178171
182818

Кожен п’ятий літр українського молока йде на експорт

Таким висновком на своїй сторінці в Facebook поділився Максим Фастєєв, аналітик компанії «Інфагро», пише agroday.com.ua.

Приблизно таку ж оцінку дає і ФАО: за їхніми підрахунками, частка експорту в переробці молока за підсумками 2017 року перевищила 20%. При цьому збільшилися й обсяги переробки — на 4,1%, до 4,4 млн тонн.


Оцінки Фастєєва менш оптимістичні. За його даними, переробка молока зросла лише на 2-3%.

Аналітик наголошує, що сировина у всіх ключових країнах-експортерах дешевшає, а світовий ринок біржових товарів затоварений. Останнє не стосується хіба що масла.

При цьому у Північній півкулі спостерігається сезонне зростання виробництва сировини, ціна на неї знижується — в рамках ринкової логіки й динаміки останніх років.

Нагадаємо, про зниження закупівельних цін на молоко в Україні нещодавно повідомила Асоціація виробників молока. Фермери у всьому звинувачують молокопереробні заводи — нібито вони в результаті змови опустили ціни нижче собівартості молочної сировини. Відповідну заяву було подано до Антимонопольного комітету.

Ваш вибір 'Подобається'.


В Україні здорожчали м'ясо та овочі, а цукор та гречка подешевшали

За даними інфляційного барометра, курятина подешевшала на 0,5% і коштує 91 грн за кілограм. Свинина додала в ціні майже 8%, а яловичина – 14,5%. Про це пише ТСН.

Зросли в ціні й овочі – буряк наполовину, картопля на 43%, а цибуля – на 20%.

Разом з тим є деякі продукти, які, навпаки, подешевшали. Незначне зниження ціни стосується цукру, сала, макаронів та гречки.

Ваш вибір 'Подобається'.


Аграрна технологічна революція врятує людство від голоду

Проте, аграрії вже зараз стикаються з проблемою малої врожайності через хвороби, що постійно мутують. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на колонку Крістіана Телла для Нового времени.

Феномен впровадження останніх ICT-винаходів у сільськогосподарській діяльності називають Smart Farming, або ж Третьою зеленою революцією. Цифрова трансформація зможе в декілька разів збільшити віддачу від сил і коштів, що вкладають аграрії, тому у цьому напрямі працюють всі глобальні гравці ринку.

Так, нещодавно почала розвиватись технологія точного землеробства. Аграрії, за допомогою спеціальних технологій (наприклад, знімки із супутників), збирають велику кількість даних та інформації на різних ділянках поля, які спеціальні програми обробляють та систематизують, що дозволяє легше встановлювати локальні причини хвороб або ущільнень. Це дозволяє свідомо приймати рішення щодо внесення добрив і засобів захисту рослин.

Обсяг зібраної інформації надзвичайно великий, тому у точному землеробстві зазвичай використовують великі дані (big data), які допомагають враховувати водночас і погодні умови, і швидкість вітру, і температуру ґрунту й історичну інформацію щодо клімату та стану ґрунту під час аналізу та прийняття рішень.

Автор також звертає увагу на те, що великі дані часто ідуть поруч із технологією штучного інтелекту (AI), який може допомагати аграріям у декілька способів. Так, завдяки глибокому навчанню (deep learning) аграрний "Siri" (особистий помічник на мобільному телефоні) може проаналізувати зібрані дані на полях, знайти і вивчити складні алгоритми і, як наслідок, надати рекомендації на базі предиктивного аналізу. Чим більше даних має штучний інтелект – тим точніший його прогноз майбутніх трендів. З часом технологія AI стане потужним інструментом, який допоможе організаціям справлятися зі зростаючою складністю сучасного сільського господарства.

Тому на думку Крістіана Телла, зараз людству немає нагальної потреби шукати нову планету, придатну для життя, адже нові технологічні рішення вже існують і вони поступово починають допомагати рятувати поля від хвороб та неврожайності. Головне, щоб аграріії та підприємці зрозуміли потенціал подібних технологій і активно їх розвивали.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Ціни на сою та соняшник ростуть завдяки переробникам

Вартість сої та соняшника в Україні продовжує зростати завдяки активізації закупівель переробниками, пише agro-business.com.ua.

Так, трейдери продають в порту сою без ГМО по 13000-13300 гривень за тонну, а сою з ГМО 12650-12850 гривень за тонну. Водночас переробники пропонують 12900-13200 гривень за тонну з доставкою на завод. А за наявності високого протеїну готові платити до 13000 з місця, незважаючи на наявність ГМО.

Тим часом на ринку соняшника активізується конкурентна боротьба між переробниками за вільні партії олійної культури. Вартість соняшника зросла до 12300-12500 гривень за тонну з доставкою на завод, але в деяких випадках переробники платять 12300-12400 гривень за тонну на місці.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Аграрії не зацікавлені в участі в урядовій програмі компенсації вартості сільгосптехніки

Про це свідчить опитування, проведене Всеукраїнською Аграрною Радою серед аграріїв, у обробітку яких знаходиться від 500 до 5000 га землі, повідомляє прес-служба.

«Я в основному купую імпортну техніку, вітчизняну – дуже рідко. Якість вітчизняної техніки значно гірша», - зазначив Володимир Голованьов, власник ТОВ «Торецьке», додавши, що урядова програма передбачає компенсацію вартості техніки лише на етапі купівлі. Але через її недостатню якість обслуговування вітчизняної техніки обходиться дорого..

Аграрій додав, що ще минулого року, коли ця програма була вперше запущена, ціни на техніку на вітчизняному ринку виросли 20% - рівно той відсоток, який мала відшкодовувати сільгоспвиробникам держава.

Крім того, за словами сільгоспвиробників, перелік виробників, чия техніка може брати участь в програмі, обмежений.

«Минулого року ми придбали три одиниці української техніки, по жодній з них не було компенсації. Просто тому, що цієї техніки не виявилось у переліку, затвердженому Міністерством аграрної політики і продовольства», - зазначив фермер Олексій Петров.

Нагадаємо, що в поточному році Кабінет міністрів України розширив програму часткової компенсації вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва до 945 млн грн. У 2017 році на фінансування даної програми було передбачено 550 млн грн, з яких витрачено - менше половини.

Загалом, цьогоріч уряд збільшив державну підтримку аграрної галузі до 6,3 млрд грн з 5,5 млрд грн у 2017 році.

Зокрема, Кабінет міністрів спрямував 4 млрд грн на підтримку галузі тваринництва, 1 млрд грн на підтримку фермерських господарств і кооперативів і 300 млн грн – на підтримку садівництва та виноградарства.

Однак на переконання самих аграріїв та провідних експертів галузі, цьогорічні порядки розподілу державної підтримки викликають значне занепокоєння як в частині їх загальної доцільності, так і невідповідності діючому законодавству України, оскільки затверджений механізм розподілу коштів неефективний та розроблений в інтересах конкретних великих гравців ринку.



В Україні відкриють нову агрохімічну лабораторію

Про це повідомляє прес-служба компанії, пише agravery.com.

В компанії наголошують, що сьогодні в Україні досить мало якісних агрохімічних лабораторій, тому такий крок — це ще одна сходинка на шляху до раціонального використання ресурсів та збільшення врожаїв.

«Завдяки такій лабораторії ми зможемо проводити аналіз основних елементів в ґрунті (визначати рівень PH, азоту, фосфору, калію і органічної речовини), тестувати якість добрив, які ми закуповуємо, проводити дослідження кормів і води. Це дасть нам можливість точно знати, на якому полі, яка кількість добрив потрібно вносити для отримання запланованого врожаю», — розповів науковий фахівець LNZ Group Анатолій Даценко.

В компанії пояснили, що раніше LNZ Group замовляла подібні послуги в інших агрохімічних компаніях, тепер же зможе в будь-який момент робити всі аналізи на своїй базі й коригувати ситуацію в залежності від тих чи інших змін.

За словами директора з аграрного виробництва компанії Романа Франчука, для лабораторії буде закуплена спеціальна техніка: всюдихідний автомобіль, на якому буде розташований ґрунтовідбірник. Також в планах і придбання приладу для проведення електрокондуктивності ґрунту.

«Завдяки цьому ми зможемо завантажувати завдання для відбору зразків ґрунту із заданого поля (по зонам і по сітці). Електрокондуктивність ґрунту дозволить визначати типи ґрунтів, оскільки на одному полі їх може бути кілька, визначити глибину залягання плужної підошви, відсоток відносної вологості», — сказав він.

Спираючись на типи ґрунтів, фахівці зможуть давати різні норми добрив під ту чи іншу культуру, яка буде висіватися на поле.

«Для цього була придбана воронку для локаційного розкидання добрив і сівалки, обладнані електроприводами, в які також завантажуються завдання на посів. Уже в цьому році будемо сіяти такими сівалками ділянки гібридизації для компанії Monsanto. Так, до поливної зони сівалка сіятиме кукурудзу з меншою щільністю, в поливної зоні норма висіву автоматично перемикатися на загущену, а після поливної зони знову — на звичайну», — пояснив Роман Франчук.

Довідка:

LNZ Group — сучасна диверсифікована агропромислова компанія, яка об'єднує 33 агрофірми в Черкаській і Сумській областях. Орендує 60 тис. га землі і забезпечує роботою 3 тис. працівників в сезон. LNZ Group входить в десятку компаній, що найбільш динамічно розвиваються в секторі насінництва.

Ваш вибір 'Цікаво'.