Мале фермерство – великі перспективи. Що заважає українським аграріям?

Як у таких умовах розвивається мале та середнє фермерство і що йому може допомогти? Центр громадського моніторингу та контролю проаналізував тенденції, перспективи та проблеми дрібних сільських господарств в Україні, пише ugorod.kr.ua.
 
Де брати гроші на розвиток? 
 
За даними ЄДРПОУ, на 1 липня 2017 року в Україні було зареєстровано 44 704 ферми. У Мінагрополітики зазначають, що 80% із них – це невеликі сімейні підприємства із ділянками до 500 га. За роки незалежності їхня кількість зростала надзвичайно повільно. І це за умови, що українці завжди були талановитими землеробами, вміли та любили обробляти лани і можуть збирати рекордні врожаї, тобто мають всі можливості для формування потужного класу фермерів. Одна з причин, яка гальмує ріст таких господарств – брак фінансових ресурсів. Банки неохоче кредитують мале підприємництво, тож селянам важко знаходити гроші, які б вони могли вкладати у власну справу. 
«Комерційні банки якщо і дають кредити, то під непідйомно великі відсотки, які часом сягають 30% і більше. Керівництво уряду нещодавно говорило про необхідність створення Аграрного банку, який надавав би кредити під 5-6%. Та далі слів справа поки що не зрушила», –  розповідає віце-президент «Союзу учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України» Віталій Львов. 
 
Кілька років тому уряд задекларував курс на підтримку фермерства в Україні. На сьогодні у цьому напрямку діють дві програми. Одна з них дає можливість аграріям отримати 20% компенсацію при купівлі вітчизняної сільгосптехніки 40 українських заводів, а це майже 800 одиниць тракторів, комбайнів та іншого обладнання. Для участі необхідно подати заяву до одного з державних банків, додати кілька довідок і акти купівлі-продажу техніки. 
 
З 1 січня 2017 року також була запроваджена нова система бюджетних дотацій для сільгосптоваровиробників, які займаються тваринництвом, вирощуванням винограду, фруктів, ягід, горіхів, овочів, тютюну та цукрового буряку. Згідно з нею, частину ПДВ, сплаченого ними до бюджету, Державна фіскальна служба повертає їм на поточний рахунок. Втім, представники аграрного сектору розкритикували нововведення, адже, на їхню думку, ті фермери, яким найбільше потрібна дотація, мають менше шансів на її одержання. 
 
«У державному бюджеті було закладено такий механізм: хто має найбільшу рентабельність, той отримуватиме більше дотацій, пропорційно до сплаченого ним ПДВ. Відповідно, якщо у вас збиткове підприємство, яке потребує дотацій, ви не зможете їх отримати», – зазначає заступник голови «Української аграрної асоціації» Мар’ян Заблоцький.
 
Землю – у дію?
 
На думку деяких аналітиків, ще одна болюча проблема, яка заважає розвитку фермерства, – це мораторій на продаж землі. Селяни позбавлені можливості її купити, продати чи закласти, тобто не мають змоги повноцінно заробляти на ній. Ділянку можна лише брати та здавати в оренду, причому за ціною набагато нижчою, ніж у Європі. 
«На Черкащині фермерство практично не розвивається, оскільки дуже гостро стоїть для нас земельне питання, – каже власник свиноферми Віталій Шелестовський. – Фактично, людина, яка не є власником паю, не має шансів створити власне фермерське господарство. Землі запасу та резерву роздані великим холдингам та корпораціям і рішення про оренду продовжуються автоматично без будь-яких тендерів».
 
За словами радника Держгеокадастру з питань земельної реформи Михайла Кухаря, зняття заборони з продажу землі дозволить аграріям зміцніти бізнес та позбутися багатьох ризиків: якщо сьогодні підприємці будують плани тільки на строк дії договору оренди, то в майбутньому – зможуть вкладати гроші в довгострокові, але більш прибуткові проекти. 
 
На чому можна виграти? 
 
За даними Мінагрополітики, частка фермерів у загальному обсязі виробництва продукції АПК залишається незначною – до 10%. Але перспективи галузі – величезні, головне для селянина – знайти свою нішу.  
 
На думку аналітиків, фермери нерідко роблять типову помилку, коли починають вирощувати пшеницю, рапс чи соняшник. У цьому їм важко конкурувати з великими агрокомпаніями. Більше шансів на успіх дають такі незвичні для українського селянства напрями, як вирощування екзотичних грибів чи спецій, наприклад, трюфелів чи шафрану. 
 
«Багато фермерів зацікавилися вирощуванням солодкої картоплі – батату. Батат дуже популярний в європейських країнах, батат-фрі вже став конкурентом картоплі-фрі, не виключено, що найближчими роками цей коренеплід з’явиться в асортименті і на полицях українських супермаркетів», – розповідає Олег Коваленко, завідувач кафедри рослинництва Миколаївського національного аграрного університету. 
 
З такою продукцією навіть невеликі агрогосподарства можуть завоювати іноземні ринки. Двері до ЄС для них відкрила угода про зону вільної торгівлі. 
 
«Після підписання Угоди про асоціацію з ЄС ми освоюємо нові ринки. Обсяги фізичного експорту до ЄС постійно зростають. І це лише початок, – зазначив Президент України Петро Порошенко. – Всі перешкоди, які заважають бізнесу, стримують інвесторів, перешкоджають створенню робочих місць, ми обов'язково знищимо».
 
Ще однією незвичною, але прибутковою справою, стає розведення равликів. За інформацією Держпродспоживслужби, наприкінці 2016 року право експорту на ринки Євросоюзу мали 277 вітчизняних підприємств, 5 з яких – це виробники жаб’ячих лапок та равликів.
 
«У європейських країнах такий бізнес активно розвивається, у нас – це є саме тією нішею, яку ще не заповнили ділові люди. У мене пішло три роки на вироблення тієї технології, яка сьогодні є оптимальною й прибутковою, – розповідає власник подібної ферми Дмитро Бутенко. – У 2016 році наш товарообіг становив 250-300 кілограмів равликів на місяць. Один кілограм з мушлями коштує 600 гривень, без мушлі – 900-1000 гривень».

За оцінками експертів, дрібні та середні агроферми є запорукою розвитку села, оскільки вони сприяють розбудові інфраструктури в  областях, збільшують надходження до місцевих бюджетів і створюють робочі місця, а значить – формують успішне майбутнє України.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Розвиток сільгоспвиробництва в Україні «гальмують» дорогі кредити і рейдерство – експерт

Про це в коментарі ГолосUA повідомив експерт з аграрних питань Денис Марчук.

«У той час як потрібно нарощувати питому вагу перероблених продуктів з більшою доданою вартістю, основні проблеми, які гальмують розвиток сільгоспвиробництва - дорогі кредити і рейдерство. Цього року додалися несприятливі погодні умови. Окремо слід звернути увагу на відсутність розуміння з боку держави. Наприклад, в урядовій стратегії з управління у сфері використання, охорони та розпорядженням землями сільськогосподарського призначення державної власності сільгоспвиробники зображені переважно в негативних тонах. Наші чиновники ще дуже далекі від розуміння, що власних виробників потрібно поважати», - сказав Денис Марчук.

Експерт уточнив, що головними продуктами українського експорту є зернові культури і соняшникову олію.

«Згідно з даними Держстатистики в 2016 році сільгоспвиробники виробили аграрної продукції на 277 млрд гривень, що становить 12% ВВП. При цьому експорт української аграрної продукції та продуктів їх переробки за минулий рік перевищив 15, 5 мільярдів доларів, що дорівнює 42,5% від загального експорту країни. Цифри говорять самі за себе, але Україна має ще значний потенціал для подальшого збільшення експорту за умови відкриття нових ринків та диверсифікації товарної структури, адже головними продуктами експорту є зернові культури і соняшникова олія », - резюмував Денис Марчук.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

До Дня незалежності у Київ відправлять другу баржу з херсонськими кавунами

Це має відбутися орієнтовно 23, 24 серпня, хоча спочатку планувалося розпочати завантаження судна ще минулого тижня. Причиною затримки стала погода, яка вплинула на якість врожаю.

Про це розповів керівник фермерського господарства, яке є постачальником баштанної продукції, Олександр Синенко, повідомляє Херсон.city.

За словами фермера, через сильну спеку кавуни "спікаються" на сонці, що негативно позначається на їх харчових властивостях. З цієї причини необхідно буде дочекатися більш пізнього урожаю.

"Готується баржа на 23-24 десь з нових посадок кавуна, а планували вантажити вчора", - розповів Олександр Синенко.

Також він повідомив про логістичну складову при формуванні ціни на "кавун з баржі": "торгові Мережі працюють в правовому полі. 2,50 кавун множимо на ПДВ, 3 гривні. Сюди додати палет, який займає 15 копійок, він коштує 75 гривень на півтонни. Є 3,15. Короб - вартість упаковки - лягає на кілограм, плюс ще 54 копійки. Є 3,69-3,70. Плюс транспортування - 1 гривня".
 

Нагадаємо, що 4 серпня в Переяславі-Хмельницькому на терміналі компанії "Нібулон" завершила свій шлях перша баржа з кавунами з Херсонської області, яка вирушила з Голої Пристані вгору по Дніпру 31 липня.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Голландський інвестфонд купує 20% акцій одного з найбільших виробників курятини в Україні

Як стало відомо Delo.UA, угода вже завершена і найближчим часом про неї буде офіційно оголошено в ЗМІ.

Поява нового інвестора прискорить реалізацію масштабного інвестиційного плану підприємства з модернізації виробництва, бюджет якого складе більше 25 млн євро.

У компанії відзначають, що приватний інвестиційний фонд Safedam зі штаб-квартирою в Амстердамі зосереджений на консервативних інвестиціях в нерухомість. Ця угода — перший досвід інвестицій Safedam у виробництво продуктів харчування. І дебютний досвід інвестицій в українську компанію.

