Майже половина українців мають у власності землю

Такі дані були отримані в ході соціологічного опитування, передає УНН з посиланням на прес-службу Фонду "Демократичні ініціативи" ім.І.Кучеріва.

Згідно з соцопитуванням, мають у власності земельний пай або землю 45% українців, що на 8% більше, ніж у 2011 році. При цьому в 35% ця власність офіційно оформлена, а у 10% – ні. У селі мають у власності землю 70%, у місті – 44%. Найбільше мають паїв та земельних ділянок у власності в Центральному регіоні (50%) та на заході (48%), найменше – на півдні (37%) та на Донбасі (38%).

Серед тих, хто має пай або земельну ділянку, більшість (51%) здає в оренду: 40% – офіційно, а 11% – неофіційно. Ще 38% власників землі вирощують на ній продукти для потреб своєї сім’ї. Власне, ринковим фермерством, тобто, вирощуванням продуктів на продаж займаються лише 10% власників землі, а у 8,5% земля пустує і не обробляється.

Довідка: Наведені дані були отримані в ході загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 20 червня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Автономної Республіки Крим та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

МХП Косюка може випустити євробонди на 300-350 мільйонів доларів

Про це йдеться у повідомленні агрохолдингу на сайті Лондонської фондової біржі, передає "Інтерфакс-Україна".

Зазначається, що компанія оголосила про організацію зустрічі з інвесторами у зв'язку з можливою новою угодою за єврооблігаціями з боку її дочірньої компанії.

Чистий прибуток МХП в 2018 році скоротився на 44,3% - до 128 млн доларів, виручка збільшилася на 21% - до 1,56 млрд доларів.

У квітні-червні 2019 року компанія скоротила чистий прибуток на 10% у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року - до 171 млн доларів, виручка збільшилась на 36% - до 946 млн доларів.

Довідка:

Миронівський хлібопродукт (МХП) - найбільший виробник курятини в Україні. За оцінками самої компанії, вона займає 55% українського ринку курятини. На українському ринку МХП представлений торговими марками "Наша Ряба", "Легко", "Бащинський", "ФуаГра" та інші.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Через тіньову оренду сільгоспземель держбюджет щороку недоотримує до 22 млрд грн

Інститут соціально-економічної трансформації (ISET) та Центр соціально-економічних досліджень CASE-Ukraine дослідили схеми ухилення від податків. З’ясувалося, що бюджет України найбільше недоотримує коштів через контрабанду, офшори, зарплати «в конвертах» та тіньову оренду сільгоспземель.

Про це повідомляє Інститут соціально-економічної трансформації.

Так, через «сірий імпорт» держбюджет щороку недоотримує від 63 до 93 млрд грн, офшорні схеми – 22-36 млрд грн, зарплати «в конвертах» – 25-74 млрд грн, тіньову оренду сільгоспземель – 6-22 млрд грн.

Втрачає бюджет також через конвертаційні центри (12-18 млрд грн), контрафакт (10-12 млрд грн), маніпуляції з ПДВ (7-9 млрд грн), оформлення штатного працівника підприємцем (4-7 млрд грн) та заниження оборотів (2-2,5 млрд грн).

«За останні роки рівень тіньової економіки значно скоротився, і це збіглося зі скороченням перерозподілу через державні фінанси. Тінізація є закономірною відповіддю на надмірний податковий тиск. Водночас наявність великого «тіньового сектору» не дозволяє зменшити податкове навантаження і спотворює умови конкуренції», – зазначив старший економіст CASE-Ukraine, співавтор дослідження Володимир Дубровський.

У дослідженні зазначається, що тіньова економіка, яку уряд оцінює в 30% від ВВП, сконцентрована здебільшого у великому бізнесі, який домінує в економіці і зловживає у великих обсягах завдяки своїм неформальним зв’язкам з владою.

Вперше дослідження схем ухилення від податків було проведено у 2017 році. Тоді втрати від тіньового ринку оренди землі були третіми за обсягами після оффшор та контрабанди.

Джерело: AgroTimes

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українській яловичині відкрили китайський ринок

Відповідного листа Держпродспоживслужба отримала від Посольства КНР в Україні, повідомила прес-служба відомства. 

Наразі до зазначеного переліку внесені три потужності з виробництва замороженого м’яса яловичини, але процес триває, і до Держпродспоживслужби продовжують надходити заявки на відкриття китайського ринку для інших українських виробників.

Остаточне рішення про затвердження переліку українських виробників яловичини було схвалене 4-7 серпня 2019 року під час офіційного візиту до України делегації Генеральної митної адміністрації Китайської Народної Республіки  (GACC) на чолі з Віце-міністром паном Лі Гуо. Це рішення стало результатом роботи інспекційної місії GACC, яка перебувала в Україні 3-10 червня 2019 року з метою оцінки системи державного контролю за виробництвом м’яса великої рогатої худоби (ВРХ).

Слід зауважити, що розширення ринків збуту для української сільськогосподарської продукції, зокрема на ринок КНР, є постійною і послідовною роботою Держпродспоживслужби.

Наприклад, можливість експорту української яловичини на китайськи ринок вивчалася ще з 2016 року – тобто з моменту початку роботи Держпродспоживслужби. За цей час відбулося ряд переговорів, зустрічей, місій і візитів представників Держпродспоживслужби, українського і китайського посольств, компетентного органу КНР, урядових делегацій, зокрема Мінагрополітики та Мінеконорозвитку.

Активізацією співробітництва слугувала місії компетентного органу КНР, яка перебувала в Україні у квітні 2017 року з метою оцінювання вітчизняної системи державного контролю за безпечністю харчових продуктів у частині виробництва яловичини. За її результатами у Києві у травні 2017 року Держпродспоживслужба та Генеральна адміністрація нагляду за якістю, інспекції та карантину КНР (AQSIQ) підписали Протокол інспекційних, карантинних та ветеринарно-санітарних вимог щодо експорту замороженої яловичини з України до Китайської Народної Республіки. Підписання протоколу свідчило про офіційне відкриття китайського ринку для української яловичини. Але для практичного виходу цієї вітчизняної продукції на ринок КРН українські підприємства повинні були пройти аудити компетентного органу КРН. Тепер із затвердженням списку українських підприємств, яким відкрито доступ до експорту яловичини до Китаю, і цей рубіж подолано.

Зауважимо, що підприємства, які мають намір експортувати заморожену яловичину до КНР повинні насамперед ознайомитися з вимогами цієї країни до експорту зазначеної продукції (Відповідні рекомендації розміщені у рубриці «Міжнародне співробітництво» - «Вимоги країн світу»). Також для консультацій просимо звертатися до Управління міжнародного співробітництва ([email protected]).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні вирощують гриби шиїтаке

«NG нарешті відкриває свої двері для бізнесу після двох років планування, будівництва, розвитку та забезпечення стабільної якості врожаю» — йдеться у повідомленні.

Також додається, що для вирощування грибів використовують лише органічні компоненти. 

Гриби планують реалізовувати як на місцевому, так і на міжнародному ринках.

Окрім шиїтаке, на фермі планують вирощувати також гриби пом пом (лев’яча грива), шімеджі, ерінги та інші екзотичні гриби.

Ферма має виробляти понад 200 тонн високоякісного шиїтаке щомісяця, і створювати робочі місця, — додав керівник відділу продажів компанії NG Пітер Сазерленд.

Джерело: AgroTimes

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії чекають на справедливу ціну на добрива після повалення монополії компанії OSTCHEM

Минулого тижня Антимонопольний комітет України ухвалив рішення про примусовий поділ групи компаній OSTCHEM Дмитра Фірташа у частині виробництва азотних мінеральних добрив. Про це повідомляє прес-служба ВАР.

"Це справді історичне рішення для нашої країни. Аграрна галузь вже кілька років потерпає від штучного завищення ціни на азотні мінеральні добрива, що стало можливим саме через монополізацію ринку корпорацією OSTCHEM, яка об’єднує основні підприємства з виробництва добрив в Україні –  ПАТ «Азот», ПрАТ «Рівнеазот», ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання азот».

Розділ монополії Дмитра Фірташа означатиме, що ціну на добрива зможе формувати сам ринок внаслідок конкуренції між виробниками", - йдеться у повідомленні.

ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада», яка представляє інтереси малого та середнього аграрного бізнесу, вітає рішення АМКУ. Адже протягом останніх чотирьох років саме ВАР активно наполягала на крайній необхідності такого рішення.  

"Більше того, аграрії сподіваються, що рішення АМКУ буде враховано і в ході  розслідування Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ) щодо імпорту мінеральних добрив. Рішення про початок такого розслідування комісія ухвалила наприкінці серпня за зверненням саме компанії OSTCHEM, мотивуючи це захистом вітчизняного виробника добрив від «недобросовісного» імпорту.

Однак, аграрії та трейдери одразу попередили, що розслідування, в ході якого можуть бути запроваджені обмежувальні заходи щодо постачання добрив з країн-партнерів України, включаючи США, країни Європи, Персидської затоки, Північної Африки, Туреччини, Білорусі та інших, призведе до їх дефіциту та здорожчання. А особливо – до ще більшого посилення монополії OSTCHEM.

Тепер, коли зловживання монопольним становищем групи компаній OSTCHEM офіційно підтверджено АМКУ, а керівництво Міністерства економіки змінилось, аграрії закликають Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі переглянути своє рішення щодо проведення розслідування та скасувати його, як таке,  що суперечить національним інтересам України". - підкреслили у ВАР.

Нагадаємо, 5 вересня Антимонопольний комітет ухвалив рішення примусово розділити хімічні активи Фірташа. Компанію підозрюють у тому, що воно зловживає монопольним становищем на ринку мінеральних добрив та продавала добрива за завищеними цінами.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview