М’ясо стає недоступним: економісти пророкують подальше здорожчання

Про це повыдомила старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Світлана Пашко.

За її словами, протягом минулого року найбільше подорожчала яловичина. Роздрібні ціни на неї з грудня 2016 року до грудня 2017 року виросли в середньому по Україні на 34,8-38,5%. Якщо у наприкінці 2016 року за один кілограм тазостегнової частини яловичини у середньому слід було заплатити 68,40 грн, то у грудні 2017 року – вже 92,18 грн/кг. Роздрібні ціни на яловичину без кістки за рік зросли з 85,02 грн/кг до 117,77 грн/кг у грудні 2017 року.

Свинина торік подорожчала на 38,3-46,1%. Роздрібна ціна свинини з кісткою (відруби стегна) збільшилася з 67,26 грн/кг у грудні 2016 року до 93,00 грн/кг у грудні 2017 року. За цей же період свинина без кістки подорожчала з 77,64 грн/кг до 113,46 грн/кг, поінформувала експерт.

Найменше протягом минулого року – на 30,4% – зросла роздрібна ціна на м’ясо птиці (тушки). Якщо у грудні 2016 року вона становила 41,34 грн/кг, то у грудні 2017 року збільшилася до 53,91 грн/кг.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, тенденція зростання цін на м’ясо зберігатиметься й у 2018 році.

Зокрема, з огляду на заплановане урядом підвищення з другого кварталу цього року мінімального рівня заробітної плати до 4200 грн, існує загроза повторення ситуації 2017 року, зауважила Світлана Пашко.

Тоді – за умов високого попиту на продовольство – темпи зростання роздрібних цін на м’ясо були близькими до темпів зростання середньої заробітної плати громадян, нагадала експерт. Зокрема, торік роздрібна ціна на м’ясо зросла в середньому на 30,4-46,1%. Водночас середня заробітна плата з січня по листопад 2017 року збільшилася з 6008 грн до 7479 грн, тобто на 24,5%.

Зростанню цін на м’ясо протягом 2018 року можуть також сприяти інші чинники. Серед них, зокрема, скорочення поголів’я великої рогатої худоби та свиней через зростання цін на корми та часті спалахи вірусу африканської чуми у свиней; підвищення вартості комунальних послуг, ветеринарних препаратів, пально-мастильних матеріалів; підвищення рівня мінімальної заробітної плати та індексація пенсій громадян; сезонне збільшення внутрішнього попиту на м’ясо та зростання його експорту; а також знецінення національної валюти по відношенню до долара і євро, підсумувала Світлана Пашко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

МХП передумав купувати завод у Польщі

Про це повідомляє Польське Радіо, пише НВ.

Керівництво Exdrob заявляє, що наприкінці листопада 2017 року завод отримав лист, у якому компанія Raftan Holding Ltd повідомила, що "відмовляється від торгових переговорів з комерційних причин".

Миронівський хлібопродукт (МХП) - найбільший виробник курятини в Україні. За оцінками самої компанії, вона займає 55% українського ринку курятини. Агрохолдинг також займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. На українському ринку МХП представлено брендами Наша Ряба, Легко, Бащинский тощо.

Чистий прибуток МХП у 2016 році становить $69 млн проти чистого збитку ву$113 млн у 2015 році. Виручка зросла на 7% - до $1,1 млрд.

Нагадаємо, у 2016 році компанія запустила завод з переробки м'яса птиці у Нідерландах, інвестиції у проект становлять $3,5 млн.

А у березні 2017 року МХП відкрив підприємство з переробки м'яса птиці у Словаччині.

Пізніше з'явилася інформація про наміри компанії Юрія Косюка придбати завод у Польщі. Тоді у польське Управління захисту конкуренції та споживачів надійшла заявка про надання дозволу на придбання Exdrob від кіпрської Roftan Holding, що належить Миронівському хлібопродукту.

У листопаді також стало відомо, що МХП задумався про придбання п'яти заводів у Європі.

Слід зазначити, що група компаній МХП у січні-вересні отримала з бюджету аграрні дотації на суму 1,2 млрд грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Оптимізації податків допоможе молочка: як підприємство Порошенка списало 13 млн грн

Про це йдеться в сюжеті програми «Наші Гроші», пише landlord.ua.

Згідно інформації, за три роки завод перерахував фірмам групи компаній «Milkiland» загалом понад 220 млн гривень за 2,721 тисяч тонн сиру та 215 тонн сухого молока. За період  2013-2015 років завод у таких же промислових масштабах купував сир та сухе молоко, на рівні з закупівлею виробничих матеріалів.

«Чверть цих закупівель провели в один день — 31 грудня 2014 року. Тоді «Кузня» списала на сир 52 млн грн. На запит програми завод зазначив, що не може надати інформацію щодо цих закупівель, оскільки не зберіг документацію. Питання про податки «Кузня» проігнорувала. В групі компаній Milkiland підтвердили продаж сиру «Кузні». Водночас зазначили, що після продажу сир «Кузні» фізично не постачався, а експортувався компаніями Milkiland від імені «Ленінської кузні» за договором комісії», — йдеться у матеріалі.

За даними програми, метою операції для Milkiland було відшкодування ПДВ, яке заборгувала групі держава, за рахунок «Ленінської кузні».

«Ми через завод «Ленінська Кузня» експортували товар, ми віддавали їм товар, потім забирали його на комісію, «Мілкіленд-Україна» відправляла його на експорт», — описує контракт виконавчий директор Анатолій Юркевич.

Згідно розслідування, загальна схема виглядає наступним чином: коли експортери продають товар за кордон, то держава має компенсувати їм податок на додану вартість. Ця компенсація нараховується, однак її виплата затримується на невизначений час. Тоді експортер, якому держава винна компенсацію, «на папері» продає свій товар компанії, яка навпаки, має податкову заборгованість перед бюджетом. І потім від імені цієї компанії проводить експорт. Така оптимізація, дозволяє компенсацію ПДВ, без очікування та вигода «Кузні» полягала у знижці, яку фірмі робили на товар

«Ми вирішували свої проблеми з компенсацією ПДВ, котрі на той момент були в державі. Вони нам віддавали ПДВ і ми були щасливі. Грошей від експортера заходило більше, нам перераховувалося трохи менше. На той момент це було 5-10% від суми компенсованого ПДВ. Від 13 млн грн ПДВ, якщо ми говоримо про 10%, — то це 1,3 млн грн. От, відповідно, ми продали їм на 67 млн грн продукції, а від наших клієнтів їм зайшло 68,3 млн. Мільйон і триста тисяч залишилися в них у якості винагороди», — пояснює Юркевич.

В Milkiland наголошують, що операції з сиром – це була цілком законна оптимізація податків, вдаватися до якої змусили українські податкові реалії.

Однак суми транзакцій називають втричі меншими, аніж зафіксовано у даних програми.

«У нас сума операцій загальна була 270 млн. Є два різних блоки. На 80 млн були операції продажу і подальшого експорту. На 160 млн були операції «відповідального зберігання» й повернення товару. Це було забезпечення гарантійне по передплатам. По «160» ось цим — гроші не рухалися, а по «80» гроші рухалися й копійка в копійку були виплачені», — заявили в Milkiland.

За цією версією легальної оптимізації, «Кузня» — підприємство з чистим доходом від реалізації в 2013-2015 роках майже у півмільярда гривень — взяла участь у цій схемі заради 1,3 млн грн (0,28% від доходності).

Найбільший акціонер заводу «Кузня на Рибальському» — фонд «Прайм Ессетс Капітал» Петра Порошенка з пакетом 82,5% акцій. Ще 11,5% акцій підприємства належить фонду «ВІК» Ігоря Кононенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-5 виробників борошна

Найбільшим виробником борошна за підсумками 2017 р. є «Вінницький КХП №2», який входить в структуру холдингу «УКРПРОМІНВЕСТ-АГРО».

Про це повідомляє Latifundist.com.

На частку «Вінницького КХП №2» доводиться 8,2% виробництва борошна.

У ТОП-5 виробників борошна увійшли:

1. «Вінницький КХП №2» — 8,2% (частка на ринку);
2. «Новопокровський КХП» (Держрезерв) — 6,4%;
3. Дніпропетровський млиновий комбінат ТМ «Дніпромлин» (Ristone Holdings) — 6%;
4. «Столичний Млин» — 5,3%;
5. Комерційно-виробнича фірма «Рома» — 4,2%.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії знову зберуть Віче

На заході планують обговорити ситуацію щодо законопроекту 7403-2 (збереження відшкодування ПДВ при експорті сої, соняшнику та ріпаку). Про це повідомляє прес-служба Всеукраїнської Аграрної Ради, пише AgroPravda.

Нагадаємо, це буде вже другий за рахунком Загальнонаціональний з'їзд з даного питання.

Також учасники планують обговорити питання створення міжфракційного депутатського об'єднання з підтримки сільгоспвиробників у Верховній Раді України. Його завданням буде відстоювання інтересів аграрного сектора.
Віче розпочнеться о 14.00 в Українському домі (вул. Хрещатик, 2). Запрошені аграрії України, народні депутати, депутати обласних рад, які підтримали звернення по ПЗУ №7403-2.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

3 ризики використання емфітевзису для власників земельних паїв

Про це пише AgroPolit.com у матеріалі «Темні води емфітевзису. Плюси та мінуси довгострокової «оренди по-новому»?».

Наразі в Україні під договорами емфітевзису 40 тис. га землі.

«Поки в Україні діє мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, емфітевзис залишається одним із найзручніших інструментів, як для власника, так і для користувача земельної ділянки. Завдяки йому власник отримує можливість «заробити» на своїй землі, а користувач — отримати актив для користування чи застави. Проте, є й ризики укладання договору емфітевзису, і власник має бути уважним, щоб потім не «потрапити на гроші» чи в податкову кабалу», — пише AgroPolit.com.    

Видання розпитало експертів ринку і виділило кілька ключових ризиків використання цього механізму.

"Насамперед потрібно пам’ятати, що податки за землю сплачує не користувач, а власник! Тож у договорі мають бути прописані умови, за яких власникові не потрібно буде платити податок за землю, якою хтось користується. По-друге, в договорі важливо прописати, що право продажу права на використання земельної ділянки чи її відчуження має бути узгоджене з її власником. Інакше ‒ власник може стати жертвою махінацій недобросовісного користувача. І наостанок: договір може бути розірвано у випадку, якщо одна зі сторін повідомила про його розірвання за 1 рік. А як же бути, якщо ви користувач, який розраховує користуватися землею протягом, скажімо, 80 років, а тут власник заявляє про розрив? Щоб у майбутньому не було такої ситуації, пропишіть у договорі умову, що розірвання неможливе раніше від зазначеного термін», — сказано у статті видання.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview