Майже половина інвестиційних проектів в АПК реалізується у тваринництві

Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час ІІ Міжнародної агропромислової виставки «EuroAGRO», яка відбулася за організації ПрАТ «Гал-ЕКСПО», польської компанії «Kielce Targi S.A.» та за підтримки Львівської облдержадміністрації.


Метою заходу стало створення платформи для надання виробникам с/г продукції знань і можливостей доступу до інновацій, які сьогодні впроваджує аграрний сектор, вивчення успішного досвіду колег з інших європейських країн, ознайомлення, а також популяризація с/г кооперації та сімейного фермерства.

«Станом на 1 липня 2017 року в аграрному секторі впроваджується 233 інвестиційних проектів із загальною кошторисною вартістю у 36,7 млрд грн. Реалізація поточних проектів дозволить створити понад 16 тисяч нових робочих місць. Слід зазначити, що більшість проектів здійснюється малим та середнім бізнесом. За напрямами проектів стає помітною тенденція до зміни акцентів на тваринництво, яке складає майже половину від усієї кількості проектів, а саме 49%. Зокрема, скотарство – 25%, свинарство – 14%, птахівництво – 10%», - проінформувала Олена Ковальова.
Серед інших напрямів реалізації інвестиційних проектів:  обробка, зберігання та переробка зернових та технічних культур (21%), овоче- та фруктосховища (9%), переробка сільськогосподарської сировини (7%), багаторічні насадження (5%), зрошення – 10 од. (4%), інші (5%).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Херсонщині на птахофабриці проводять експеримент

Задушливий сморід у мікрорайонах, передмістях і найближчих населених пунктах Херсона поширювався від мертвих тушок і останків курей, пір'я і посліду. Після скандалу птахофабрика «Чорнобаївська» уклала договір з Маріупольською філією державного підприємства «Укрветсанзавод» по організації збору і утилізації продуктів тваринного походження. Тобто, тепер останки птахів будуть вивозити в Донецьку область і переробляти на кісткове і м'ясо-кісткове борошно, пише Вгору.

З послідом птахів виявилося складніше, але цю проблему теж вже починають вирішувати. Як повідомляє офіційний сайт Херсонської обласної ради, керівництво фабрики з наступного тижня почне вести переговори з фахівцями з питань переробки курячого посліду. Такий досвід, зокрема, успішно застосовується литовськими партнерами господарства.

Також, згідно з «Дорожньою картою» вирішення екологічних проблем з відходами на підприємстві, до 7 грудня цього року планують обробити послід і напоїти птахів ЕМ-препаратами. ЕМ-препарати, або, іншими словами, ефективні мікроорганізми — це концентрати, які містять фотосинтетичні і молочнокислі бактерії, дріжджі, актиноміцети і ферментні грибки. Застосовують їх для переробки органічних відходів в добрива і як біодобавки для худоби і птиці.

До 17 грудня має закінчитися дослідження складу (хімічного, мікробіологічного, наявність паразитів) і кількості посліду, що скупчився на території птахофабрики. До 29 грудня цех промислового стада і Херсонський державний аграрний університет планують підготувати детальний план з переробки посліду. Крім того ХДАУ зобов'язується інформувати громаду про результати експерименту і постійно моніторити знезараження відходів життєдіяльності птахів на підприємстві.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи вигідний вітчизняний молочний бізнес - опитування

Про це поінформувала віце-президент АВМ Ганна Лавренюк, передає прес-служба.

 

«За даними опитування, лише 6% господарств вирішили скоротити чи взагалі згорнути молочний напрямок. Як правило, це були малоефективні невеликі господарства, які не володіють потрібними коштами і кадровим потенціалом для розвитку», — повідомила вона.

За словами Ганни Лавренюк, понад 55% опитаних керівників зауважили, що не планують розширюватися — натомість інвестуватимуть у підвищення продуктивності тварин, навчання персоналу, роботу над якістю продукції. Тим часом 39% господарств поділилися планами збільшити стадо та розширювати виробничі потужності. Зокрема, 7% із цієї групи респондентів зазначили, що до 2020-го завершать розпочату модернізацію наявних та будівництво нових ферм.

«Отож, очікуємо подальшу впевнену еволюцію молочного скотарства в Україні. З року в рік в Україні дедалі більшає тих господарств, які за рівнем організації виробничих процесів та продуктивністю не поступаються визнаним світовим лідерам. Особливо приємно, що левова частка таких українських флагманів — господарства-члени АВМ», — зазначила віце-президент асоціації.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нове підприємство на Кіpoвoгpадщині експортуватиме oлію в Азію та Афpику

Про це повідомляє прес-служба Кіровоградської облдержадміністрації.

До цього виробництво працювало у тестовому режимі.

Цех будували 11 місяців.

Потужності нового підприємства дозволяють на добу переробити до 700 тонн сировини. Директор із виробництва Броніслава Картель зазначила, що майже вся вироблена продукція буде експортуватися до країн Азії та Африки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські аграрії відчули негативний вплив індійського мита

У листопаді Індія значно підвищила розміри тарифних ставок за кількома товарними позиціями. Одразу до 50% виросло мито на жовтий сухий горох. Також вдвічі збільшилися тарифні ставки на зерно і харчові масла. Тепер на імпортну пшеницю мито становить 20%, на нерафіновану соняшникову олію – 25%. Перелічені товари відіграють важливу роль в  структурі українського експорту в цю країну, пише landlord.ua.

Причини такого рішення економічні і соціальні. Як пояснив надзвичайний і повноважний посол Індії в Україні Манодж Кумар Бхарті на II Міжнародній конференції «Бобові культури. Назустріч викликам глобального попиту», через цьогорічний рекордний урожай зернобобових на внутрішньому ринку ціни пішли вниз.

«Уряд Індії свідомо обрав цей крок, щоб захистити інтереси власних фермерів», — відзначив посол. Він припустив, що нові мита, будуть сезонними (тобто, діятимуть лише до стабілізації  цінової ситуації в країні).

А вітчизняні виробники вже відчули негативний вплив від нововведень. За словами спеціаліста із закупівель «Української зерноторгової компанії» Олексія Бондаренко, протягом останніх двох тижнів в Україні суттєво знизилися закупівельні ціни на горох. У  середньому на 15-17% — до 5500 грн. за тонну. «Це майже на рівні його собівартості. Дрібні й середні виробники не хочуть продавати товар за цими цінами. Вони притримують горох «до кращих часів», — зазначив він.

На думку директора консалтингової компанії Украгроконсалт Сергія Феофілова, подальші темпи міжнародної торгівлі горохом залежатимуть, від того, чи зможуть трейдери знайти нові ринки збуту для цього товару. Серед можливих претендентів експерт називає країни Африки та Близького Сходу.

«За кілька останніх сезонів фермери, які насправді є ключовими постачальниками нішевих культур, звикли до високого рівня маржі на зернобобові. Вони не поспішатимуть і не продаватимуть продукцію за безцінь», — упевнений Сергій Феофілов.

Співвласник ФГ «Ланагропрод» Анатолій Усенко підтверджує, що фермери вирощуватимуть те, що найпростіше продати. «Якщо із пшеницею чи кукурудзою проблем із реалізацією не виникає — покупці завжди є, то вирощування зернобобових несе певні ризики. Особливо в перші сезони. Це автоматично тягне за собою заморожування обігових коштів. Тому ризикувати будуть не всі», — прогнозує він.

Перспективи виробництва гороху в Україні будуть залежати від поведінки Індії та інших іноземних покупців. А також – від активності трейдерів щодо диверсифікації ринків збуту. Якщо швидкої заміни Індії не знайдеться, а мита виявляться «не на сезон», аграрії підкорегують плани на наступний рік. Посівні площі під бобовими відійдуть на користь сочевиці або нуту. Якщо це трапиться, то України доведеться розпрощатися із мрією стати другим номером у світі із експорту гороху.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-20 агропродуктів, які експортувались найбільше

Імпорт при цьому збільшився на 8% та склав $ 3,6 млрд.

Такі дані повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Цікаво відмітити, що трійку країн лідерів серед імпортерів нашої аграрної продукції за січень-жовтень 2017 року сформували Індія (11,3% від загального експорту), Єгипет (7,5%) та Нідерланди (6,9%). При цьому глобально регіональний розріз агроекспорту не змінився: до країн Азії ми експортували понад 42% нашої продукції, до країн ЄС – 31,9% і до країн Африки - 14,7% », - розповіла заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Вона додала, що за десять місяців поточного року помітно збільшились постачання на світові ринки таких продуктів: абрикос, вишень, персиків, слив – $ на 8,6 млн, борошна пшеничного – на $17,7 млн , цукру – на $121,4 млн, м’яса та субпродуктів домашньої птиці - майже на $83 млн, вершкового масла - на $69,1 млн, яловичини мороженої - на $36,1 млн, хлібобулочних та кондитерських виробів - на $23,8 млн, екстрактів солодових, продуктів з борошна, крупи – на $52,6 млн.

«Дані статистики підтверджують наші попередні прогнози щодо збільшення річних обсягів аграрного експорту на 15-20% у 2017 році порівняно з попереднім роком», - резюмувала Ольга Трофімцева.

Перелік продукції, яка найбільше експортувалась протягом січня – жовтня 2017 року:

Найменування продукції

Експорт

тонн

тис. дол. США

1

Олія соняшникова, сафлорова або бавовняна

4 890 702

3 645 971

2

Кукурудза

15 566 335

2 423 724

3

Пшениця і суміш пшениці та жита

14 217 906

2 248 791

4

Насіння ріпаку

1 829 251

750 218

5

Соя

1 923 946

722 087

6

Ячмінь

4 615 984

672 006

7

Макуха та інші тверді відходи, одержані під час добування рослинних жирів та олій, за винятком відходів соєвої та арахісової олії

3 945 262

655 326

8

М'ясо та субпродукти домашньої птиці

228 635

322 958

9

Сигари, сигарили та сигарети, цигарки, з тютюном або його замінниками

26 006

234 056

10

Цукор

484 915

232 595

11

Овочі бобові сушені

510 389

128 612

12

Шоколад та інші продукти з вмістом какао

48 220

118 446

13

Хлібобулочні, кондитерські вироби

82 623

113 497

14

Олія соєва

143 863

108 179

15

Екстракти солодові; продукти з борошна, крупи

55 262

103 337

16

Мед

53 716

103 206

17

Масло вершкове та інші жири, вироблені з молока

23 493

96 813

18

Кондитерські вироби з цукру

65 842

93 268

19

Макуха та інші тверді відходи соєвої олії

236 964

83 874

20

Борошно пшеничне

356 930

77 027

 

Всього по вибраній продукції:

49 306 244

12 933 991

 

ВСЬОГО

53 412 328

14 696 166

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.