"Володимир-Волинська птахофабрика" входить у групу компаній OPENMIND і в трійку найбільших виробників курятини в Україні, займаючи 6% внутрішнього ринку курячого м'яса. В інфраструктурі фабрики 100 пташників, власний забійний цех та комбікормовий завод.

Компанія виробляє більше 200 тонн м'яса птиці в живій вазі на добу. "Володимир-Волинська птахофабрика" виробляє продукцію під торговою маркою "Курка Чеботурка".

ПАТ "Володимир-Волинська птахофабрика" закінчило 2015 рік з чистим прибутком 84,757 млн грн.

Група компаній OPENMIND включає напрямок з виробництва курячого м'яса ("Володимир-Волинська птахофабрика") та виготовлення і продаж крафтового пива (складається з виробництва — пивоварня Red Cat і рітейлу — мережа з більш ніж 60 магазинів крафтового пива "ПивоБанк").

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Попри санкції, м'ясо та м'ясні вироби з РФ у великих обсягах завозяться в Україну

Виявляється, що попри санкції, м’ясо та м’ясні вироби з Росії у великих обсягах завозяться в Україну, причому обсяги поставок зростають. Обходити санкції російським постачальникам вдається завдяки українській митниці. "Так, мова йде про м’ясо для ОРДЛО, яке проходить через неконтрольовану ділянку українського кордону. Це можна побачити, зіставляючи зовнішньоторговельну статистику України і Росії. Я вже робив такий аналіз по молочних продуктах, зараз, як обіцяв, – інформація по м’ясу", - зазначає Андрій Панкратов.

"Почалося це в 2015 році – напевно, не без допомоги тих самих "білих фур". В той рік на територію України було завезено 22 тис. тон «сірого» (не зареєстрованого офіційно як імпорт в Україні) м’яса і м’ясних продуктів. В 2016 році поставки зросли ще в два з половиною рази, сягнувши 54 тис. тон. За п’ять місяців 2017 року такий «імпорт» склав 29 тис. тон, що на 28% перевищує відповідний показник минулого року. Йде, в основному, курятина (37 тис. тон в 2016 р.), свинина (9 тис. тон), а також ковбасні вироби (4 тис. тон).

В російській пресі нерідко про зростання експорту пишуть як про перемогу тваринницької галузі, ставлячи на перше місце факти збільшення експортних поставок в Гонконг і В’єтнам. Справа в тому, що і в 2015, і в 2016 роках поставки в ОРДЛО були другими за обсягами (після Казахстану), а в 2017 році взагалі вийшли на перше місце, склавши 27% від всього російського експорту м’яса.

При цьому, необхідно зазначити, що незважаючи на своє ембарго і бульдозери на митницях, Росія залишається нетто-імпортером м’яса. Імпорт в 2016 році склав 1,04 млн. тон, експорт – 221 тис. тон.

Україна ж, навпаки, вже третій рік перебуває в статусі нетто-експортера м’яса. В 2016 році імпортовано було 160 тис. тон, експортовано – 235 тис. тон.

В українському споживанні імпортне м’ясо складає зараз 7%. Обсяг споживання м’яса в окупованих регіонах Донбасу виявити неможливо, але якщо припустити, що він такий як і в Україні (насправді, не дуже високий – 51 кг на душу населення в 2016 р.), то виявляється, що поставки з Росії забезпечують 35% споживання. Це навіть більше, ніж я нарахував по молочних продуктах (близько 20%)", - констатує Андрій Панкратов.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"В полях у фермерів": нелегальний бізнес "АТОшників"

Про це повідомив боєць легендарної 95-ї бригади, кіборг Євген Турчак, пише Обозреватель.

"Обдзвонив сьогодні 42 своїх бойових товаришів. Збирав інформацію про те, кому з них потрібна квартира. В результаті 20 з них - не в цивілізації, а в полях у фермерів. Це новий вид заробітку для "АТОшників" - вирішувати питання для фермерів, а вони добре платять", - зазначив Турчак.
За його словами, "АТОшники" відбивають або утримують поле, а в замін забирають урожай з половини, це приблизно $200-400 тис".
Турчак розповів, що більш "спритні" АТОшники "навіть схему придумали".

"Розбилися на дві групи, одна приходить до фермера і створює проблеми. Тут же з'являється друга група і їх вирішує за винагороду. І всі задоволені - фермер-л*х зберіг урожай і землю, а рейдери заробили. Це схема "90-х", називається "Вилка". Свого часу нею користувалися афганці, тепер ми естафету перехопили", - пояснив боєць.

Він уточнив, що існують ще й інші види "бізнесу", а також закликав фермерів відразу йти в поліцію, а "АТОшників" не ганьбити інших бійців.
"Заощадите гроші і позбавите "АТОшників" непорядного заробітку, а значить на наступний урожай будете мати менше проблем", - додав Турчак.

Крім того, він готовий розповісти поліції, хто в якій області і на яких полях "працює", і за якою схемою.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview