Квоти на зернову продукцію по ЗВТ з ЄС виглядають смішно - голова УЗА

Президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов в інтерв’ю «Главкому» розповів, чи відчули українські експортери зерна результат від Зони вільної торгівлі з Євросоюзом.

«Головна перемога в тому, що відкриття зони вільної торгівлі з ЄС стимулює наших чиновників імплементувати європейські норми. Це перемога у просуванні українських товарів до Європи. Наша продукція сьогодні менш конкурентна від європейської, проте тепер вона буде покращуватися. Від цього виграють і внутрішні споживачі також», - заявив Горбачьов.

На думку експерта, українська зернова продукція менш конкурентоспроможна у зв’язку з тим, що у нас досі не змінені стандарти.

«Вони писалися ще в часи СРСР, коли наша країна була імпортером пшениці. Основну частину пшениці ми завозили, наприклад, з США. І всі норми і стандарти у нас прописувалися виключно для переробників всередині країни. Сьогодні, коли ми щорічно виробляємо 26-27 млн тонн пшениці, з яких 17,5 млн тонн експортуємо, звісно, треба більше звертати уваги на зовнішні ринки та зовнішні стандарти», - додає президент Української зернової асоціації

Горбачьов вважає, окрім того, що Україні потрібно покращувати якість води, що використовується, також потрібно покращувати, наприклад, якість борошна та хліба, який випікається.

«Для цього потрібно змінити процеси, описані в стандартах ще в радянські часи. Про що саме мова? От у Франції для випікання хлібу використовують пшеницю більш низької якості, але отримують більш якісний хліб, ніж у нас. Бо у них є можливість це борошно змішувати з іншими добавками, в тому числі, із клейковиною. Суху клейковину можна додавати в борошно зі слабкою клейковиною і отримувати його вищої якості», - радить голова УЗА.

Також профільний експерт розповів, що для українського експорту зерна означають квоти, отримані з початком дії зони вільної торгівлі

«Квоти на зернову продукцію виглядають смішно. 37% нашої зернової продукції йде в країни Євросоюзу. А нам виділяють просто смішні квоти. Ну, наприклад, за квотами ми можемо експортувати 625 тис. тонн кукурудзи. А ми туди відправляємо близько 5 млн тонн. Оці безмитні 625 тисяч – це, звісно, додаткова можливість. Але за великим рахунком для зернового ринку це абсолютно ніщо. Економічний ефект від таких квот нульовий», - резюмував Горбачьов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Система квот на цукор в ЄС скасовано

Про це повідомляє УкрАгроКонсалт.

Система квот на цукор була введена ЄС в 1968 році поряд з підтримкою рівня цін для виробників, встановлених значно вище світових ринкових цін. Рішення про припинення системи квот на цукор було прийнято державами-членами в 2006 році. В період 2006-2010 рр. цукровий сектор був повністю перебудований і отримав підтримку у розмірі €5,4 млрд. Середня ціна на цукор в ЄС відновилася з кінця 2016 року до 500 €/т і була стабільною в останні кілька місяців.

Скасування системи квот дає виробникам можливість гнучкіше реагувати на реалії ринку і, особливо, на умови нових експортних ринків. Це також значно спрощує поточну політику і адміністративне навантаження для операторів, виробників і трейдерів сектора.

У той же час для продовження підтримки цукрового сектору ЄС, у разі несподіваних порушень на ринку, можуть бути використані різні заходи загальної сільськогосподарської політики Євросоюзу. Вони включають істотний імпортний тариф ЄС (за межами пільгових торговельних угод), можливість надавати підтримку для забезпечення зберігання продукту та застосування антикризових заходів при кризовому зростанні або зниженні ринкових цін.

Нагадаємо, ЄС є провідним світовим виробником бурякового цукру (приблизно 50% від загального обсягу). Однак буряковий цукор становить лише 20% світового виробництва цукру; решта 80% отримують з цукрової тростини. Велика частина цукрових буряків ЄС вирощується в північній половині Європи. В ЄС також є значні потужності по переробці імпортного цукрового очерету в цукор.

 

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Біогазовий комплекс в Хмельницькій області розпочав вироблення електроенергії

Про це повідомляє latifundist.com.

Перше місце зараз займає комплекс в с. Єлизаветівка Дніпропетровської області птахофабрики «Оріль-Лідер» («Миронівський хлібопродукт»), потужністю 5,5 МВт.

Відзначається, що вже в найближчі місяці, після запуску другої черги Теофіпольського біогазового заводу потужністю 10,5 МВт, в Європі з'явиться найбільший комплекс, загальна потужність якого складе 15,6 МВт.

Компанія «Україна-2001» інвестувала в будівництво близько €40 млн.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Посуха знищила до половини врожаю кавунів

Про це пише Херсонці.

Тих же польових арбузів вдалося зібрати на третину, а то й наполовину менше, ніж у більш сприятливі роки. Тому і закупівельні ціни на них сьогодні не опускаються нижче, ніж 1,8-2 гривні за кілограм.

А вже на ринках за кволі арбузики вагою в жалюгідних один-два кілограми продавці просили не менше чотирьох гривень за кілограм.

З-за такої дорожнечі далеко не всі українці змогли дозволити собі регулярне кавунове меню навіть у розпал сезону.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Великий урожай винограду залишився незатребуваним

Про це повідомляє інформагентство "Траса Е-95"

Виробники обурені низькою закупівельною ціною винограду винних сортів. Скупники та винзаводи за кілограм ягоди в цьому році дають від 3,5 до 4 грн, тоді як в минулому році навіть найнижча ціна була в два рази вище.

Як з'ясувалося, така проблема є і в Ренійському, Татарбунарському, Арцизькому районах, але і там виноград дорожче в 1,5-2 рази.

З даною проблемою приватні виробники зверталися до районних та обласної адміністрації, але вирішити її представники влади так і не змогли.

Справа в тому, що в Україні не залишилося державних заводів з виробництва виноматеріалів, приватник працює з приватником і кардинально вплинути на їх відносини держава не може.

Як пояснили представники винзаводів та підтвердив начальник управління агропромислового розвитку Болградської райдержадміністрації Сергій Сакали, причиною такої ситуації є відсутність ринку збуту продукції.

За українським законодавством торгувати з країною-агресором заборонено. Але до конфлікту близько 70-75% виноматеріалів реалізовувалися саме в Росію. Знайти новий ринок збуту у виробників поки не виходить. На переробних підприємствах відзначають, що ще з минулого року у них залишилося багато нереалізованого виноматеріалу.

Крім того, тепер у кожного великого виробника є свої виноградники з сучасними сортами. Приватники ж, в більшості своїй, пропонують або столові сорти або гібриди. А це, як пояснили фахівці, - минуле століття. Ніхто вже не хоче працювати з гібридами, так як з них дуже маленьких вихід і відповідно менше прибутку.

Таким чином, поки ситуація для приватних осіб, які не один рік займаються вирощуванням винограду, не втішна.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому український часник програє китайському

Попри те, що виробники намагаються вийти на європейські ринки, експорт часнику хоч і дещо зріс, усе ж залишається незначним. За 2016 рік було експортовано лише 195 тонн. Про це пише landlord.ua.

«В українського часнику три проблеми – сортове розмаїття, малий діаметр і відсутність належного пакування, — каже Петро Лахай, експерт аграрних ринків УКАБ. – Його вирощують, не орієнтуючись на ринок, а потім думають, куди і як реалізувати».

Український часник, що його здають заготівельникам, має різний калібр і забарвлення. Якщо його і купують у Європі, то лише на переробку, або ж за низькою ціною. Часто він ураджений хворобами.

«Продукція дуже програє китайській. Хоча експерти зазначають, що китайський часник дуже неякісний у плані хімічного складу, бо вирощується на малих площах з інтенсивним удобренням і не дуже корисний», — каже Лахай.

2016 рік був рекордним у виробництві часнику. Українські аграрії об’єднувалися у кооперативи, аби вирощувати якісний часник певного сорту. Утім, попри хороші врожаї, обмежений експорт і велика пропозиція обвалили ціну з 80 грн/кг до 30-40 грн/кг.

Світовий обсяг виробництва часнику щорічно становить 25 млн тонн. 21 млн тонн виробляє Китай. Його частка на європейському ринку – 22%. Найбільший європейський виробник – Іспанія, неодноразово звинувачувала китайських виробників у демпінгуванні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview