150670

Майже 230 диких кабанів знищили на Закарпатті через АЧС

Про це УНН повідомили у прес-службі Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Рейди з депопуляції диких кабанів через виявлені випадки АЧС проводяться в області з 15 липня 2017 року.

“Загалом за цей період було проведено відстріл 227 диких кабанів, у 16 тварин лабораторними дослідженнями підтверджено АЧС — 9 випадків минулого року і 7 вже у 2018 році”, — повідомила речниця Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Юлія Давидова.

Наразі на виконання доручення Першого віце-прем’єр-міністра України — Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва та у зв’язку з виявленням нових випадків АЧС у Тячівському, Хустському та Мукачівському районах Закарпатті було вирішено продовжити роботу з депопуляції диких кабанів. Це має запобігти розповсюдженню хвороби серед тварин.
Окрім того, в області вирішено дозволяти використовувати туші впольованих диких кабанів лише після отримання негативних результатів лабораторних досліджень щодо АЧС. Загалом же, за даними таксації 2017 року, чисельність диких кабанів на Закарпатті становить 3541 тварина.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Росіяни підсунули свиню Roshen

Про це повідомляє Liga.net.

Згідно з повідомленням, фабрика «Красный Октябрь» раніше також не змогла довести, що цукерки під ТМ «Раковые шейки» зовні схожі на Crabs виробництва Roshen. Генеральний суд ЄС окремим рішенням спростував схожість етикеток двох видів цукерок.

Roshen подала заявку в Управління інтелектуальної власності Європейського союзу (EUIPO) на реєстрацію товарного знаку ще у 2013 році. Рік по тому «Красный Октябрь» подав заперечення проти реєстрації українських цукерок.

У 2015 році заяву російських кондитерів відхилили, аргументувавши рішення тим, що дизайн упаковки цукерок українського виробництва не порушує права інтелектуальної власності російських кондитерів, адже краби та раки – різні тварини, а кольори на етикетках відрізняються.

У 2016 році Перша апеляційна рада EUIPO ухвалила рішення не продовжувати розгляд. У результаті багаторічної суперечки і Roshen, і «Красному Октябрю» не вдалося відстояти своє право на товарний знак.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ОТГ зробили перший крок до отримання земель у власність

657 із  665 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), які утворені на сьогодні в Україні, і які згідно з прийнятим Урядом розпорядженням можуть отримати в комунальну власність держземлі за межами населених пунктів, розпочали відповідну процедуру. 99% громад протягом тижня уклали з головними управліннями Держгеокадастру в своїх областях меморандуми про співпрацю при здійсненні заходів щодо передачі сільгоспземель державної власності у комунальну. Решта ОТГ завершують підготовку до підписання.

У меморандумі сторони в особі начальника Головного управління Держгеокадастру та сільського/селищного/міського голови, який виступає від імені об’єднаної територіальної громади, фіксують взаємні зобов’язання та підходи до процесу. Також у документі зафіксовані  основні етапи такої передачі та їх послідовність, деталізовані дедлайни в частині видачі наказу про проведення інвентаризації тощо. Сторони зобов’язуються максимально сприяти одна одній на всіх етапах.

«Оперативність об’єднаних громад та інтенсивність процесу підписання меморандумів – найкращий доказ того, що земельні ресурси розглядаються ними як основний фактор спроможності, а рішення Уряду було не просто довгоочікуваним, а вкрай необхідним, – підкреслив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк. – Зараз наше завдання – зробити процес передачі земель максимально оперативним, прозорим та комфортним для усіх сторін».

Зауважується, що меморандум – це декларація про наміри, офіційно ж процедура передачі ділянок стартує після того, як рада ОТГ прийме на сесії рішення про звернення до Держгеокадастру щодо передачі земель, а Головне управління Держгеокадастру в області отримає відповідне клопотання. В середньому процес передачі земель для однієї ОТГ може тривати близько двох місяців.

Довідка:

31 січня Уряд схвалив розпорядження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад, що дозволяє провести земельну децентралізацію не вдаючись до змін в законодавстві.

В Україні створено 665 об’єднаних територіальних громад, на території яких знаходиться біля 759 тис. га земель сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у комунальну власність.

Держгеокадастр розпочав процес передачі земель з 1 лютого 2018 року. Для висвітлення стану передачі земель об’єднаним територіальним громадам створено спеціальний портал (otg.land.gov.ua). Для отримання оперативних консультацій з цього питання від фахівців Держгеокадастру запроваджено функціонування гарячої лінії (0 800 502 528).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український суд відхилив позов кримських фермерів по водній блокаді

Український суд відхилив позов кримського рибокомбінату, який  через блокаду окупованого півострова отримав збиток у розмірі 53 млн рублів, до управління Північно-Кримського каналу в Херсонській області та Державного комітету з водного господарства України. Кримські фермери заявили, що готують позов до Європейського суду з прав людини. Про це повідомив адвокат Олександр Молохов, пише qha.com.ua

"У нас з самого початку не було ніяких ілюзій, і ми не розраховували на те, що в Україні цей позов буде розглянуто по суті. Ми припускали, що нас будуть відфутболювати. Відповідно, суд відмовився прийняти позов до розгляду, і ми подали апеляційну скаргу", –зазначив він.

Молохов повідомив, що український суд відмовився приймати позов з тієї причини, що підприємство не сплатило в повному обсязі державне мито. За його словами, підприємства розорені і не можуть виплатити суму в 600 тисяч рублів.

Відзначимо, Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал. Подача води в Крим припинилася після анексії півострова Росією.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як змінилася вартість продуктів харчування

В Україні це — неможливо, — говорить директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише gazeta.ua.

За січень найбільше подорожчали овочі борщового набору — капуста, буряк, морква, картопля, цибуля. Ціна кілограма зросла на 0,5–1 грн.

"Були недорогі ­апельсини. Кілограм пропонували по 30 гривень. Це на 15 гривень менше, ніж у грудні торік, — продовжує Дорошенко. — Лимони подешевшали на 7 гривень. Водночас на одну гривню подорожчали вітчизняні яблука. Додали до ціни 5,5 гривні банани".

У лютому в магазинах зросла вартість твердих сирів. У середньому кілограм коштує 180–200 гривень. Це закономірний процес. Бо торгові мережі підвищують ціни через місяць-два після подорожчання долара. В Україні грудень закінчився знеціненням гривні. Наслідки побачили зараз. Попри те, що гривня зміцнилася, найближчими місяцями не варто чекати падіння цін. Хіба що на гуртових ринках.

Подешевшала в супермаркетах свинина — 80 гривень за кілограм. Ціни падають через зниження попиту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агрострахування страхує не так сільгоспкультури, скільки доходи аграрного бізнесу

Україна активно залучена у вирішення продовольчої проблеми. Сьогодні вона займає лідируючі позиції на світових аграрних ринках. Перш за все, це стосується експорту зернових культур. Дуже важливо, щоб поставки української сільгосппродукції на зовнішні ринки здійснювалися без збоїв, гарантовано. Саме агрострахування дозволяє домогтися вирішення цього завдання.

Згідно даних, ринок агрострахування в Україні за  2017 рік збільшився на 30%. Тільки за останній рік обсяг страхових премій зріс на 30 % у гривнях та на 28 % — у доларовому еквіваленті. Передбачається, що позитивна динаміка збережеться й у 2018 р. Адже простір для зростання — величезний. Сьогодні в Україні застраховані лише 5% від засіяних площ. І це в державі, де сільське господарство є однією з провідних галузей національної економіки. Для порівняння: рівень агрострахування у Франції становить 30-35%, в Іспанії - 60%, в Канаді він сягає 80%, а в Америці - 90% від усіх засіяних площ.

За словами експертів, зростання ринку страхових послуг буде викликано, в першу чергу, збільшенням погодних ризиків. Якщо раніше вони були пов’язані в основному із пошкодженням озимих від морозів, то сьогодні з’явилася і загроза від весняних заморозків, посухи, граду. Погода створює для аграріїв більш жорсткі умови господарювання, а тому сільгоспвиробникам необхідно зрозуміти, що агрострахування сприяє в критичних ситуаціях збереженню агробізнесу, а в нормальних умовах - його подальшому розвитку.

«Українські фермери, намагаючись максимально здешевити своє виробництво та  сподіваючись на прихильність природи, прагнуть уникнути агрострахування. При цьому не завжди беруть до уваги, що насправді страхують не тільки сільгоспкультури, скільки власний бізнес. Незалежно від того, чи застраховані пшениця або кукурудза, в разі настання погодного ризику вони все одно загинуть. Але якщо ці та інші сільгоспкультури застраховані, то виживе бізнес. Тому що аграрій, завдяки відшкодуванням завданих збитків, отримає можливість пересіяти свої поля або компенсувати пристойну частину очікуваного доходу. Агрострахування забезпечує більше стабільності в доходах», -  зазначає експерт страхового ринку, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

За його словами, без страховки дуже ризиковано управляти грошовими потоками. «Перш за все, це стосується малих і середніх сільгоспвиробників. Тому що їх поля знаходяться в одному місці. І якщо піде град, то він може знищити весь їх урожай», - підкреслив Володимир Юдін.

Як зауважив експерт, розвиток  в Україні агрострахування збільшить можливості банківського сектору та інвесторів належним чином профінансувати аграрну галузь. «Найголовніше — це те, що сільськогосподарські виробники отримають змогу ефективніше управляти їхніми виробничими ризиками. Це матиме й інші позитивні наслідки для економіки. По-перше, аграрне виробництво отримає новий поштовх, оскільки страхування від погодних ризиків стимулює використання кращих виробничих технологій. По-друге, фінансова стабільність і гарантування доходів – ключова складова гармонійного розвитку сільського господарства. Саме агрострахування є основним інструментом мінімізації збитків та управлінням усіма сільськогосподарськими ризиками для сільгоспвиробників», - констатував Володимир Юдін.

В Україні наразі існують різні програми страхування для рослинних культур і тварин. Для вибору найбільш ефективного варіанту страхування потрібно спочатку визначити, від яких ризиків і на який період аграрій бажає застрахувати своє виробництво.

Так, у компанії «Агрориск» на сезон «весна-літо» 2018 року діє програма «МультіРіск», за якою можуть бути застраховані врожаї пшениці, жита, ячменю, соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрових буряків, ріпаку, гречки, сої, вівса, гороху і проса. Сума відповідальності встановлюється в розмірі вартості майбутнього врожаю сільськогосподарської культури. Крім таких катаклізмів як град, весняні та осінні заморозки, крижана кірка, посуха, сель, землетрус, буря, ураган, повінь "МультіРіск" страхує також і від форс-мажорних обставин, як знищення врожаїв шкідниками або вогнем.

«Врегулювання страхового випадку за продуктом здійснюється як по всій застрахованій площі поля, так і за пошкодженою його частиною. Завдяки цьому фермер зможе провести, наприклад, пересів культури тільки на пошкодженій ділянці поля. Для цього знадобиться значно менше фінансових та часових витрат, що є вагомою перевагою в особливо активний для фермерів весняно-літній період. Нам важливо не просто продати страховку. Нам також важливо пояснити аграрію, як працює конкретний страховий продукт. І якщо наш клієнт стикається зі страховим випадком, то все робимо для того, щоб він отримав відшкодування збитків», - зазначає Володимир Юдін.
 

Довідка: Компанія «Агрориск»  з 2003 року працює на ринку агрострахування  і є першим незалежним постачальником послуг в Україні, що спеціалізується на управлінні сільськогосподарськими ризиками. Компанія розробляє страхові продукти, які доступні, зрозумілі та цікаві для агровиробника.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview