Китай бере курс на біологізацію сільського господарства

Очікується, що її затвердять на Центральній робочій конференції по сільському господарству. У Стратегії ключова роль відведена біологізації землеробства і впровадження екологічно безпечних методів в сільгоспвиробництво, пише agroxxi.ru.

«Курс на біологізацію сільгоспвиробництва - важливий аспект Стратегії розвитку сільських регіонів. Він допоможе вирішити проблеми, викликані традиційними хімічними методами ведення сільгоспвиробництва, які призвели до забруднення навколишнього середовища в сільських районах», - сказав Вень Тьечжун, економіст і професор сільськогосподарського розвитку Університету Женьмінь Китаю в Пекіні.

Китай буде приділяти пріоритетну увагу охороні навколишнього середовища при розробці сільськогосподарських проектів. Влада сподівається, що до 2030 року їм вдасться наростити виробництво засобів захисту сільгоспугідь. Міністерство сільського господарства буде докладати зусилля для заміни синтетичних добрив органічними, зокрема у виробництві фруктів, овочів і чаю. Очікується, що використання синтетичних добрив буде зменшено на 20% і більше до 2020 року у районах, де фрукти, овочі та чай є основними сільгосппродуктами.

Лю Сюй, віце-президент Китайської інженерної академії, нагадав, що сільське господарство стикається з серйозними проблемами, викликаними погіршенням екології, такими як ерозія родючих ґрунтів в північно-східних районах, дефіцит води в Північному Китаї і забруднення важкими металами в південних районах Китаю.

«Зелене виробництво життєво необхідно для сталого розвитку сільських регіонів, забезпечення продовольчої безпеки і модернізації сільського господарства Китаю», - підкреслив він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Держстаті назвали лідерів подорожчання серед овочів у 2017 році

Ціна на буряк у 2017 році зросла в 1,7 рази - до 6,52 грн за кг, на моркву - в 1,6 рази, до 6,54 грн за кг в середньому по Україні, пише Інтерфакс-Україна.

Згідно з інформацією на сайті Державної служби статистики, ціна на цибулю зросла на 22,6% - до 5,38 грн за кг, на капусту - на 18,4%, до 4,5 грн за кг, на картоплю - на 17%, до 6,14 грн за кг.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільший світовий портовий оператор вийшов на український ринок

Свої послуги компанія буде надавати в порту «Південний». Про це пише propozitsiya.com.

"P&O Maritime - один з «капітанів» індустрії, який починав працювати ще в 1830-х у Великобританії, а сьогодні належить глобальному гігантові DP World Group, почав оперувати буксирами в Україні", - написав партнер SD Capital Андрій Ставніцер в своєму Facebook.

На його думку, ця новина багато значить для ринку private equity, так як це перший великий exit ( «вхід», покупка частки в капіталі компанії - ред.) в Україні за останні кілька років.
«SD Capital з партнерами продав контроль в українській компанії стратегічному інвесторові, значить ринок ліквідний і у нас є перспективи», - написав Ставніцер.

У SD Capital також додали, що P&O Maritime придбала контроль над українською буксирною компанією LB Shipping. Со-інвестором угоди виступила інвестиційна компанія SD Capital, яка належить Андрію Ставніцеру і Філіпу Грушко. Сума угоди не розголошується.

Варто додати, що P&O Maritime надає різні портові послуги в усьому світі, має в своєму розпорядженні власний флот буксирів, швартових, науково-дослідних суден, пасажирських і круїзних лайнерів. DP World Group - один з найбільших портових операторів світу, яка оперує 78 морськими, наземними терміналами в 40 країнах світу і керує 50 суміжними бізнесами.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чотири села створили молочну спілку

В Україні залишаться три сорти молока: екстра, вищий і перший. Заводи не зможуть приймати молоко в населення. Його вважають другим сортом. На базарах торгувати домашнім молоком не заборонятимуть, пише gazeta.ua.

Україна має привести свої держстандарти до рівня Євросоюзу. Що ж до молока, то зараз їхнім вимогам відповідає наше сорту екстра. Тому продукція, що експортується в ЄС, має бути виготовлена лише з такого.

З 1 липня, коли почне діяти новий держстандарт, переробні підприємства не зможуть приймати молоко другого ґатунку. Дехто з експертів пропонує ще відтермінувати запровадження цих змін, враховуючи соціальну складову. Наприклад, зробити перехідний період до 2022 року.

Щоб не втратити заробіток, селяни мають покращувати якість молока. Це і безконтактне доїння, й охолодження. Можна створювати сімейні ферми на 5–10 корів. Або сільські кооперативи. Цим мають зайнятися керівники об'єднаних громад — організувати людей, знайти кошти.

"Домовилися з Новгород-Сіверським сирзаводом, що прийматиме у нас молоко. Створили молочну спілку "Десна". Входять 110 сімей із чотирьох сіл — Бондарівка, Велике Устя, Бутівка, Долинське", — розповідає Валентина Циганок, сільський голова Великого Устя Сосницького району Чернігівської області.

"Відкрили шість приймальних пунктів. Перевіряємо якість і жирність молока, як вимагає завод. Купили апарат "Екомілт" за 19 тисяч гривень. Заливаєш у пробірку молоко, ставиш у пристрій. Одразу показує щільність молока, жирність, кількість білків, води. Ще є апарат для перевірки кислотності. Спершу бувало, люди розбавляли молоко водою. Потім зрозуміли, що за неякісне їм не платитимуть. Влітку приймаємо тільки охолоджене. Тому вдома кожен у морозилці тримає пляшки з водою. Якщо хтось корові колов антибіотики, чотири дні молоко не здають. Або несуть на інший приймальний пункт. Наш завод таке не прийме. Для перевірки на антибіотик маємо теж пристрій. Ціна молока залежить від жирності й щільності. Її щодня вираховуємо окремо. За жирності 4,8 — літр коштує 7,55 гривні. За жирності шість — 9,42 гривні. Щоб виходило жирніше, люди почали давати худобі кращі харчі. У нашій спілці 150 корів. Більшість господарів мають доїльні апарати. Багатьох налякали нові стандарти, що заводи з нового року перестануть приймати молоко в населення. Люди збиралися позбуватися худоби. Недавно здали сім корів. На заводі нас заспокоїли. Сказали, молоко братимуть. Сирзавод працює переважно на закордонні ринки. Випускає сир і масло", - каже Валентина Циганок.

"В Україні за рік виробляють майже 10 мільйонів тонн молока. 70 відсотків — у приватних домогосподарствах, — говорить Олена Жупінас із Асоціації виробників молока. — На переробні підприємства надходить майже 5 мільйонів тонн молока. Із них від населення — 35%. Решту закуповують на сільгосппідприємствах. Працює майже 600 спеціалізованих ферм".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як за рік змінилися ціни на м’ясо

Про це на своїй сторінці у Facebook написав голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, передає УНН.

“Всі види м’яса стали дорожчими на 28 — 67%, а саме: сало — на 67%, свинина — на 39%, яловичина — на 33% та курка в тушці — на 28%”, — написав О.Дорошенко.

Експерт зазначив, що у гривневому еквіваленті свинина й яловичина додали в ціні по 28 грн за кг, сало — 27 грн, ковбаса варена — 15 грн, а курка в тушці — 12 грн.

“Відтепер кілограм яловичини з кісткою можна купити в середньому за 116грн, свинини — за 101 грн, сала — за 68 грн, варену ковбасу — за 76 грн, а курку — за 54 грн.

Якщо в цілому оцінювати вартість м’ясного кошика, тобто взяти по кілограму всіх видів м’яса, то станом на 1 січня 2018 року його вартість - 415 грн, тоді як рік тому вартість становила 305грн. Тобто індекс м’ясного кошика за рік зріс на 36%”, — повідомив він.

Експерт додав, що останні десять днів 2017 року м’ясо продовжувало зростати у ціні.

“Свинина зросла на 2,5 грн за кілограм, яловичина додала 1,6 грн, а курка в тушці — 43 коп. Щодо свинини, то вона вперше "пробила" планку в 100 грн у гонитві за яловичиною. У той же час, вперше майже за рік, подешевшало сало — на 72 коп. за кілограм”, — зауважив Дорошенко.

Нагадаємо, українці споживають на 30% менше м’яса, ніж це рекомендовано нормами харчування. Це пов’язують із падінням платоспроможного попиту через різке подорожчання продукції.

У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 7420-1, який пропонує знизити ставку ПДВ на продукти харчування тваринницького походження, зокрема м’ясо, молоко, яйця.

За словами співавтора ініціативи, заступника голови Комітету ВР з питань аграрної політики Олександра Бакуменка, окрім стабілізації цін, законопроект покликаний захистити вітчизняного сільгоспвиробника від глобальної конкуренції.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аномально теплі зими несуть позитив для сільського господарства

Про це розповів директор Українського гідрометеорологічного центру Микола Кульбіда, пише Укрінформ.

"Як правило, ранньосінній період в Україні майже кожного року з дефіцитом вологи. Таким чином, посіви озимих чекають дощу, а дощ приходить дуже пізно, таким чином проходять оптимальні строки сівби озимих культур і вони можуть в принципі не розвинутись до фази кущіння, щоб нормально перезимувати. Але саме дякуючи таким аномально теплим умовам, то навіть пізно засіяні озимі культури продовжували вегетацію, і на сьогодні їхній стан задовільний і хороший в усіх практично без винятку регіонах України. В цьому є певний позитив", - зазначив синоптик.

Кульбіда додав, що сільське господарство адаптується до таких умов: "Те, що робиться в плані посіву тих культур, які мають менш короткий період вегетації, яким, можливо, вже не потрібно бути такими стійкими до вимерзання, – це дає свій додатковий ефект у вигляді того, що Україна збирає хороші врожаї останніми роками, інколи навіть рекордні для цієї території".

За його словами, тільки оптимальне розміщення посівів озимої пшениці в Україні, яке треба змінювати (в одних регіонах посіви треба скорочувати, в інших збільшувати) навіть без зміни технологій може дати додатково 20-30% валового збору озимої пшениці.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview