170513

Майбутнє АПК у точному землеробстві та виробництві еко-продукції

Про це заявив Президент Національної академії аграрних наук Ярослав Гадзало, коментуючи здобутки аграрної науки за 100 років, повідомляє прес-служба НААН.

Він повідомив, що наукові розробки дозволяють подвоювати виробництво сільськогосподарської продукції кожні 15–20 років. Відтак в Україні за роки незалежності урожайність зернових збільшили майже в два рази. У тваринництві надій на корову з 3,6 тис. літрів досяг 6,5 тис. літрів у середньому. «Це ті ж самі породи та сорти, але селекціонери постійно їх удосконалюють. Це дуже кропітка робота. Ще 5–10 років тому ми говорили про 50–60 млн тонн зерна, цього року Україна, за прогнозами, збере врожай на рівні 70 млн тонн. Я думаю, що буквально в найближчі 10 років Україна буде вирощувати 100 млн тонн зерна в цілому», — наголосив Ярослав Гадзало.

На його думку перспектива аграрної науки в Україні  за органічним виробництвом продукції, розвитком фермерства і точним землеробством. Це пов’язано зі стрімким розвитком IT, космічних технологій із можливостями визначення якості ґрунтів, вологозабезпечення тощо. Надважлива роль відведена системам зрошення для Півдня України, осушення Поліської зони і загалом ефективного регулювання водного режиму.

Зробити такий сценарій можливим для сільського господарства в Україні здатна стратегія комплексного розвитку, яка передбачатиме сівозміни, добрива, системи захисту і вологозабезпечення, інноваційний розвиток. Велике значення має кадровий потенціал галузі. Наразі в структурі НААН працюють 1235 молодих науковців, із них 17 — докторів наук, 325 — кандидатів наук, майже 500 навчаються у докторантурі та аспірантурі. І хоча державним роботодавцям складно конкурувати за кадри з приватним бізнесом, інтерес молоді до аграрної науки є.

«У комплексі це матиме відповідний ефект. Я думаю, що сільське господарство в Україні через 100 років — це, у першу чергу, точне землеробство, екологічно чиста продукція з мінімальними витратами енергоресурсів і використанням останніх досягнень науки та техніки», — сказав Ярослав Гадзало.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фіни збираються робити дизпаливо з сала

Про це повідомляє РetrolРlaza, пише ubr.ua.

Компанія отримала назву From Fat to Fuel.

"Кожен сезон в День подяки в Сполучених Штатах з'їдається 46 млн індичок. Якби відпрацьований при їх випікання в духовці жир був зібраний, його можна було б перетворити в відновлювальне дизельне паливо", - відзначають експерти компанії Neste Oil.

На минуле Різдво 145 тис. фінських сімей зібрали жир, отриманий в процесі приготування різдвяної шинки. Сировину було перероблено фінською нафтохімічною компанією в відновлювальне дизпаливо Neste MY Renewable Diesel. Отриманого в ході експерименту обсягу виявилося достатньо, щоб середньостатистичний легковий автомобіль зміг подолати відстань у 400 тис. миль (643,74 тис. км).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рогатий провал: швейцарці на референдумі не підтримали "збереження гідності" корів

Про це пише espreso.tv.

45,2% опитаних висловились на підтримку ініціативи, тоді як 54,5% - виступили проти. Референдум про збереження "гідності домашньої худоби" ініціював 66-річний фермер  Армін Капаул, який живе у Бернській Юрі. Для цього він зумів зібрати 100 тисяч голосів.

“Ми маємо поважати корів такими, якими вони є. Залиште їм роги. Коли ви дивитесь на них — вони тримають голову високо і гордо. Якщо ж у них забрати роги, їм стає сумно”, — каже Армін Капаул.

За словами Капаула, він почав боротись за збереження рогів у корів після того, як “почув” своїх тварин. Фермер впевнений, що роги допомагають тваринам спілкуватись між собою.

Ініціатива передбачає за гроші швейцарських платників податків забезпечити “гідні умови для екологічного тваринного виробництва й утримання корів, кіз і іншого худоби”. Субсидії хотіли виплачувати, “поки дорослі особини носять роги” у розмірі 190 швейцарських франків ($191,65) на одну одиницю рогатої худоби.

У Швейцарії корова є національним символом, причому три чверті корів у країні – безрогі. Роги коровам видаляють ще телятами за допомогою розпеченого заліза, коли тварини перебувають у седативному стані.

Прихильники ідеї "рогатих корів" стверджують: роги допомагають коровам спілкуватися і регулювати температуру тіла. Дехто каже, що процес вилучення ріг болісний і неприродний.

Ініціатива має і економічний аспект. Безрогу худобу можна тримати у тісніших хлівах, тоді як для рогатих потрібно більше простору для утримання.

Уряд стверджує, що субсидування фермерів є невиправданим тягарем і коштуватиме 30 мільйонів франків 3-мільярдному щорічному сільськогосподарського бюджету.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Подобається'.

На Вінниччині розводять ланей та муфлонів

Мисливствознавці та єгерський склад підприємства здійснюють всі необхідні заходи для збільшення чисельності мисливської фауни. А у вольєрі для напіввільного утримання мисливських тварин сьогодні розводять муфлонів та ланей, пише vinbazar.com.

Вольєр для напіввільного утримання мисливських тварин площею 51,4 га створено у 2015 році у Жмеринському лісництві для утримання та розведення поголів’я дикого кабана. Останніми роками мисливські угіддя краю мають значні втрати у зв’язку з епідемією африканської чуми свиней, яка практично знищила поголів’я дикого кабана і залишила порожніми вольєри. Тож жмеринські лісівники на початку минулого року заселили у вольєр нових мешканців. Два муфлони (самка і самець) та 6 ланей (2 самці і 4 самки) були привезені із ДП «Скадовське досвідне лісомисливське господарство».

- Поки що ми розводимо тварин у напіввільних умовах для збільшення поголів’я, щоб у майбутньому випустити їх у мисливські угіддя, – розповідає міжрайонний мисливствознавець ДП «Жмеринський лісгосп» Бучинський Сергій. –Для цього на території вольєру облаштовано водопій, підгодівельні майданчики, солонці

Загалом для підгодівлі у зимовий період тварин у мисливських угіддях Жмеринського лісгоспу лісівники заготовляють концентровані корми, сіно, зернові, буряк. Цього року силами працівників шести лісництв підприємства заготовлено 6 тонн сіна, зелених віників листяних порід - 2400 шт., зелених віників кропиви і малини - 3000 шт., пучків зернових - 1500 шт., жолудя дуба червоного - 8 тонн, корепеплодів планується заготовити 18 тонн.

Облаштовано 24 підгодівельних майданчики, 93 годівниць, 266 солонців.

У мисливських угіддях ДП «Жмеринський лісгосп» за результатами обліку 2018 року нараховується 53 голови дикого кабана, 360 голів козулі, 604 – зайця-русака, 92 – куниці лісової, 73 - тхора, 111 – борсука, 16 лисиць, 49 борсуків.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Полтавщині обдурені хлібокомбінатом фермери страйкують

Про це пише Kurkul.com.

Наразі деякі з них палять шини у Ромодані Миргородського району Полтавської області перед входом Ромоданівського хлібоприймального пункту Миргородського комбінату хлібопродуктів ДП ДАК «Хліб України». Цього року пунктом керує директор ТОВ «Діловий Агросервіс» Роман Абрамов. Сам керівник на телефонні дзвінки фермерам не відповідає.

«Особисто мені комбінат винен 180 тис. грн. Тут багато у кого така ситуація. Зараз на приймальному пункті чергую я і ще 5 чоловік», — розповів одноосібник Сергій Остапенко.

Він повідомив, що сьогодні приїздив заступник Романа Абрамова, В’ячеслав Богомолов з дорученням підписаним керівником. Сьогодні велись перемовини з фермерами. Є сподівання на позитивне вирішення ситуації.

Одноосібник прокоментував, якщо все ж таки згоди дійти не вдасться — сільгоспвиробники мають намір стояти до кінця і жодну машину не випустять.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на цибулю продовжують встановлювати нові рекорди

Про це повідомляють аналітики Української плодоовочевої асоціації (УПОА). При чому вони відкреслюють, що стрімко дорожчає не тільки місцева продукція, але й цибуля з-за кордону.

В результаті, за даними моніторингу УПОА, вже сьогодні ціни на цибулю на українських гуртових ринках доходять до 15 грн/кг ($ 0,54 за кг). Саме таку позначку зафіксовано на ринку “Початок” в Одесі. Причому, продавці на цьому ринку не згодні вести продажі дешевше, ніж 11 грн/кг ($ 0,40 за кг).

Тим часом, на гуртовому ринку “Шувар” у Львові ціни на цибулю варіюються в межах 12,5-14 грн/кг ($ 0,45-0,50 за кг), тоді як на ринку “Столичний” в Києві цю продукцію гуртом пропонують по 10-11,5 грн/кг ($ 0,36-0,41 за кг).

Чергове подорожчання продавці пояснюють тим, що самі фермери знову вдалися до підвищування цін і наразі вони в господарствах вже нерідко доходять до 12 грн/кг ($ 0,43 за кг). Більш того, стала дорожчою і імпортна цибуля. Зокрема, продукцію з Казахстану та Азербайджану на українському ринку вже пропонують в середньому по 11 грн/кг ($ 0,41 за кг).

Таким чином, наразі ціни на цибулю в Україні вже перевищують минулорічні показники на аналогічний період у 4 разі. Але, аналітики ринку зазначають, що така ситуація має і дещо штучних характер і пов’язана з тим, що багато господарств просто відмовляються від продажів по поточним цінам, тим самим створюючи ще більш суттєву нестачу продукції на ринку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview