150670

Максим ШКІЛЬ: Тарифи УЗ наблизилися до цін приватного парку і це дозволило купувати власний рухомий склад

Цю проблему для своїх клієнтів вирішує Перша логістична компанія. Про шлях українського зерна в порти, проблеми Укрзалізниці та формування власного парку вантажних вагонів  розповідає власник Першої логістичної компанії Максим Шкіль.

- Максиме Вікторовичу, добрий день. Щоб не говорити одразу про роботу, розкажіть, як стартував сьогодні ваш день? З чого він починається зазвичай?

- Першою у нашій сім’ї прокидається донька Емілія і тоді вже будить всіх нас. На 8 ранку я йду на тайський бокс, який відвідую 4 рази на тиждень. Після тренування – починаю займатися робочими питаннями. 

У дні вільні від боксу ми проводимо сімейні сніданки разом з дружиною і двома доньками.  Це дуже цінний для нас усіх час. Сьогодні, наприклад, був такий сімейний сніданок. 

- Чому саме тайський бокс?

- Бо він функціональний. Під час тренування працює багато м’язів.  Після занять з’являється стільки сил і бадьорості, що вистачає на цілий день активної роботи. Мені спорт допомагає впоратися з негативом і зосередитися на головному.

- Ви часто працюєте в офісі чи, можливо, керуєте компанією віддалено?

Коли перебуваю в Україні, зазвичай працюю в офісі. Якщо не на місці – комунікую з усіма віддалено, сучасні технології дозволяють це. Наприклад, якщо взяти Першу логістичну компанію, то вона має 10 представництв по всій країні. Тобто спілкування з ними і так здебільшого дистанційне.

- Чи впускаєте ви роботу в свій простір, коли відпочиваєте?

В мене є правило: я ніколи не турбую своїх працівників, якщо вони відпочивають. Але коли відпочиваю я, то все одно беру зріз по роботі.

- Перед цією зустріччю ми почитали вашу біографію. Вам неповних 35, у вас три вищі освіти і ступінь кандидата юридичних наук. Крім цього –  кілька успішних компаній, благодійний фонд і родина. Як вам вдається так розподіляти час, щоб встигнути все?

- Є така теорія, що все в своєму житті можна встигнути зробити за 20 відсотків свого часу. І я вважаю, що проблема з нестачею часу у багатьох пов’язана з невмінням планувати.
Наприклад, в мене мої поїздки заплановані на  рік-півтора вперед. Я розумію, куди рухається мій бізнес і мої компанії.

Я навчився планувати свій час і досягати цілей ще в дитинстві. Наприклад, коли навчався в Академічній гімназії у Львові, то жив у районі Сихів. Щодня мені доводилося прокидатися о 6 ранку, добиратися пішки до зупинки автобуса, стояти в черзі, а потім їхати на навчання в інший кінець міста. Ще й просив водія зупинятися, щоб підібрати друга через три зупинки. Шлях з дому до гімназії тривав близько години. При цьому мій рейтинг був одним з найкращих на потоці і я встигав приділяти час іншим справам.

Я навчився планувати свій час і досягати цілей ще в дитинстві

- У вас все так чітко сплановано. А як же несподіванки і спонтанність?

Я вважаю, що спонтанність – це непогано, але коли вона в роботі відсотків на 70, то це хаос. Адже за тобою стоять люди, які хочуть бачити і розуміти, куди рухається бізнес, до якого вони причетні, якому вони віддають свій час, знання і досвід. Прогнозованість - це шлях до успіху.

- Незабаром в Україні починаються жнива і це є старт для активної роботи логістичних компаній, зокрема і вашої.  Вже визначилися, з ким працюватимете цього сезону? Які маркетингові активності плануєте?

Ми працюємо з міжнародними і вітчизняними компаніями. Наприклад, американськими, які присутні на українському ринку з моменту заснування Першої логістичної компанії, та з усіма провідними зернотрейдерами і виробниками. Для нас важливо реалізувати покладені на нас обов’язки. Якщо ми бачимо, що впораємося, то беремося і доводимо справу до логічного завершення, інакше не починаємо. 

Щодо маркетингу в логістичному бізнесі – він не потрібний. Найкращий маркетинг – це коли ви виконуєте заявку клієнта. Робите це якісно і вчасно.

- Як задовго до початку сезону надходять заявки на перевезення?

Великі компанії дроблять свої об’єми на 20-30 тис. тонн. З періодичністю раз в два  місяці проводяться тендери. Планування на рік не є виправданими, оскільки ринки і ціни на них змінюються. Вартість послуг сьогодні може бути однією, а в сезон може бути зовсім іншою. Проте часто трапляються випадки, коли тендер виграє компанія з поганою репутацією. Тоді замовник віддає перевагу дорожчій компанії, тій, яка виконує взяті на себе зобов’язання.

- Компанія працює на повну потужність чи навпаки – бракує клієнтів?

Весь рухомий склад задіяний. Проблем з клієнтами немає абсолютно. Навпаки, на сьогоднішній день є дуже великий дефіцит вагонів.

- Чи відомо, куди і звідки будете транспортувати урожай-2018?

У нас 80-90 відсотків урожаю транспортується в порти. Також є вивіз на Білорусь і західні кордони. Ми намагаємося працювати на вивіз в порти, бо в західних напрямках досить погана ситуація з тягою, наприклад, на Львівській залізниці. Якщо ми говоримо про власний рухомий склад і обіг вагонів, вона суттєво знижується, коли ми відправляємо вантажі на західні напрямки.

- Скільки тонн зернових ви перевезли минулого року і скільки плануєте перевезти цього року?

- Понад два мільйони тонн зерна ми перевезли минулого року. Цього сезону плануємо перевезти на 10-20 відсотків більше.

- Логістичним компаніям доводиться взаємодіяти з Укрзалізницею. Як вам працюється з монополістом?

Наразі тарифи Укрзалізниці наблизилися до тарифів приватного парку, і це дає нам можливість купувати власний рухомий склад. Я вважаю, що керівництво Укрзалізниці нині робить правильні дії: перше –  закуповує новий рухомий склад; друге – запроваджує систему прозорого розподілення вагонів серед учасників ринку. 

- В чому суть сьогоднішніх проблем у системі залізничних перевезень, на вашу думку?

Ми маємо справу з надбанням пострадянського простору. Основним заробітком Укрзалізниці є вантажні перевезення. Всім відомо, що пасажирські перевезення збиткові.

Справа в тому, що протягом багатьох років суттєві кошти вкладалися в ті речі, які не є основними для вирішення питань ефективної роботи Укрзалізниці. В результаті маємо проблеми, які поглиблювалися роками. Тому звинувачувати у ситуації, що склалася, лише одного керівника -  це помилка. Тим більше, примусити його вирішити усі накопичені проблеми одним днем не є можливим. На мій погляд, варто було б зосередитись на кількох речах: купівлі рухомого складу для вантажних перевезень, модернізації існуючої тяги та вдосконалення системи управління вантажними процесами. 

Наведу один приклад: ви маєте виробництво і вам потрібно відправити свою продукцію зі Львова в Одеський порт. Яким чином це відбувається сьогодні? Ви даєте заявку на 4-5 вагонів, але Укрзалізниця має дуже обмежену кількість рухомого складу, тому тривалий час ця заявка не виконується. І тут нарешті наступає день «Х», коли потрібні вагони приходять, надається тепловоз, формується состав.

Цей состав попрямує з Львівської залізниці до Одеської через Південно-Західну. І тут вдумайтеся: на кожному стику залізниць вантажний потяг отримує  інший тепловоз та іншу локомотивну бригаду. Так от, чому б не взяти один потяг з однією тягою (локомотивом), який проїде зі Львова до Одеського порту зі зміною тільки локомотивних бригад? Це б суттєво заощадило час та підвищило обіг вагонів.

Ще актуальне питання швидкостей, з якими слідує рухомий склад. На сьогодні технічна швидкість – близько 50 км/год. Звичайно, її треба підвищувати, на це впливає багато чинників: стан колій, зняття обмежень на багатьох ділянках руху, ефективне управління експлуатаційною роботою та справність тягового рухомого складу. 

- Узагальніть, будь ласка, основні проблеми логістичного ринку, з якими стикаються аграрії, трейдери та логістичні компанії в Україні?

- Якщо коротко, то це відсутність рухомого складу і тяги; недосконалість управління вантажними процесами – це має бути централізовано і управлятися всередині центрального офісу Укрзалізниці. І останнє – електрифікація та зношеність  колій.

- Ви згадали, що у приватних компаній з’явилася можливість закуповувати власні вантажні вагони. Перша логістична формує свій рухомий склад?

Так, ми вже купуємо рухомий склад і маємо в планах продовжувати це робити. Перша логістична компанія уклала контракти з заводами на виготовлення і купівлю вагонів. І ми вже почали отримувати новий рухомий склад.

- Як вирішуєте проблеми з тягою?

Звісно, сьогодні з тягою є гостра проблема. В цьому питанні ми працюємо з підрозділами Укрзалізниці. У нас створений диспетчерський центр, в якому працюють досвідчені спеціалісти. Тобто переміщення нашого рухомого складу – власного і орендованого - відбувається під контролем диспетчерського центру. 

- Які вагони ви закуповуєте? 

Купуємо нові вагони українського виробництва. Вживані вагони не купуємо, оскільки в тих пропозиціях, які ми отримували, вартість б/у вагона –  біля 30 тис. дол., термін його експлуатації 10 років. Новий вагон коштує 60 тис. дол.і має термін експлуатації 25 років з можливістю пролонгації. Тому я вважаю економічно недоцільним купувати б/у вагони. Інвестувати економічно вигідніше та перспективніше у нові, хоча на початку це і виглядає суттєво затратніше.

Перша логістична компанія уклала контракти з заводами на виготовлення і купівлю вагонів. І вже почала отримувати новий рухомий склад.

- Чим відрізняються ваші вагони від вагонів Укрзалізниці? 

Як я вже згадував, рухомий склад, який ми купуємо, – новий. Це багатокубові вагони. А більшості вагонам Укрзалізниці – понад 25 років. Різниця очевидна.

Пригадую, як ми працювали з рухомим складом Укрзалізниці на одному з наших підприємств – Бехівському гранітному кар’єрі. Тоді у штаті доводилося мати бригаду зварювальників, які перед завантаженням латали дірки у цих вагонах, щоб дорогою не розгубити частину щебеневої продукції. Тому важливо мати нові вагони, це гарантія стабільності і збереження вантажу.

- Але крім того, що вантаж може розгубитися, його можуть ще й викрасти. Є багато інформації про крадіжки. Як ви вирішуєте цю проблему і хто несе відповідальність перед вашими клієнтами, якщо частина товару все-таки не доїхала до порту? 

- Де-юре – це відповідальність Укрзалізниці. Де-факто – логістичної компанії. Мені невідомі випадки, коли Укрзалізниця компенсувала логістичним компаніям  втрати вантажу.  

На сьогоднішній день, від моменту, коли зерно завантажене на елеваторі  і до моменту, коли воно прийшло в порт, ми несемо стовідсоткову відповідальність перед клієнтом. Таку саму відповідальність Укрзалізниця має нести перед логістичними компаніями. 

До речі, Укрзалізниця ініціює багато нарад, спільних зустрічей щодо вирішення цих питань. Найбільш проблемна ділянка – це станція Колосівка, Одеської залізниці. Вона відома тим, що там систематично крадеться зерно. І ця ситуація не змінюється роками. 

Перша логістична компанія давно прийняла рішення співпрацювати з приватними охоронними компаніями. У нас були місяці, коли компанія по декілька мільйонів гривень втрачала через крадіжки. Ми завжди відшкодовуємо гроші за втрачений товар, інакше з нами б ніхто не працював. Наші клієнти не мають слухати про проблеми Укрзалізниці, у них своїх труднощів вистачає.

- Перша логістична працює лише з великими компаніями чи має справу і з фермерами? 

- По можливості ми стараємося нікому не відмовляти. Але потрібно розуміти, що власний рухомий склад має щоденні видатки, тому він має бути задіяний цілий рік. Коли є велика компанія і вона має обсяг перевезень на рік, то відповідно, при заключенні контракту, ми розуміємо, що питання цього рухомого складу закрите. Коли ми працюємо з дрібними замовниками, то змушені кожні 15 днів думати, куди відправити цей вагон. Тобто в якійсь невеликій частці ми, звичайно, працюємо з дрібними клієнтами, але в основному  – це великі компанії, бо з точки зору бізнесу так правильно. 

- Які плани Перша логістична має на майбутнє?

У 2018 році Перша логістична компанія міцно стала на ноги, вона є стабільною і прогнозованою. Зараз вона працює так, як я це бачу: купує власний рухомий склад, збільшує кількість вагонів в управлінні та розвиває нові напрямки, зокрема трейд зернових. 

- Що для вас неприпустимо в бізнесі і в житті?

Мене дратує нещирість. Не люблю інтриганства. Я його не сприймаю в своїх компаніях. Навіть якщо людина дуже цінна для компанії, але вона є інтриганом, ми стовідсотково розстанемось з нею, адже атмосфера в колективі є дуже важливою. Я прагну створювати енергію синергії – це багато факторів, які поєднуються в одне ціле: бажання людини працювати, взаємодіяти з колективом, втілювати спільні ідеї і підтримувати загальні цінності.

У 2018 році Перша логістична компанія міцно стала на ноги, компанія є стабільною і прогнозованою

- Яке ваше улюблене місто у світі?

Львів! 

- Останнє і може трохи дивне питання – чиї номери стоять на кнопках швидкого виклику вашого мобільного телефону?

В мене немає кнопок швидкого виклику в телефоні. Проте я вважаю, що є речі, які, незважаючи на велику зайнятість, не можна відкладати. Це спілкування з батьками і час, приділений сім’ї і дітям. 

Спілкувалася Вікторія Вітер

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Євген Кравцов: Водний напрямок - найефективніший для агрологістики

У транспортній логістиці існують складнощі в перевезенні вантажів, що особливо проявляються в період збору врожаю. Як "Укрзалізниця" буде вирішувати сформований транспортний колапс?

В аграрній логістиці в цьому році ми вперше, і про це досить скоро буде оголошено, отримали листи подяки від цілого ряду українських і міжнародних аграріїв, у яких ситуація в цьому році була значно кращою, ніж в попередні роки.
Дійсно, існує питання, пов'язане з тим, що обсяг збору зерна і обсяг збору врожаю кожного року в Україні зростає. Я не буду приховувати, що ми не можемо так швидко кількісно покращувати наявність локомотивів і вагонів. Тому для нас є важливим питання поліпшення самої логістики. Ми відкрито заявляли і бізнесу, і нашим партнерам, про те, що плануємо переходити в сторону пріоритетності маршрутних відправок: це коли ми не збираємо по маленьким станціям по 3-4 вагони, по два вагони, іноді, по одному, а стимулюємо наших клієнтів переходити на більші маршрутні відправки - як мінімум по 15 вагонів для збірних маршрутів або по 50-55 вагонів для цілого маршруту. Для нас це набагато ефективніше з точки зору витрат ресурсів по тязі, по обороту вагона, по маневровій тязі. Неодноразово велися обговорення на різних майданчиках щодо наших ініціатив у цьому плані і обґрунтувань, чому ми це хочемо зробити. Була певна домовленість, щоб "Укрзалізниця" не робила активних дій до кінця аграрного сезону. Зараз сезон добігає кінця і в зв'язку з цим, вже на наступному тижні планується в рамках EBA провести велику зустріч спільно з аграріями та Зерновою асоціацією з приводу обговорення переходу до маршрутних відправлень і наших дій, які ми плануємо зробити. Основна ідея полягає в тому, щоб, використовуючи поточний парк, поліпшити ситуацію з обігом і кількістю оброблюваного вантажу.

Читайте також: Ахіллесова п'ята української логістики

Як буде відбуватися оновлення парку вантажних вагонів?
В кінці минулого року ми не закладали значного оновлення складу зерновозів. Зараз ми ведемо переговори з однією з міжнародних фінансових організацій про те, щоб запустити кредитну лінію (позаяк для нас це вже bankable напрямок) по фінансуванню будівництва зерновозів. Я сподіваюся, ми зможемо це завершити до кінця року для того, щоб, як мінімум, до кінця або середини сезону вже отримати перші зерновози з цієї лінії.

Чи може водний транспорт розвантажити сухопутний?
Звичайно, може. Якщо говорити про водну логістику, то особисто я бачу цей напрям як найбільш ефективний саме для агрологістики, враховуючи регіони, які знаходяться навколо Дніпра і кількість вже існуючих елеваторів по берегах і також тих, які плануються до будівництва. Разом із логістикою, яка існує - це дійсно непоганий варіант. "Укрзалізниці", з огляду на ті темпи зростання, які показують українські аграрії з невеликою поправкою на урожай від року до року, необхідні елементи допомоги. Ми не бачимо для себе на сьогоднішній день в річці конкурентів, ми бачимо партнера, який би допоміг нам поліпшити логістику і вивезти вантаж, який необхідно вивезти, в порти і на експорт.

Фрагмент трансляції наживо можна переглянути за посиланням або на нашій сторінці у facebook.

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Чим більше фермер знає про страхування, тим більше влади має над власним бізнесом та фінансами

Адже сільське господарство належить до таких сфер діяльності, на успішність якого значною мірою впливають різноманітні погодні та кліматичні фактори, дію яких у багатьох випадках контролювати неможливо.

В Україні, на відміну від розвинених країн, ринок агрострахування лише починає набирати обертів, збільшуючи щороку кількість договорів страхування сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень.  Свідченням позитивних зрушень є поява на ринку нового страхового консультанта "Аграрна Агенція АГРОС". Про перспективи розвитку агрострахування в Україні ми поспілкувалися з її директором з інновацій та розвитку, експертом страхового ринку Володимиром Юдіним.

- Володимире Костянтиновичу, розкажіть, будь ласка, про Ваш досвід роботи на ринку страхових послуг.

- Я з 2000 року спеціалізуюсь на страхуванні сільгоспризиків. Хочу відзначити, що агрострахування – це особливий вид діяльності, який складно поставити в один ряд з іншими видами страховго бізнесу. Розуміння необхідності страхування на сьогоднішній день все більше зростає. Люди усвідомлюють значущість гарантій фінансового результату. Страхування - це не що інше, як гарантія фінансового результату. Що за таку ось суму, я Вам гарантую, що Ваш дохід складе не менше, ніж стільки-то. Ефективний ризик-менеджмент в сільському господарстві від початку орієнтований на страхування. Адже воно - як парашут. Якщо у Вас його немає в потрібний момент, більше він Вам не знадобитися. Як свідчить практика, будь-яке підприємство АПК в ході своєї діяльності піддається різним ризикам. І отримання прибутку протягом тривалого часу без ризику практично неможливо. Саме за допомогою агрострахування можуть бути зменшені економічні наслідки від комплексу ризиків. Аграрії потрохи починають усвідомлювати, що довіряти страховикам - це вигідно для їх бізнесу. Хоча звичайно ж, Українї ще далеко до європейських країн, де страхування врожаїв - необхідна норма.

- Що, на Ваш погляд,  стримує подальший розвиток українського агрострахування?

- Після того, як в Україні впровадять можливість продажу та купівлі земель сільськогосподарського призначення, зміниться структура застав, з’явиться можливість втратити землю, якщо не виплатити кредит. На мою думку, тоді почнеться зріст попиту на страхування врожаю як гарантію отримання доходу. Ще одна з вагомих причин, що не дає використати наявні ресурси ринку агрострахування,  криється в державній політиці в даній сфері. Наприклад, фактором, який змушує фермера задуматися, а чи потрібно йому страхуватися, є відсутність державної субсидії на страхові продукти. Тобто допомога аграріям щодо зниження вартості страхування від держави не надається. Якби держава закладала в бюджет суми на субсидування агрострахування, як це робиться в ряді розвинених світових держав, то впевнений, що довіра фермерів до даної послуги зросла б в рази. Зазначу, що ще в 2012 році в Україні був прийнятий спеціальний Закон "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою". Але, віз, як то кажуть і нині там - реально держава не бере участі в управлінні сільгоспризиками.

- Чому вітчизняні сільгоспвиробники не розглядають агрострахування як невід’ємну  частину агробізнесу?

- Навіть якщо міркувати на цю тему не з позиції експерта страхового ринку, а керуючись виключно логікою ведення бізнесу, необхідно розуміти, що в запасі у будь-якої людини, що займається підприємництвом, завжди повинен бути резервний варіант на випадок настання форс-мажорних обставин. Це допомагає з найменшими втратами вийти з будь-якої кризової ситуації. Якщо ж ми ведемо мову про агробізнес, то кількість можливих ризиків тут значно вище. І в першу чергу це ризики природного характеру. Більшість фермерів не знають про всі переваги та можливості агрострахування або ж не довіряють страховим компаніям та вважають страхування невигідним та дорогим. Коли посуха або інші природні катаклізми сильно б'ють по врожаю, у агропідприємств виникає бажання застрахуватися, та за рік все забувається, і знову постає питання, що агрострахування - це дорого. Але мудрий фермер розуміє, що дохід від врожаїв з лихвою перекриє всі витрати, пов’язані зі страховкою, яка захищає всі активи аграрія.

- Які питання найчастіше порушують аграрії під час спілкування зі страховиками, і чому не завжди можуть знайти з ними спільну мову?

- Фермери часто цікавляться франшизою при страхуванні від такого ризику як посуха. Через зміни клімату аграрії стикаються з тим, що доводиться вести сільськогосподарську діяльність у більш жорстких умовах, адже  відбувається трансформація посушливих зон. У спілкуванні з сільгоспвиробниками завжди намагаємося пояснити всі умови договору страхування. Чим більше фермер знає про страхування, тим більше влади має над власним бізнесом та фінансами. Нам цікаво розмовляти з представниками українського агробізнесу і разом шукати шляхи того, як нам змінити все на краще.

- Зазвичай сільгоспвиробники вважають, що розмір відшкодувань показує серйозність намірів страховиків у повному обсязі виконувати взяті на себе зобов’язання. Чи так це насправді та на що слід звертати увагу в першу чергу при виборі страхової компанії?

- Тут необхідно розуміти, що все залежить від страхової компанії, від умов договору, який вона пропонує клієнтам. Аграріям обов’язково слід враховувати такі фактори, як наявність  незалежної оцінки збитків, чи є перестрахування, чи були виплати понад мільйон гривень за останні два роки.

- Які страхові продукти та умови Ваша компанія пропонує аграріям?

- Ми надаємо послуги з моніторингу посівів та консультації з агрономії, огляди посівів перед страхуванням. Такі обстеження  здійснюють агрономи нашої компанії перед укладанням договору про агрострахування, а також в процесі дії угоди. Ми завжди дбаємо про своїх клієнтів, і тому об’єктивний аналіз посівних площ фермерів є неодмінною складовою угоди про агрострахування. В разі виникнення форс-мажорних обставин він дозволить повністю або частково, в залежності від умов договору, компенсувати збитки аграрію в найкоротші терміни. Агрономи, які працюють в нашій компанії, особисто виїжджають на поля перед укладенням страхового договору, оцінюючи потенційну врожайність, і тільки потім підписується договір. Наші фахівці допомагають клієнтам підібрати оптимальні для них умови агрострахування. Також  надаємо оцінку збитків внаслідок настання погодних умов, розробляємо індивідуальні програми страхування врожаю, птиці та худоби.

- Яким Ви бачите подальший розвиток ринку страхових послуг  в Україні?

- Сподіваюсь, що запровадження ринку землі дасть вагомий поштовх для фінансового зростання всього вітчизняного сільського господарства та й ринку агрострахування зокрема. Адже потенціал ринку агрострахування величезний, а для його розвитку, в першу чергу, необхідні рамкові умови і підтримка держави.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Віктор Компанієць: епоха аутсорсингу завершується

Ви один із засновників IT-сфери в нашій країні. Раніше  керівник інвестиційного напрямку Digital Future, зараз директор з розвитку в холдингу Universal Commerce Group (UCG). Можете коротко описати, як розвивалася сфера IT, які тенденції можна простежувати зараз і за рахунок чого наші фахівці такі популярні в усьому світі.

Так багато питань, і так насправді все непросто. Цей процес почався в кінці 80-х на початку 90-х років минулого століття і пов'язаний із тим, що в Україні було зосереджено безліч військових розробок, що формувало певну школу і певну дисципліну. Це були розробки, пов'язані з космосом, з військовою базою і звідти вийшло чимало професіоналів, саме, розробників апаратного і програмного забезпечення. І коли Союз розвалився, і всі вони виявилися без роботи, то, неминуче, якась частина виїхала, якась частина почала намагатися заробляти, але так чи інакше, кілька великих компаній, які були пов'язані з розробкою програмного забезпечення, продовжили свій розвиток в IT. Я, зокрема, працював в компанії InterMicro, яка потім перетворилася на INTERMICRO BUSINESS SYSTEMS (IBS)  в Москві  це один із найбільших інтеграторів. І, власне кажучи, IBS  була одним із піонерів аутсорсингу на території колишнього радянського союзу, і її аутсорсингова компанія Luxoft відома всім у всьому світі. Я мав відношення до Luxoft, коли це називалося inter.micro.delta  науково-дослідний центр нових розробок в Києві. Також слід згадати братів-близнюків Діанових з інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України, вони керували цим центром. Я працював у десятках індустрій: медіа, телебачення, виробництво, проектування, космос, агро, банківська сфера, безпека, силові структури, військові тощо і брав участь у декількох сотнях проектів.

Чому українські IT-розробники популярні?

Тому що за досить високої кваліфікації, на початку IT-глобалізації, їхні послуги коштували дуже дешево, вони були дешевше за індусів. Зараз ситуація змінилася, мова не йде про "дешеві послуги", зараз більше говорять про досвідченість і здатність працювати з конкретним глобальним завданням. Мабуть, епоха аутсорсингу завершується, і більшість аутсорсингових компаній явно чи потайки веде розробку своїх власних продуктів, орієнтованих на кінцевого споживача, а не на замовника. Це досить серйозний процес, практично всі аутсорсингові компанії, які я знаю, якусь частину своїх ресурсів направляють на пошуки таких моделей: фінансують хакатони, обирають команди, проводять внутрішні заходи, створюють хакер-спейс всередині компанії  тобто працюють в напрямку створення власних продуктів. Щоб не бути виробником продуктів із маленькими функціями, а виробляти кінцевий продукт "з нуля" всередині компанії, якому можна присвоїти ім'я своєї компанії, і це буде серйозний брендовий продукт.

Тобто, скоро не аграрії будуть замовляти, вибирати, купувати собі розробки в айті, а айті буде виробляти товари та вибирати агросферу або компанію, де їх реалізувати?

Якщо говорити про область агро  тут зовсім окрема ситуація. Реально процес вийшов з-під поля 3 роки тому. 3 роки тому пройшов перший агроайті-хакатон, який зібрав 80 команд і для всіх це був "грім серед ясного неба"  а, виявляється, народ займається цією розробкою. Зараз серйозні компанії займаються розвитком цього сегмента, тому що у нас доволі релевантний прикладний досвід, є земля, є великі компанії, які можуть собі дозволити інвестувати в інновації, не тільки в нові трактори, нові добрива і нове насіння, але і в нові бізнес-рішення. І великі компанії теж шукають своє місце в даному випадку не на зовнішньому, а на внутрішньому ринку. Це досить цікавий момент, тому що більшість наших айтішних компаній отримують свій основний дохід і працюють за межами України. А так є можливість скористатися доволі великим, потенційним внутрішнім ринком.

Як може розробник захистити свій проект?

Потрібна пріоритетна заявка. Але не можна розкривати всі ноу-хау, які необхідні для повторення цього продукту. Хоча загального правила немає  в якихось випадках потрібно обов'язково отримувати патент, а є випадки, за яких в жодному разі не можна отримувати патент, тому що велика кількість конкурентів за наявності більшого фінансування швидко повторить розробку, наздожене і пережене її. У ряді випадків потрібно щільно тримати ноу-хау, але іноді навпаки по максимуму відкривати інформацію, щоб ні для кого не було секретом, як воно влаштовано, а ховати слід свої секрети в технологіях продажів, у стосунках з клієнтами, в створеному ком'юніті  єдиного алгоритму немає. Є фахівці, патентні повірені, які допомагають прийняти рішення: чи варто патентувати, чи не варто, і якщо варто, то, що саме.

Ви назвали мед, як один із продуктів, яким Вам було б цікаво займатися в сільському господарстві. Чому саме мед?

Тому що цікаво. Мені сам феномен бджільництва цікавий: як це  людина і комаха  живуть у симбіозі. Крім того, Україна  одна з небагатьох країн світу (їх всього 3-4), які мають можливість масованого вирощування культур на великих площах відразу. А це означає, що бджоли можуть збирати однорідний матеріал із великих площ, тому він більш стабільний за якістю. Хоча це всього лише одна з причин.

Чи плануєте ви створювати для свого медового бізнесу інноваційне програмне забезпечення?

Особисто я не впевнений, однак мою дружину це може зацікавити.

Мотивувати вас на створення агроайті продукту?

Ні, чому мотивувати?  Писати програми.

Замість резюме

Я якось пожартував, що агроайті  це злиття двох найбільш прогресивних галузей в нашій країні, що в підсумку виявилося більшою мірою правдою.

Складність агроайті в тому, що результат будь-яких інновацій можна спостерігати тільки через рік, коли виросте урожай.

Спілкувалася Дар`я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Юлія Порошенко: технологічна революція тільки починається

Наразі в агросфері та інших сферах економіки і культури активізовані програми стартапів і інвестиційних програм. Навіщо сучасному бізнесу стартапи? 

Вся еволюція говорить нам: виживає найсильніший, не в плані найбільший, а той, хто здатний адаптуватися до мінливих умов середовища. Стартапи  це зміни, прогрес. Споживачі йдуть за змінами, їхня поведінка змінюється, ринковий попит стає іншим. Бізнес-моделі змінюються, стартапи каталізують цей процес, постійно прагнучи створити щось проривне. Для великого бізнесу стартапи  це ін'єкції підприємництва «внутрішньоколективно». Тому що сам організм корпорацій виробляє зміни погано. Зовнішні надходження драйву і спрямованість у майбутнє добре для компаній не тільки в плані ідей, але і мотивації співробітників.
Багато хто вважає, що взаємодія з інноваторами в тій чи іншій формі  а їх може бути безліч  це питання виживання для бізнесу.
Але і для стартапу, звичайно ж, та підтримка ресурсами, яку може дати великий бізнес, корисна, це win-win ситуація.

Головне пам'ятати: технологічна революція тільки починається.
 
У вас великий досвід роботи в економічній сфері: General Electric, потім в McKinsey – що звернуло Вашу увагу на агро, чому Ви вирішили розвиватися в цій сфері, це рішення внутрішньодержавного вектора (Україна  аграрна країна) або особисті уподобання?

Саме тому, що я упродовж 10 років працювала консультантом  в McKinsey, до цього  в PwC і в глобальній лідерській програмиі General Electric, я навчилася знаходити можливості і допомагати їх реалізовувати. Коли я зробила кілька консалтингових проектів в агро в Україні, то була вражена і натхненна можливостями галузі. Розуміла, що велика частина точок зростання пов'язана з впровадженням у сільське господарство інноваційних технологій. Тому два роки назад була задумана ініціатива, яка б зводила разом агрокомпанії та інноваторів і допомагала бізнесу впроваджувати новаторські рішення.
 
Як світова громадськість сприйняла дискусійну панель у Давосі?

З величезним інтересом. Інтерес був до всього, що відбувалося в Українському Домі в Давосі. Цей формат залучення уваги до країни був застосований Україною вперше за 50 років існування Всесвітнього економічного форуму. На нашу панель, наприклад, зареєструвалося в 4 рази більше людей, ніж фізично міг вмістити зал. Потім відбувся нетворкінг, багато з відвідувачів якого були з кола інвесторів. Агротек на топі у всьому світі, але важливо було дати міжнародним інвесторам відчуття суб'єктності українців в агротемі і партнерства на рівних. Коли демонструєш можливості і відкритість, але в той же час розуміння своїх сильних сторін і готовність захищати свої інтереси. Це вийшло: європейські спікери нашої панелі Міхаель Хорш і Тобіас Менне говорили про со-інвестиції в українську агросферу, визнавали ділову активність і правильність шляху, яким йде локальний бізнес.

Чи є пропозиції від іноземних інвесторів / компаній?

Є, але я зможу оприлюднити конкретику пізніше. Ми запросимо їх влітку на демодень МНР accelerator, який Agrohub проводить спільно з Radar Tech і МХП. Хочу, щоб вони побачили стартапи-переможці. Думаю, там же вони приймуть для себе рішення, чи інвестувати в проекти.
 
Відкрийте трохи завісу тематичних акцентів MHP accelarator: стартапів в яких напрямках більше? На попередній панелі аргобіотехнологіі не користувалися популярністю. З чим це пов'язано, на Вашу думку?

До акселератора подали 184 заявки. Найбільше заявок  на тему інновацій в автоматизації промислового процесу (34) і в діджіталізаціі (32). Агробіотехнології  на третьому місці (30 заявок). Не набагато менше, як бачите. Фахівців з агробіотехнологій, думаю, в країні просто менше, ніж айтішників.
  
Існує думка, що 99 відсотків стартапів не доживають до своєї реалізації. Які є шляхи для зміни такої статистики?

Найефективніший шлях  це краще вивчати реальні проблеми бізнесу і кінцевих споживачів. Наприклад, перед запуском MHP accelerator ми провели спеціальне дослідження для компанії МХП, яке визначило пріоритетні саме для неї галузі пошуку інноваційних рішень. Їх вийшло сім, ми озвучили їх стартапам, що подавали заявки в MHP accelerator. Сказали, що варто орієнтуватися на ці напрямки, щоб підвищити шанси на перемогу. Хоча ідеї в інших напрямках теж приймаються.

Опишіть, будь ласка, майбутню логістику проекту: з ким, крім МХП, плануєте співпрацювати? Чи буде це реалізація на українських підприємствах, з українським капіталом?

Ми з усіма ведемо переговори. Ще коли ми планували перший акселератор на Агротім, бачили зацікавленість від багатьох, просто МХП погодилися першими.
Наступний проект Agrohub  Інноваційні пріоритети. Це консультаційно-дослідний проект, який дозволяє організації сформувати запит на технології та задокументувати його. Крім того, визначити точки поліпшень, побудувати процес інтеграції нових рішень, почати практичну взаємодію з носіями технологій.
За методологією це діагностика компанії, виявлення потреб і побудова моделі внутрішніх і зовнішніх змін.
У підсумку, це дослідження дозволить компаніям продумати і системно підійти до питання, які інновації для них в пріоритеті; як найкращим чином їх впроваджувати і якого ефекту і коли очікувати. У всьому світі подібний аналіз  це відправна точка для системного впровадження інновацій.
На даний момент Інноваційними пріоритетами вже зацікавилися 10 компаній. Серед тих, хто підтвердив участь  агрохолдинг «ІMK» і промислова група AGRICOM GROUP.
Скажу ще, що Agrohub проводить це дослідження за підтримки міжнародної компанії CIVITTA.
  
Чи планує Agrohub окрім/замість стартапів ініціювати/підтримувати фундаментальні дослідницькі проекти? За допомогою системи грантів.

У майбутньому, можливо. Одна з ролей Agrohub  – knowledge broker. Ми видобуваємо знання в сфері агроінновацій і доносимо їх до зацікавлених сторін. Дослідницькі проекти частина цих знань.
Запущене нами в лютому дослідження «Інноваційні пріоритети» одне з таких фундаментальних досліджень ринку. Судячи з інтересу до нього, для нас це буде можливість охопити агрогалузь в цілому. До кінця року ці дослідження для конкретних компаній складуться в «національний перелік», в запит ринку на інновації. Буде подання про найгарячіші проблеми галузі, про готовність бізнесу їх вирішувати за допомогою нових технологічних рішень.
Це стане і сигналом для інноваторів, з якими ідеями приходити. До речі, не тільки українських інноваторів.
 
Акселератор  це чисто комерційний проект? Або можлива співпраця з державою? І чи є державні аналоги таких програм?

MHP accelerator реалізований із приватним капіталом. Але наш хаб зводить різноманітних гравців заради єдиної мети  впровадження інновацій в український агросектор. Тому ми готові робити подібні програми і для державних компаній, і для громад, якщо від них буде запит і умови.
 
Чи будуть якісь санкції в разі провалу проекту-переможця? Ну і захист від шахрайства, якщо провал був навмисним.

Коли ми а це не я одна, в команді менторів та журі 14 осіб  відбираємо стартапи, то беремо до уваги комплекс критеріїв. Наприклад, скільки стартапів людина створила і кинула раніше, наскільки продуманий продукт, а люди розуміють, що роблять. Ми спілкуємося з командами. Людину, яка хоче обдурити, можна вивести на чисту воду питаннями. Все це знижує ризик провалу, особливо, навмисного.
 
Як буде вирішуватися питання конкуренції, якщо є два схожих стартапи, кому буде надаватися перевага?

Ідеї ​​можуть бути схожими, проте успішний стартап  це низка факторів. Наприклад, вирішальним критерієм відмінності може стати комплектація команди. Або те, як тімлідер відповідає на незручні запитання.
 
Що потрібно і що робиться для того, щоб свою додану вартість стартапи створювали в рамках національної економічної зони? Часто резидент бере участь у розвитку української економіки лише як джерело валютної виручки а-ля "заробітчанин", в той час як наші підприємства змушені купувати продукти наших стартапів вже з-за кордону за завищеними цінами.

Ми якраз і працюємо для того, щоб створити умови, в яких українським стартаперам було б цікаво працювати на український ринок, і українські компанії купували б їхні вирішення безпосередньо.
Це робота і з корпораціями, і зі стартапами. Загалом, обробляємо ґрунт, який, коли буде готовий, дасть відразу багато паростків.

 

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Український аграрний експорт до країн ЄС зріс більш ніж на 37% в 2017 році, - Ольга Трофімцева

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«Вже декілька років поспіль країни ЄС посідають друге місце в регіональній структурі нашого аграрного та харчового експорту. Дуже рада відзначити, що за підсумками 2017 року, експорт наших аграрних та харчових продуктів до європейських країн зріс на 37,1%, або майже на $1,6 млрд та склав $5,8 млрд. Для мене особисто дані показники означають, що Угода про ЗВТ між Україною та ЄС ефективно працює та дає свої результати для нашого аграрного сектору. Окрім того, зростання обсягів експорту до країн ЄС є ознакою успішної переорієнтації більшості наших аграрних експортерів на нові ринки після втрати ринку РФ»,- відмітила заступник Міністра.

За її словами, головними продуктами українського агроекспорту, що постачались до ринку ЄС в 2017 році, є зернові злаки –$1,7 млрд, олія – $1,4 млрд, насіння олійних культур – $1,1 млрд. «Але, окрім цього, зростання нашого експорту за минулий 2017 рік до країн ЄС також відбулось за рахунок збільшення постачання нішевих, перероблених та готових харчових продуктів. Наприклад, експорт м’яса птиці збільшився в 2017 році порівняно з 2016 на $64,9 млн, продуктів з борошна та крупи – на $32,4 млн, соків – на $28,3 млн, меду – на $25,5 млн, кондитерських виробів - на$15,4 млн, масла вершкового – на $11,7 млн»,- відмітила заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Ольга Трофімцева розповіла, що ТОП-5 торговельних партнерів України в ЄС очолюють Нідерланди з часткою 18%. А далі йдуть Іспанія – 14,3%, Польща – 13,2%, Італія – 12% та Німеччина – 10,5%.

«За минулий рік ми також імпортували європейських агротоварів на 17,2% більше ніж у 2016 році. Загалом імпорт становив $2,3 млрд. А основними товарами нашого імпорту були тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів, корми для тварин, алкогольна продукція та різні інші харчові товари»,- резюмувала Ольга Трофімцева.

Довідково:

Найбільшу питому вагу в структурі експорту до країн ЄС мали такі види сільськогосподарської продукції: зернові злаки–$1,7 млрд; олія–$1,4 млрд; насіння олійних культур – $1,1 млрд ; залишки і відходи харчової промисловості – $497,5 млн; плоди, горіхи та цедра – $139,2 млн; м'ясо та харчові субпродукти свійської птиці –$133,7 млн; мед – $98,8 млн; вироби із зерна та хлібних злаків – $96,1 млн; шкіра із шкур ВРХ, овець, ягнят та інших тварин – $75,7 млн; соки – $70,7 млн; казеїни, альбуміни – $40,3 млн; продукти з какао-бобів, шоколад – $38,2 млн; продукти переробки овочів, плодів– $38 млн та інші товари.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.