Китайський коронавірус може негативно вплинути на український експорт

Подальше розповсюдження коронавірусу в Китаї може негативно вплинути на стан українського експорту. Про це під час круглого столу заявила заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко, пише УНІАН.

"Агентство Moody's опублікувало прогнози для глобальної економіки в разі епідемії коронавірусу, і перше, що постраждає, - ціни на сировинні товари, паливо та залізну руду", - зазначила експерт.

Репко навела дані по найбільших каналах українського експорту в Китай. Що стосується сільськогосподарської продукції, то 45% ріпаку, 14% кукурудзи, майже чверть обсягів пшениці та сої, що експортується з України до Китаю.

Тому, вважає експерт, ця сфера моментально відреагує на погіршення економічної ситуації.

Репко також додала, що подальше поширення коронавірусу може вплинути й на фінансові ринки, які зазвичай чутливо реагують на подібні новини. "Аналітики очікують, що ВВП Китаю втратить 1,5% свого зростання. Ринки на це нервово реагують. Поки паніки немає, але помітна тенденція втечі до якості, коли в першу чергу купуються облігації США, Німеччини та Великобританії, при цьому виводяться гроші з країн, що розвиваються, до яких відноситься й Україна", - розповіла експерт. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні майже не лишилося зони достатнього зволоження

Про це повідомила керівник відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко.

«Наразі до зони достатнього зволоження входять частина Рівненської й Івано-Франківської областей, а також Волинська і Львівська. Решту територій ми вже відносимо до зони недостатнього зволоження, хоча ще донедавна, наприклад, Чернігівська область, як і частина Київської, мали достатню річну кількість опадів. Втім, уже зараз посівні площі в цих регіонах потребують поливу», – зазначила Тетяна Адаменко.

За її словами, протягом останніх п’яти років Україна недоотримала від 7 до 13% від норми опадів, а в областях центрального Лісостепу, у деяких східних та північних областях – до 30%. А 2019 рік виявився п’ятим у рейтингу найсухіших – в Україні випало в середньому 484 мм опадів при річній нормі 570 мм.

Крім того, уміст вологи в метровому шарі грунту на кінець осені, яка в агрометеорології припадає на 30 жовтня, у 2019 році був найменшим за останні 20 років.

«Ми розраховували на поповнення запасів вологи за рахунок зимового періоду, втім, і він був мінімальним. Наприклад, у січні в середньому по Україні випало від 7 до 10 мм опадів при нормі 40-50 мм. Дещо покращили ситуацію незначні лютневі опади», – зауважила Тетяна Адаменко.

Джерело: AgroTimes

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Не цікаво. Дорого." Юрій Косюк не буде купувати землю після запуску ринку

Про це він сказав в інтерв'ю LIGA.net.

"Ні, мені не цікаво. Дорого", - сказав він, відповідаючи на питання, чи готовий купувати землю.

Нагадаємо, раніше фінансовий директор МХП Вікторія Капелюшна заявляла, що потенційно купівля землі для компанії, цікава. "Будемо ми тим гравцем, який купуватиме землю? Скоріше так. Будемо дивитися на ціни", - сказала Капелюшна.

Косюк вважає, що відкриття ринку землі на даному етапі не вирішить жодних проблем для України. "Якщо ми цей закон назвемо першим кроком, який покаже суспільству, що все стало прозорішим і нічого поганого не сталося, може бути, це і нормально", - зазначив бізнесмен.

Він вважає, що ринок землі в Україні повинен бути вільним і не можна обмежувати людей у їх розпорядженні майном. "На мій погляд, суспільство нечесно поступає щодо власників такого майна", - говорить він.

При цьому Косюк повідомив, що для нього не має значення, хто буде володіти землею. "Врешті-решт, він все одно прийде до мене і мої 200 контактів з пайовиками перетворяться в 30 контактів з землевласниками, які не знають, що з цією землею робити. А мені, по суті, все одно", - каже власник МХП.

Нагадаємо, 6 лютого депутати почали розгляд законопроекту про ринок землі в другому читанні за повною процедурою з розглядом усіх поправок.

Станом на 7 лютого парламент розглянув 216 поправок з 4018, прийнявши одну поправку про право сервітуту (проїзду) територією власника земельної ділянки іншим особам, чия ділянка розташована в цьому самому масиві сільгоспземель.

Розгляд поправок продовжиться на наступному пленарному засіданні, яке заплановане на вівторок, 18 лютого.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд затвердив впровадження електронних акцизних марок на алкоголь

Кабінет Міністрів затвердив зміни до положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, якими запускає проєкт електронної акцизної марки. Про це повідомляє прес-служба Міністерства фінансів.

«Паперові акцизні марки видозміняться. На них буде додано 2 елементи: QR-код та штрих-код. Для одержання акцизних марок, перевірки сплати акцизу та звітування виробник використовуватиме Електронний кабінет платника податків. Таким чином паперових заявок на отримання марок з часом не буде», – вказується у повідомленні.

У Мінфіні сподіваються, що використання системи «Електронна акцизна марка» дасть змогу посилити боротьбу із незаконним обігом підакцизних товарів шляхом відстеження руху алкогольних напоїв за допомогою співставлення інформації із бази даних ДПС про видані марки та зчитані реєстраторами розрахункових операцій. Протягом 2019 року з незаконного обігу вилучено алкогольних напоїв вартістю 154,8 млн грн.

«Вже з 1 квітня 2020 року забезпечується можливість замовлення нового зразка марки через електронний кабінет та з 1 травня 2020-го у вводиться в обіг новий зразок марки акцизного податку для алкогольних напоїв», – повідомили у Мінфіні.

Згідно повідомлення, з 14 лютого стартує розробка відкритого API, що дасть змогу стороннім розробникам створювати власні програмні засоби для сканування акцизних марок.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як вплине нетипова тепла зима на врожай

Аграрій Іван Павленко, в обробітку якого перебуває 1,5 тис. га озимих, вже понад 40 років вирощує зернові, проте такої аномально теплої зими як цього року не пам’ятає.

Він сподівається, що тепла погода протримається аж до весни. Бо через різкі морози озима пшениця та ячмінь, які вже почали проростати, можуть загинути. А якщо погода залишиться такою ж теплою, врожаю нічого не загрожує.

«Якщо ми хлібороби будемо працювати над озимою не гірше, як ми працювали у 2019 році, то урожай буде забезпечуватися вихід з кожного гектара не гірше буде чим в минулому році», — розповів керівник аграрного підприємства Іван Павленко.

Якщо ж морози все-таки настануть, то цьогорічний озимий збір скоротиться на 30-40%. Втім експерти заспокоюють, така цифра не є критичною.

«Зернових нам вистачить повністю — 18 млн, а ми виробляємо 72. Тому власне експортний потенціал на сьогоднішній момент понад 50 млн тонн. Так що Україна в будь-якому випадку буде з хлібом, який би не був урожай», — пояснив економіст Олег Пензин.

Синоптики кажуть, цьогорічна зимова погода на стороні аграріїв.

«Мінус 20 ми не очікуємо, тому аграріям зараз не варто хвилюватися однозначно. Цьогорічний лютий також очікується доволі теплий та м’який», — розповіла синоптик Олександра Хала.

Через теплу зиму жнива в Україні розпочнуться на декілька тижнів швидше. В результаті земля відпочине перед новим сезонним посівом.

Джерело: superagronom.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кожна 10-та пляшка соку в світі зроблена з українських фруктів та ягід

Вже який рік поспіль компанія з України займає третю лідерську позицію в рейтингу найбільших виробників концентрованих соків в Європі, пише delo.ua.

Мова йде про групу компаній T. B. Fruit, до складу якої входять сім заводів по переробці фруктів і овочів, чотири з яких знаходяться в Україні (інші — у Польщі та Молдові). Українському споживачеві компанія відома соків прямого віджиму ТМ "Galicia", а світ знає T. B. Fruit як потужного виробника концентрованих натуральних соків.

Загальна потужність переробних заводів T. B. Fruit становить 1 млн тонн фруктів, овочів і ягід. А це, відповідно, майже 150 тисяч тонн концентрованого соку щорічно.

У минулому році з фруктів і ягід, перероблених на заводах компанії, була зроблена кожна 10-я пляшка соку в світі і кожна 4-а пляшка яблучного соку в США (у 2014 році T. B. Fruit був найбільшим експортером яблучного концентрованого соку в США).

З української сировини виготовляються сотні торгових марок у світі. Концентровані соки виробництва T. B. Fruit поставляються глобальних лідерів, таких як Nestle, PepsiCo, Coca-Cola, Refresco, Eckes-Granini. В Україні з концентрованого соку T. B. Fruit виготовляють соки для таких відомих українських брендів як: Sandora, "Садочок", "Сандорик", Rich, "Живчик" та ін.

Засновник і власник T. B. Fruit Тарас Барщовський повідомив, що у 2020 році географія експорту продукції компанії (близько 90%) налічує 40 країн світу, серед яких важкодоступні для українського виробника ринки США, Європи, Японії, Ізраїлю. А ці країни дуже уважно ставляться до якості сировини, що надходить до них.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview