186395

Малі ферми можуть бути прибутковими та залучати кредити

Про це розповів Петро Богачевич, експерт з фінансування аграрного сектору IFC, пише agroday.com.ua.

За його словами, проведене нещодавно IFC дослідження молочного скотарства, свинарства, виробництва яловичини, птиці на яйця та на м’ясо показало, що окремі маленькі ферми можуть бути прибутковими. Але розглядаючи фермерські господарства для надання їм кредитування, банки дивляться на кількість гектарів, у той час як варто дивитися на прибутковість господарства та на здатність обслуговувати борг.

«У своєму дослідженні ми побачили, що потенціал є і для фінансування таких господарств, і для ведення ними прибуткової діяльності», – говорить Богачевич.

За його словами, цікавий момент, що у тваринників, як правило, є застава: корівники, техніка, сама худоба, яка також може бути заставою для банку. Усе це потрібно показувати і пояснювати банку, який мало що розуміє у молочному скотарстві, і, тим самим, допомогти йому прийняти рішення.

«Є кілька напрямків продажів у молочної ферми. Доходи у неї є не лише від продажу молока, але й від бичків, чи від продажу надлишків зернових та олійних культур, якщо вони вирощуються у господарстві. Такий об’єкт, у якого диверсифіковане виробництво, є більш цікавим для банку з точки зору зменшення ризиків. Потрібно показувати, що у ферми є поточна діяльність, яка приносить живу копійку кожен день», – радить експерт.

Виробникові, який хоче взяти кредит на розвиток, потрібно показувати банкові знання власного виробництва і стратегію, у якому напрямку буде підприємство рухатися далі: знати свої витрати, звідки береться прибуток, який він, показувати банку прибутковість у відсотках, динаміку прибутку за останні три роки. Також можна показати, з якими підприємствами ферма співпрацює, з ким є контракти, куди постачається продукція. Треба розуміти, яка інформація цікава банку і, виходячи з цього, зробити підготовчу роботу.

«Підприємець має показати і пояснити, навіщо йому потрібен кредит. Оскільки банк очікує, що це буде кредит на розвиток, що фермер візьме його, буде обслуговувати і залишатиметься прибутковим», – пояснює Богачевич.

Величезним плюсом буде запропонований фермером бізнес-план чи стратегія розвитку на найближчі кілька років, та шляхи реалізації цього плану чи стратегії. Дуже важливий момент цієї стратегії у тому, щоб фермер розраховував не лише на кредитні кошти, але й самостійно брав участь у фінансуванні свого господарства. Наприклад, купуючи 50 голів молочного стада, брав кредит на 35 голів, а решту купував за власні кошти.

Детальніше про вимоги до кредитної заявки фермер може ознайомитися на сайті конкретного банку, з яким він планує співпрацювати, оскільки вони у всіх банків різні. Але експерт радить не зациклюватися лише на банках, оскільки, крім них, в Україні можна отримати фінансування ще й від кредитних спілок, за рахунок грантових коштів чи державної підтримки.

Ваш вибір 'Подобається'.


Овочі борщового набору в Україні у рази дорожчі, ніж у Польщі

Про це у коментарі УНН повідомив директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

“Якщо порівняти гуртові ціни на овочі борщового набору в Україні та Польщі, то з’ясовується, що у нас вони коштують у рази більше (за деякими позиціями)”, — повідомив Дорошенко.

Так, за результатами порівняння цін на ринку “Столичний” та на ринку “Броніше”, на сьогодні:

    буряк у Варшаві коштує 5,70 грн, у Києві — 11 грн (майже у 2 рази дорожче);
    капуста у Варшаві — 3,10 грн, у Києві — 8 грн (майже утричі дорожче);
    картопля у Варшаві — 3,90 грн, у Києві — 4,30 грн (на 10-15% дорожче);
    цибуля у Варшаві — 4,70 грн, у Києві — 5 грн.

Серед овочів борщового набору дешевшою в Україні, за словами експерта, є лише морква, у Польщі вона коштує 11,40 грн, у нас — 10 грн.

“З огляду на це, напередодні Великодня, та і загалом, говорити про подорожчання не доводиться, оскільки дорожчати вже немає куди”, — додав Дорошенко.

Він також уточнив, що якщо пройтись по інших овочах, то різниця також буде значною. Наприклад, броколі, у Києві коштує в два рази дорожче, ніж у Варшаві.

“Вони заробляють у п’ять разів більше, і платять в рази менше. Ми робимо порівняння українських цін з польськими вже близько року. Раніше різниця постійно скорочувалась, але зараз вона збільшується, за рахунок того, що у Польщі значна кількість продукції вже є дешевшою, ніж в Україні”, — звернув увагу експерт.

