178171

Майже половина злиттів і поглинань довелось на АПК

Такі результати дослідження консалтингової компанії KPMG, передає НВ Бізнес.

Зазначається, що загальний обсяг ринку злиттів і поглинань збільшився на 37% до $1 млрд, а кількість угод зросла до 67, що більше на 22% порівняно з попереднім роком. При цьому майже половина злиттів і поглинань припало на аграрний сектор, частка якого склала 44%.

«Інвестиції в цей сектор як для іноземних інвесторів, так і для локальних, пов’язані з меншими валютними ризиками в зв’язку з експортною виручкою, а також забезпечують порівняно високу прибутковість на капітал», – пояснює Дмитро Мусатов, керівник відділу корпоративних фінансів KPMG в Україні. За його прогнозами, аграрний сектор залишиться привабливим для інвесторів ще багато років.

Найбільшою угодою на ринку M&A торік стала покупка компанією «Кернел» Андрія Веревського 100% холдингу «Українські аграрні інвестиції», що належала російській групі Onexim. Сума угоди склала $155 млн.

Також влітку «Кернел» придбав 100% компанії «Агро Інвест Україна» у сербського бізнесмена Міодрага Костича за $43 млн. Після придбання активів компанія стала найбільшим землевласником в Україні із земельним банком понад 600 тис. га.

До найбільших угод в агросекторі також можна віднести продаж кримських активів холдингом «Миронівський хлібопродукт», що належить Юрію Косюку. «Кримська фруктова компанія», «Дружба Народів Нова» та «Дружба Народів» були продані за $78 млн. Ім’я покупця не розголошується.
Крім того, Олександр та Галина Гереги придбали 75% акцій 10 аграрних підприємств у міжнародного трейдера Glencore. Сума угоди склала $55 млн.

Мусатов зазначає, що більше половини угод складають покупки в середині країни. Дві третини покупок компаній контролюють українські бізнесмени. Приміром, в Європі частка внутрішніх угод істотно менша, а в США складає понад 56%.

Зазначимо, що обсяг українського ринок злиттів і поглинань в 4 рази нижчий, ніж в середньому у світі та менше однієї десятої від ринку США або Великобританії.

Нагадаємо, з початку 2018 року світовий ринок M&A побив 18-річний рекорд та вже досяг $1 трлн.

На думку Мусатова, ринок злиттів і поглинань в Україні буде тісно пов’язаний з розвитком інноваційних технологій, які можна застосовувати в різних галузях. До ризиків для інвесторів в українські компанії експерт відносить швидке проведення реформ, втручання державних органів влади у діяльність компаній, неефективну судову систему та низький рівень захищеності міноритарних акціонерів.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Цікаво'.

Вчені створили пивні дріжджі, які замінять хміль

"Рецепт" їхнього вживання був опублікований в журналі Nature Communications, передає Depo.ua.

"Створюючи ці дріжджі, ми сконцентрувалися на тому, щоб змусити їх виробляти весь набір "хмільних" молекул, а не максимізувати вироблення лише однієї з них. Завдяки цьому наші дріжджі стабільніші за своїми смаковими характеристиками, ніж традиційні концентрати хмелю, які додають в сусло, а для їхнього розмноження не потрібні хімікати ", - пишуть Джей Кіслінг з університету Каліфорнії в Берклі (США) і його колеги.

Пиво вважається сьогодні одним з найдавніших спиртних напоїв, які існують на Землі. Перші його сорти, як свідчать розкопки в Стародавньому Єгипті і в Китаї, з'явилися понад чотири тисячі років тому, і відтоді пивовари винайшли тисячі різновидів цього хмільного напою.

Незважаючи на великий набір можливих інгредієнтів, пиво виготовляється приблизно однаковим способом у всіх регіонах світу. Вихідну сировина у вигляді солоду різних злакових культур поміщають в спеціальний чан, де її подрібнюють, заливають теплою водою, перетворюють в сусло і додають туди хміль, і тільки потім майбутнє пиво починає бродити.

Як правило, хміль і його аналоги додаються в пиво для надання йому характерного гіркуватого смаку і стабілізації. Великі пивоварні компанії, як пояснює Кіслінг, використовують з цією метою не реальні шишки цієї рослини, а концентрований екстракт з них, який можна додавати в майбутнє пиво на будь-яких стадіях його варіння і витрачати на його обробку менше часу.

Молекулярні біологи вирішили, що можна позбутися і цієї простої процедури, розробивши такі пивоварні дріжджі, які могли б синтезувати дві ключові летючі речовини, які містяться в хмелі - ліналоол і гераніол.

Зробити це, як зазначає Кіслінг, не так просто, оскільки в клітинах дріжджів відсутні ферменти, які відповідають за виробництво "заготовок" для цих молекул і роботу більшості стадій "хімічного конвеєра", який збирає їх в клітинах хмелю. Проблему ускладнювало й те, що вчені спочатку гадки не мали, які саме ферменти відповідають за остаточну збірку "молекул смаку" в шишках, і діяли фактично наосліп.

Для прискорення цього процесу вчені взяли кілька десятків генів, які беруть участь у складанні схожих молекул в клітинах інших рослин, пересадили їх у дріжджі і простежили, чи можуть вони перетворювати найпростіші "заготовки" ароматичних молекул рослин в "хмільний" запах.

Діючи таким чином, вчені зібрали повний ланцюжок синтезу ліналоолу і гераніолу, використовуючи гени рослин і самих дріжджів, і виростили кілька десятків експериментальних сортів пивних дріжджів, які можуть самостійно виробляти ці молекули, використовуючи лише цукор і кисень.

Експериментуючи з цими грибками, біологи поступово підібрали такий рівень активності їхніх "хмільних" генів, який відповідав максимально природному і якісному аромату майбутнього пива. Пиво, приготоване на основі цих дріжджів, отримало лише позитивні оцінки від добровольців, які погодилися взяти участь в дегустації кількох сортів "трансгенного" і звичайного хмільного напою.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Аномальна погода знищила "Маленьку Голландію" на Херсонщині

Фермер Олег Демченко, раніше вже відомий шафрановим ноу-хау, засадив плантацію голландською квіткою. У квітні у Любивці мав відбутися фестиваль тюльпанів «Маленька Голландія 2018» і в же кілька місяців повним ходом на нього триває реєстрація учасників. Але свої корективи внесла погода, пише tavriya.ks.ua.

Як повідомив Олег Демченко на своїй сторінці у Фейсбук, фестиваль доведеться відмінити, адже більша частина тюльпанових цибулинок пошкоджена. Невтішні прогнози фермеру дали експерти, при чому, навіть не з України, а Голландії, яка спеціалізується на тюльпанах.

«20 березня у нас в гостях були наші партнери з Голландії, які стверджують, що при такому обледенінні, як зараз, цибулинки наших тюльпанів виживуть, але великий відсоток бутону вже вимер і квітки не буде. У зв’язку з аномальними погодними умовами, через які частина рослин значно пошкоджена, ми змушені відмінити фестиваль «Маленька Голландія 2018», - повідомив Олег Демченко.

Разом з тим прогресивний фермер, який, скоріше за все, через погодний форс-мажор зазнав значних збитків, просить не журитися любителів квіткового селфі. Частина посівів вижила, тож туристи, які приїдуть у Любимівку, побачать тюльпанові плямки.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Випускників яких вишів у галузі АПК цінують найбільше

Теґи: 

За результатами опитування, найбільш кваліфікованими на думку вітчизняних аграріїв є випускники НУБіПу.

Уже п'ятий рік поспіль журнал «Гроші» оцінює навчальні заклади, які готують фахівців у сфері сільського господарства.​ Видання провело опитування серед аграріїв з метою визначити, випускників яких вітчизняних вишів у галузі сільського господарства цінують найбільше, пише superagronom.com.

Кожному з навчальних закладів роботодавці могли поставити одну з чотирьох оцінок:

    0 — роботодавець швидше за все не візьме на роботу випускника даного вишу;
    2 — роботодавець згоден прийняти випускника на зарплату нижче середньоринкової для даної категорії фахівців;
    5 — в тому випадку, якщо роботодавець не проти такої кандидатури і може взяти на зарплату, рівну середньоринкової для даної категорії фахівців;
    10 — роботодавець готовий взяти на роботу випускника на зарплату вище середньоринкової для даної категорії фахівців.
Оклад молодим фахівцям пропонують, як правило, на рівні середнього по ринку або дещо нижчий. Все залежить, по-перше, від посади, і по-друге, від затребуваності спеціальності на ринку праці.

 

ВузСередній бал
1Національний університет біоресурсів і природокористування України6,71
2КНУ ім. Тараса Шевченка5,00
3Донецький національний університет (переміщений)5,00
4Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана4,40
5Дніпропетровський державний аграрний університет4,33
6Білоцерківський державний аграрний університет4,29
7Херсонський державний аграрний університет4,14
8Луганський національний аграрний університет (переміщений)4,00
9Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського4,00
10Уманський національний університет садівництва3,80
11Вінницький державний аграрний університет3,43
12Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва2,57
13Сумський національний аграрний університет2,29
14Одеський державний аграрний університет

«Рівень зарплати визначається в залежності від ваги посади і її впливу на бізнес-процеси підприємства. Кандидати проходять відбір, в рамках якого оцінюються їх компетенції, які могли бути отримані в виші, на попередніх місцях роботи, додаткових тренінгах, освітніх програмах», — розповіли виданню в прес-службі компанії Kormotech.

Роботодавці зазначають, що ім'я вишу і його «престижність» в сільському господарстві особливої ролі не грають. Компанії більше дивляться на знання, амбіції здобувача і його бажання розвиватися, досягати результату.

«Близько 5-10% наших нових співробітників — це випускники вузів. Особиста співбесіда, інтереси, мотивація, отримані навички за період навчання можуть оцінюватися навіть вище, ніж «червоний» диплом», — наголошує  Андрій Жарій, генеральний директор «Аурум Груп».

Ваш вибір 'Подобається'.

Ринки курятини та олії визнані найбільш організованими в Україні

Про це на своїй сторінці у Facebook написав голова Асоціації Олексій Дорошенко, передає УНН.

Він пояснив, що сьогодні найвища вартість тушки курячої фіксується у Чернівецькій області - 57,5 грн за кілограм продукту. Середня вартість продукту по Україні - 53,7 грн за кг. А отже, різниця в ціні становить всього 3,8 грн або 7%. На ринку соняшникової олії цей показник становить 6%.

"Чим менша різниця у вартості продуктів між регіонами, тим більш організованим є ринок цього продукту. Серед усіх продуктів найменша різниця між регіонами на ринках курятини та соняшникової олії. Саме в цих галузях доля окремих гравців є високою, якщо не ключовою. А найбільша різниця в цінах - по картоплі та салу, що є продуктами, які виробляються практично лише в домогосподарствах. Тому й ціноутворення є хаотичним", - пояснив наведену статистику експерт.

У порівнянні із курятиною, ціноутворення на ринку свинини та яловичини є менш організованим. До прикладу, найвища вартість свинини - у Закарпатській області - 123,2 грн за кілограм продукту. Середня вартість продукту по Україні - 107,9 грн за кг. А отже, різниця в ціні становить всього 15,3 грн або 14%. А на ринку яловичини цей показник становить 11%.

Нагадаємо, за даними Держстатистики, торік курятина залишалася найдешевшим видом м'яса.

У новому році м'ясо курки продовжує тримати пальму першості за найменшими ціновими показниками. Минулого місяця українці могли придбати 1 кг курятини в середньому за 41,4 грн, кілограм свинини - за 65,1 грн. А яловичина обходилась українцям в середньому у 70 грн за кілограм продукту.

Також минулого року Україна стала лідером з експорту м'яса птиці в ЄС, наростивши річний експорт продукту на 41,9%.

Виробництво свинини цьогоріч скоротиться, а сало подорожчає

Але це не прогноз, це лише сподівання, пише на своєму Facebook Андрій Панкратов, аналітик сільськогосподарських ринків ФАО, повідомляє agroday.com.ua.

В 2018-му можливостей для збільшення виробництва, чи, принаймні, повторення торішнього результату, в ФАО не бачать. Навпаки, очікується, що галузь просяде на цілих 6%.

«Це означає високі ціни, імпорт і продовження зміни структури споживання на користь курятини», — пояснює фахівець.

За його словами, зазвичай у свинарському бізнесі простежується циклічність. З трьох-чотирирічною періодичністю зростають і падають обсяги виробництва, ціни та інвестиційна активність в секторі. Збільшуються і вартість м’яса — росте прибутковість, як наслідок — ціни починають падати, поголів’я скорочується, і так по колу.

Але що виходить на практиці? Пік поголів’я свиней в Україні прийшовся на 2014 рік. І вже варто було б очікувати нового піку, але спостерігається лише зниження.

У вересні 2017 року порівняно з вереснем 2016-го промислове поголів’я впало на 10,4%, в березні 2018 року порівняно з березнем 2017-го — на 5,4%.

У секторі особистих господарств ситуація гірша. На початок березня падіння поголів’я оцінюється в 10%.

Паралельно з цим все більше імпортується племінних та товарних свиней з Європи. Тільки за четвертий квартал 2017 року було імпортовано 5 тис. голів, тоді як за три попередніх квартали – менше 3 тис. За січень-лютий 2018-го імпорт вже сягнув майже 2 тис. голів і, скоріш за все, зростатиме далі.

Інвестиційна привабливість сектору все ще невисока — через ту ж АЧС, говорить Панкратов. Отже якщо під кінець цього року і вдасться наздогнати минулорічний показник кількості свиней в сільгосппідприємствах, то середньорічне поголів’я буде нижчим, ніж торік. Торішніх показників забою теж досягти не вдастся, прогнозує фахівець.

До слова, за оцінками Асоціації свинарів, в другій половині березня ринок живця в Україні дещо пожвавився. Сировину закуповують по 46-47 грн/кг, тоді як раніше вартість була на рівні 45 грн.

Ваш вибір 'Цікаво'.