Майже половина вітчизняного ринку зерна знаходиться в тіні

Про це йшлося під час засідання Комітету Американської торговельної Палати в Україні, де зібралися народні депутати — члени Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, представники бізнес-спільноти, а також бізнес-та аграрні асоціації з метою обговорення питань боротьби із тіньовим ринком зерна, пише Економіст.

У результаті зустрічі було досягнуто домовленості доопрацювати законодавчу ініціативу, направлену на покращення ситуації із «сірим» ринком зерна, яка була розроблена експертами компаній-членів Палати, щоб задовольнити потреби всіх учасників ринку.

У жовтні минулого року керівництво Мінагрополітики вже проводило зустрічі з представниками бізнесу — членами Американської торгової палати з метою обговорення поточних проблем роботи на аграрному та продовольчому ринках. Зокрема, йшлося про врегулювання питання зернової логістики для забезпечення своєчасних та ритмічних поставок зерна на зовнішні ринки.

Крім того, під час зустрічі обговорювалися питання системи державної підтримки на наступний рік, регулювання в частині водокористування та утилізації упаковки й сірого ринку зерна. За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка, оцінки його обсягу різняться залежно від культури, і зараз є певні тенденції до «обілення» сектору, однак у ринковій державі з розвиненим АПК прийнятний рівень тіні може бути лише нульовим.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Без гербіцидів: фермерське господарство розробляє власну технологію вирощування культур

Про це розповів керівник господарства Роман Гречин, пише AgroTimes.

За його словами, в 2017 році з одинадцяти культур «Яворина» п’ять вирощувала без застосування гербіцидів і наступного року планує далі над цим працювати.

«Звісно, вирощувати бур’яни – теж не вихід, тож ми випробовуємо різні методи, якісь результати досягаються механічним способом. Наразі ми в процесі розробки власної технології вирощування», – зауважив Роман Гречин.

Керівник «Яворини» додав, що про органічне виробництво в господарстві поки що не йдеться, проте в перспективі такої можливості не виключають.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Коливання цін на пшеницю за останні 18 років

Глобальна система інформування та раннього попередження (GIEWS) від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН на постійній основі відслідковує попит і пропозицію продовольства та інші ключові показники, необхідні для оцінки загальної продовольчої безпеки у всіх країнах світу. В рамках GIEWS існує система моніторингу та аналізу цін на продовольство FPMA (Food Price Monitoring and Analysis).
 
На сайті FPMA містяться регулярно оновлювані дані та аналітичні матеріали про ціни на основні продукти харчування в різних країнах, в основному – країнах, що розвиваються. Дані цього сайту дозволяють отримувати попереджувальні сигнали про високі ціни на харчові продукти на національному рівні, які можуть негативно впливати на продовольчу безпеку.
 
З усіма даними, що використовуються при аналізі, можна ознайомитись на веб-сайті FPMA Tool. Також, на основі цих даних щомісяця виходить бюлетень моніторингу та аналізу цін на продовольство FPMA Bulletin, який містить також інформацію про ринок та політику, що впливають на ціни.
 
За допомогою FPMA Tool можна знаходити, візуалізувати та співставляти ціни на основні групи продовольчих товарів у світі та в окремих країнах. Усього інструмент містить 1451серію даних по внутрішніх цінах у 90 країнах світу, та 86 серій даних щодо світових цін, та охоплює такі групи товарів як пшениця, кукурудза, рис, ячмінь, м'ясо, соєві боби та інші важливі для продовольчої безпеки товари.
 
Поглянемо, як працює інструмент та що можна дізнатися про динаміку зміни цін на зернові в Україні. Обравши розділ Domestic Prices (внутрішні ціни) та вибравши зі списку країн Україну, бачимо, що в системі є гуртові середні по країні ціни на кукурудзу та пшеницю (третього, першого та вищого ґатунків), з січня 2000-го до січня 2018-го року.

 
Гуртові ціни на кукурудзу, пшеницю третього, першого та вищого ґатунків в Україні, середнє по країні, гривень за тонну, січень 2000 – січень 2018 року
Номінальні ціни

 

 
 
Окрім номінальних цін у гривні, можна вивести також реальні ціні у гривні та ціни у доларах США. Тепер криві виглядають інакше та більш точно відображають ситуацію на ринку:
 

Гуртові ціни на кукурудзу, пшеницю третього, першого та вищого ґатунків в Україні, середнє по країні, гривень за тонну, січень 2000 – січень 2018 року
Реальні ціни

 


 

Гуртові ціни на кукурудзу, пшеницю третього, першого та вищого ґатунків в Україні, середнє по країні, доларів США за тонну, січень 2000 – січень 2018 року

 

 
Дані також можна завантажити для аналізу та отримати перманентне посилання на свою вибірку. Можна обирати кілька країн для наочного порівняння. Інструмент є зручним та простим, і може стати в нагоді усім, кому необхідно мати під рукою аналітику, що регулярно оновлюється.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні приживається озимий горох та соняшник

Культура добре росте, фермерам уже вдавалось отримувати врожай, розповів агроном-консультант Володимир Білко, пише  agroday.com.ua.

Торік озимий горох вдало перезимував в одному з господарств «Украгрокому». Холоди до -26 градусів шкоди посівам не завдали. Причому озима культура дає до 42 ц врожайності, тоді як в середньому по Україні зазвичай збирають 25 центнерів з гектара.

Так ж сама ситуація з озимим соняшником. В Україні вже є вітчизняні сорти, які навесні добре проходять період яровізації.

«Клімат стає сухішим, а полив з кожним роком дорожчає, тому сіяти озимий соняшник — гарний варіант захопити вологу, а значить отримати стабільний врожай», — говорить Білко.

До слова, озимий соняшник дає врожай на місяць раніше. Однак лишається загроза вимерзання посівів через часті перепади температур.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери на Донбасі відновлюють господарство

Село Чермалик під Маріуполем більше двох років страждало від обстрілів. Снаряди зруйнували будинки і ферми. Довгі місяці вони були порожні, пише Сегодня.

Зараз, коли канонад майже не чути, фермери взялися відновлювати господарство.Півтора роки тому через обстріли бойовиків ця ферма була зруйнована. Від вибухів повилітали вікна, згоріли корми, снаряди побили техніку. Але фермери не опустили руки і зараз тут, в декількох сотнях метрів від лінії розмежування, вирощують півтисячі голів худоби.Господарство піднімали з попелу – каже фермер Ольга Попова. Осколки від снарядів прибирали – відрами. Працюючи на фермі, загинув онук Ольги Іванівни – Нікос. З другом вони обприскували поле, і їх трактор підірвався на протитанковій міні. Запчастини від його машини досі в центрі подвір'я.

У вересні ферма отримала безповоротний грант від обласної влади в півмільйона гривень. Тепер згідно з назвою конкурсу гордо іменує себе - "Донецьким куркулем". Відразу ж запропонувала роботу п'ятьом селянам і купила триста овець.

Приплід не змусив себе чекати. На фермі вже навчилися не звертати увагу на поодинокі вибухи десь за селом. А ось ще один так званий куркуль - Валерій Іллініч.

На свою дотацію зважився виростити двісті телят. Дав роботу чотирьом селянам. Не приховує - фінансова допомога допомогла стати на ноги, але ще належить подолати бюрократію - за поле в сірій зоні з нього більше року стягують податки.

Обидва фермера налаштовані рішуче - не тільки виконати умови контракту з державою, а й завести інших тварин. Перевиконання - вже почалося.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Яка рентабельність осетрової ферми?

Про це йдеться у матеріалі Pro-Consulting. Рентабельність продажів у 48,2% можна отримати при продажі 10 тонн осетрів та 2 тонн осетрової ікри щорічно, пише landlord.ua.

Згідно розрахунків аналітиків компанії, вирощування риби потрібно налагодити у повністю закритому середовищі за допомоги двох установок замкнутого водопостачання. Така технологія дозволяє забезпечити високу продуктивність завдяки автоматизації виробничих процесів в умовах підвищеної щільності посадки мальків.

«На підприємстві будуть задіяні дві УЗВ. Одна для вирощування осетрових на м’ясо. Друга, для утримання маточного стада стерляді загальною вагою 15 т з метою прижиттєвого отримання ікри. Ця виробничий майданчик також буде давати деяку кількість свіжої риби, отриманої в результаті поділу поголів’я на самців і самок і вибракування слабких особин», — йдеться у повідомленні.

За даними експертів, сьогодні виробництво саме осетрових в країні займає 0,08% від сумарного видобутку водних біоресурсів. Майже половину цього обсягу за 2016 рік вирощено в Чернівецькій області.

«Якщо раніше осетрову можна було ловити в Азовському та Чорному, то в даний час ця риба практично зникла з українських вод і її вилов заборонений. Тим часом, осетрові ціни не тільки своїм смачним і корисним м’ясом. Вони дають велику кількість ікри. Сучасний попит на осетрину на внутрішньому ринку покривається вітчизняним виробництвом всього на 30%», — кажуть в компанії.

Продовольча і сільськогосподарська організація ООН рекомендує споживати не менше 20 кг риби на рік. Причому 75% від цього обсягу повинна становити морська риба. Жителі України поки їдять риби значно менше рекомендованої кількості. У 2016 році середній співвітчизник з’їв всього 8,5 кг цього продукту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview