Лучечко: наша горілка на полицях маркетів буде максимально належної якості

Голова

Сьогодні Ви є виконуючим обов’язки ДП “Укрспирт”, і претендуєте поряд з іншими кандидатами, після проведення конкурсу, у разі перемоги, стати директором підприємства. Хто є вашими конкурентами і яким був шлях до керівництва “Укрспирту”?

Інформація щодо конкурентів є наразі закритою. І питання насправді не в цьому. Бо для держави в першу чергу важливо, щоб один із кандидатів був найкращим, від цього виграють всі. Стосовно моєї кандидатури - я працюю на цьому підприємстві більше 3 років, не тільки в апараті управління. Я починав свою кар‘єру на підприємстві з виробничого майданчика. Добре розуміюся на структурі ДП «Укрспирт»: які складнощі є на місцях у виробництві. Працюючи в апараті управління, я означив проблеми, які слід вирішувати на цьому щаблі. Тому, коли звільнилася посада управлінця, наша велика профспілкова організація рекомендувала мене на посаду тимчасово виконуючого обов‘язки ДП.

 

Пріоритети

Що Ви вважаєте основними завданнями керівника державного підприємства, на чому ґрунтується Ваша діяльність на чолі ДП “Укрспирт”?

Існує три стовпи, на яких тримається будь-яке підприємство. Першим з них є люди, другим - фінанси, третім - енергоефективність і модернізація. Стосовно перших кроків, які я планую здійснити на посаді - повне перезавантаження комерційного правління. Упродовж жовтня мені вдалося зробити всю систему закупівель максимально прозорою, наразі 98% усієї продукції, яку закупає ДП “Укрспирт”, відбувається через систему “Prozorro” i “Smart Tender”. Звичайно, що стосується дохідної частини, основним джерелом наповнення фінансами підприємства є ціна на продукцію, яку ми реалізовуємо. Основними нашими партнерами є горілчані компанії, продукція орієнтована на внутрішній ринок, тому для нас надзвичайно важливим є ціноутворення, яке впливає на кінцевий результат - прибуток. Окрім того, діагностуються преференції, які мали певні постачальники, - чи дійсно вони виправдали отримані знижки і були більш вигідними для “Укрспирт”. В результаті діагностики правління ДП перегляне договори, які чинні до кінця року і обиратиме постачальників з огляду на дійсну і доведену користь для підприємства.

Також активно працюємо над покращенням іміджу нашого підприємства, за останні роки “Укрспирт” дещо втратив свій статус, і наразі моя команда активно працює над його відновленням. Ми стали абсолютно відкритими до медіа, даємо інтерв’ю, пояснюємо незрозумілі аспекти, обґрунтовуємо свою позицію - наші двері завжди відчинені. Але найкращим доказом змін на підприємстві є демонстрація якісної роботи, новий курс підприємства в першу чергу підтверджений позитивними змінами на всіх щаблях його діяльності.

 

 

Виробництво

Розкажіть про особливості виробництва у спиртовій галузі.

Підприємства спиртової галузі на своєю природою орієнтовані на переробку сировини, це те, що дає можливість створити додану вартість всередині країни. Якщо ми говоримо, що Україна стала експортно орієнтованою (в плані зерна), є такі позиції, які не потрапляють на експорт (залишки, повернення, фуражний тип сировини) - компанії спиртової галузі мають потужності для переробки цих типів продукції, і можуть отримувати додатковий прибуток на внутрішньому ринку.

Окрім того, підприємство своїм кінцевим продуктом може отримати не тільки спирт, а й перероблену післяспиртову барду. Це високоякісний білковий продукт, який за правильної переробки, стає експортно орієнтованим товаром. У фінансовому плані на 2018 рік закладені кошти на покупку обладнання, яке дасть можливість виробляти новий продукт.

Ми кооперуємо наше виробництво з усіма видами фермерських господарств, в нашому активі багато дрібних фермерів, які територіально наближені до потужностей “Укрспирт”, і їм дуже вигідно постачати сировину нашому підприємству без посередників, ми намагаємося підтримувати дрібних фермерів. Але по суті, підприємству все одно, хто є постачальником сировини. Для нас важливою є ціна і якість цієї сировини.

 

Споживання

Чи багато українці споживають горілчаних напоїв, як це впливає на здоров’я нації?

Українці дійсно вживають велику кількість спиртових напоїв. І контроль за споживанням спиртових напоїв має лягти на функції держави, тому що з одного боку - це наповнення бюджету, а з іншого - надмірне вживання алкогольних напоїв шкідливо впливає на здоров’я нації, і в результаті державі доводиться вкладати додаткові кошти в медицину, щоб людей оздоровлювати. Але найбільшої шкоди здоров’ю завдає неякісний алкоголь, який сьогодні, на жаль, присутній на ринку. І з цим в першу чергу потрібно починати активно боротися. Основним завданням держави є контроль за тим, щоб ті підприємства, які виробляють горілчані вироби, виробляли якісний продукт без жодних домішків, адже саме вони наносять основну шкоду здоров’ю, а подекуди призводять до смертельних наслідків. Розповсюдження чорного ринку пов’язане з тим, що ментально наші люди шукають щось дешевше, але як правило, це “дешевше” є набагато гіршої якості. Підняття акцизів, звісно, не є панацеєю, але подорожчання спиртової продукції, якщо воно зумовлене покращенням її якості, а також вироблено на підприємстві із державною формою власності, може позитивно вплинути на економіку країни та здоров’я нації.

Невеликий анонс: у планах ДП “Укрспирт” є відновлення виробництва власної продукції. І якщо наша горілка буде на полицях маркетів, вона буде максимально належної якості. “Укрспирт” має право власності на багато торгових марок. Наразі проведено аудит технічного стану майданчиків, які займалися розливом продукції. Слід константувати, що багато горілчаних цехів, особливо тих, що мали хорошу локацію, були знищені. Але є й ті, які лишаються у належному стані, і за якісного господарювання та інвестицій, знову можуть запрацювати. Наприклад, Луцьке підприємство ДП “Укрспирт”, кошти на реконструкцію якого також закладені в бюджет 2018. Ми тільки анонсували можливе відновлення власної готової продукції, як у фірмових магазинах одразу почали питати: “де ж ця державна горілка?”. Запит на державний продукт у суспільстві є, тому, думаю, наші готові вироби незабаром будуть належним чином оцінені українським споживачем.

 

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

 
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Дейв Девіс: якість корму для корів в Україні краща, ніж у Британії

Я виріс на тваринницькій фермі, здобув освіту в галузі мікробіології, захистив дисертацію з цієї спеціальності. Потім 20 років працював в науково-дослідному інституті, вивчав теорію і практику виробництва силосу, починаючи від заготівлі на полі до згодовування. У 2010 році я організував власну компанію "Silage solutions", потім подорожував по всій Європі, на минулому тижні був у Туреччині. І хочу зауважити, що відносно вмісту сухої речовини в порівнянні з Україною турецький силос був гіршої якості. Також проводжу деякі дослідження, публікую їх в спеціалізованих виданнях. Я знайомий з Семеном Костіним (менеджер с/г техніки JCB), у нього є зв'язки з британським посольством, позаяк JCB - це британська компанія. Семен звернувся до DIT і вони разом організували захід "Кращий силос і раціони ВРХ", я тут в якості запрошеного незалежного експерта. Але я вже був в Україні раніше на запрошення інших компаній. Зауважу однак, що працюю тільки з тими компаніями, які не говорять мені, що я повинен говорити.

З якої причини турецький силос був гірший за український?
Турецькі виробники вибрали неправильний сорт кукурудзи. Вони стикаються з тією ж проблемою, що й українські виробники, коли сама рослина кукурудзи гине ще до того, як її збирають під час врожаю. Але у них немає ніякого виправдання, тому що в Туреччині дуже якісне водопостачання. Я був сильно здивований таким станом речей.

У світовому контексті, які країни займають провідні позиції у виробництві силосу і за рахунок чого вони цього досягають?
Чехія. Тому що вони слухають, впроваджують на практиці, і роблять це вже упродовж 30 років. Я можу вам навести приклад. Близько 10 років тому я відвідував одну ферму в Чехії, господар якої звернувся до мене зі словами: "У мене є проблеми у виробництві силосу". Я уважно вивчив його виробництво і відповів: "Я не особливо бачу, в чому полягає твоя проблема", і тоді він розповів мені, що неправильно робив я. Більшість країн покладають провину за низьку продуктивність ВРХ на агрономів, тих, хто займається годуванням і не звертают уваги на якість силосу. Силос найнижчої якості знаходиться в країнах Балтії. В Україні я бачив як дуже поганий, так і дуже хороший силос.

Які перспективи України в виробництві силосу і які основні проблеми нам потрібно виправити?
Мені здається, що ви стикаєтеся з певними викликами, пов'язаними з погодними умовами. Що стосується кукурудзи, мені здається, вам потрібно дивитися більш уважно на сорти, які ви вибираєте для вирощування. Слід вибирати сорти, які швидше дозрівають, тому що тоді буде краща якість зібраної зеленої маси, якщо вам доведеться збирати її на ранній стадії розвитку. Важливим моментом при виборі сорту також є характеристика перетравлення клітинної стінки. Бо якщо ви не можете отримати нормальну енергію з качана, вам потрібно отримати максимум з самого рослини. Також деякі ферми повинні змінити підходи до іригації. Якщо ми говоримо про заготівлю деяких озимих сортів, які ви будете восени садити, а ранньою весною збирати, з'явиться можливість "перестрибнути" період спеки, в якому втрачається максимум корму.

Гібридні сорти більш ефективні при виробництві силосу в порівнянні зі звичайними сортами кукурудзи?
Фермери по всьому світу повинні стежити за ринком: які сорти на ньому присутні. Фокусуватися потрібно на те, який ФАО номер мають ці сорти. Також важливо, щоб ці сорти добре підходили до їхнього клімату. Я намагаюся не робити рекомендацій щодо якогось конкретного сорту. Для України і подібних країн, що мають доволі великий ринк, ті компанії, які хочуть забезпечити насіннєвим матеріалом українських виробників, повинні подбати про те, щоб тут, в ваших умовах проводити дослідження і показувати ефективність у даних геологічних і кліматичних умовах. Якщо цього не робити, неможливо довести, що саме цей сорт підходить для українських реалій. Якщо досліджень, проведених на українських територіях немає, потрібно моніторити доказову базу в країнах із подібним кліматом: Угорщина, Словаччина, Польща. Клімат відіграє в цьому питанні вирішальну роль. Іноді фермери з обережністю ставляться до результатів досліджень, які їм надають компанії-виробники кукурудзи, тому що останні завжди в більшій мірі зацікавлені в продажу свого товару, тому можуть закласти в дані певний ризик.

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Богдан Чабан: мрія кожного ресторатора - мати свою маленьку ферму, де він вирощуватиме продукти для свого ресторану.

Йому 24, у нього за спиною вже 3 вдалих реалізованих проекту-з-нуля, він служив на фронті добровольцем, був в найгарячіших точках і зараз продовжує допомагати бійцям, встигаючи при цьому керувати кількома успішними бізнесами.

Аперитив до читання.

Коли у Вас з'явилася ідея відкрити свій ресторан?
У ресторанному бізнесі я з 2012 року, в цьому році я відкрив свій перший заклад в Донецьку - "Ізбу-читальню".

Ваша біографія дуже різноманітна, до того, як зайнятися ресторанами, Ви встигли спробувати себе в рекламній сфері і навіть хотіли організувати молочний бізнес, розкажіть про цю ідею.
У 17 років разом зі своїм товаришем я відкрив рекламне агентство, ми займалися здебільшого піаром і просуванням в соціальних мережах, я пропрацював 2 роки в цій сфері і мені здалося, що мені там не дуже комфортно, і це історія не зовсім моя. Подобалося робити проекти, але питання комунікації з клієнтами і особливості деяких бізнес-підходів були для мене складними - я прийняв для себе рішення, що хочу займатися чимось іншим, продав свою частку в агентстві і став шукати те, що було б мені цікаво. На цьому етапі були різні ідеї - від відкриття СТО до відкриття маркетів і ферм екологічних продуктів. Мене завжди приваблювала історія про локальність, натуральність і все, що з цим пов'язано. Тим більше, здорове харчування - це всесвітній тренд, який панує останні кілька років і з кожним роком стає все популярнішим. Тренд, який заходить і в кухню, і в коктейлі, і все більше витісняє продукти не органічні.

Управляє ринок: з'явився тренд "органічного", з'явився попит на це - з'являються люди, які створюють пропозицію.

В меню "Veterano pizza" використовуються органічні інгредієнти?
Ми використовуємо, в основному, італійські продукти, на жаль, дуже мало українських, бо не всі вони підходять за специфікою. Зате в "Ізбі-читальні", яка знаходиться тепер в Маріуполі, ми використовуємо безліч локальних продуктів, наприклад, зелень і мікрогрін ми закуповуємо у сімейної пари, яка відкрила невелику ферму. Якщо ринкова ціна на цей продукт становить близько 700 гривень за кілограм, фермери пропонують аналогічний товар відмінної якості за ціною 300 гривень/кілограм. Крім того, фермери вирощують такі модні зараз паростки гороху, люцерни та інші нішеві культури, і дуже успішно розвиваються в цьому напрямі. Такими тенденціями управляє ринок: з'явився тренд "органічного", з'явився попит на це - з'являються люди, які створюють пропозицію. Мені подобається те, що роблять наші постачальники, вони створюють якісний продукт, це для мене важливо. Мені приємно з ними працювати також тому, що я можу приїхати прямо на ферму і подивитися особисто, як все вирощується, на відміну від супермаркету, де все на прилавках в целофанових пакетах.

Багато переселенців вибирають для стартапів формат невеликих фермерських господарств, крім зелені, використовуєте інші продукти, вирощені на невеликих фермах?
Серед моїх постачальників є фермер, мій земляк, який займається медом, дуже цілеспрямовано і глибоко, внаслідок чого у нього величезний шикарний вибір цього продукту, мед повністю натуральний і відмінної якості.

Чому піца?
Проект "Veterano" організував Леонід Остальцев (ветеран АТО, який воював у складі 30-ї окремої механізованої бригади ЗС України, позивний «Кульбаба»), він до війни працював піццайоло, і, повернувшись з фронту, вирішив, що хлопцям потрібно давати роботу, і він може навчити їх робити піцу. Проект заснований в 2015 році, я приєднався до нього в кінці 2016 року, коли Леонід шукав нове приміщення і хотів розширюватися.

Складно було "вибити" приміщення в центрі Києва?
Насправді, приміщень багато, питання в ціні. Це приміщення коштувало недешево і було в жахливому стані, воно 6 років пустувало. В Україні дуже проблематичний ринок нерухомості, тому що люди, які володіють приміщеннями, не готові бути гнучкими, рухатися вперед, йти на деякі поступки.

Це соціальний проект. Тут працюють хлопці-ветерани АТО, у нас є знижки для учасників бойових дій, 10% чистого прибутку надходить до фонду "Діти загиблих в АТО". І найважливіше, "Veterano" своїм прикладом показує хлопцям і дівчатам, що прийшовши з війни, вони зможуть зробити свій бізнес і зробити його добре.

Повернемося трохи до витоків. У 2012 році Ви побачили кафе, виставлене на продаж, купили його, переформатували і перетворили збитковий заклад на модний і прибутковий. Як в голові народжується формат?

Є речі, які мене надихають, якими мені комфортно займатися. У той час я відчув, що Донецьк потребує заклад нового формату, де можна буде культурно відпочивати, де буде звучати гарна музика, і будуть збиратися цікаві неординарні люди. Відносно "Veterano", важливо, що це соціальний проект. Тут працюють хлопці-ветерани АТО, у нас є знижки для учасників бойових дій, 10% чистого прибутку надходить до фонду "Діти загиблих в АТО". І найважливіше, "Veterano" своїм прикладом показує хлопцям і дівчатам, що прийшовши з війни, вони зможуть зробити свій бізнес і зробити його добре.

Що Ви вкладаєте в поняття "культура харчування"?
Це в принципі культура споживання, яка, до слова, в нашій країні дуже низька. Але при цьому простежується позитивна динаміка, її можна ілюструвати на прикладі коктейлів. Якщо ще 5 років тому популярністю користувався будь-який мікс алкоголю і соку, то зараз все більше з'являється вибагливих споживачів, які розрізняють відтінки і нотки в готовому коктейлі і смакують напій, адже мета коктейлю - показати свій смак і зробити приємно тому, хто його п'є. Наразі в моді класичні коктейлі епохи 20-30-х років: Old fashioned, Negroni, Boulevardier.

Відносно сфери обслуговування, найбільша проблема нашої країни - це поганий сервіс і низька якість пропонованого продукту.

Поділіться корисними порадами з молодими підприємцями, які хочуть організувати свій бізнес.
До нас періодично приходять хлопці-ветерани і запитують: де взяти гроші на проект? Ми завжди відповідаємо, що потрібно, перш за все, написати хороший бізнес-план, і це не обов'язково повинен бути надто мудрий талмуд, це можуть бути тези, розписані на аркуші А4, головне, розуміти свій проект: чого ви хочете і як ви хочете щоб це виглядало, після чого починайте "фігачити". Для того, щоб проект реалізувався, потрібно багато-багато працювати, і посилено прагнути зробити його не просто хорошим, а завжди намагатися зробити ще краще, доводити якісь речі до досконалості. Відносно сфери обслуговування, найбільша проблема нашої країни - це поганий сервіс і низька якість пропонованого продукту. І саме на цих речах і потрібно фокусуватися з самого початку: якість і сервіс.

На даний момент анонсовано багато програм, спрямованих на підтримку молодих підприємців, переселенців, чи зверталися Ви до когось по допомогу, або, можливо, пропозиції надходили самі?
Програм більше, ніж достатньо, насправді. З маріупольською "Ізбою-читальнею" я виграв грант від "Програми розвитку ООН", отримав для старту 200000 гривень. Після того, як бойовики віджали мій бізнес в Донецьку, і після служби на фронті, це стало гарною додатковою інвестицією. З "Veterano" ми плануємо розширення, вже орендували сусіднє приміщення і робимо там ремонт. Щоб це реалізувати, ми взяли кредит в "Ощадбанку", так що джерела фінансування можна знайти, якщо є бажання.

За яким принципом Ви робите вибірку продуктової бази?
Це повинен бути хороший продукт в першу чергу. З приводу ціни, добре, коли він коштує недорого, але основною має бути його якість. Через низьку якість інгредієнтів страждає якість кінцевого продукту. "Коктейльний" ром, який пропонує безліч постачальників (дешевий алкоголь декількох марок) в коктейлі за смаком буде віддалено нагадувати благородний напій, але вранці голова болітиме зовсім по-іншому. Тому ми не використовуємо "коктейльний" ром. Важливо піклуватися про своїх гостей, робити так, щоб їм завжди було смачно і якісно.

Варто намагатися робити все максимально за законом і тоді ніхто не висуватиме тобі претензії.

Як зараз бути приватним підприємцем?
У порівнянні з 2012 роком вести малий і середній бізнес стало легше. Набагато меншою стала увага різного роду контролюючих служб, менше навколо бюрократії. Щомісяця не приходять з перевірками, без складнощів ми зробили літній майданчик. Оподаткування з електронними звітами сильно спростило цю процедуру. Варто намагатися робити все максимально за законом і тоді ніхто не висуватиме тобі претензії. Є чудовий показник того, що малий і середній бізнес оживають - згідно із офіційною статистикою, яку пропонує навіть «Метінвест», в Маріуполі ⅔ надходження до місцевого бюджету йде від малого і середнього бізнесу (26% населення), і лише третина від населення, залученого до білязаводских проектів.

Що люблять кияни та гості столиці?

З напоїв надають перевагу легким солодким коктейлям, або кисло-солодким - сауерам, або чомусь освіжаючому. Люди не сильно люблять складні смаки: гіркі, важкі, гострі, вибирають швидше щось м'яке. З їжі найпопулярніші у нас: піца «Кульбаба», авторська піца засновника, Леоніда Остальцева; українська піца; піца з лососем і червоною ікрою і піца з білими грибами, які, до речі, ми купуємо в невеликому фермерському господарстві, розташованому в Трускавці. Тішить той факт, що в Україні навчилися робити якісну моцарелу, з нею не соромно працювати і вона відмінно показує себе в піці. Ми хочемо купувати українські продукти, але не завжди є пропозиція. Наприклад в піці «Diablo» ми використовуємо ковбасу сорту Salame Picante, ми спілкувалися з кількома виробниками і пропонували їм почати виробництво цього сорту, тому що він матиме успіх на ринку, але ніхто поки не готовий до його виробництва. При появі на ринку якісного українського аналога імпортного продукту, ми відразу ж перейдемо на нашого виробника. По-перше тому, що це буде дешевше, по-друге, завжди хочеться підтримувати локальних виробників, мені цікаво з ними працювати і відчувати себе частиною команди. Ну і, напевно, мрія кожного ресторатора - мати свою маленьку ферму, де він вирощуватиме продукт для свого ресторану. Подібні практики впроваджуються в нашій країні: в ресторані «Барви» один із власників особисто полює на качку, яку вони готують як особливе блюдо.

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Сьогодні я проти демонополізації виробництва спирту, це знищить галузь" - в.о. директора "Укрспирт"

Теґи: 

В результаті розпорядженням Кабміну від 5 вересня, Лучечко призначено тимчасовим керівником "Укрспирту". До цього він працював радником директора "Укрспирту", ще до того – очолював Сторонибабський спиртзавод у Львівщині, куди прийшов працювати після зміни влади в 2014 році.

 

За часів Віктора Януковича "Укрспирт" працював за так званою "Програмою" – коли гроші від реалізації необлікованого спирту централізовано збирались в "Сім'ю" тодішнього президента.

 

Функціонування цієї "Програми" забезпечували тодішній керівник "Укрспирту" Олександр Харт та голова податкового департаменту з питань акцизів Анатолій Радченко. Останній був керівником столової в єнакієвському АТП, коли ним керував Віктор Янукович.

В 2010 році розпочалась централізація "Укрспирту". Спиртзаводи, які були окремими держпідприємствами, влада почала об'єднувати в єдину структуру. Але довести до кінця цю реформу не вдалося ні попередній, ні нинішній владі.

На сьогодні половина українських спиртзаводів не контролюються керівництвом "Укрспирту". Іншими словами ніхто не гарантує, що там не виробляється нелегальна спиртова продукція.

Про те, в якому стані зараз знаходиться підприємство, як відбуваються закупівлі сировини та продаж продукції, та про те – де може вироблятися "лівий" спирт, БізнесЦензор питав у новопризначеного менеджера.

- Ви вважаєте, що ви прийшли в "Укрспирт" на довго?

- Я б не хотів з цього починати. Я працюю в ДП "Укрспирт" вже третій рік. Починав із заступника керівника в одному з виробничих підрозділів. На сьогодні уповноважений виконувати обов'язки керівника до закінчення впровадження конкурсу на заміщення вакантної посади директора.

Я працював при п'яти командах – п'ять в.о. директора змінилось, поки я тут працював.

- Хто вас запросив на посаду?

- Я працював радником в.о. керівників останні два роки. До того працював на Сторонибабському спиртзаводі в Львівській області. Потім – радником керівника "Укрспирту". Ініціатива призначити мене на цю посаду походила від профспілок.

Я був містком між керівництвом та колективами заводів на місцях. За останні роки в підприємстві було багато "парашутистів" – прийшов з новим наказом на призначення в.о. директора на завод, покерував декілька місяців, перетрусив весь колектив і пішов.

Виходячи з цього, керівник профспілок направив листа на профільне міністерство та на Кабмін з проханням призначити мене виконуючим обов'язки керівника на період до обрання його на конкурсі.

- А радником ви стали за чиєї ініціативи?

- В 2015 році мене запросив тодішній в.о. керівника Укрспирту Роман Іванюк. Там все просто було: в Сторонибабському заводі, яким я керував, були найкращі показники на той час. Він мене покликав радником.

Мені шкода, що він не став директором. В нього були гарні шанси виграти конкурс. Але він дійшов до фіналу і зняв свою кандидатуру. Чому – не знаю.

- Вас затвердив в.о. міністра агрополітики Максим Мартинюк. Ви спілкувалися з ним?

- Так. Зараз він чекає від нас план стратегічного розвитку підприємства. Ми його доробляєм і підем до нього.

- Ви вважаєте себе членом якоїсь команди, враховуючи, що Мартинюк – це соратник Володимира Гройсмана?

- Я вважаю себе членом команди, яку я зараз очолюю.

- Вам видали охорону?

- Нажаль, закриваємо охорону тими людьми, які є в управлінні безпеки "Укрспирта". Поки не спостерігається якоїсь тенденції з приводу моєї особистої небезпеки.

- Чому відбувалась така часта ротація керівників?

- Не вистачило фаховості кандидатам, які себе бачили на цій посаді. На останньому конкурсі було заявлено, що просто немає з кого вибрати. Всі виявились низько підготовленими і без командного бачення.

- Коли відбудеться наступний конкурс на заміщення посади керівника "Укрспирту"?

 - Він вже триває. 26 жовтня закінчується строк подачі документів.

- Ви подали документи на конкурс?

- Я розбираюсь, наскільки великий масштаб тої трагедії, в якій зараз опинився "Укрспирт". Щось ми вже починаємо робити. З жовтня всі закупівлі підприємства підуть через систему ProZorro та SmartTender.

Зараз ми з командою готуємо программу розвитку підприємства і скоріш за все буду подавати свою кандидатуру.

- Який обсяг річних закупівель підприємства?

- Десятки мільйонів гривень. Є базові речі, які ми купуємо – природний газ та зерно. Ми не можемо визначити точну цифру обсягу закупівель, бо ціна на цю сировину коливається кожен місяць. Якщо ми дійдем до квартального планування, звичайно, ми будемо купувати цю сировину через електронні майданчики.

Сьогодні ми намагаємось збільшити в колі постачальників питому вагу прямих виробників. Зараз у нас є посередники. І виникають проблеми з фіктивним ПДВ, або з боргами перед Державною фіскальною службою (ДФС).

- Як ви знаходите прямих виробників?

- Були розіслані листи на голів облдержадміністрацій тих областей, де є наші виробничі майданчики, з проханням підключити департаменти, які курирують агропромисловий комплекс – щоб вони допомогли з переліком виробників.

Проблема в тому, що є великий негатив – люди не хочуть працювати з "Укрспиртом". Маємо велику недовіру. Разом з місцевими адміністраціями працюємо над тим, щоб люди нам повірили.

- Як ви визначаєте закупівельні ціни на зерно?

- Наприклад, є підприємство "Нібулон", яке закуповує зерно по фіксованій ціні в порту. Припустимо – 4,5 тис. грн за тонну. Ми вираховуємо з цієї суми логістичне плече і готові купувати у виробників на місці на 300 грн менше від ціни "Нібулона".

Зараз ситуація виглядає так: в "Укрспирті" є постійна комісія по закупівлях, яка складається з 8 людей. І ми раз в місяць робимо зріз цін по ринку.

- Як ви купуєте газ?

- Коли я очолив підприємство, тут був єдиний постачальник газу.

(Постачальником була компанія "Променерго-Ресурс". Як повідомляв БЦ, вона почала імпорт газу на початку 2017 року, контролюється газовою групою "Метіда" Ігоря Вороніна та Юрія Величко – менеджерів Дмитра Фірташа – БЦ)

Ми підняли договір, подивились, що ціна була прийнятною. Індикатором є ціни НАК "Нафтогаз", які компанія публікує щомісяця. То ціна нашого постачальника була на 6% меншою.

- То яке споживання газу в "Укрспирту" по року?

- Залежить від обсягу виробництва спирту. По різному.

- Ми питаємо, тому що багато газовиків розповідали, що "Укрспирт" – ідеальний споживач для реалізації неврахованого газу, який залишається у газорозподільчих компаній, більшість з яких афільовані з Дмитром Фірташем. Умовно "лівий спирт" виробляється з "лівого газу".

- Це абсолютна некваліфікована інформація (сміється). Щоб зрозуміти, чому це неможливо, треба побачити спиртовий завод.

- Попередній міністр агрополітики Тарас Кутовий говорив про те, що в Україні 50% споживання спирту знаходиться в тіні.

- Я багато чув зі слів політиків того, що хотіли би чути журналісти.

- Заперечувати той факт, що є споживання нелегального спирту, неможливо. То звідки він?

- Є Молдавська республіка, спиртова галузь якої орієнтована на контрабанду спирту в Україну. Це знають всі, хто дотичний до галузі. Є Білорусь, де державна монополія на виробництво спирту, величезні обсяги. І є Російська Федерація звідки також можлива контрабанда спирту.

Обсяги цієї контрабанди можуть легко "положити" спиртову галузь в Україні. Це може бути стратегічною задачею агресора – наповнити ринок України нелегальним спиртом по собівартості.

- То які обсяги контрабанди?

- Поняття не маю. Ви ж розумієте, що я знаходжусь на посаді керівника державної монополії. Щоб називати якісь цифри, мені потрібно мати підтвердження. А його в мене немає.

Думаю, це питання до Держприкордонслужби, до правоохоронних органів, які мають займатися цим.

- А що стосується нелегального виробництва на "Укрспирті"?

- Ми покладаємось на досвід працівників і технічних спеціалістів, яких ми маємо. На кожному підприємстві галузі є технічний регламент, де прописано, скільки на одиницю виробленої продукції має піти газу, зерна – умовного крохмалю, електроенергії.

Всі ці показники щоденно лягають мені на стіл і щоденно моніторяться нашою службою безпеки. І ми шляхом аналітичної роботи виявляємо – де витрати сировини та енергоресурсів завищенні.

Ви ж розумієте, що у нас географія заводів – по всій країні. Ми фізично не можемо зірватись і через півкраїни примчатись на конкретний спиртзавод.

Так само всі відхилення щоденно бачить ДФС. На кожному заводі цілодобово працює постійний пост фіскальної служби. Податковим кодексом передбачено, що ДФС може отримати повну інформацію по кожному заводу за будь-який період. Хоч виробництво спирту за одну годину.

- Якщо великого виробництва на майданчиках "Укрспирту" немає. То де виробляється нелегальний спирт? Вочевидь, не весь він заходить у якості контрабанди.

- Ви ж розумієте, що "Укрспирт" – це не вся спиртова галузь. Лише  41 завод входить до складу ДП "Укрспирт", ще є 38 спиртозаводів, що не входять  до нашої компетенції. Фактично там держава не має нормального і ефективного контролю.

Правова ситуація така: є постанова Кабміну №672 від липня 2010 року про реорганізацію концерну "Укрспирт" в держпідприємство "Укрспирт". Згідно документу, всі окремі юридичні особи мають бути влиті в єдине підприємство.

Ми свідомі того, що раніше за кожним підприємством стояв свій місцевий царьок, який штучно наганяв борги на той завод. Вони планували або для себе викупити, виставивши боргові претензії, або просто порізати підприємство на металобрухт.

Після прийняття постанови багато підприємств увійшли в стадію банкрутства та ліквідації. І фактично на сьогодні постанова №672 не може бути виконана в повному обсязі.

Ми коли почали розбиратися, побачили, що навіть ті підприємства, які вже є нашими виробничими площадками, юридично не передані нам до кінця.

Наприклад, до цього часу є ДП "Струтинський спиртзавод" на Львівщині, який нібито переданий нам. Але на ДП залишилось багато мільйонів боргів та земельна ділянка.

- Що заважає позакривати всі ті 38 держпідприємств, які не увійшли в структуру "Укрспирту"?

- Борги. Якщо є борги, неможливо закрити юридичну особу. Пошукайте в Інтеренеті, знайдете десятки випадків штурмів, захоплень, оборони спиртзаводів.

Тобто, я б не говорив, що "Укрспирт" є джерелом виробництва нелегального спирту в Україні.

- Значить джерелом такого виробництва можуть бути ті заводи, які ви не контролюєте?

- Теоретично – так. Вони нам не дають звітності, не погоджують фінансові плани.

Деякі до останнього часу постачали нам спирт, бо "Укрспирт" має монопольне право на реалізацію. Були підписані договори, за якими ми за комісійну винагороду продавали спирт тих заводів, які хотіли працювати.

Я вважаю таку практику ганебною і буду переконувати в цьому міністерство. Чому ми маємо продавати спирт по договору комісії для підприємств, які не виконують рішення Кабміну, коли в нас простоюють власні виробничі майданчики?

Ніхто не проводив реальної інвентаризації спиртзаводів з часів радянського союзу. Так, переносили інформацію з папірця на папірець. Але реально на ті активи ніхто не дивився. Найбільші ризики в підприємствах, які до цього часу залишаються окремими юридичними особами. На папері вони є, а по факту там може нічого не бути.

- Виходить, в країні є заводи-привиди, які в рамках монополії виробляють підакцизну продукцію, але держава їх не контролює. Не буває такого, щоб з цього хтось не годувався у владі…

- Мабуть, в цій ситуації зацікавлені місцеві силовики. Але, зрозумійте, що я не можу називати винними конкретних людей, поки їх вина не доказана в суді.

- У лютому 2016 року голова галузевої профспілки Роман Сметанюк назвав людей, які причетні до тіньових оборудок зі спиртзаводами: Михайло Зелєтін, Денис Чернов, Юрий Тимошук, Руслан Антоненко, Валерій Синяков, Сергій Третяних, Ігор Довбигус. Ви знаєте цих людей? Хто вони?

- То мій колега сказав… Че Гівара у вишиванці. По іншому не скажеш. Він працював з 2012 року, застав той час, коли працювала "Програма" – схема "смотрящих" на спиртзаводах, які забезпечували централізований потік грошей оточенню Віктора Януковича від продажу тіньового спирту.

Люди, яких він називав, мабуть, були задіяні в тій "Програмі".

- Можете розповісти конкретно про когось?

- З часу його заяви пройшло півтора роки. Жодного кримінального провадження по цих людях не було відкрито. Тобто, посадовець "Укрспирту" публічно заявив, що державне підприємство розкрадають конкретні люди і перерахував прізвища. Хтось його допитав, як свідка? Ні.

Лише по деяких прізвищах можу сказати. От, Денис Чернов був заступником голови Ліквідаційної комісії концерну "Укрспирт". В той момент, коли голова перейшов на іншу роботу, Чернов без повноважень, які надає виключно Кабмін, почав "клепати" накази про призначення виконуючих обов’язки керівників підприємств галузі. В результаті мало місце рейдерське захоплення Угерського спиртзаводу на Львівщині. По його діяльності є рішення судів, якими визнано незаконними накази про призначення/звільнення керівників заводів.

Ще один персонаж – Сергій Третяних. В 2015 році він якимось чином попав на роботу в Ревізійне управління в "Укрспирт". До того він працював на підприємстві компанії "Олімп", яке залишилось на тимчасово окупованій території.

Призначення такої людини в "Укрспирт" – то, як мінімум, підрив ділової репутації. Але рішень судів по ньому не було.

Ще один – Ігор Довбиус. Знаю точно, що він фігурує в провадженні за період 2010-2013 років, коли працювала "Програма". Він був головним ревізором "Укрспирту", розвозив "смотрящіх" по заводах.

Коли я прийшов на Старонибабський завод, там ще був розміщений "графік осмотру заводу смотрящімі". Бланки були надруковані з печатками – тодішній керівник взагалі не керував заводом. Щоб оцінювати роботу "смотрящіх", всі їх дії фіксувались на відео.

Тобто, півтора мільярди боргів "Укрспирту" мають свої прізвища.

- Півтора мільярди гривень – це податковий борг спиртзаводів?

- Так. Тоді "Програма" працювала на всіх заводах. І тих, які увійшли до ДП "Укрспирт", і тих які не увійшли.

- Що ви знаєте про Олексія Чеботарьова, якого називають "смотрящім" за галуззю і зараз?

- Перші "тітушки" на Майдані були організовані "смотрящімі" зі спиртзаводів. Про це я можу казати впевнено. Коли ми прийшли на завод, то люди, які до цього часу перебороли відчуття страху, почали все це розповідати.

Людей зі спиртзаводів відправляли автобусами, привозили в Маріїнський парк в столиці, де був розташований "антимайдан". Людям ставили галочки в табелях, як за роботу. Говорили: не поїдеш, будеш звільнений. Ми всі докази цього передали в правоохоронні органи. На всі питання має відповісти слідство.

В.о. директора Укрспирт: Сьогодні я проти демонополізації виробництва спирту, це знищить галузь 05

- То Чеботарьов був одним з керівників "Програми" і організації підвозу людей для "антимайдану"?

- Так. Тепер вони всі втекли, залишивши борги. Наприкінці 2016 року ми фактично маємо цифру 1,28 млрд грн боргу, який на нас нарахувала держава. Це борги, набуті в 2012-2014 роках.

Один з керівників визнав цей борг. Тепер всі наші фінансові результати розчиняються в цих боргах.

Ми не відмовляємось від них – відробимо і сплатимо. Але для того, щоб можна було інвестувати у виробництво, нам потрібна їх реструктуризація. Треба, щоб держава повірила в "Укрспирт".

- Скільки в 2016 році "Укрспирт" сплатив в бюджет?

- Основне наповнення держбюджету йде через акцизний збір, який сьогодні складає 1269,6 грн за декалітр стовідсоткового спирту. Але до нас це не має відношення, бо цей акциз сплачують горілчані компанії при виробництві алкогольної продукції.

Ціна спирту, яку отримуємо ми, складає 305 грн за декалітр (дал). Але там є знижки в залежності від обсягу закупівель.

Тобто в масштабах недоотримання акцизного збору, сірий ринок – це мільярди втрачених коштів. Держава мала б днем і ніччю пильнувати цей ринок.

Що стосується наших цифр, в 2015 році 223 млн грн було сплачено на користь держави. В 2016 році – 333 млн грн. В цьому році ми вже сплатили 323 млн грн. Прогнозовано до кінця року плануємо сплатити до 450 млн грн.

Це не акциз, а податки на прибуток, рента, ПДФО, ЄСВ і т.д.

- Скільки заводів, які під контролем "Укрспирту", реально працюють?

- Зі 41 площадки працюють 17. Але ми утримуємо повний штат працівників на всіх заводах – приблизно по 100 людей на кожному. Всім платимо зарплату. Це великий тягар для підприємства, але то є соціальна функція – не можна ж людей розігнати.

Ми готові зараз провести масштабну інвентаризацію і закласти її як базову для електронного обліку активів. Це дасть можливість завтра будь-якому інвестору, чиновнику чи журналісту зрозуміти, що відбувається на тому чи іншому виробничому майданчику.

Передбачена норма щорічної інвентаризації. Зараз ми зібрали всі свої управління і вони склали опитувальник по своїм напрямкам. Ці анкети відправлені на всі заводи, в тому числі – непрацюючі.

Готуємо повну аналітику по кожному підприємству. Кожен агрегат має бути прощупаний, обмацаний, сфотографований. Тоді з площадок, які вже неможливо запустити, ми можемо демонтувати все обладнання, передати землю та нерухомість місцевим громадам – нехай будують там школи і дитсадки, або продають.

- Чому більшість заводів стоїть?

- Відсутній попит на нашу продукцію. Ринок звузився. Багато споживали східні регіони – Донецька-Луганська область, Крим. Всі ці ринки споживання відпали. До того ж, ми орієнтовані виключно на внутрішній ринок.

Якщо запровадимо формульне утворення ціни спирту і закладемо там рентабельність, на наступний рік акумулюємо порядку 140 млн грн для модернізації. Це дасть можливість наприкінці наступного року почати експорт.

- В чому полягає формульне утворення ціни?

- Ми пропонуємо включити в ціну прості речі: вартість сировини, газу, електроенергії, заробітну плату, матеріали, амортизацію, загальновиробничі витрати, витрати на модернізацію та нашу рентабельність на рівні 6%.

Її ціль в тому, щоб незалежно від витрат на закупівлю сировини та енергоносіїв, в нас залишались кошти на розвиток. До того ж, така ціна буде зрозумілою для горілчаних компаній та суспільства.

Сталі величини в ціні – рентабельність та витрати на модернізацію. Все інше має бути прив'язаним до ринку.

- То в яку сторону зміниться ціна?

- Можу лише сказати, що вона буде прозорою. Зараз в нас є додаткові видатки – роздутий штат, неефективний адміністративний апарат, зношення основних засобів до 70%. До того ж, в кожному конкретному випадку ми можемо говорити про скидки до 5% від ціни в залежності від обсягу.

Але зараз зі всіма клієнтами укладені договори до кінця року. Якщо все вийде, формульна ціна запрацює з нового року.

- Яка зараз собівартість виробництва одного декалітру спирту?

- Повна собівартість виробництва декалітру спирту – 194 грн. Якщо туди закласти всі наші витрати, пов'язані зі стоячими заводами, вона складає 240 грн на виробництво одного декалітру. Це базові планові витрати без амортизації, інвестиційної складової та вимушених простоїв.

- Ви говорили, що збираєтесь виходити на горілчаний ринок. Де буде виробництво, яка потужність?

- За радянських часів при кожному спиртзаводі були свої потужності по виробництву горілки. Зараз практично ніде їх не залишилось. Найменш зношеним є обладнання для виробництва горілки на Луцькому спиртзаводі.

По документах є 4 майданчики, де живий спиртзавод і жива лінія розливу. Але треба дивитись.

На сьогодні "Укрспирт" не виробляє горілки. Були спроби започаткувати виробництво. Ми бачимо, що ринок реагує. Державна горілка затребувана, бо вона гарантує додержання стандартів якості.

Зараз державної горілки фактично немає на полицях магазинів. Крім Житомирського ЛГЗ, що належить ДУС. Але там чисто символічні обсяги виробництва.

- Ви планує розпочати з експорту горілки, чи спочатку виходити на український ринок?

- Спочатку український ринок. Без нього на експорт не вийти. Ліцензія на оптовий продаж алкоголю коштує 0,5 млн грн. В наступному році ми розраховуємо виробити до 1 млн пляшок горілки. Якщо це вдасться, то займемо частку до 5% споживання горілки в країні.

- Чи можете ви конкурувати своєю ціною спирту на експорті?

- Ціна експортного потенціалу – це найменша ціна на спирт в Європі. Там є прозорі торгівельні майданчики, наприклад – біржа в порту Роттердам, де торгують всіма видами спирту.

Наша ціна – на межі. Якщо ми за рахунок модернізації зможемо знизити собівартість на 10-15%, в нас з'явиться експорт.

- Яке ваше ставлення до демонополізації виробництва спирту в Україні?

- На нинішньому етапі я проти. Це знищить галузь.

- Чому?

- Зараз держава і ми, як оператор, не готові до того, щоб продати "Укрспирт" за нормальною ціною.

Від того, що воно буде в приватних руках, ситуація з тіньовим ринком може ще більше погіршитись. Чи ви вірите, що прийде ТМ "Фінляндія" і захоче купити один зі спиртзаводів?

- Навіщо продавати? Можна просто ліквідувати державну монополію. Нехай хто завгодно будує завод і виробляє спирт під наглядом держави.

- Але ж яка користь від цього буде державі? Питання в тому, щоб продати заводи з користю.

Державна монополія може існувати, як публічне акціонерне товариство. Наприклад, держава задекларує, що хоче зберегти 51% в монополії. Інші акції можуть викупити горілчані компанії – зайдуть в капітал і будуть контролювати виробництво спирту.

Це нормальний шлях роздержавлення. Він прописаний в законопроекті народного депутата Ігоря Лапіна (НФ). Зараз "Укрспирт" можна продати лише по залишковій вартості – за 138 млн грн. Це те, ще виходить по бухгалтерському обліку.

- Чому ви підтримуєте законопроект Лапіна, а не урядовий законопроект? Ви знайомі з Лапіним?

- По-перше, ми приймали участь в напрацюванні проекту Лапіна. Ми з ним познайомилися, коли почалось активне обговорення питання приватизації. Він є головою комісії Верховної ради по приватизації.

Коли ми ходили на засідання комісії, побачили, що пан Ігор займає абсолютно державницьку позицію. Після одного з засідань цієї комісії, він попросив нас залишитись. Сказав: хлопці, я готовий написати закон зі своїми спеціалістами, якщо базовими в ньому будуть інтереси держави, подумайте, дайте свої пропозиції, як люди з галузі.

Так ми долучились до розробки цього законопроекту. І лобіюємо його, як співавтори.

Повірте, демонополізація виробництва спирту не поліпшить ситуацію з тіньовим ринком, допоки у правоохоронців не буде волі побороти його.

- Ви можете сказати, скільки коштує побудувати спиртзавод з нуля?

- Я зараз думаю, як прогодувати тих людей, які працюють в "Укрспирті". Це 5 тисяч людей, яким ми вчасно платимо зарплату. Якщо держава завтра вирішить оптимізувати виробництво, то для внутрішнього споживання вистачить два заводи на всю країну.

Якщо побудувати їх за сучасними технологіями, там буде працювати 50 працівників. Якщо держава вирішить, куди діти ті 5 тисяч людей з сім'ями, можна зробити і так. Ви ж розумієте, що підприємство виконує і соціальну функцію.

Чому ми і говоримо, що приватизація "Укрспирту" не може бути огульною – всіх на "порєзку". Вона має бути поетапною. Там де можна перевести заводи на виробництво біоетанолу – там треба тримати інженерно-технічних працівників.

- Яка зарплата у керівника "Укрспирту"?

- Зараз у мене зарплата радника. Згідно постанови Кабміну №859, яка регулює зарплати державних менеджерів, зарплата директора "Укрспирту" має бути трохи більше 100 тис. грн. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ільченко: Основним завданням компанії Ukravit є екологічна безпека

- Є технології, за яких використання хімічних засобів захисту рослин ідуть на рівні із біопрепаратами, тому що зараз нові хімічні ЗЗР, по-перше, мають високу ефективність, а по-друге, не мають тривалого періоду розпаду (за два тижні або місяць вони повністю розкладаються), в результаті чого жодних залишків шкідливих речовин, пестицидів у с/г продукції не залишається. За дотримання правильних технологій, якраз тих, які рекомендує “UKRAVIT”, суттєвої різниці між суто біологічними ЗЗР і хімічними немає. Але за використання хімічних засобів набагато більшою є врожайність. В лінійці нашої компанії з’являються і біологічні ЗЗР, наприклад, ми перші створили в Україні продукт на основі рослинної олії, яка використовується для обробітку зимуючих шкідників на деревах. До цього в Україні переважно обробляли нафтопродуктами, які містять багато діоксинів. Рослинні препарати трохи дорожчі, але в порівнянні із кількістю забруднення навколишнього середовища та впливу на самі рослини, набагато безпечніші і так само ефективні. Основним завданням нашої компанії, навіть, якщо ми виробляємо хімічні засоби захисту рослин, є екологічна безпека, всі ЗЗР мають бути “зелені”, після їхнього використання, на будь-якій ділянці земля буде “жива”, з мікроелементами і живими організмами. Але, щоб отримати такий результат, слід використовувати правильну технологію.

- Назвіть, будь ласка, основні цінності компанії “UKRAVIT”.

- Для нас важливим є все, в сільському господарстві немає дрібниць. Ми піклуємося про збереження довкілля, створюємо власне український бренд, дбаємо про екологічність нашої продукції: все, що ми вирощуємо, їдять наші діти, ми самі, тому продукція для всіх українців має бути якісною, щоб на ринках або в магазині можна було безбоязно брати будь-яку продукцію, розуміючи, що вона безпечна.

- Щодо технологічності, зараз багато компаній працюють в онлайн сегменті, чи вдається вам реалізувати такі проекти, донести до кінцевого споживача інформацію про продукт, чи є якась платформа, можливо, ви працюєте над такими інноваціями, які дозволять аграріям не тільки отримати необхідну інформацію, а й одразу оформити замовлення на продукцію?

- Ми активно працюємо в цьому напрямку, розвиваємо цей сегмент. Наразі не відкриватиму всі деталі, тому що є багато цікавих рішень і ми презентуватимемо вже готовий продукт. “UKRAVIT” іде в ногу з часом і ми дивимось на досвід не тільки аграрного ринку, а й ринків, які вже набагато випередили аграрний сектор. Наші експерти прогнозують, що упродовж 5 років електронна комерція покриватиме весь аграрний сектор.

 

 

- “UKRAVIT” - абсолютно український бренд. Розкажіть, як поетапно народжується новий продукт в компанії. Скільки компанія має на сьогодні унікальних продуктів?

- Взагалі продукт створюється на полі. В сільському господарстві існує низка проблем, які потребують вирішення. Зміни клімату, резистентності до певних препаратів - такі речі і стають поштовхом для створення нового продукту, який ці проблеми вирішуватиме. Наприклад, за коливання температур, які аграрії спостерігали цього року, декілька видів шкідників можуть знищувати врожай одночасно, тому необхідно створити унікальний засіб для захисту рослин, який врятює в такій ситуації. Ми прислухаємося до нагальних потреб аграріїв і на базі цих даних створюємо продукт, який вирішить проблему. Повертаючись до наведеного прикладу, щоб не робити декілька обробок водночас від різних шкідників, “UKRAVIT” створив універсальний засіб і звів кількість обробок до однієї. Співпраця здійснюється у спілкуванні з агрономами на полях, де безпосередньо можна зібрати всю необхідну інформацію, побачити практичну дію препаратів, зробити висновки. Наш науково-дослідний центр може зробити пробу (лабораторний зразок) препарату за 2-3 тижні, якщо є замовлення агрономів. Робиться зразок препарату, він досліджується на ефективність. Наші агрономи його використовують, корегують препарат у тісній співпраці із хіміками. А вже далі, коли препарат потрапляє у виробництво, йде процес його реєстрації, уточнення рецептури, встановлення термінів використання та інші виробничі нюанси. Наразі “UKRAVIT” створила 30 унікальних препаратів, які не мають аналогів у світі.

- Скільки триває процес реєстрації?

- На реєстрацію кожного препарата витрачається близько 2 років. При створенні препарата ми маємо враховувати зміни, які можуть статися в сільському господарстві та кліматичних умовах, щоб він не втратив своєї актуальності. Ми продумуємо стратегію наперед, не чекаємо, коли проблема буде уже по всій Україні, ми звертаємо увагу на найменші дрібниці і аналізуємо, наскільки вони матимуть вагу у сільському господарстві і вводимо їх у загальну картину майбутнього аграрного світу.

 

 

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Юрій Лучечко: Якщо завтра ФДМУ розпочне розглядати майданчики "Укрспирту" на приватизацію, то зрозуміє: наразі нема чого продати

Теґи: 

Натомість, у парі з нею найчастіше згадували такі серйозні речі, як "лівий спирт", ліві грошові потоки, рейдерські захоплення і, звичайно, безкінечні приватизаційні обіцянки. Нещодавно Кабмін оголосив черговий конкурс на посаду директора "Укрспирту", якого не можуть призначити з 2014 року, а в середині вересня виконуючим обов’язки голови уряд призначив Юрія Лучечка. Зазначимо, з часів Революції Гідності посадовець став сьомим в. о. голови "Укрспирту". У своєму першому інтерв'ю на посаді пан Лучечко відверто розповів 112.ua про те, що відбувалося протягом трьох постмайданних років в "Укрспирті", також про те, як скоріше за все піде приватизація і які сенсаційні зміни чекають на горілчані компанії в частині ціноутворення на харчовий спирт.

- Юрію Михайловичу, скільки зараз в "Укрспирті" заводів стоїть, а скільки працюють?

- З минулого місяця в плані виробництва є 17 підприємств, а всього у нас 41 виробничий майданчик. На стоячих підприємствах люди переведені на скорочений режим роботи, на дві третини часу. І це для нас є величезний тягар. Ми утримуємо непрацюючі спиртзаводи. У нас близько 3,5 тис. працівників, яким виплачується зарплата, і більше 20 підприємств, які треба утримувати в належному технічному стані. На рік витрачаємо 150 млн грн на утримання МПД (місця провадження діяльності – виробничі майданчики, колишні спиртзаводи, що до передачі у держпідприємство "Укрспирт" були самостійними юридичними особами, - ред.), що не працюють.

 -       Маєте заборгованість по заробітній платі?

-        Ні. ДП "Укрспирт" виплачує все вчасно. Навіть, на тих підприємствах, що стоять. Виплачуються також  соціальні гарантії, згідно з колективною угодою.

-        Із 17 заводів скільки виробляють харчовий спирт, а скільки технічний?

-        Близько 15 заводів нині виробляють харчовий спирт, 2 – технічний.

  -      Кабмін оголосив конкурс на голову держпідприємства "Укрспирт", будете подавати свою кандидатуру (прийом заявок закінчується 26 жовтня)?

-        Побачимо. Я потребую ще 2-3 тижні, аби з усім розібратися. Потім ми зберемо трудовий колектив. Я робитиму подібні кроки, тільки якщо мене уповноважить на них команда. Якщо буде така воля трудового колективу, то я подам кандидатуру. Якщо ні, то те, що ми за цей час напрацюємо… зробимо так, щоб вже ніхто цього не зміг зламати. Закупівлі для МПД переведемо на Prozorro, запровадимо прозорі формули ціноутворення. І якщо підприємство очолить достойна людина… Якщо прийде людина, яка буде твердою і матиме справжню силу волі впроваджувати зміни, ставити питання рубом, я буду її підтримувати і допомагати. Поки виконувати таку функцію доводиться мені.       

-        Хто, до речі, запропонував вам обійняти посаду виконуючого обов'язки директора?

-        Я на громадських засадах працював ще й заступником голови об’єднаної профспілкової організації. На посаду мене вибрали в 2015 році одноголосно. 41 профспілковий осередок підтримав мою кандидатуру. Через це у мене фактично була комунікація з трудовими колективами. Мені часто доводилося виконувати роль переговірника між представниками трудових колективів і роботодавцем (черговим призначеним в. о. ДП "Укрспирт"). Коли вкотре стало питання відсутності керівника (останній в. о. Олег Дрожжин написав заяву про звільнення за власним бажанням, - ред.) профспілка запропонувала мене як одну з кандидатур в. о. голови на розгляд Мінагрополітики. Після того вже було прийнято рішення уряду – моє призначення на посаду підписане прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом.

-        А ви зустрічалися з представниками уряду після призначення?

-        Ще ні. Але ми, до прикладу, вже підготували лист на ім’я віце-прем’єра Степана Кубіва і міністра МЗС Павла Клімкіна з проханням допомогти нам в організації зустрічі з торговими представниками для відновлення експорту нашої продукції. Я думаю, що найближчим часом ми таку зустріч організуємо.

-        Не можу тоді не спитати, як загалом справи ДП "Укрспирту" з експортним напрямком?

-        Експорт тільки починає повертатися до нас. Звичайно, у нас є проблема зі зношеністю наших виробничих фондів, а відповідно і з високою собівартістю продукції. Утім, тільки-но з’явиться можливість попрацювати на експорт, ми її використаємо. Ми готові розглядати проект навіть з мінімальною рентабельністю, утім експорт - це і надходження валюти, й іміджева справа. Зараз у ДП "Укрспирт" тільки три заводи працюють на експорт. Вони поставляють на зовнішні ринки технічний спирт.

-        Ви залишались на посаді радника, доки через ДП "Укрспирт" пройшли п’ять різних команд. Як можете оцінити цей період для "Укрспирту"?

-        Скажу… прориву не було. Приходили кризисні менеджери і непоганого класу. Підхід у кожного з них був різним, і в основному все це було заточене на те, щоб державна монополія взагалі не злягла. Тобто, вони підтримували ДП "Укрспирт" на плаву. Натомість, такого, щоб було стратегічне, системне планування, такого не було. Єдиний, у кого я бачив перспективу, це був Роман Іванюк (був в. о. директора ДП "Укрспирт" у січні-грудні 2015 року). Це людина, яка свою програму (розвитку "Укрспирту" на найближчі роки) захистила перед конкурсною комісією (на конкурсі на посаду директора ДП "Укрспирту") англійською мовою. І, до речі, багато чого з його програми ми маємо намір інтегрувати і до нашої Стратегії, яку нині розробляємо.

-        Він зараз вам допомагає?

-        Ми з ним спілкуємось. Ми друзі. Але, звичайно, в нього є своя робота.

-        Розкажіть, будь-ласка, детальніше про Стратегію, над якою працюєте…

-        Це буде стратегічний план розвитку спиртової галузі. Звичайно, що кінцева мета - це буде приватизація – адже курс держави на роздержавлення вже визначено. Утім, мені б хотілося, щоб ця приватизація пройшла максимально коректно. Ми ж розуміємо, що процес буде супроводжуватися звільненням працівників заводів. А це робочі місця, до того ж в селах – всі ж заводи, фактично, вони знаходяться у сільській місцевості. Де там працевлаштуватись звільненому інженеру-хіміку чи інженеру-технологу?

-        Стратегію мусить затверджувати Кабмін?

-        Ні, це наш внутрішній документ.

-        У які строки плануєте розробити її?

-        Думаю, до кінця жовтня ми вже вийдемо зі своїм баченням.

Приватизація ДП "Укрспирту"

- Отже, яким ви бачите вихід з ситуації з приватизацією? Як, на вашу думку, слід її проводити?

- У Раді наразі є на цю тему урядовий законопроект і законопроект народного депутата Ігоря Лапіна (фракція "Народний фронт"). Ми долучились до написання депутатського законопроекту і будемо відстоювати його на комітеті аграрної політики і земельних відносин. Вважаємо, що саме у цьому законопроекті Лапіна запропонована найбільш доречна формула роздержавлення спиртової галузі.

-        Чому саме цю формулу вважаєте найбільш доречною?

-        Вона передбачає роздержавлення спиртової галузі в три етапи. Будемо чесні, не на часі огульно виставляти на продаж усю галузь. Приватизовувати, по-чесному, нема чого. "Укрспирт" - це монстр, розумієте? 80 заводів, тисячі працівників, купа документів, невирішені питання. Кримінальних справ – море. То на одному заводі вилучають документи, то на іншому. Якщо нині дивитися на "Укрспирт" в юридичній площині, то ми на темному дні океану. Якщо завтра ФДМУ розпочне розглядати наші майданчики на приватизацію, він зрозуміє, що йому дійсно нема чого продати.

Натомість по формулі, передбаченій у законопроекті Лапіна, першими будуть виділені підприємства, де зношення основних засобів сягає фактично 70%. І це є фактично потенційні майданчики для перепрофілювання на виробництво інших видів продукції. Ті підприємства, які можуть бути виставлені на продаж на другому етапі, там робочі руки потрібні. Ми будемо наполягати, аби там були передбачені інвестзобов’язання, якими за інвестором буде закріплена вимога збереження робочих місць інженерно-технічного персоналу.

-        Наскільки розумію, підприємства, які виробляють харчовий спирт, будуть виставлені на продаж, згідно з концепцією документа, на останньому третьому етапі?

-        Харчовий спирт, як ми бачимо, його дійсно треба в останню чергу продавати. Під час перших двох етапів роздержавлення державна монополія харчового спирту має бути збережена, але для того, щоб діяльність підприємств була максимально прозорою, ми готові перейти в статус публічного акціонерного товариства, блокуючим пакетом якого володітиме держава. Буде створена наглядова рада. Якщо буде бажання у вітчизняних інвесторів, у тому числі в "горілчаників", вони можуть інвестувати в цю компанію, вводити своїх людей у наглядову раду і контролювати роботу компанії. Ми наполягаємо на збереженні державної монополії саме в сфері виробництва харчового спирту, адже є приклад, коли держава, зрештою, може бути ефективним власником і мати високу рентабельність роботи, а зазвичай в цій сфері – виробництва спирту і горілки - вона висока.

-        З якою рентабельністю працюють підприємства ДП "Укрспирту" нині?

-        Близько 15%.

-        Це при виробництві харчового спирту?

-        Ми зараз не відокремлюємо види продукції. Працюємо, так би мовити, в один кошик.  

-        На якій стадії нині перебуває законопроект Лапіна?

-        Він вже пройшов комітет економічної політики, був схвалений і готовий вийти в сесійну залу.

- Згідно з якими принципами будуть відбиратися підприємства для кожного з етапів приватизації? 

- Зараз ми проводимо технічний аудит наших підприємств і створюємо систему електронного обліку активів, у якому підприємства будуть розділені за категоріями. Зараз у кінці року передбачена річна інвентаризація. Її результати, зокрема, мають лягти в основу майбутньої бази електронного обліку підприємств. Учора, ми провели велику технічну нараду з виробничими підрозділами: кожному поставили конкретне завдання. Доручили, щоб перед тим, як виїжджати на інвентаризацію, вони передавали на заводи опитувальники. Запитання, зокрема, будуть такі: наявність основних засобів, коли підприємство востаннє працювало, яка потужність, що воно виробляло, що може виробляти. Також питатимуть кількість працівників, штатний розпис, кількість жителів населеного пункту, де розташоване підприємство. Вкажемо основних партнерів виробничих майданчиків (горлчані компанії). До речі, на 10 жовтня мені вже мають дати бачення програмістів, як буде виглядати і працювати цей реєстр. Думаю, що загалом на реалізацію проекту знадобиться не менш як 2-3 місяці. Ми вже підготували лист на ФДМУ. Просимо, аби у цьому процесі взяли участь і їхні працівники. Ми готові додати до опитувальників їхні запитання.

- Тобто в обліку будуть і підприємства, які досі не передано до ДП "Укрспирт" і залишаються у недоліквідованому концерні?

- Ми разом з головою ліквідаційної комісії концерну ДП "Укрспирт", його також Кабмін уповноважив виконувати цю Постанову КМУ (яка передбачає передачу спиртзводів у ДП "Укрспирт" з ліквідацією їх статусу як юридичної особи), напрацьовуємо бачення. Постанова КМУ є, і її треба виконувати. Ми зараз зробили спільний наказ щодо взаємодії, і коли будемо проводити інвентаризацію, дійсно хочемо, аби нею були охоплені і не передані до ДП підприємства. Хочемо бачити все, що є в орбіті ліквідаційної комісії. Хоча ми готові і до тих випадків, які вже були в практиці: іноді, навіть представників Міністерства банально не пускають на завод. Люди дзвонять на гарячу лінію, за їхнім зверненням виїжджає комісія, і її просто не пускають на завод. І ніяких правових наслідків це немає. Я вам скажу, був би гарний вихід, якби такі комісії супроводжував "Корд" - отак заходив і рейдерів  обличчям у підлогу клав, і тоді вже заходили люди і працювали.

Ціна на спирт

-         Чи бачите нині підстави для перегляду цін на спирт?

-         Щодо ціни на спирт. Донині вона складалася буквально на коліні, кулуарно: директор з директором домовлялися.  Зараз ми виходимо з ініціативою запровадження абсолютно прозорої формули ціноутворення. Ми - державна монополія і маємо заробляти. Отже, у формулу буде забита рентабельність, з якою ми маємо працювати. Плюс якийсь має бути прибуток, адже держава вимагає, щоб ми мали прибуток. От зараз я прийшов на посаду як в. о. і бачу, що всі угоди на продаж спирту (з фіксованою ціною, - ред.) укладені до кінця року. У мене просте питання – хто міг у березні, коли вони укладалися, спрогнозувати ціну на газ, на зерно? Як можна заключити з основними партнерами договори до кінця року з фіксованою ціною?

-         Хочете змінити цю ситуацію?

-         Абсолютно. Ми зробимо прозору ціну і формулу на спирт. У ній буде закладена ціна на зерно, ціна на газ, наші адміністративні витрати плюс наша рентабельність. Це проста формула, яка до сьогодні не працювала.

-         Тобто нові угоди з 1 січня 2018 року будуть вже укладатись з цією формулою?

-         Так, угоди будуть укладатися з формулою. "Горілчаники", звичайно, впираються, вони цього не хочуть. Їм простіше було працювати з фіксованою ціною. Але ми хочемо цю ситуацію переламати. І так само, як у нас, усі закупівлі з жовтня переходять на тендери Prozorro. І так же буде із закупівлями газу і зерна (які потрібні для виробництва спирту), щоб усім було зрозуміло, чому ціна така, а не інша. Досі тут (в "Укрспирті", - ред.) був комітет. Вони робили зріз по ринку і вирішували, за якою ціною купляти.

-         Значить, якщо будуть угоди з формулою, то залежно від кон'юнктури ринку ціна може змінюватись по кілька разів на рік?

-         Звичайно. Вони мусять змінюватись. Нам же піднімають, до прикладу, ціну на газ? Й уряд це обґрунтовує. Ціна на зерно зростає. І відповідно від того зростає собівартість нашої продукції. Адже ми купуємо газ, зерно (для виробництва спирту, - ред.).

-         Протягом якого часу буде розроблена формула? 

-         Вона вже є в мене готова. Мені треба її тільки погодити з Міністерством аграрної політики і продовольства. Вона дуже проста: тільки кільки складових.  

-         А на якому рівні буде враховуватися у формулі рентабельність "Укрспирту"?

-         Скажу так, наразі є на погодженні фінансовий план підприємства. Можливо, до нього ми внесемо зміни. Мені треба серйозно вивчити цю ситуацію. Нам треба порахувати таким чином, аби мати гроші на модернізацію.

-         Скільки вам потрібно коштів на модернізацію?

-         Нам треба багато. І це більше, ніж ми можемо залучити, і більше, ніж можемо заробити. Адже виробничі потужності підприємств зношені в середньому на 70%. Умовно ми прикидали, що на кожний виробничий майданчик нам потрібно близько 20-25 млн грн, аби знизити собівартість продукції на 10-15%, що нам дасть можливість виходити на експорт.

-         І цих коштів наразі не маєте…

-         Дивіться, я вже казав, в "Укрспирті" досі було відсутнє правильне фінансове планування. Закупки відбувалися хаотично. Мали місце аварійні зупинки, авральні ремонти. І зараз ми хочемо це потихеньку перезавантажити. Тобто, підприємство буде запускатися в роботу тільки тоді, коли туди виїде технічний аудит: огляне підприємство, зафіксує, чи були проведені планові роботи, ремонтні роботи. І тоді буде ставитися питання про відповідальність керівника, аби план був виконаний.

-         На яку величину бачите нині потенціал для збільшення нинішньої ціни на харчовий спирт?

-         Я вважаю, що наразі ціна не є справедливою. Ті ціни, які зараз є, їх, певно, що треба розбирати. Я, чесно кажучи, не маю бажання створювати нині конфліктну ситуацію з виробниками горілки. Якщо ми будемо мати можливість рухатись хоч би з якимось прибутком і дійти до кінця року, ми вийдемо з пропозиціями про її зміну вже після того, як термін дії діючих договорів спливе – з 2018 року.

-         Тобто ви не будете переглядати діючі угоди?

-         Ні, але можемо просити "горілчаників" збільшити обсяги замовлень, аби вийти на фінансові показники, на які розраховує уряд. Знов ж таки, якщо мені фінансове управління скаже, що з такою ціною ми не проходимо, будемо вимушені переглядати ціни у бік збільшення.

-         Тобто, навіть за умови діючих договорів?

-         Навіть, так. Ну а куди нам діватись? Державне підприємство апріорі не може працювати у збиток. Але, звичайно, ми будемо враховувати думку "горілчаників". І так, що з 1 січня до прикладу – чотириста і крапка або інша статична цифра, так не буде. Вони мусять розуміти, звідки береться та чи інша ціна. Будемо сідати з ними за стіл перемовин, показувати калькуляцію. Нам з ними треба домовлятися, але так, щоб держава не несла збитків.

-         За вашими розрахунками, наскільки зараз вже треба підняти ціну харчового спирту, аби вона була економічно обґрунтованою?

-         Навіть приблизно сказати не можу. Тому що у цьому місяці ми купуємо в НАК "Нафтогаз України" газ по 8350 грн за 1 тис. куб. м, а яка буде ціна на газ у листопаді (для промислових споживачів), ніхто не знає, бо в 20-х числах "Нафтогаз" виставить нові ціни на газ. Наразі можемо тільки приблизно розуміти ціну на сировину – на зерно. І зараз вона є найкращою для закупок. І наразі ми акумулювали максимально можливі кошти, аби закупити зерно с запасом, поки є така гарна ціна.

Виробництво державної горілки

-         У минулому в ДП "Укрспирт" виникали проекти налагодити власне виробництво горілки, чи доречний такий напрямок діяльності, на ваш погляд, у ДП?

-         Дуже слушно. Дякую, що зачіпаєте цю тему. Адже дійсно, горілчану галузь держава втратила. Попри те, що це надрентабельний бізнес. Моє бачення таке: державна горілка має бути на полицях. Адже це гарантія якості. Нині 100% продукції поставляють приватні компанії. Має ще горілчаний завод управління справами президента, але він не є великим виробником і робить певні об'єми, швидше для іміджу. У нас у ДП "Укрспирт" є, і це також буде відображено в Стратегії розвитку, відновлення виробництва державної горілки. Це природньо – якщо в нас є спирт і є лінії її розливу, то чому б нам не робити горілку? 

-         Де це може відбуватися розлив, під якими торговими марками?

-         Торгові марки - це питання маркетингу. Зрозуміло, що приватний бізнес пішов вже далеко вперед.

-         Але ж і "Укрспирт" у минулому мав практику виробництва горілки і торгові марки мав...

-         Так. Але марки були в основному регіональні. У тому ж Івано-Франківську була прекрасна ТМ "Княгинин". Луцьк виробляв шикарну продукцію. У Луцьку, до речі, ми минулого тижня провели переговори, і перша горілчана продукція буде зроблена саме там. Там буде розлита партія, яка піде в Німеччину. Загалом плануємо відновити виробництво горілки на 3-4 виробничих майданчиках "Укрспирту".

-         Лінії на підприємствах є?

-         Так є, я ж кажу у Луцьку. Там підприємство готове на 100%.

-         І на тих решта 3-4 підприємства, які також розглядаєте під цей проект, лінії для розливу є?

-         Так.

-         Які це підприємства?

-         Я буду готовий назвати пізніше, але ми стартуємо з нашого майданчика в Луцьку, тому що він справний.

-         А будете постачати на експорт чи на внутрішній ринок?

-         Ми бачимо величезний потенціал у першу чергу на зовнішніх ринках. Справа у тому, що нині загалом є попит на українську горілку. Наші заробітчани, яких досить багато в країнах Європи, вони відмовляються пити російську "водку". І ми готові зробити якісний продукт і туди відправити.

-         У які країни плануєте постачати державну горілку?

-         Мова про країни, де споживають міцний алкоголь: Німеччина, Італія , Франція, Англія.

-         Маєте угоди?

-         Ні, поки що ні. (Відповідає на телефонний дзвінок. Кладе слухавку.)

Я вам скажу, щойно телефонував мій радник, людина з відомим ім’ям, засновник торгової марки "Гетьман" Новак Михайло Юхимович. От він і очолить у ДП "Укрспирт" горілчаний напрямок. Перед ним стоятиме не лише завдання відновлення напрямку горілки, але й вірно вибудувати переговорний процес з "горілчаниками", щоб вони розуміли, що в ДП їхні союзники, а не опоненти.

-         Новак вже зарахований до штату ДП?

-         Він у штаті з 5 жовтня на посаді радника з комерційних питань. 

-         На внутрішній ринок також буде експансія державної горілки?

-         Дивіться, слово експансія - це дуже сміливо. На внутрішньому ринку потрібна маркетингова гнучкість. Тут я довіряю Михайлу Юхимовичу (Новаку, - ред.), що він зможе повести цей напрямок і скаже, як нам зайти на внутрішній ринок і стати на полицю. Один з варіантів, який я бачу, – співробітництво з торговими мережами в проектах виготовлення горілки на замовлення під private lable.

-         Також є ідея виробляти харчовий спирт у пляшках. Такий проект потрібний, на ваш погляд?

-         Він дуже доречний. Нині, я думаю, в кожному домашньому господарстві вирощують малину, полуниці, є й інтернет. І багато хто не відмовився би за рецептом, знайденим у мережі, зробити якийсь домашній лікер або настоянку домашню. Утім, банально, де людині роздобути для цього літру спирту? Хіба що купити у магазині, коли проект буде реалізовано. Тому це користуватиметься попитом, як за кордоном.

-         Олег Барна вже зареєстрував відповідний проект у Верховній Раді…

-         З Олегом Степановичем… Він до мене звертався. І я бачу, що людина цікавиться галуззю. Вболіває. Знову ж таки, він з Тернопільщини, яка є спиртовим регіоном. Його брат губернатор, і він зацікавлений в успішній роботі тернопільських спиртзаводів. У питомій вазі всіх виробників тернопільські підприємства мають тверду третину. І в них там прекрасні показники, в середньому завантаженість тернопільських спиртзаводів 80-85%. Це говорить про те, що заводи там у задовільному технічному стані. Не ламаються, стабільно працюють.

Лівий спирт

-        Як ви оцінюєте ризики виробництва "лівака" на потужностях ДП?

-  Слід брати до уваги, що великий ризик у плані поставок "лівого спирту" в Україну представляє Росія, Білорусь. Зокрема Республіка Молдова, де загалом ціла галузь заточена на контрабанду спирту в Україну. Йдеться про спиртопроводи через річки, масштабні перекачки. І це вже питання до силовиків, як цьому завадити. У той же час, "Укрспирт" по своїй природі не мусить здійснювати контроль за реалізацією підакцизної продукції. Ця функція покладена на ДФС. Тому на підприємствах є пости ДФС, і вона контролює підакцизні склади і спиртосховища. Ми виконуємо тільки технічну функцію по виготовленню і реалізації продукції. А контроль повністю здійснює ДФС.

Зазначу, попри це ми наразі виходимо зі своїми ініціативами щодо запобігання ризикам появи "лівого спирту" на наших підприємствах. Найближчим часом на одному з підприємств ми реалізуємо пілотний проект електронного обліку спирту, який унеможливить несанкціонований відбір спирту. Нині ж застосовується метод, при якому спирт перемірюють у радянський спосіб.          

-        Це буде запроваджено поки на одному підприємстві?

-        Поки так. Ну ви ж самі розумієте, що опір буде страшний. Якщо ми почнемо зразу рубати… Треба поступово це робити. Ми мусимо довести ефективність роботи електронного обліку і потім вже разом з ДФС виходити на те, аби запровадити його на всіх підприємствах.

-        То все ж, як ви оцінюєте ризики виробництва "лівака" на потужностях ДП?

-        Людський фактор завжди є ризиком. Ну от можете собі уявити, що я сьогодні викликаю уповноваженого з антикорупційної діяльності і він мені доповідає, що є у нас люди, які не виконують закон і досі не дали електронні декларації. Ну може таке бути? Щоб директор спиртзаводу… Напевно, хтось просто не хоче показувати свої статки і думає, що він там далеченько, в глухомані щось там підробляє і рука держави до нього не дотягнеться… Слухайте, ви б бачили цирк, які деякі з директорів виробляли, коли приїжджали сюди, в управління. Ховають за рогом дорогі іномарки і йдуть сюди пішки. Ну це смішно… Але ж я тут третій рік працюю, я це бачив. 

-        Ви будете міняти директорів на спиртзаводах?

-        Я думаю, що зараз з перезавантаженням менеджменту ми дійдемо до практики, яка вже широко застосовується приватними компаніями – задіємо процедуру на поліграфі.

-        А звільняти їх будете?

-        Дивіться, для мене на першому місці є економіка. Якщо директор на своєму місці: його підприємство показує гарні показники в роботі, є підтримка трудового колективу, вміє працювати, то сенс його міняти? Огульних звільнень не буде.

Вбивство Панкова

-        Цього року сталася надзвичайна подія. Був застрелений Віктор Панков – помічник Олега Дрожжина, ви були з ним знайомі? Маєте версії чому це сталося?

-        Версії, напевно, мають бути в слідства. Наскільки я слідкую за ходом цього розслідування, не дуже слідкую, якщо чесно. Людей з "Укрспирту", певно, що викликають на допити, і я також ходив. Все, що мені відомо, що начебто слідство вже має якусь версію і навіть вже вийшло на якихось замовників. Але я не хочу коментувати чутки. Що стосується особистості Віктора Панкова. Він був звичайним працівником. Я не знаю, за що в нього могли забрати життя. Він на той момент точно ні на що не впливав, ні на які процеси. Був, як і я, радником. Курував біоетанол, ходив до керівництва, пробував робити напрацювання в цій сфері. Але він не мав жодного впливу: його могли слухати, могли і ні. Через що його вбито? Для мене це загадка. Але, кажуть, слідство просувається.

Та все не так гладко, згоден. У березні напали на голову нашої ліквідаційної комісії (курує питання ліквідації концерну "Укрспирт". Має право призначати керівників підприємств, контролює фінансові звіти). Людині зробили "подарунок" на День народження – проламали битою голову.  

-        Як він зараз почувається?

-        Вийшов на роботу.

-        Що в цьому випадку було причиною, відомо?

-        Він вступив у боротьбу за підприємства, над якими держава втратила контроль.

-        Які це підприємства?

-        Наприклад, Зірненський спиртзавод в Рівенській області. Та таких є десяток. Зараз також в Івано-Франківській області іде боротьба за підприємство в центрі Івано-Франківська, у якого є 6 га землі. Його штучно довели до банкрутства і вже почали різати. Хотіли цю землю віддати під забудову. Люди (працівники, - ред.) просто обурилися, викинули тих ліквідаторів, звернулися до суду. Касація була задоволена. І це сталося тільки тому, що ті люди, які його відстоювали, вони фактично жили під касаційною інстанцією в Киеві, а до того жили під Апеляційним судом у Львові й казали, що підемо і перекриємо трасу міжнародного значення. І зрештою відстояли підприємство. Ігор Ільчишин (голова ліквідаційної комісії) зайняв у тій ситуації абсолютно державницьку позицію – підтримав трудовий колектив. Призначив в. о. людину, яку трудовий колектив рекомендував. А по інший бік там "тітушки". І цей завод вони не хочуть випускати з рук, адже це була справжня кормушка для "тітушні" й банди перевертнів у погонах.

У нас була також історія із захопленням Угерського спиртзаводу. Якщо ви загуглите його назву, це Донбас - що там було. 80 "тітушок" у камуфляжах, три автобуси. Світлошумові гранати людям під ноги кидали. Захоплювали, одним словом, завод. Тільки коли депутати від групи "Львівщина" з трибуни Верховної Ради почали вимагати втрутитися міністра МВД (Арсена Авакова) і Хатію Деканоідзе (на той момент голова Нацполіції, - ред.), туди приїхала Нацгвардія. І тільки коли розставилися снайпери, аж тоді та "тітушня" поїхала з заводу. А по закону це не рейдерство, нема такого слову, це перешкоджання законній господарській діяльності. Крапка. Розумієте?

-        Заробітна платня голови ДП "Укрспирт" цікава, аби це все виносити на своїх плечах?  

-        Якщо дивитися в зрізі того, що зараз запропонував Кабінет міністрів, вона цікава. Зараз я отримую заробітну платню як радник, і вона даже менша ніж у моїх заступників. Ставка 20 і надбавка в районі 30 тис.

-        А скільки передбачив Кабмін на посаді голови?

-        Навіть не знаю точно, десь 100 тис. грн на місяць буде.

-        Скільки отримують директори спиртзаводів?

-        Десь по 20 тисяч. Але це вже після підвищення, а до того мали і 8, і 2 тисячі. І я б, до речі, дуже хотів, аби журналісти проаналізували їхні декларації та подивилися, що ті бояри повиставляли в електронних деклараціях.

Розмовляла Олена Голубєва 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview