Майбутнє вітчизняної ягідної галузі за великими агропідприємствами

За рік виручка від експорту заморожених ягід зросла на 28%, а за два роки збільшення виручки склало 54%. Таким чином заморожені ягоди — це друге за значимістю джерело експортної виручки в плодоовочевому секторі України, після волоських горіхів, які забезпечили в 2018 році $117 млн виручки, повідомляє прес-служба Pro-Consulting .

Загальний експорт заморожених ягід і фруктів 2018 року становив 47,8 тис. тонн. Зокрема, експорт замороженої полуниці збільшився майже вшестеро, малини — у півтора раза, а інших заморожених ягід, переважно лохини й дикоростучої чорниці, — на 42%.

Аналітики компанії Pro-Consulting повідомляють, що ринок ягід в Україні розвивався поступово, й за останніх двадцять років виріс практично в три рази.

Важливим чинником розвитку стала й висока маржинальність ягідного бізнесу. Залежно від виду ягоди, погодних умов та методів вирощування рентабельність могла істотно перевищувати 100%.

Україна є експортером ягід. Таким чином, кон’юнктура зовнішніх споживчих ринків має вплив на ринок ягід в Україні. Головною тенденцією на європейському ринку є зрослий попит на ягоди в північних країнах. Цікаво, що в північних країнах віддають перевагу темним ягодам (смородина, лохина).

Основна частина заморожених ягід відсилається до Польщі, разом із Італією вони займають близько половини загального обсягу поставок. Серед інших споживачів також здебільшого представлені країни Європейського Союзу.

Аналітики прогнозують у 2019—2020 роках розвиток ринку, який формуватиметься відповідно до тенденцій експорту. Попит на ринках насамперед європейських країн стимулюватиме українські підприємства до збільшення випуску замороженої продукції.

Експерти прогнозують, що у разі збереження поточних тенденцій попиту на внутрішньому й зовнішньому ринках, виробництво заморожених ягід в Україні буде помірно зростати, за рахунок відновлення поставок чорниці та лохини.

Наша країна в першій трійці з виробництва смородини з часткою в 3,7% від загальносвітового обсягу. Це хороший результат, але й відставання від лідерів з цієї ягоди дуже велике, оскільки посідають перше та друге місця — Росія і Польща мають частки в 60,3% і 25,4% відповідно.

Найбільше в нас вирощується полуниці. Її щорічний врожай становить близько 70 тис. тонн і має тенденцію до зростання на 2—5% на рік. Однак у світовому обсязі наша полуниця це всього 0,7% (за даними 2016 року), що більш ніж у три рази менше, ніж частка сусідньої Польщі. А лідирують по полуниці Китай і США, що збирають 41,7% і 15,6% загальносвітового врожаю відповідно.

Набагато кращу позицію посідає Україна в області вирощування малини. Тут у нас 4% від світового виробництва. Однак і по цій ягоді є куди рости, так як та сама Польща збирає 16,2%, а лідер — Росія — 20,7%.

Головним чинником, який перешкоджає нарощуванню експорту ягід, є переважно дрібнотоварний характер їх виробництва. Невеликі фермерські господарства, що переважають в українському ягодництві, не в змозі забезпечити міжнародний рівень якості та сформувати великі експортні партії.

Тому майбутнє вітчизняної ягідної галузі за великими агропідприємствами, які зможуть не лише виробляти великі обсяги ягід, а й організувати їх доведення до експортних стандартів і заморозку, кажуть експерти. Появи подібних господарств слід чекати в недалекій перспективі, так як інвестиційна привабливість галузі постійно зростає.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Для зернових, ріпака і борофільних культур: позакореневі підживлення для підвищення врожайності

Легкодоступне мінеральне живлення є запорукою отримання високих врожаїв зернових, ріпака та й інших культур. Особливо коли йдеться про його застосування у критичні фенофази культур. Адже брак макро-, мезо- і мікроелементів у цей період знижує продукційні процеси і, відповідно, негативно впливає на потенціал врожайності. Тож позакореневі підживлення є додатковим важливим технологічним заходом при  вирощуванні культур.

Читайте також: Антистресовий захист для озимих культур

«Позакореневі підживлення культур у їх критичні фенофази набувають дедалі більшої популярності серед аграріїв, які прагнуть отримувати високі та якісні врожаї, – розповідає керівник відділу продуктів і сервісів мікродобрив компанії «UKRAVIT» Сергій Адаменко. – Адже повністю забезпечити потреби культури в мінеральному живленні із ґрунту неможливо – через низку факторів, які погіршують його доступність. Між тим, правильно підібрані добрива, застосовані у критичні фенофази, на 10-15% поліпшують коефіцієнти засвоєння головних елементів мінерального живлення (N, P, K) із добрив та ґрунту, підвищують антистресовий ефект і на 10 – 20%  – врожайність».

Для усунення браку мінерального живлення на культурах він рекомендує застосовувати добрива ТМ Авангард. Завдяки оптимально підібраному та перевіреному складу добрива повністю забезпечують потреби культур у мікроелементах та інших елементах мінерального живлення, що активує обмінні процеси  та підвищує їх стійкість до різного роду стресів і небезпечних хвороб.

Читайте також: Генезис сучасного захисту соняшника

«Для підживлення зернових у фазі кущіння-на початку виходу у трубку радив би застосовувати мікродобрива Авангард Р Зернов разом із Авангардом Цинк та Мідь, – рекомендує Сергій Адаменко. – Завдяки збалансованому складу вони сприяють більшому закладанню колосків у колосі, що в подальшому позитивно впливає на підвищення врожайності. На ріпаку озимому рекомендується застосовувати мікродобрива Авангард Р Ріпак разом із Авангардом Бор. При їх застосуванні на початку стеблування покращується відростання центрального стебла, бокових пагонів і закладання генеративних органів та поліпшується запліднення квіток. Крім того, не варто забувати про фізіологічні потреби й інших борофільних культур – соняшника, буряків цукрових, сої, плодових та ягідних культур – їм також підійдуть обробки Авангард Р Бор. Крім того, позакореневі підживлення підвищують  якісні та кількісні показники врожайності й забезпечують високу окупність».

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:

ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.

Гаряча лінія: 0 800 301 401

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Ядерні перспективи» горіхових трендів

Теґи: 

Загалом, у світі вирощується понад 10 основних видів горіхів  і, залежно від культурних та смакових вподобань, в одних країнах надають перевагу, наприклад, мигдалю, а в інших – макадемським горіхам.

За даними Міжнародної організації горіхів та сухофруктів, в 2016/2017 МР виробництво всіх видів горіхів мало рекордні показники і становило 4,21 млн тонн, тоді як в 2017/2018 МР скоротилося на 0,67% до 4,19 млн тонн. Виробництво волоських горіхів становило 871,8 тис.тонн. Найпопулярнішим у світі є арахіс, наступний -  мигдаль і на третьому місці - волоські горіхи.

Якщо розглянути картину споживання, то  мигдаль найбільше люблять жителі Об’єднаних Арабських Еміратів, де в розрахунку на одну особу припадає 4,14 кг цього горіха, кеш’ю найбільше споживають в Німеччині – 0,694 кг/особу, одна особа в Туреччині споживає  1,26 кг фісташок, споживання арахісу в Нігерії – 18,72 кг/особу,  а от волоських горіхів на 1 особу найбільше вживають в Ізраїлі – 0,62 кг/особу. В Україні цей показник становить  0,4 кг/особу, тоді як середньосвітове споживання становить 0,11 кг/особу.  Найбільший показник споживання серед країн має Китай – 362,4 тис. тонн в 2017 році.  

З кожним роком все більше підкорює даний ринок Україна, яка протягом останніх років вже входить в п’ятірку найбільших виробників волоських горіхів в світі.  Але, що ж представляє собою горіхівництво в Україні і чому навіть ті рекордні врожаї, які було отримано,  це ще не межа?

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства в 2018 році із загальної площі всіх насаджень виробництво горіхів становило 127,2 тис.тонн, з яких волоського горіха виробили 127,19 тис. тонн. З них 98,95% горіхів виробляється господарствами населення, а волоського – 98,97%. В 2017 році виробництво становило 108,66 тис. тонн.

Тенденція до зростання обсягів виробництва повністю відповідає тенденції зростання площ під горіхами. В 2018 році площа становила 21,3 тис. га, з яких 13,8 тис. га під деревами в плодоносному віці. За видами господарств отримуємо таку картину:  36,3% -  належали промисловим підприємствам і 63,7% - господарствам населення.  Загальне зростання площі  на 16,4% в 2018 році, порівняно з 2017 роком, свідчить про появу заціквленості серед підприємств, які за рік збільшили площі на 60,4% (в 2018 площа 7,7 тис. га). Крім того, жодна інша культура минулого року так не наростила площі, як горіх. Для порівняння, площі під вишнями зросли на 1,4%, під персиком – на 5,71%, малиною й ожиною – на 7,69%. Тоді як під яблунями - взагалі скоротилисяна 1,45% (проте площі плодоносних дерев зросли на 0,66%).

Ще один фактор, який може привернути увагу – це зростання врожайності: в 2018 році з 1 га збирали 90,2 ц, тоді як в 2017 році – на 14,2% менше. На таке різке зростання могло вплинути декілька факторів, серед яких – сприятливі погодні умови.

На перший погляд,  здаєтся, що на покращення врожайності також могло вплинути нарощення площ підприємствами. Проте тут є одне «але»:  плодоношення горіхового саду починається з 5-7 річного  віку. Тому ті 2,9 тис га, які були посаджені підприємствами в  2018 році зможуть приносити врожай пізніше.

  У світі волоські горіхи приваблюють інвесторів через високу прибутковість та інвестиційну віддачу. А той факт, що перші прибутки можна отримати лише через 5 років після посадки саджанця, компенсується періодом плодоношення, який може тривати до 100 років.

Не зважаючи на вражаючі врожаї та збори, ситуація залишається неоднозначною. В Україні  стикаються з недосконалістю статистичних даних в цьому сегменті, і тому складно говорити про  реальний стан справ .

 Наступна проблема: в господарствах населення досить часто відсутня технологія.  Для пересічного селянина вирощування горіхів – це просто ще одне додаткове джерело доходу. Вродило більше –добре, адже можна більше продати. Ніхто не дбає про якість, а навіть навпаки - часто з метою «заробити побільше»,  відбуваються маніпуляції  з вологістю горіхів.  Інша річ, коли справа стосується бізнесу. Людина, в якої основний дохід залежить від врожаю, вже більше задумується про технологію. З’являється поняття якості. Воно виражається через ретельний підбір сортів, підживлення дерев, правильний збір та зберігання врожаю. Крім того, виробник, зацікавлений в розвитку свого підприємства, займається й первинною обробкою горіхів, калібруванням ядра та пакуванням продукту.

Серед причин різкого зростання популярності горіхів можна виділити співпадіння інтересів як виробників так і споживачів. Адже:

-          зі сторони бізнесу – це висока рентабельність виробництва, підтримки галузі та сприятливі кліматичні умови;

-          зі сторони споживачів – популяризація здорового способу життя.

А тепер  детальніше про ці два тренди.

Ще в 2016 році рентабельність садівництва була значно вищою, ніж у більшості зернових. Так, рентабельність ягід становила 104%, винограду – 74,6%, хмелю – 100,4%. Ситуація з плодовими деревами була дещо гірша і дохідність становила 12 %. В той же час, рентабельність горіхів різні експерти оцінюють від  150% до 400%, залежно від способів реалізації, технологій вирощування, виробничих витрат. Крім того, досить поширена практика раціонального використання площ, коли на одній земельній ділянці висаджують дві культури, наприклад, горіхи й промислові трави.

Велике значення в розвитку галузі горіхівництва, та й садівництва в цілому в Україні, відіграла підтримка зі сторони держави у вигляді дотацій. Минулого року, на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства передбачалося 300 млн грн., але в кінці грудня розпорядженням КМУ підтримку збільшили ще на 100 млн грн. У кінцевому результаті галузь отримала 400 млн грн. З них на придбання садивного матеріалу виділено 268,35 млн грн. І завдяки коштам  із державного бюджету частково було компенсовано витрати для придбання  саджанців для закладення нових садів площею 3970,3 тис га, в тому числі  1897,1 га горіхоплідних садів.

Споживачі. Сьогодні все більше людей задумуються про здоровий спосіб життя, шукаючи інформацію про правильне харчування. Одним з таких продуктів, через велику кількість вітамінів та мікроеементів, є горіхи.  Виробник намагається пристосуватися до потреби споживача, тому на полицях магазинів можна побачити граноли,  горіхові  суміші, батончики, цукерки з горіхами. Широкі можливості для застосування горіха в кулінарії є ще однією  причиною зростання обсягів споживання в Європі. Якщо проаналізувати зацікавленість  споживачів горіхами, то матимемо приблизно таку картину:

Популярність горіхів в Україні, за дослідженнями тренду запитів користувачів в Інтернеті протягом останніх 5 років постійно зростала і в січні 2019 року досягла піку. Найбільше цікавляться горіхами жителі Харківської, Черкаської, Одеської, Полтавської та Кіровоградської областей. 

Повернемося до трендів споживання, які підтверджені міжнародною статистикою. Так, на рисунку наведена динаміка споживання волоських горіхів у низці країн, серед яких Україна, ЄС, Китай та США.

Загалом можна виділити кілька тенденцій.  Перша – це різке зростання обсягів споживання протягом останніх 5 років. Крім ЄС та України, зростає споживання в Білорусі, Республіці Корея, Японії, Індії та інших країнах. Ці країни є наглядним прикладом  популяризації образу здорового харчування. Для деяких з цих країн, волоський горіх є відносно новим та нетрадиційним продуктом, що приходить на зміну арахісу.  

Інша тенденція – це постійні перепади обсягів споживання, характерні для Америки. Пояснити це можна відносно стабільним ринком, платоспроможним населенням, вибір якого залежить від смакових вподобань. Тенденція до зниження обсягів споживання в Китаї  частково може бути пов’язана  з насиченістю ринку та поступовим поширенням інших видів горіхів.

Що ж може чекати галузь горіхівництва в майбутньому? Знову ж таки, можна виділити декілька трендів. Перш за все, це розширення виробництва: виробники саджають не тільки волоський горіх, а в південній частині України вже займаються вирощуванням фундуку, мигдалю і навіть говорять про фісташки. Але такі культури на сьогодні більше схожі на «виробничий експеримент».  Проте, з часом, така «новинка» може стати в досить популярною, особливо серед невеликих підприємств.

Інший фактор, який може змістити орієнтири і дозволить по-іншому поглянути на ринок горіхів – це впровадження ринку землі. Для багатьох аграріїв актуальним залишається питання оренди землі. Адже проведення довгострокової діяльності  (садівництво) на орендованих землях все ще є ризикованим через  ймовірність розірвання контракту зі сторони орендодавця.  З відкриттям ринку цю проблему можна буде вирішити, що в результаті  стане поштовхом до активнішого розвитку горіхівництва та й садівництва в цілому.

Що ж до прогнозів і майбутнього виробництва, то однозначно, потенціал українських виробників досить значний і протягом останніх п’яти років відбувається оновлення цієї галузі: зменшується площа під старими садами та збільшуються площі нових промислових садів. Тому в подальшому можна очікувати зростання загального виробництва, як мінімум ще на 16-20%.

Загалом же, горіх для України вже давно є традиційним деревом, яке росте майже в кожному сільському дворі. Висока рентабельність, сприятливі погодно-кліматичні умови, невибагливість культури призвели до популяризації його у промисловій сфері. Ефективна державна підтримка лише сприяла розширенню, а той факт, що 48,5% площ, які дотувалися державою, були використані саме під горіхові сади, говорить про вибір виробників. Тому в найближчі п’ять років можна очікувати зростання не лише обсягів виробництва, а й переробки горіхів в Україні.

Онищенко Неля, Аналітичний департамент УАК

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Реагуємо на проблеми озимого ріпаку

До найнебезпечніших шкідників ріпаку озимого належать передусім ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, капустяна попелиця, хрестоцвіті блішки, ріпакова блішка, ріпаковий білан та ін. Цьогоріч, коли ми мали  температури вищі за багаторічні показники, шкідники розвивалися дуже швидко. З настанням теплих днів, коли ґрунт прогрівався на глибині 2-4 см до +6 °С, набрали активності капустяний стебловий (Ceutorhynchus quadridens Panz) і великий ріпаковий прихованохоботники (Ceutorhynchus napi Schutze.). Проти даних шкідників більшість господарств обробки вже провели.

 

Фото: Капустяний стебловий прихованохоботник

Проте, на сьогодні, увагу аграріїв хочу привернути до наступної хвилі шкідників, які вже почали з’являтися, а саме: капустяний насіннєвий прихованохоботник (Ceutorhynchus assimilis Payak.), ріпаковий квіткоїд (Meligethes aeneus F.)., та пізніше очікуємо капустяного стручкового комарика (Dasyneura brassicae Winn.). До речі, щоб запобігти появі стручкового комарика, ефективно знищіть насіннєвого прихованохоботника. Річ у тім, що у самки комарика слабкий яйцеклад, яким вона не може пробити створки стручка, тому використовує отвори залишені насіннєвим прихованохоботником. Найбільша проблема в захисті від прихованохоботників – виявити їх у посівах, адже при найменшому русі рослини ці шкідники падають на землю, непорушно завмирають і завдяки забарвленню зливаються з довкіллям. Тому для моніторингу прихованохоботників використовують жовті чашки, які встановлюють у посівах ріпаку на одному рівні з рослинами. Вміст чашок оглядають щодня, а виявивши шкідників, одразу готуються до обприскування.

Фото: Насіннєвий прихованохоботник на бутонах ріпака

Фото: Ріпаковий квіткоїд

Фото: Оленка волохата

На даний час, окрім системи агротехнічних заходів (серед яких найбільш важливим є дотримання сівозміни та повернення ріпаку на попереднє місце вирощування не раніше 4-х років) найбільш оперативним заходом є застосування інсектицидів. На даний час в Україні зареєстровано 4 групи хімічних речовин для боротьби з шкідниками ріпаку: 1) синтетичні перетроїди (зета-циперметрин, лямбда-цигалотрин, альфа-циперметрин, дельтаметрин, біфентрин, тау-флювалінат), 2) неоникотиноїди (імідоклоприд, клотіанідін, тіаклоприд, ацетаміприд), 3) фосфорорганічні препарати (диметоат, хлорпірифос) та 4) піридини (піметразин).

Фото: Ріпаковий стручковий комарик

Кожна із зазначених груп препаратів має специфіку застосування і певні обмеження з врахуванням перерахованого видового складу шкідників. Компанія «Вітагро Партнер» пропонує ефективні інсектициди проти шкідників на посівах озимих культур.

Синтетичні перетроїди (лише контактно-кишкова дія) за тривалістю захисної дії (5-10 днів залежно від темеператури і вологості повітря) будуть ефективними для захисту посівів від прихованохоботника лише на початкових етапах заселення посівів шкідниками (період початку виходу з місць переземівлі - спарювання), оленки волохатої та клопів (співпадання з льотом бджіл). З цієї групи «Вітагро Партнер» пропонує препарат Тор (лямбда-цигалотрин 50 г/л) з нормою витрати 0,15 л/га. Даний контактно-кишковий інсектицид забезпечує потужний миттєвий ефект та має широкий спектр дії проти різноманітних гризучих шкідників. Така позитивна характеристика цього препарату є досить важливою і визначальною, оскільки представники родини Curculionidae загалом дуже стійкі до інсектицидів. Із відомого їх асортименту далеко не всі виявляють достатню ефективність дії. За застосування Тору в ранню обробку, завдяки своїй універсальній дії ефективно буде знищено й хрестоцвітних блішок, що з'являються на посівах також дуже рано, майже завжди одночасно із прихованохоботниками.

Неоникотиноїди  в чистому вигляді (препарат АЦ Люкс ), маючи виражену системну і більш тривалу захисну дію (15-20 днів) та будучи малотоксичним для бджіл можуть бути використані для боротьби зі всіма шкідниками квітневого періоду і, що дуже важливо, навіть під час цвітіння ріпаку. Їх поєднання з піретроїдами (препарат Шокер (імідаклоприд, 300 г/л + лямбдацигалотрин, 100 г/л) - підсилює ефективність і швидкість дії препаратів, але обмежує їх використання в часі (тільки до початку лету бджіл). Слід також пам’ятати, що системна дія неоникотиноїдів є акропетальною і поширюється по рослині вверх, що унеможливлює знищення личинок прихованохоботника, які розташовані нижче зони стебла (коренева шийка). Це важливо знати для контролю великого ріпакового прихованохоботника і обробку посівів проводидти,не допускаючи його яйцекладки.

Фосфорорганічний препарат Суфрон (хлорпірифос 500 г/л, циперметрин 50 г/л) - характеризується найбільш пролонгованою захисною дією проти зазначеної групи шкідників, маючи системну, контактно-кишкову, репелентну та фумігантну дію, проте не може бути використані при перших ознаках початку цвітіння. Характеризуючись локально-системною дією, даний препарат здатен також досить ефективно вирішувати проблему уже відроджених личинок прихованохоботників.

Ми відкриті для співпраці та наукового супроводу технологій для наших партнерів.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Інвестиції у вирощування сорго окупляться за два роки

Сільське господарство України сьогодні є найбільш привабливою галуззю для інвестування. Для забезпечення максимальної ефективності вкладення коштів необхідно лише знайти продуктову нішу зі зростаючим попитом, але ще досить вільну для нових учасників, пише Pro-Consulting.

Свої корективи в плани аграріїв вносить і природа. Глобальне потепління робить південні регіони України все менш придатними для вирощування традиційний зернових і олійних культур - кукурудзи, пшениці, соняшнику. Всі ці міркування приводять до того, що погляди агропідприємців все частіше звертаються у високопродуктивну і одночасно посухостійку культуру - сорго.

Ця культура вимагає вдвічі менше води, ніж кукурудза, і втричі менше, ніж пшениця і інші зернові, але перевершує їх по врожайності. Кормова цінність зернового сорго така ж як у вівса, а відсутність глютену, робить продукти харчування з нього незамінними для людей, які дотримуються безглютенової дієти.

Ми стоїмо на порозі соргового буму в нашій країні, і сьогодні саме час осідлати цю хвилю. Якщо в 2018 році сорго було засіяно лише 40 тис. гектарів української землі, то в цьому році прогнозується виділення під цю культуру вже 100 тис. га. І ринки - як внутрішній, так і міжнародний - готові поглинути весь вирощений урожай. У 2016/17 маркетинговому році 83% експортного сорго з України купив Євросоюз, але ще більші перспективи відкриваються при виході на ринок Китаю, який шукає альтернативу поставкам сорго з США.

Для тих інвесторів, хто хоче без розкачки почати вирощувати перспективне сорго в Україні, аналітики Pro-Consulting розробили бізнес-план для посівної площі в 300 га. Для реалізації проекту буде потрібно 435 тис. доларів. Найбільш значними статтями витрат є закупівля техніки та проведення посівної кампанії.

При строгому дотриманні технології вирощування, врожайність зернового сорго складе не менше 7,5 тонн з гектара. Для отримання максимального доходу, зібрані 2250 тонн пропонується реалізовувати на внутрішньому і зовнішньому ринках в співвідношенні 40% і 60% відповідно. Це дозволить щорічно отримувати дохід в розмірі $ 375 тис.

Розрахунки показують, що кошти, інвестовані в сорго, окупляться менш, ніж за два роки. А рентабельність інвестицій за чотири роки складе 115-125%, тобто за час дії бізнес-плану інвестор як мінімум подвоїть свій капітал.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Заморозки знищили майбутній врожай фруктів

Навесні 2019 року абрикос та інші кісточкові культури (персик, черешня і навіть деякі сорти сливи) зацвіли раніше звичайних строків внаслідок високих температур повітря у березні. Як розповіли EastFruit фермери Одеської області, нічні заморозки в перших числах квітня сильно пошкодили квітучі в цей час сади кісточкових культур, що негативно позначиться на врожаї.

Подекуди  нічні заморозки сягали мінус 6-7 градусів за Цельсієм. А такі низькі температури є згубними для квітів кісточкових культур, адже абсолютна більшість садівників регіону як і раніше не мають сучасних систем захисту від заморозків. Крім того, холодна погода під час цвітіння перешкоджала запиленню садів бджолами, від чого значною мірою залежить хороший урожай кісточкових культур та їх якість.

За словами садівників Одеської області, найбільше постраждав урожай абрикосів. В низинах, де скупчується під час нічних заморозків холодне повітря, вони не чекають урожаю взагалі, а на пагорбах і височинах, певна надія на отримання частини врожаю як і раніше існує.

У Херсонській області також спостерігались заморозки, в результаті чого померзла частина квітучих дерев.
«Більша частина абрикосів уже розпустилася. На початку квітня був заморозок — опустилися холодні шари повітря. Вони стояли до висоти 2,5 м від землі. Тепер квітучі дерева до цієї висоти стали коричнево-бурими. Вони померзли. А верхівки живі, там бджілки гудуть. Також збереглися сорти, які потрапили під заморозок із нерозкритими квітками. Вони зараз цвітуть нормально, але знову-таки – врожай на них буде, якщо не буде знов приморозків», — розповідає агроном-консультант Агропромислової фірми «Таврія» Іван Бураков.

Читайте також: Як вітчизняне сільгосппідприємство отримало півтора мільйона гривень за втрачений врожай яблук

До речі, аналогічні проблеми спостерігаються і у сусідів України – садівників Молдови, де квітневі заморозки завдали значної шкоди врожаю черешні, абрикоса і персика. Тривожні повідомлення надходять і з Болгарії, де фермери говорять про практично повну втрату врожаю кісточкових культур в 2019 році.

«Рання весна – це завжди тривожний період для аграрія, адже часто теплі сонячні дні раптово змінюються заморозками, завдаючи значної шкоди майбутньому врожаю. Вберегти врожай, наприклад, від граду чи від заморозків практично неможливо. Буря здатна «викорчувати» насадження, що родили багато років. І ризики для аграріїв зростають, бо клімат змінюється динамічно. Зменшити негативні наслідки від несприятливих погодних умов практично неможливо. Але є шанс покрити свої збитки, завдані негодою. Застрахувавши врожай завчасно від різних подій, викликаних кліматичними, біологічними, техногенними причинами, протиправними діями та ін., в подальшому вдасться уникнути багатьох проблем та  не доведеться шукати кошти в авральному порядку. Саме агрострахування сприяє сталому розвитку агробізнесу», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

За його словами, про можливість застрахувати ризики вітчизняні фермери згадують, коли зазнають великих втрат.
«Часто аграрії не знають, що таке продукт агрострахування і як він працює. Це пов’язано з неправильним розумінням ризиків. Фермер має усвідомлювати, що коли він поважає своє підприємство, то має вбачати в страхуванні важливий елемент, інвестицію у сталий розвиток бізнесу. Агрострахування направлене на уникнення втрат та отримання стабільнішого доходу», - зауважує Володимир Юдін.

Він зауважив, що сьогодні аграрії мають можливість застрахувати багаторічні насадження від кліматичних ризиків – бурі, урагану, зливи, граду, сильного вітру, заморозків, посухи тощо. При цьому страхуються як самі насадження від загибелі унаслідок описаних явищ, так і майбутній врожай від зниження кількості плодів чи ягід на гектар. У першому випадку страхова компанія відшкодує балансову вартість загиблих дерев, у другому – недоотриману виручку від різниці, на яку зменшилась запланована урожайність і валовий збір відповідно.

«Якщо унаслідок негоди аграрій отримає з кожного гектара менше, аніж планував, то страхова компанія відшкодує недоотриманий дохід від різниці, на яку зменшилась урожайність і відповідно валовий збір. Вартість страхування становить 6-10% від страхової суми, а розмір тарифу залежить від ризику та регіону. Франшиза становить 5-20%. Агровиробник самостійно обирає її розмір. Якщо вона вища – то нижча вартість страхування, і навпаки. Застрахувати насадження від загибелі можна терміном на 1 рік. Після того як стався страховий випадок, аграрій повинен сповістити про це страхову компанію», - розповідає Володимир Юдін.

Він підкреслив, що часто фермерам самостійно важко розібратися у всіх тонкощах агрострахування та обрати оптимальний страховий продукт.

«При виборі страхового партнера краще звернутися за допомогою до людей, що безпосередньо працюють на ринку страхових послуг – тобто страхових брокерів, які підбирають найбільш оптимальні умови агрострахування. Агентство Агрос працює тільки з перевіреними страховими компаніями. Наші фахівці допоможуть клієнту підібрати найбільш оптимальні умови страхування з урахуванням його побажань і, звичайно ж, фінансових можливостей. При цьому, Агентство Агрос несе відповідальність перед клієнтами за умовами укладеного договору», - зауважує Володимир Юдін.

За його словами, нарощування масштабів роботи у сільському господарстві завжди супроводжується збільшенням операційних ризиків. Тож аграрії все активніше залучають страхові компанії до захисту свого бізнесу.
«У минулому році ми співпрацювали з компанією «Дельтафрут».  Через  град сільгосппідприємство втратило значний врожай яблук та отримало 1 млн. 635 тисяч гривень страхових виплат. Це перший випадок такої масштабної виплати в Україні, пов'язаної з пошкодженням врожаю плодових дерев. Страховою компанією був повністю покритий збиток від граду, вторинних захворювань внаслідок граду, і, що найважливіше — втрати товарної якості плодів, на яку припала велика частина збитку. Наведений приклад свідчить: страхування для агробізнесу в Україні є цілком працюючим інструментом. А от як саме їм будуть користуватися українські аграрії – покаже час та погодні умови 2019 року», - підсумовує Володимир Юдін.


Довідка:
Агентство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактний телефон: 0503386703

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview