Куди Україна експортує чорну ікру та молюски

Продають коропа, судака та товстолобика, проте росте попит на більш делікатесні продукти – чорну ікру, молюски і жаб'ячі лапки, пише hyser.com.ua.

Як розповів виконавчий директор асоціації Українська Аквакультурне Співтовариство Юрій Яременко, на даний момент закордонних імпортерів цікавить українська аквакультура. Вже зараз українські виробники експортують в країни Європи свою рибну продукцію – коропа, судака, товстолобика.

«Обсяги поставок рибної продукції за кордон щорічно зростають. Особливим попитом у країнах ЄС користуються український судак і товстолобик. Наші колеги з Франції говорили про те, що готові закуповувати в Україні значний обсяг товстолобика», — зазначив директор асоціації.
За його словами, зростає попит серед імпортерів і на делікатесні товари сектора аквакультури. Так, деякі українські компанії мають перспективи розвитку експорту таких делікатесних продуктів, як чорна ікра і молюски.

Приміром, уже в 2017 році українські компанії почали поставки чорної ікри в країни Європи і Північної Америки. А за останні кілька років вже сім українських підприємств офіційно почали виробництво чорної ікри, орієнтуючись переважно на експортні ринки.

Що стосується молюсків, то поки ця сфера аквакультури не демонструє таких успіхів, як по чорній ікрі.

Він зазначив, що незважаючи на унікальні виробничі і природні можливості, Україна поки сама змушена імпортувати молюсків. Хоча раніше Україна щорічно відправляла на експорт у країни Європи (в першу чергу у Францію та Італію) понад 2 млн устриць.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняні яблука можуть поступово витіснити польські з Європейського ринку

Вони вважають, українські виробники яблук можуть поступово витісняти їх з Європейського ринку, повідомляє Інфо-Шувар.

«Україна інтенсивно збільшує обсяги виробництва яблука, а садівники працюють над підвищенням якості та дієвим просуванням свої продукції на ринку, сподіваючись потіснити на ринку своїх конкурентів з Польщі та Італії» - пише портал sadyogrody.pl.

“Через суттєве зниження врожаю, попит на польську продукцію мав би стрімко зростати, проте цього не відбулося саме через українське яблуко”, - зазначив в інтерв’ю sadyogrody.pl Міхал Лачович, президент групи виробників La Sad.

Втім, далеко не всі фахівці погоджуються з такою думкою. Мирослав Малішевський, президент Спілки садівників Польщі, не вірить у те, що українська продукція зможе потіснити польську і зазначає що головним ринком збуту для українського яблука є Схід та пострадянські країни.

"Логічним ринком збуту для України є Схід, а не Захід. Україна може експортувати продукцію до Росії, оскільки не підпадає під дію ембарго. Також, українська продукція охоплює все більше пострадянських ринків. Я не вірю в те, що українське яблуко може потіснити на ринку польське”, - розповів пан Малішевський журналістам sadyogrody.pl.

Насправді Україна також знаходиться серед країн, по відношенню до яких Росія ввела ембарго ще в 2014 році. До вересня 2015 року українське та польське яблуко потрапляло в Росію через Крим, але після введення блокади цей канал поставок припинив існування і Білорусь стала головним офіційним зовнішнім ринком збуту для яблука з України та Польщі. В новостворених умовах, виробники обох країн замислились над пошуком альтернативних зовнішніх каналів поставок: Польща почала збільшувати експорт в напрямку країн Західної Європи та Африки, Україна теж почала задивлятись в бік ЄС. Втім, слід зазначити, що експорт яблук в обох країнах і до сих пір суттєво залежить від попиту в країнах СНД.

«Україна вже не перший рік робить спроби вийти на ринок ЄС зі своїм яблуком. Ще рік тому це було переважно промислове органічне яблуко для виробництва соків. Цього року ми суттєво збільшили експорт сировини в ЄС і зробили перші спроби вийти з десертним яблуком на ринок досить вимогливих європейських країн: Скандинавії та Великобританії. Не все йде гладко, але ж ніхто й не очікував, що знайомство з новим ринком буде легким. Я впевнена, що наступні кілька років Україна буде намагатись завойовувати ринок ЄС, тому що без експорту український яблучний бізнес не зможе існувати, а ринок Росії лишається офіційно закритим для нас. Але в найближчий перспективі ми навряд чи створимо суттєву конкуренцію для польських садівників в ЄС. В нас ще досить мало господарств, які мають відповідні сертифікатами і ще менше тих, хто розуміє сам процес експорту в цей регіон", – коментує ситуацію Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи.

Нагадаємо, Польща лишається найбільшим виробником яблук в країнах ЄС, за сприятливий погодних умов ця країна може збирати майже 4 млн. тон яблук. Для порівняння, в сусідній Україні щороку збирають 1,0-1,2 млн. тон яблук, це дорівнює річному обсягу експорту польського яблука. Майже 600 тис. тонн яблука Польща експортує в країни СНД, Білорусь займає левову частку в структурі експорту. Річний обсяг експорту яблука з України складає 10 -18 тис. тон, більшість яблука ми теж відправляємо в Білорусь.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чверть сирів на російському ринку має українське походження

Щорічний обсяг поставок в Росію сироподібних продуктів, вироблених переважно з рослинних жирів, але таких, що видаються за молочні сири, досягає 150-300 тис. т в рік. Значна частина таких продуктів нібито випущена в Україні, поставки з якої заборонені від 2016 року.

Про це повідомила офіційний представник Россельхознадзора Юлія Мелано, передає РБК, пише ТСН.

За її словами, продукція ввозиться до Росії через Білорусію під виглядом товарів з Македонії, Ірану та інших країн. Так, вона заявила, що в жовтні 2017 року на кордоні з Білорусією співробітники Россельхознадзора зафіксували провезення 75 партій "білково-жирового продукту" з таких країн, як Македонія, Китай, Іран, Сан-Марино. Однак ветеринарні служби цих країн відповіли, що цю продукцію ні до Росії, ні до Білорусі не відвантажували.

"Швидше за все, йдеться про легалізацію українського сиру або білково-жирового продукту через Білорусію (зокрема, через "Белтаможсервис")", — йдеться у надісланому в середині грудня 2017 року листі керівника Россельхознадзора Сергія Данкверта заступнику глави Мінекономрозвитку Саві Шипову. Йдеться про постачання на територію Росії "небезпечної та низькоякісної продукції", заявляв Данкверт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Морква та буряк є лідерами за темпами подорожчання

Морква та буряк – є лідерами за темпами подорожчання. Про це повідомляють експерти “Інфо-Шувар”, з посиланням на дані власного моніторингу цін на гуртових майданчиках країни.

Згідно даних цього моніторингу, за останніх кілька днів морква зросла в ціні більш, ніж на третину , на гуртових майданчиках країни вона сьогодні пропонується по 5,5-6,0 грн/кг (0,16-0,18 EUR/кг), деякі продавці встановили ціни на рівні 6,5-7,0 грн/кг (0,19-0,21 EUR/кг). Майже в півтора рази за останній тиждень подорожчав і буряк. Станом на 24 січня, буряк на торгових майданчиках країни підскочив в ціні до 5,0-7,0 грн/кг (0,15-0,2 EUR/кг).

Схожа ситуація відбувається і по капусті, від початку тижня, ціна на неї зросла майже на 50% і сьогодні вже досягнула відмітки 3,5-5 грн/кг (0,10-0,14 EUR/кг).

Найповільніше, серед усіх овочів “борщового набору”, дорожчають картопля та цибуля. Від початку тижня, ціни на картоплю зросли на 7-10%, станом на 24 січня 2018 року, кілограм картоплі на гуртових ринках пропонується по 3,5-4,5 грн/кг (0,10-0,13 EUR/кг). Ціна на цибулю сьогодні перебуває в межах 3,2-4,2 грн/кг (0,09-0,12 EUR/кг) і є на 5% вищою, ніж на початку поточного тижня.

На думку гуртових компаній ціни на різні види продукції зростають під впливом різних факторів. Наприклад, подорожчання капусти оператори пов’язують із стриманими продажами на рівні виробників, хоча запаси в сховищах поки що, є достатніми для того, щоб задовольнити наявний внутрішній попит. Але фермери зреагували на позитивний тренд, який намітився на ринку ще тиждень тому і не квапляться реалізовувати запаси, сподіваючись на те, що ціни в наступні кілька місяців будуть лише зростати.

А от по моркві та буряку подорожчання може бути пов’язане із скороченням запасів в сховищах, при цьому, по буряку це найбільш помітно. І виробники і гуртові компанії вважають, що в найближчій перспективі ситуація із пропозицією українських коренеплодів може лише погіршиться, тому що продукція досить погано зберігається і відсоток відходів є більшим, ніж передбачалось на момент закладання в сховища.

По цибулі та картоплі зростання ціни більшість учасників ринку пов’язують із логістичними проблемами, які стали наслідком погіршення погодних умов. Це дійсно суттєво підігріло попит на всі овочі «борщового набору», особливо в Центральних та Південних регіонах .

Слід зазначити, що по моркві та буряку сьогодні зафіксовано і найбільше відхилення від цін минулого року, по інших видах продукції зміни поки що досить незначні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Порошенко приховує, що є співвласником крохмального заводу у Німеччині

Зокрема, він досі не значиться як бенефіціар крохмального заводу на сході країни. Тут уже сім років працює завод з виробництва крохмалю, що належить до аграрного холдингу «Укрпромінвест-Агро», що його пов’язують з ім’ям президента України. Порошенко разом з партнерами володіє підприємством через офшорні компанії. До реєстру одержувачів визначених вигод заводу інформацію про це досі не внесено. Про це пише DW.

Власниками заводу у містечку Ельстераyе значаться власники компанії з Кіпру та Британських Віргінських Островiв. Їх оформлено через InterstarchGmbH. Власником міноритарної частки є «Інтерстарч” (Україна), складова холдингу президента.

Контролює завод Сергій Зайцев – не лише власник кіпрської компанії, а й незамінний топ-менеджер концерну Roshen. Згідно із німецьким законом, одержувачем визначених вигод може вважатися Порошенко з часткою у 24,95%, а й особа, яка контролює підприємство.

Німецький реєстр розпочав роботу лише торік. Утім про те, що Порошенко є бенефіціаром німецького крохмального заводу, в його українській електронній декларації теж інформації нема, повідомляє “Економічна правда”

Згідно із законом, за порушення закону Петро Порошенко мав би заплатити штраф у сумі 100 тис. євро. Якщо ж трапиться повторне порушення, стягнення становитиме 1 млн євро.

Джерело: agroday.com.ua

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Міні-Голландія розквітне на Херсонщині

Фермер Олег Демченко створює міні-Голландію на херсонській землі. У цьому році він «отюльпанить» в Любимівці 0,5 гектара. Два сорти Голландських Цибулін: рожевий и фіолетовий, вже сходять під плівкою. Між ними висаджено два ряди жовтого рябчика, пише upn.in.ua.

Окрім тюльпанів, фермер на Херсонщині вірощує крокуси (Crocus sativus Шафран посівний), з якіх роблять найдорожчу в світі приправу - шафран.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview