Киянин організував екоферму в Чернівецькій області

Журналіст із Києва Максим Кукало з родиною переїхав до с. Верхні Станівці Кіцьманського району Чернівецької області і організував там екоферму.

На «Кольоровій фермі», як її називають господарі, вони вирощують екологічно чисті продукти та випробовують різноманітні «зелені» технології.

«В селі люди дивуються, що ми не оремо землю, а вирощуємо свою зелень на «грядках Розума». Розроблений Володимиром Розумом метод в два рази підвищує урожайність землі: риється траншея, в яку шарами закладається багато органіки та мікроорганізмів, — на таких грядках все дуже класно росте. А траву скошуємо, сіно стає прекрасним органічним добривом», — пояснив Максим Кукало.

На фермі подружжя вирощує декілька сортів салатів та планують розширювати асортимент екопродукції.

На «Кольорову ферму» господарі почали запрошувати волонтерів, яких безкоштовно забезпечують харчуванням та проживанням. Взамін просять 4-5 годин на день допомогти на грядках або на будівництві.

«Після першого ж оголошення до нас приїхало одразу три волонтера: Тигран з Америки, Паула з Іспанії та Жоані з Франції. В Європі такі екоферми дуже популярні, тому наші гості із задоволенням поєднували приємне з корисним», — розповідає фермер.

В Україні працює всього 12 таких ферм.

«На екофермі мають вирощуватися смачні та корисні рослини, які можна вживати самим та продавати. В перспективі плануємо проводити майстер-класи та різноманітні семінари щодо вирощування пермакультур», — додає господар.

За матеріалами Agrostory

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Польові роботи аграріїв обійшлися в рекордну суму, влада компенсувала мінімум

Таку думку висловив експерт з аграрних питань Денис Марчук, пише ГолосUA.

«Посівна кампанія виявилася значно дорожчою, ніж в минулому році - якщо в минулому році витрати досягали 95-96 млрд грн, то в цьому році на це пішло більше 100 млрд грн», - зазначив експерт.

За його словами, з початку поточного року частково функціонує система компенсації витрат аграріїв на покупку нової сільгосптехніки. Але через те, що у аграріїв були вимиті обігові кошти, а розмір бюджетних дотацій був невеликий, вони не змогли дозволити собі такі покупки.

Решта ж витрат на польові роботи, як підкреслив експерт, повністю лягли на плечі сільгоспвиробників.

Так, за даними Дениса Марчука, якщо в минулому році аграрії придбали техніки на 10 млрд грн, то в поточному році загальна сума закупівлі не перевищила 3,5 млрд грн.

Нагадаємо, МінАПК повідомило, що проведення весняно-польових робіт в поточному році обійдеться аграріям майже в 95 млрд грн, причому на 90% це будуть власні кошти аграрних підприємств.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Хлібне перемир'я": чого просять аграрії в ОБСЄ та Нормандської четвірки

Аграрії Донеччини просять посередників із Нормандської четвірки та ОБСЄ домовитися з російсько-окупаційними військами про місяць затишшя. Так зване "хлібне перемир'я" їм потрібне, щоб розпочати жнива. Про це повідомляє 5 канал.

Селяни скористалися затишшям навесні і встигли засіяти поля поблизу окупованих територій. Тепер турбуються, чи зможуть зібрати врожай у липні, а до цього - провести польові роботи через обстріли бойовиків. Окрім пошкодженої техніки, вони втрачають найцінніше - своїх працівників.

"У нас вже загинули два трактористи, двоє поранені. Кілька людей постраждалих та контужених", - зазначає голова Павлопільської сільради Сергій Шапкін.

Свої вимоги аграрії виклали у листі, в якому, зокрема, запросили режим тиші під час збирання врожаю.

"Ми звернулися до Нормандської четвірки, звернулися в ОБСЄ .... Ми очікуємо, що нашу ініціативу підтримають. Ту ініціативу, що ми назвали "хлібне перемир'я". Вона спрямована на те, щоб під час збирання врожаю не було військових дій", - зазначає голова селищної ради Сартани Олександр Куркчі.

Зі змістом листа аграріїв - представники чотирьох місцевих рад – Сартани, Павлополя, Чермалика та  Лебединського - ознайомили заступника голови  ОБСЄ в Україні Александра Хуга.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кернел визнаний кращим агрохолдингом-роботодавцем України

Про це пише latifundist.com.

Середня оцінка «Кернел» від співробітників склала 89,1 з 100, забезпечивши кращий результат серед 34 компаній, які взяли участь в дослідженнях.

«Кернел» випередив компанію «Миронівський Хлібопродукт» (88,1) і агропромхолдинг «Астарта-Київ» (85,3).

Відзначимо, що при складанні рейтингу Korn Ferry Hay Group керувалася критеріями нематеріальної мотивації. Опитування проводилося всередині кожної компанії.

Довідка: «Кернел» - найбільший в світі виробник і експортер соняшникової олії, провідний виробник і постачальник сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну на світові ринки. На частку компанії припадає близько 8% світового виробництва соняшникової олії. Свою продукцію вона поставляє більш ніж в 60 країн світу. З листопада 2007 року акції Kernel Holding торгуються на Варшавській фондовій біржі (WSE). Компанія забезпечує роботою понад 14 тис. чоловік.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Харкові будуть готувати ІТ-фахівців сільськогосподарського профілю

Харківський національний аграрний університет ім. В. Докучаєва збирається запровадити підготовку ІТ-фахівців сільськогосподарського профілю. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на прес-релізі Харківського ІТ кластера.

Ця освітня ініціатива виникла як початок співпраці найстарішого агарного вузу України з Харківським ІТ кластером. Відповідний Меморандум про партнерство та співробітництво між ними був підписаний 16 червня.

Згідно з документом, сторони об’єднають зусилля в підготовці ІТ-фахівців для аграрного сектора і сприятимуть впровадженню новітніх ІТ-технологій в сільськогосподарській сфері. У ХНАУ ім. В. Докучаєва планують за підтримки ІТ кластера відкрити відповідні спеціальності і створити нову кафедру. Прихід фахівців такого рівня також буде сприяти якнайшвидшому впровадженню сучасних ІТ-технологій в аграрному секторі.

Національний сільськогосподарський комплекс, здатний стати повноцінним замовником для ІТ-компаній, оскільки розвиток будь-якої галузі веде до автоматизації процесів і передачі ряду функцій електронними системами. Зараз на ринку практично немає фахівців, які володіють профільними знаннями в аграрному секторі і могли б створювати для нього програмні продукти і сервіси.

Ректор ХНАУ ім. Докучаєва, професор Олександр Ульянченко, заявив, що якісні зміни в підготовці агарних фахівців будуть помітними вже через 2-3 роки.

«У нас вже є план розвитку співпраці з університетом, який ми почнемо втілювати вже в цьому навчальному році, а буквально з наступного вересня відкриється набір студентів на нову спеціальність, пов’язану з ІТ», ― підкреслив співзасновник Харківського ІТ кластера і один з ініціаторів проекту Едуард Рубін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Комітет Європарламенту погодив збільшення Україною об’ємів експорту аграрної продукції – МінАПК

Комітет з міжнародної торгівлі «International Trademark Association» (INTA) підтримав надання Україні торговельних преференцій більшою кількістю голосів. Про це повідомляє AgroReview з посиланням на прес-службу Мінагрополітики.

«За» проголосувало 29 голосів, 8 – було проти, а 1 – утримався. Про результати голосування йдеться на офіційному сайті Європейського Парламенту.

Пряма мова

Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції: «Комітет підтримав більшою кількістю голосів надання торговельних преференцій для імпорту української аграрної та харчової продукції. Це є проміжною торговельною перемогою та результатом кропіткої дипломатичної роботи Мінагрополітики, МЕРТ та МЗС разом с представниками європейської сторони».

Довідково:

Комітет з міжнародної торгівлі Європарламенту проголосував за збільшення обсягів автономних торговельних преференцій для України, в тому числі: на оброблені томати на 3000 т/рік, пшеницю – на 65 000 т/рік, кукурудза – 625 000 т/рік, ячмінь – 325 тис. т/рік, мед – 3 тис тон/рік, виноградний сік – 500 л/рік, овес – 4 тис тон/рік, крупи та оброблене зерно – 7800 тон/рік. Дане розширення автономних торговельних преференцій буде діяти 36 місяців з моменту їх затвердження.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview