178171
182818

Латвійські виробники яєць занепокоєні конкуренцією з українськими

Про це пише eurointegration.com.

В даний час на ринку яєць в Латвії спостерігається велика конкуренція — поряд з місцевими яйцями на прилавках магазинів можна знайти яйця з Естонії, Литви, Польщі, Фінляндії.

Член правління птахофабрики Balticovo Томс Аушкапс каже, що конкуренція відчувається практично з боку всіх найближчих сусідів, крім Росії.

«Варто зазначити, що українські виробники яєць єдині, хто пропонує споживачам Латвії продукцію з-за меж ЄС, яка не була визнана як така, що виготовлена за європейськими вимогами», — зазначив він.

За словами члена правління Асоціації виробників яєць Латвії Солвіти Гулби, конкуренція на ринку яєць спостерігається не лише в Латвії, а й в усій Європі.

«В останні два роки великі українські виробники яєць, чия продукція виготовлена відповідно до вимог ЄС, підсилюють конкуренцію», — сказала вона.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Ухвалення «компромісного» законопроекту щодо «соєвих правок» може порушити конкурентні умови в галузі

Це, зокрема, порушення конкурентних умов, розвиток оптимізаційних схем постачання продукції, посилення заходів податкового контролю і, як наслідок, формування корупціогенних ризиків, заявив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ухвалення 22 травня 2018 року Верховною Радою України законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур» №7403-д від 4 квітня 2018 року.

Набуття чинності положеннями законопроекту №7403-д означатиме, що представники великого аграрного бізнесу продовжать здійснювати поставки сої та ріпаку на світові ринки у звичайному режимі справляння ПДВ, тоді як представники малого та середнього змушені будуть наповнювати переробні потужності підприємств оліє-жирової промисловості.

Такі норми є дискримінаційними по відношенню до представників малого та середнього аграрного бізнесу. Вони суперечать положенням частини третьої статті 42 Конституції України, відповідно до яких держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності, не допускає неправомірне обмеження конкуренції.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, обсяги вирощування сої у сільгосппідприємств, які зможуть самостійно організувати поставки на експорт, становлять 2/5 загальних обсягів її вирощування – близько 1,7 млн т.

Натомість виробники 3/5 обсягів соєвих бобів в Україні будуть змушені спрямовувати свої поставки на переробні підприємства. Внаслідок цього обсяги переробки сої зростуть більш, як втричі проти нинішнього обсягу, що негативно позначиться на рівні закупівельних цін – принаймні до того часу, доки переробники не налаштують нові каналу збуту виробленої продукції. А це означає, що представники малого та середнього бізнесу недотримуватимуть частину потенційно можливих доходів, зауважив Леонід Тулуш.

За його словами, різновекторний механізм справляння ПДВ для різних категорій сільгосппідприємств потребуватиме посилення заходів податкового контролю.

Адже, прогнозує науковець, вже восени 2018 року може розпочатися формування оптимізаційних схем, спрямованих на те, щоб вирощена представниками малого та середнього бізнесу соя реалізовувалася великими сільгосппідприємствами, які самостійно організовують експортні поставки.

Ще однією загрозою, на думку експерта, є збільшення обсягів виробництва сої та ріпаку «в тіні» – на офіційно не зареєстрованих землях. Реалізація такої продукції може здійснюватись як шляхом її «заведення» на сільгосппідприємства, здатні забезпечити експортні поставки, так і безпосередньо трейдерам. В останньому випадку відшкодовувати буде нічого, оскільки виробник не зареєстрований платником ПДВ.

Водночас, зауважив Леонід Тулуш, переваги власників переробних підприємств також не є очевидними – за умов нераціонального законодавчого рішення бізнес сам визначить правила гри на даному ринку, внаслідок яких переробні потужності можуть так і залишитись незавантаженими.

Слід також врахувати, нагадав Леонід Тулуш, що у Держбюджеті-2018 ресурсу на бюджетне відшкодування ПДВ по операціях з поставки сої взагалі не було передбачене.

З огляду на всі ці фактори ухвалення «компромісного» законопроекту 7403-д може посилити протистояння сільгосппідприємств різних масштабів діяльності та контролюючих органів, зауважив експерт.

Отже, існує висока ймовірність того, що законопроект 4703-д не є останнім рішенням по «соєвих правках». Не виключено, що після кількох місяців адміністрування ухваленого порядку Податковий комітет ВРУ буде змушений повернутися до його розгляду знову і пристати на пропозицію товаровиробників, як це вже було, зокрема у 2014 році, спрогнозував Леонід Тулуш.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Ринок ягід України: внутрішній ринок чи експорт

Про це під час свого виступу на дев’ятій міжнародній конференції «Ягоди України-2018: заморозка та свіжий ринок» заявив Олександр Хорев, керівник проекту «АПК-Інформ: овочі та фрукти».

«За нашими оцінками, цьогорічний ягідний сезон в Україні може відзначитися як відкриттям нових експортних можливостей для виробників, так і зміною фаворитів на ринку в цілому». – каже О.Хорев.

Зокрема, за словами експерта, високі ціни на суницю садову в минулому році знов привернули увагу садоводів до цієї культури, що в сукупності зі сприятливими погодними умовами приведе до значного збільшення урожаю. Виробництво малини, за прогнозами проекту, також зросте, в т.ч. за рахунок вступу в плодоношення нових насаджень. Пропозиція лохини теж збільшиться вже котрий рік поспіль, проте експерт наголошує, що ця ягода так і залишиться найдорожчою з усього сегменту, а її виробники вкотре робитимуть акцент на продажах на зовнішні ринки.

«В той же час головним аутсайдером ягідного ринку залишаються смородина та порічка, - наголошує аналітик. - Цей сегмент можна назвати досить сталим. Виробники не виявляють особливої зацікавленості у вирощуванні цих культур, адже споживання смородини та порічки досить невелике, а головними покупцями виступають переробники».



Монетки на гілках: садівники розповіли про золотий горіх української економіки

Про це повідомила асоціація садівників «Укрсадпром», пише etcetera.media.

За минулий рік експорт волоських горіхів з України склав 31 тисячу тонн, загальною вартістю 101 млн доларів. При цьому експорт українських ягід оцінили в 11 мільйонів доларів, кісточкових плодів – 10 мільйонів доларів, яблук і груш – 7 мільйонів доларів.

 Експерти додали, що зараз в Україні зростає популярність таких культур як лохина, жимолость та органічно вирощені фрукти. Промислові підприємства проводять закладку молодих насаджень смородини, ожини, чорноплідної горобини і фундука.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Українській курятині відкрили новий ринок в Азії

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів разом з компетентним органом Гонконгу погодили ветеринарний сертифікат для експорту м'яса птиці та яєць.

Про це повідомили у прес-службі Держпродспоживслужби, пише НВ.

Сертифікат дозволяє експортувати в країну м’ясо птиці та продуктів з нього, а також яйця і яєчні продукти.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Вітчизняні сировари не можуть збути свою продукцію

Схеми експорту сирного продукту руйнуються, а продавати за новими стає невигідно через дуже низьку ціну. Тому виробництво товару доводиться скорочувати, а надлишки молока перенаправляти на низькорентабельну сушку, повідомляє infagro.com.ua.

У той же час виробники справжніх сирів гострих проблем не відчувають. Провідні оператори навіть наважуються збільшувати ціни, хоча рентабельність їхнього бізнесу і так досить висока. Піднімають ціни тільки потужні гравці, а дрібні і середні в боротьбі за місце на полиці змушені стимулювати продажі, знижуючи ціни. Так що ціновий діапазон на ринку дуже широкий: традиційні сири типу «Російський» заводи пропонують дистриб’юторам по 125—155 грн/кг. Безпосередньо в мережі такі сири поставляються по 145—170 грн/кг.

У квітні проблеми з експортом сирних продуктів ще не позначилися на обсязі зовнішньої торгівлі. Передбачалося продати близько 2,5 тис. т, а насправді вдалося вивезти 3,8 тис. т, що майже дорівнює експорту в безпроблемному квітні минулого року. Правда ціни цього експорту істотно впали, вже є продажі і по 1800 USD/т. Звичайно і Казахстан, один з найбільших покупців, відразу відреагував на проблему українських експортерів сирних продуктів, знизивши ціну попиту навіть для постійних постачальників до рівня близько 2200 USD/т.

У травні експорт сирних продуктів значно скоротиться, а обсяги зовнішніх продажів справжніх сирів залишаться відносно стабільними.

Імпорт сиру збільшиться, адже польський сир Гауда/Едам зараз можна придбати приблизно за 113 грн/кг. У порівнянні з вітчизняною продукцією це дуже конкурентна ціна.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.