207. Хоча біоетанол – це спирт етиловий зневоднений виготовлений із цукро та крохмалевмісної сировини. Таким чином, завод не може реалізувати біоетанол, так як для продажу спирту потрібна оптова ліцензія вартістю 500 тис. грн у рік, яку Кабінет Міністрів видає лише для ДП «Укрспирт. Для законодавчого врегулювання цього питання, необхідно прийняти законопроект про обов’язковість додавання біоетанолу до бензину. Тоді, біоетанол буде вважатись не спиртом, а пальним, маючи свій код УКТЗЕД», - коментує Долінський.

Розвиток агросектору та енергетики України змушує зрушити з мертвої точки ринок біоетанолу та переймати досягнення у країн Європейського союзу, Бразилії та США. Як правильно реалізувати біоетанольний проект та коли чекати законодавчих змін будемо обговорювати в ході ІІ Міжнародного конгресу для виробників та переробників цукрових буряків Sugar World 2018 під час спеціальної секції «Диверсифікація діяльності цукрових заводів».

Нагадаємо, що наразі в Україні працює два комплекси з виробництва біоетанолу з мелясної барди – ТОВ «БІОПЕК» (Гнідавський цукровий завод) та біоетанольний комплекст на базі Узинського цукрового заводу.