Майже 90% українських виробників обманюють покупців про фактичний склад своїх продуктів

У зв'язку з цим, контроль за дотриманням вимог до маркування продуктів харчування необхідно посилювати. Так вважає професор кафедри товарознавства, управління безпекою та якістю Київського національного торгово-економічного університету Олена Сидоренко. Про це вона повідомила в особистому блозі, передає УНН.

"Технічний регламент щодо правил маркування харчових продуктів, який був прийнятий в Україні ще п'ять років тому, зобов'язує вказувати на етикетці не тільки наявність рослинних жирів, але і те, в якому вигляді вони використані. Згідно з регламентом, виробники повинні чесно писати, чи використовуються рослинні олії в натуральному вигляді, або рослинна олія гідрогенізована. Так, як це відбувається в Євросоюзі. Регламент зобов'язує вказувати наявність і транс-ізомерів жирних кислот. У нас же, на відміну від ЄС, в 90% випадках ці вимоги порушуються", - зазначила вона.

Також, за словами Сидоренка, недобросовісні виробники часто обманюють споживачів, вказуючи на етикетках інформацію тільки про наявність рослинних жирів, приховуючи при цьому, що мова насправді йде про транс-ізомери жирних кислот.

"Деякі виробники дозволяють собі писати в маркуванні - замінник какао-масла. Звісно, що фахівці розуміють, що йдеться про гідрогенізовані жири, але звичайний споживач найчастіше не звертає на це уваги і без всяких побоювань купує продукт. У маркуванні морозива, наприклад, вказують - рослинна олія. А на практиці мова про транс-ізомери жирних кислот", - розповіла експерт.

Для фальсифікації молочної продукції найчастіше використовують пальмову олію. Обсяги її імпорту в Україну за останні два роки побили всі рекорди.

У БПП та Опоблоці вже заявили про готовність обмежити використання пальмової олії в Україні на законодавчому рівні.

Радикали, в свою чергу, навіть зареєстрували відповідний законопроект.

З цього приводу свою думку висловив депутат Тригубенко. Він пояснив, що тотальна заборона використання пальмової олії в продуктах харчування може спровокувати подорожчання кінцевих товарів, проте, за його словами, це логічно, тому що "пальмою" замінюють сьогодні натуральні тваринні масла, чого категорично не можна допускати.

"Щодо законопроекту про заборону - не дивлячись на всі його недоліки, думаю, він гідний уваги. Згодом ми завжди зможемо внести правки і доопрацювати цю ініціативу, але робити перший крок все ж треба", - вважає політик.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Посівна-2018: посіяно перші 90 тисяч га соняшнику

З технічних культур також вже посіяно 39 тис. га (13%) цукрових буряків.

Продовжується посів ранніх ярих зернових та зернобобових, який проведено на площі 936 тис. га (39% до прогнозу).

Зокрема, вже посіяно:
- ярого ячменю - 625 тис. га (39%);
- вівса – 43 тис. га (21%);
- пшениці – 53 тис. га (29%);
- гороху – 215 тис. га (52%).
Підживлення озимих культур на зерно проведено на площі 6,1 млн га (84% до прогнозу), крім того озимий ріпак - 889 тис. га або 88%. У 9 областях завершено підживлення озимих зернових.

За попередніми даними регіонів посівна площа сільськогосподарських культур під урожай 2018 року очікується в межах 27,2 млн га або на рівні 2017 року.
Зернові культури прогнозується посіяти на площі 14,6 млн га або 54% у структурі посівних площ, що відповідає нормативам оптимального співвідношення культур у сівозмінах.

Посів ярих зернових культур прогнозується на площі 7,4 млн га, в тому числі ранніх ярих зернових – 2,4 млн га. При цьому структура зернового клину під урожай 2018 року може корегуватися в залежності від умов перезимівлі озимих культур за рахунок оптимізації площ ярих зернових культур, зокрема, кукурудзи на зерно та пізніх круп’яних культур.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Львівщина очікує від Кореї інвестицій в АПК

Про це повідомляє прес-служба Львівської обласної держадміністрації.

Згідно повідомлення, очільник області Олег Синютка у ході зустрічі із надзвичайним і повноважним посолом Республіки Корея Лі Янг Гу представив економічний потенціал Львівщини та наголосив на високому рівні безпеки в регіоні, що є складовою сприятливого клімату для залучення іноземних інвестицій.

Під час зустрічі сторони зсоередились на перспективі співпраці в агросекторі, зокрема вирощуванні органічної продукції, створенні індустріальних парків та будівництві теплиць.

У свою чергу Синютка зосередив увагу потенційних інвесторів на кадровому потенціалі регіону.

“На Львівщині ви знайдете кращих працівників. Для нас важливо, щоб ці три проекти були успішними. Ми готові, щоб ваші компанії заявили про потребу відповідної кількості землі, адже на сьогодні українська земля не засмічена хімікатами, які б заважали виробництву, Ми сприятимемо вам у реалізації проектів в області та всесторонній підтримці”, – зазначив він.

Також Синютка підкреслив, що рівень безпеки бізнесу на Львівщині відповідає найкращим стандартам.

«Ми за минулий рік увійшли в трійку найбільш динамічних регіонів по розвитку агропромислового комплексу. Для нас важливо, щоб на українській землі вирощувалась якісна продукція органічного характеру і перероблялась для експорту”,- сказав він.

Джерело: landlord.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробництво справжнього сиру скоротилося втричі

При цьому виробництво справжнього сиру зменшилося майже в два рази, до 68 тис. тонн у 2016 році і 66 тис. тонн в 2017-му.

А якщо врахувати, що до заборони Росією імпорту української молочної продукції було вироблено 216 тис. тонн сичужного сиру, то можна говорити про скорочення більш ніж у три рази, пише agroday.com.ua.

За словами аналітиків, дно вже досягнуто, і зараз є підстави говорити про тенденцію до відновлення галузі.

Очікується, що виробництво сирів далі скорочуватися не буде. Втрати зовнішніх ринків збуту значною мірою вдалося компенсувати за рахунок реалізації сирних продуктів. Також з’явилася надія на зростання споживання сирів усередині країни.

Але все ж оператори ринку сиру повинні усвідомлювати існуючі для їх бізнесу ризики й передбачати шляхи їх мінімізації. Потрібно розуміти, що існуючі схеми експорту сирних продуктів можуть бути прикриті, а шанси відчутного збільшення зовнішніх продажу сирів поза Росії мінімальні.

Українські сировари зараз повинні орієнтуватися на внутрішній ринок. Але він, на жаль, не «гумовий», і в умовах слабкого купівельного попиту нарощувати продажі можна тільки за рахунок частки конкурентів.

А тим часом деякі невеликі сироварні підходять до просування своєї продукції досить креативно. Наприклад, сімейна ферма на Буковині варить сири з чилі, віскі, і навіть з трюфелями. Попит на таку продукцію дуже високий, склади швидко порожніють.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Експерт розповів, яке м’ясо найчастіше нашпиговують антибіотиками

Про це у коментарі УНН заявив голова Асоціації постачальників торгових мереж Олексій Дорошенко.

За його словами, найбезпечнішим м’ясом вважається курятина промислового виробництва. Натомість домогосподарства та дрібні виробники антибіотиками зловживають.

“Українська курятина промислового виробництва не містить слідів антибіотиків. Там стандарти дуже високі. Натомість, якщо ми говоримо про невеликих виробників курятини — звідти антибіотики ніяк не зникнуть, там їх вміст значно вище допустимих норм”, — наголосив він.

Антибіотик також можна зустріти у свинині та яловичині, додав Дорошенко.

“На сьогодні параметри вмісту антибіотиків у м’ясі — виключно на совісті самого виробника. Але близько 30-40% всього українського м’яса нашпиговане антибіотиками, в той час як у Європі цей показник становить менше 1%. Йдеться, знову ж таки, про невеликих виробників курятини, галузь свинарства і ВРХ”, — розповів Дорошенко.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

У Китаї будують багатоповерхівки для свиней

У таких великих спорудах розміщають переважно свиноматок і поросят до відбирання. Вартість багатоповерхового комплексу становить € 2000 на свиноматку, і це не рахуючи поросят, пише Зерно.

Це дорого в порівнянні зі звичайними фермами. Але і перевага полягає в тому, що такий комплекс може обслуговувати 4 співробітника на 1000 свиноматок (на традиційній свинофермі працює 10 осіб). А ще, переваги таких будівель - в економії простору, і більшої захищеності від поширення хвороб (кожен поверх ізольований).

В околицях багатоповерхової ферми немає інших свиноферм, що є додатковим заходом обережності від захворювань. Все повітря в приміщенні фільтрується. Зараз зведені 2 «семиповерхівки», протягом 2018 року планується побудувати ще 2 дев'ятиповерхові будівлі для свиней, в подальших планах компанії ще 2 будівлі на тринадцять поверхів.

Перші поросята були доставлені в багатоповерхову свиноферму в грудні 2017 року. Вартість становила € 25 євро за 7 кг поросяти. В даний момент собівартість поросяти до відбирання становить трохи більше € 23.

У Китаї високе споживання свинини є мало не національною особливістю: в середньому, китаєць з'їдає близько 39 кг свинини на рік. Свині з КНР з'їдають близько половини всього світового врожаю кормових культур. У 2012 році влада країни виділили $ 22 млрд на свинарську галузь. З 2016-го Китай направив на фермерство близько $ 11 млрд інвестицій. І все це з урахуванням того, що КНР і так є основним виробником і імпортером свинини.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview