182818
178171

Максим Мартинюк задекларував 396,4 тис. грн зарплати

У ній  він вказав 396,4 тис. грн зарплати і 145,4 тис. грн на рахунках в «Ощадбанку» і «Приватбанку», повідомляє «Інтерфакс-Україна».

Згідно з декларацією, перший заступник міністра спільно з дружиною задекларував готівкою $10 тис., 593 тис. грн і 284,9 тис. грн в дорогоцінних (банківських) металах. Його дружина, Ірина Мартинюк має 1,75 млн грн на рахунках в «ПриватБанку». Вона задекларувала $495 тис. і €20 тис. готівкою та 284,9 тис. грн в дорогоцінних металах. В активах вона вказала 13 млн грн зобов'язань третіх осіб за договором купівлі-продажу. У 2017 році Ірина Мартинюк отримала 3 млн грн доходів.

У користуванні першого заступника міністра та його дружини, як і в 2016 році, знаходяться два автомобілі Land Rover 2013 року випуску.

Максим Мартинюк, як і в 2016 році, є власником чотирьох земельних ділянок загальною площею 17,32 тис. м2 і житлового будинку площею 39,8 м2 у Вінницькій області. В спільній власності на паритетних засадах перший заступник міністра має дві земельні ділянки 5,68 тис. м2 у Вінницькій області. Його дружина володіє чотирма земельними ділянками в цій же області загальною площею 8,32 тис. м2, житловим будинком (43,7 м2) і квартирою (74,4. м2) у Вінницькій області і Вінниці відповідно. Ірина Мартинюк також орендує квартиру в Києві площею 159,7 м2.

Ваш вибір 'Подобається'.


ТОП-5 українських агрокомпаній з відшкодування ПДВ у березні 2018 року

Як повідомляє "ПроАгро" з посиланням на дані Державної казначейської служби, найбільшими отримувачами відшкодування ПДВ в агропромисловому комплексі за звітний місяць стали наступні компанії:

1. "Кернел-трейд" - 402,29 млн грн;
2. "АДМ Трейдінг Україна" - 338,05 млн грн;
3. Cargill - 247,24 млн грн;
4. "Сантрейд" - 243,69 млн грн;
5. "Оптімус Агро" - 205,67 млн грн;

Нагадаємо, що за підсумками лютого 2018 року лідером серед українських агрокомпаній з відшкодування податку на додану вартість стала компанія "Сантрейд", яка отримала 806,58 млн грн.



Відсьогодні посилився контроль виробників продуктів харчування

За порушення нових правил штрафи для підприємств можуть сягати 70 тис. грн.

Закон був розроблений за допомогою експертів Європейського Союзу. Він призваний створити умови для забезпечення якості та безпеки харчової продукції для споживачів. За словами віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе, документ встановлює чіткі, прозорі процедури перевірок.

«Відповідно до оцінки ризиків того чи іншого підприємства, за певною кількістю балів, яку отримає те чи інше підприємство, буде визначатися кількість перевірок протягом року, яка очікуватиме це підприємство, – пояснювала Климпуш-Цинцадзе. – Відповідно до цього рівня ризиків підприємство може мати одну перевірку на рік, може мати чотири перевірки на рік, але про це їм буде повідомлено заздалегідь. Одночасно це означає, що протягом року можна прийти з перевіркою без попередження».

Інспектори Держпродспоживслужби будуть перевіряти підприємства згідно з актом перевірки. Цей документ міститиме вичерпну кількість питань і буде публічним.

Якщо підприємець під час перевірки засвідчить, що дотримується всіх вимог закону, наступного року у нього буде менше перевірок або не буде їх узагалі. Один і той самий інспектор не зможе приходити з перевіркою на одне підприємство.

За порушення закону передбачено жорсткі санкції. Сума штрафу для юридичних осіб може сягати 70 тис. грн. У разі виявлення на виробництві факторів, що становлять небезпеку життю і здоров’ю людей, інспектор може ухвалити рішення про тимчасове припинення виробництва та/обігу харчових продуктів і кормів.

Перевірки, крім випадків аудиту, будуть проводити без попередження. Однак підприємці зможуть самостійно дізнатися, коли чекати інспекторів, на сайті Офісу ефективного регулювання, де вже опубліковані плани перевірок державних органів.

Джерело: landlord.ua



У МінАПК підтримали вимоги аграріїв скасувати "соєві правки"

Про це під час прес-конференції журналістам повідомив виконуючий обов'язки міністра аграрної політики Максим Мартинюк, передає УНН.

"Ми - за аграріїв і за те, щоб вони вирощували сою, а також за те, щоб вирощування сої було для них прибутковим", - наголосив Мартинюк.

Він нагадав, що так звані "соєві правки" ухвалила Верховна Рада України наприкінці минулого року.

"У першому варіанті Закону "Про бюджет" вони були набагато жорсткішими, ніж зараз. Ці правки призводили до цілком зрозумілих ризиків. Відшкодування ПДВ скасовувалось для ріпаку, який є майже 100% експортною культурою - потужностей для переробки ріпаку всередині країни просто недостатньо. По сої експортне ПДВ мали скасовувати із березня цього року, що ставило під загрозу виконання контрактів по врожаях минулого року. Всі ці правки, починаючи від їх затвердження комітетом, і закінчуючи внесенням у тіло Закону "Про бюджет" і голосуванням - це є ініціатива і справа депутатів ВР", - пояснив він.

Уряд, не розділяючи позицію нардепів, став на захист аграріїв. Спільними зусиллями скасування відшкодування ПДВ на сою було відтерміновано до вересня 2018 року, на рапс - до січня 2020 року,  додав Мартинюк.

"Це вивело з-під зони ризику тих, хто мав врожай минулого року. Цього року кожен аграрій сам собі вирішує - чи варто йому сіяти (олійні - ред.) культури", - пояснив Мартинюк.

Поряд з цим, аграрії продовжують страйкувати, а ситуація із "соєвими правками" так і не дійшла логічного кінця, зазначив виконуючий обов'язки міністра.

"На сьогодні, на скільки мені відомо, існує один із компромісних варіантів - повернути відшкодування ПДВ при експорті сої, якщо цей експорт здійснює сам виробник, а не трейдер. Тобто, ми знаходимось на тонкій межі між стимулюванням переробки всередині країни і прибутковістю аграріїв", - резюмував він.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Процес передачі земель тергромадам завершиться до грудня

Теґи: 

Про це повідомив перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк на прес-конференції "Аграрна весна: поточні виклики та перспективи галузі", передає Укрінформ.

"До грудня завершиться процес передачі земель по всіх 660 тергромадах", - сказав урядовець.

На сьогоднішній день, за словами Мартинюка, вже передано трохи більше 20 тис. га землі 13 територіальним об'єднанням. Процес відбувається з невеликим відставанням від графіку через погодні умови.

Як повідомляв Укрінформ, з 1 лютого розпочався процес передачі земель за межами населених пунктів у власність об'єднаним громадам.

Уряд надав розпорядження Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру з 1 лютого 2018 року провести інвентаризацію таких земель з подальшою передачею земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідних об'єднаних територіальних громад відповідно до статті 117 Земельного кодексу України.

Також відтепер передача таких земельних ділянок в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність буде здійснюватись тільки за погодженням з об'єднаними територіальними громадами та після прийняття ними рішення відповідно до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

За даними Міністерства аграрної політики і продовольства, йдеться про 760 тис. гектарів.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


В Україні застосування органічних добрив в 24 рази менше за норму

Це менше нормативного показника в 24 рази, повідомила доцент кафедри екології, технологій захисту навколишнього середовища та лісового господарства Національного університету водного господарства та природокористування Тетяна Колесник, пише AgroTimes.

За її словами, для того, щоб у ґрунті не зменшувався вміст гумусу щорічно потрібно вносити щонайменше 12 тонн/га органічних добрив.

«Відповідно ми маємо від'ємний баланс гумусу в ґрунтах України. Він коливається від -100 кг/га до -600 кг/га», – зауважила Тетяна Колесник.

Водночас українські аграрії застосовують багато мінеральних добрив, зокрема їх фізіологічно-кислі форми (більшість азотних добрив), що призводить до проблем із кислотністю ґрунту.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.