Нагадаємо, з початку березня поточного року в Україні знизилися ціни на деякі соціальні продукти харчування. До п’ятірки рекордсменів за ціновим спадом увійшли макарони (-6,7%), ковбаси (-4,5%), крупи гречані (-3,3%), курятина (-2%) та масло (-1,3%).

Ваш вибір 'Подобається'.


NASA вирощуватиме капусту в космосі

Їх можна буде багаторазово використовувати в космосі, повідомляє Newswire, пише gazeta.ua.

На МКС вирощують овочі вже близько 4-х років. Перші паростки капусти були успішно вирощені і заморожені на станції на початку 2014 року. Їх відправили на Землю.

Вчені переконалися, що "космічна капуста" безпечна для організму людини.

Згодом екіпаж станції почав вирощувати не тільки капусту, а й астрицініі. Частина з них загинула через зараження грибками.



Найбільший виробник курятини в Україні розмістив 8-річні євробонди

Про це повідомила холдингова компанія агрохолдингу MHP SE на веб-сайті Лондонської фондової біржі (LSE), пише НВ.

Також в MHP SE відзначили, що акцептовані всі подані на початковому етапі викупу заявки на суму $409,7млн з $495,6 млн єврооблігацій в зверненні.

На цьому етапі компанія також пропонувала викуповувати єврооблігації-2020 по $1 тис. за $1 тис. за номінал (не рахуючи накопичених відсотків).

Після 21 березня (кінцевий термін початкового етапу - ред.) за $1 тис. номінальної вартості єврооблігацій буде виплачуватися $1 тис.

Остаточний термін прийому заявок - 6 квітня 2018 року.

Також наголошується, що спільними менеджерами угоди виступають британські підрозділи JP Morgan, ING Bank і UBS.

Крім єврооблігацій-2020 року, в обігу перебувають євробонди на $500 млн з терміном обігу до 2024 року і ставкою купона 7,75% річних.

У компанії нагадує, що виручені кошти будуть спрямовані, в тому числі, на фінансування викупу всіх або частини євробондів-2020.

Миронівський хлібопродукт (МХП) - найбільший виробник курятини в Україні. За оцінками самої компанії, вона займає 55% українського ринку курятини. Агрохолдинг також займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. На українському ринку МХП представлений брендами Наша Ряба, Легко, Бащинский і ін.

Чистий прибуток МХП в 2016 році склала $69 млн проти чистого збитку в $113 млн в 2015 році. Виручка зросла на 7% - до $1,1 млрд.

Ваш вибір 'Подобається'.


На Львівщині може з’явитися перший кооперативний молокопереробний завод

Про це заявив голова Львівської ОДА Олег Синютка, пише agrotimes.net.

«Сьогодні ми маємо 30 сімейних молочних ферм, і зараз стоїть питання, що у травні ми спільно з урядом Канади повинні підписати угоду про будівництво першого в області кооперативного молокопереробного заводу вартістю понад $1,6 млн, — зазначив він. — Я гадаю, що такий проект закриє другу ланку після вирощування молочного стада, і це дасть результат для подальшого розвитку».

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В Україні вперше здійснили поставку міндобрив по Дніпру

Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив Тарас Іващенко, керівник підприємства, пише agroday.com.ua.

Компанія поставляє на ринок України добрива КАС-32 з Єгипту, Болгарії, Румунії через власні перевалочні потужності в Херсоні.

«Аналізуючи досвід колег з США, які активно використовують річковий транспорт уздовж Міссісіпі для транспортування мінеральних добрив, було прийнято рішення розвивати власну логістику по Дніпру. Адже основа торгівлі КАСом – це дешева логістика», – написав Іващенко.

Для цього в 2017 році компанія придбала і капітально відреставрувала наливний танкер «Одіссей І» ємністю 600 тонн.

Першу поставку здійснили 31 березня в Запоріжжя. З урахуванням проходження каховського і запорізького шлюзів вона зайняла всього 24 години.

Надалі «Одеса Агрохім» планує розширити географію відвантажень уздовж Дніпра. Найближчим часом очікуються відвантаження в Кременчук та інші річкові порти. У планах також будівництво власних ємностей для прийому КАС.

«Також ми опрацьовуємо можливість завантаження маслом, але для цього ще треба вирішити ряд технічних і організаційних питань», – написав Іващенко.

З огляду на успішний досвід відвантаження наливних добрив, компанія планує найближчим часом організувати поставку імпортної аміачної селітри в біг-бегах з Грузії, Болгарії або Румунії вгору по Дніпру.

Ваш вибір 'Цікаво'.