Київхліб програв суд Roshen

Господарський суд Києва заборонив ПАТ Київхліб робити торти в упаковці, яка повністю або частково копіює упаковку торта "Золотий ключик" корпорації Roshen. Про це йдеться в рішенні суду від 26 грудня 2017 року, повідомляє LIGA.net.

Згідно з матеріалами справи, Київхліб використовував упаковку торта "Казковий ключик", схожу на оформлення упаковки торта "Золотий ключик" виробництва корпорації Рошен, що могло призвести до змішування діяльності двох компаній.
 
Крім того, суд заборонив Київхлібу подавати до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України для офіційної публікації заяви про надання будь-якій особі дозволу на використання знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № 228350 і відмовлятися від свідоцтва.
 
Нагадаємо, раніше АМКУ оштрафував Київхліб на 219 тис. грн з-за дизайну упаковки торта.
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як збільшити валове виробництво молока на одну дійну корову

Так відбувається не тільки за рахунок приватного сектору, а й - молочнотоварного виробництва. Деякі ферми закриваються, деякі відкриваються, але все ж таки кількість великої рогатої худоби знижується.

Про додаткове джерело прибутку молочної ферми та інструмент створення ефективного поголів’я поінформував керівник Української голштинської асоціації (УГА) Ігор Присяжнюк, повідомляє прес-служба АВМ.

«При такому зниженні, як би це дивно не виглядало – збільшується валове виробництво молока на одну дійну корову та його якість. Це означає, що ми еволюційно переходимо на більш новий і правильний етап розвитку. Через такі етапи пройшли всі європейські країни», - говорить Ігор Присяжнюк.

За його інформацією, в Україні немає бажаного підвищення продуктивності ВРХ через зниження. Однак, якщо подивитися на досвід країн Європи, в них крива зниження поголів’я була прямо пропорційна збільшенню продуктивності.

«У нас так не відбувається. Сильно зменшується поголів’я та повільно йде покращення продуктивності. Як представник генетичної галузі вбачаю проблему у неефективних тваринах, які погано розкривають свій генетичний потенціал. Наприклад, ми хочемо отримати 8 тонн на добу, а отримуєте лише 5 тонн. І виходить, що кількість тварин знижується, а ефективність не підвищується. Поки в Україні недостатньо високоефективних тварин», - зазначив він.

Керівник УГА підкреслив: «Саме тому, для прориву, основною метою стала популяризація сексованої сперми. Сексована сперма дуже дорога і в порівнянні зі звичайною коштує втричі дорожче, тому не всі фермери її використовують. Але ця думка - сумнівна. В першу чергу це відбувається через недостатню кваліфікацію техніків штучного запліднення».

Ігор Присяжнюк виділив переваги використання саме сексованої сперми під час запліднювання:

· по-перше, використовується лише на телицях парувального віку і тільки один раз;

· по-друге, економічно обґрунтоване використання;

· по-третє, при запліднюванні 100 телиць та використанні додаткових збуджувачів, 80 із них будуть тільними.

«Таким чином збільшуємо обсяг телиць. Фінансово ж, за моїми підрахунками, використання сексованої сперми є дуже перспективним та дозволить заробляти кошти нашим аграріям. Саме ці підрахунки я покажу під час Молочного конгресу-2018 та поясню, в чому ж переваги її використання», - розповів він.

«Виходячи з цього господарство отримує велику кількість телиць. Це потрібно тому що у нас є великий вибір покращити поголів’я. Так, власник може відібрати кращих телиць для ремонту свого стада, а інших продати», - сказав керівник УГА.

За прикладом, що навів Ігор Присяжнюк - середньостатистичне господарство з 500 дійного стада може збільшити річний об’єм продаж до 100 нетелів. А вартість одного нетеля становить близько 1 500 доларів США.

«У масштабі України я бачу наступні переваги: можливості розвитку малих та середніх молочнотоварних ферм, відкритість ринку, розвиток генетичного потенціалу, а на перспективу покращення не лише кількості надоїв, а й якості молока», - підкреслив він.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-3 експортера зернових у 2017 році

Про це повідомляє ІА «АПК-Інформ».

При цьому найбільш істотне зниження спостерігалося по відвантаженню ячменю – на 27%, до 3,9 млн. тонн проти 5,4 млн. тонн в 2016 році. Обсяг експорту пшениці знизився на 12% - до 14,9 млн. тонн проти 16,9 млн. тонн роком раніше. У той же час, відвантаження кукурудзи в 2017 р. зросли на 7%, до 16,5 млн. тонн.

Найбільший обсяг зернових (6,9 млн. тонн) було відвантажено компанією ТИС. Друге місце зайняла компанія «НІБУЛОН» з обсягом експорту 4,3 млн. тонн. На третьому - компанія «Трансбалктермінал», яка експортувала в 2017 р. 2,7 млн. тонн зернових.

Основним покупцем українських пшениці і кукурудзи в 2017 р. був Єгипет - 1,8 млн. тонн і 1,9 млн. тонн, відповідно. Найбільший обсяг ячменю – 0,8 млн. тонн – імпортувала Саудівська Аравія.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які наслідки для АПК від зниження ПДВ на продукти харчування

Без належної оцінки усіх можливих економічних ефектів запровадження пониженої ставки на продукти харчування та сільгосппродукцію, що використовується при їх виробництві, може порушити конкурентне середовище в аграрному секторі економіки та призвести до небажаних наслідків, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи відповідні законодавчі ініціативи, зареєстровані у Верховній Раді України наприкінці 2017 року (реєстр. №7420 та два альтернативних – реєстр. №7420-1 та №7420-2).

На його думку, ключовим питанням при запровадженні пониженої ставки на продукти харчування та сільгосппродукцію, що використовується в якості сировини для їх виробництва, є формування переліку відповідних товарних позицій. Дана проблема потребує максимально зваженого підходу та значного обсягу аналітичної роботи з метою мінімізації можливих негативних наслідків як для бюджету, так і для самих суб’єктів господарювання.

З одного боку, зауважив Леонід Тулуш, необхідно запобігти значним втратам бюджетних надходжень, які є очевидними при зниженні ставки ПДВ. Отже, на першому етапі реалізації ідеї застосування пониженої ставки на продукти харчування перелік продуктів повинен бути мінімальним – інакше бюджетні втрати будуть неприйнятними.

З іншого боку, бажано не сформувати переваг окремим суб’єктам аграрного бізнесу при включенні їх продукції до переліку товарів, поставки яких оподатковуватимуться за пониженою ставкою.

Крім того, слід враховувати й можливий негативний вплив на діяльність сільгосптоваровиробників, зареєстрованих платниками ПДВ. Необхідно унеможливити випадки, коли «вихідний» ПДВ не покриватиме повною мірою суми «вхідного», тобто виникатиме так зване «дебетове сальдо» з ПДВ. Останнє гарантовано матиме місце при виборі законопроекту №7420, зазначив експерт.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, при ухваленні остаточного рішення щодо запровадження пониженої ставки на продукти харчування та сільгосппродукцію, що використовується при їх виробництві, необхідно зважати й на мету такої новації. Це може бути як забезпечення доступності продуктів харчування для населення із низькими доходами, так і підтримка окремих напрямів діяльності, продукція яких потрапить до переліку на понижену ставку.

Крім того, запровадження пониженої ставки ПДВ на продовольство в Україні мало б сприяти вирівнюванню умов господарювання між офіційною та «сірою» аграрною економікою. Адже представники останньої не сплачують ПДВ, внаслідок чого мають цінові переваги, вважає Леонід Тулуш.

За його словами, слід зважати й на рівень розвитку процесів вертикальної інтеграції на ринках окремих видів продовольства. Тому що суб’єкти господарювання, в яких запроваджений ланцюжок «виробництво – переробка – торгівля» в рамках однієї групи взаємопов’язаних осіб, однозначно отримають більші переваги, ніж суб’єкти, які не контролюють переробку та торгівлю продукцією, що ними виробляється.

З огляду на це, зазначив Леонід Тулуш, до переліку товарних позицій, що підпадатимуть під дію пониженої ставки ПДВ, доцільно включити сільгосппродукцію, яка входить до наступних груп.

Перша, це агропродукція, значні обсяги якої виробляються господарствами населення, які не є платниками ПДВ, а отже, реалізуються переважно без сплати ПДВ. Йдеться, перш за все, про молоко, м’ясо великої рогатої худоби, коней, овець, кроликів, індиків, мед та овочі. Ринки відповідних продуктів характеризуються значною кількістю товаровиробників та низьким рівнем вертикальної інтеграції виробничих процесів.

До другої групи, на думку експерта, відноситься сільгосппродукція, переважна більшість якої вивозиться за межі території України в митному режимі експорту, а, отже, вимагає значних обсягів бюджетного відшкодування ПДВ. Це, зокрема, пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, ріпак та соя.

Зрозуміло, що під дію пониженої ставки ПДВ підпадатимуть й поставки продуктів харчування, вироблених переважною мірою із відповідних видів сільгосппродукції.

У такий спосіб вдасться, з одного боку, мінімізувати бюджетні втрати, що матимуть місце при запровадженні пониженої ставки ПДВ, а з іншого – частково вирівняти конкурентне середовище для платників та неплатників ПДВ із числа сільгосптоваровиробників, що функціонують на відповідних сегментах аграрного ринку, підсумував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На науково-дослідній ділянці вивчатимуть нові сорти для садівництва

15 січня 2018 р. в рамках робочої поїздки делегації Асоціації «УКРСАДПРОМ» на чолі з головою профільного об’єднання Дмитром Крошкою та його заступником Олександром Матвійцем до Будапешту (Угорщина) відбулося підписання меморандуму про співпрацю з Об’єднанням дослідницьких установ Угорщини в галузі садівництва – MKSZN. Про це повідомляє прес-служба Асоціації «УКРСАДПРОМ».

Одним із основних напрямків співпраці є взаємодія профільних асоціацій в галузі плодово-ягідного розсадництва. Меморандумом передбачається участь угорської сторони у створенні науково-дослідної сортовипробовувальної ділянки для вивчення нових інтенсивних сортів з метою їх подальшого внесення до Державного реєстру сортів і рослин, призначених для поширення територією України. Крім того, документ передбачає обмін досвідом впровадження сучасних технологій садівництва, сприяння зміцненню економічних зв’язків між підприємствами двох країн та залученню інвестицій у соціально-економічний розвиток галузі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна серед лідерів за обсягами експорту вершкового масла

Україна опинилася на другому місці після Нової Зеландії за обсягами постачання до ЄС вершкового масла.

Про це на своїй сторінці у Facebook написала торговий представник України Наталія Микольська.

У січні – листопаді 2017 року в ЄС було ввезено 2,3 тисячі тонн вершкового масла, при цьому річні обсяги поставок у порівнянні з 2016 роком збільшено майже всемеро.

«Схожі тенденції і на глобальному ринку. За даними наших колег зі США, у січні – жовтні 2017 року Україна – восьма у світі за обсягами експорту масла із загальним обсягом у 20,8 тис. тонн і річним зростанням у три рази», – повідомила Микольська.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview