Малиновий прорив: Україна на третьому місці за обсягами експорту

У світовому рейтингу Україна, швидше за все, опиниться на четвертому місці, пропустивши вперед Чилі.

Про це повідомив Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва ФАО, пише atmagro.ru.

Експерт зазначив, що за обсягами експорту Україна як і раніше поступається Бельгії чи Голландії, але ці країни є ре-експортерами, тобто імпортують більше, ніж експортують.

Незважаючи на солідне 3-е (4-е) місце, реальні обсяги експорту малини з України дуже серйозно поступаються і польським, сербським, і чилійським. Однак майже всі країни, що входять у десятку світових лідерів, знижують експорт.

На думку Андрія Ярмака, Україна подолає цю прірву за п'ять-сім років, і виб'ється в світові лідери.

"Думаю, що можна з високим рівнем впевненості стверджувати вихід у число лідерів світового експорту малини приблизно через 10 років", - повідомив експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нам не страшний мораторій: ТОП-5 схем заволодіння сільгоспземлями

Аграрний ринок захлиснули поглинання, фіктивні угоди, рейдерські захоплення та провокації. У процесах беруть участь всі - фермери, пайовики, власники агропідприємств та підставні фірми. За даними Міністерства юстиції, випадки земельного рейдерства зафіксовані практично у всіх регіонах. Але нерідко аграрії використовують легальні схеми заволодіння земельними ділянками.

LIGA.net виділила п'ять основних прийомів, яким користуються агрокомпанії для покупки найціннішого сільгоспактива, продаж якого за законом заборонений.

КОРИСНІ ДАНІ

Мораторій на продаж землі в Україні ввели в 2002 році. Він передбачає заборону купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім викупу їх для суспільних потреб. Існують і інші табу: купівля-продаж і зміна використання цих земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; купівля-продаж ділянок, виділених на місцевості власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, крім передачі їх у спадщину; обмін земельної ділянки на іншу земельну ділянку; викуп їх для суспільних потреб, крім зміни цільового призначення земельних ділянок для передачі інвесторам.

 

Оренда на півстоліття

Ще недавно самим простим і зрозумілим способом отримати землю в користування була довгострокова оренда. За українським законодавством, вона обмежена терміном в 50 років. Але найчастіше свою роботу аграрії планують не більше, ніж на 10 років вперед.

Причому, якщо у приватників взяти наділ на такий тривалий час буває проблематично - землевласники зазвичай укладали короткострокові договори до п'яти років, то з держземлі, як, наприклад, в Національній академії аграрних наук, варіант півстолітньої оренди - цілком можливий.

Зараз ситуація ускладнилася. Легально укласти договір оренди сільськогосподарських земель без аукціону не можна. Однак угоди, які уклали раніше і які дійсні на сьогоднішній день, ніхто не розриває.

Договір емфітевзису

Право оренди на земельні наділи аграріїв нині не вражає. Адже якщо відкриється ринок продажу сільгоспземель, ймовірність того, що у землі з'явиться нові господарі, досить висока. Щоб виключити такий сценарій, багато хто вдається до укладення договору емфітевзису.

Це складне слово фактично є синонімом оренди, але має свої особливості. Наприклад, на відміну від оренди, в договорі емфітевзису не вказується термін використання об'єкта. Землю можна передати в користування на 100, 200 і більше років, тоді як оренда не може перевищувати 50-ти.

Крім того, користувач земель за договором емфітевзису, на відміну від орендаря, не платить помісячно за користування наділом. Найчастіше власник отримує повну суму за всі 100 і більше років відразу, що мінімізує згодом спілкування з новим користувачем земель.

Фіктивний обмін

Обійти мораторій можна просто обмінявшись активами. Тобто, укладаючи договір обміну земельними ділянками, можна змінити не тільки регіон присутності, але і вибрати собі більш родючий грунт, логістично зручне розташування наділів. Або зовсім виміняти землю на материковій Україні на ділянку на непідконтрольній території.

Безумовно, виграє тут той, хто ініціював обмін. Однак і колишній власник цінних соток не залишається у програші. При таких угодах екс-власники ділянок отримують хорошу "винагороду". При цьому він не платить податок за угоду, що фактично відбулася
. Виграють і держреєстратори, які вносять в кадастр ці зміни по часто фіктивним або просто формальним договорами.

Перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк недавно заявив, що доступ до кадастру незабаром стане обмеженим - його вже перевели на блокчейн.

Купівля даром

Чи знаєте ви, що будь-який українець може отримати від держави земельний наділ площею до 2 га для обробки і ведення домашнього господарства? Мораторію на її виділення немає. Тобто, формально фермером міг би стати кожен, але реалізовують своє конституційне право одиниці. Чому? Тому що площа землі, яка могла б стати підмогою для багатьох, скоротилася до мінімуму ще багато років тому. А схема, по якій земділянки віддають потрібним людям, процвітає і сьогодні. Яскравий приклад - виділення земель учасникам бойових дій на сході України. До справжніх ветеранів вони практично не доходять.

Як працює схема? Агрокомпанія, що задумала
розширення, обіцяє допомогти з виділенням землі, збирає заяви з бажаючих її отримати і бере на себе всі клопоти щодо землевідведення. Але при цьому працює з держорганами і відповідальними чиновниками від імені заявників. Землю виділяють. Але розпоряджаються і обробляють її, попередньо заплативши заявнику, не зазначені в актах на землю люди, а компанія, яка супроводжує отримання цих документів.

Ще краще ця схема працює на "мертвих душах" - коли заявників або не існує зовсім, або вони померли, або живі, але навіть не підозрюють про спекуляції від свого імені.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які агрокомпанії увійшли в ТОП-100 найбільших підприємств України

Про це пише latifundist.com

У ТОП-100 увійшли наступні українські компанії:

6 місце — компанія «Кернел-Трейд» («Кернел») — 42,61 млрд грн;

31 місце — «АТ Каргілл» — 17,09 млрд грн;

35 місце — «Сантрейд» (Bunge) — 16,12 млрд грн;

39 місце — «Ерідон» — 15,42 млрд грн;

40 місце — «НІБУЛОН» — 15,32 млрд грн;

49 місце — «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ) — 13,10 млрд грн;

50 місце — «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» (МХП) — 13,03 млрд грн;

51 місце — «Миронівський хлібопродукт» — 12,72 млрд грн;

61 місце — «АДМ Трейдінг Україна» — 10,65 млрд грн;

65 місце — «Сингента» (Syngenta) — 10,11 млрд грн;

78 місце — «Райз-Максимко» (UkrLandFarming) — 8,05 млрд грн;

79 місце — «Дельта Вілмар СНД» — 7,95 млрд грн;

83 місце — «Вінницька птахофабрика» (МХП) — 7,73 млрд грн;

86 місце — «Миронівська птахофабрика» (МХП) — 7,32 млрд грн.

Відзначається, що рейтинг побудований на неконсолідованій фінансовій звітності юридичних осіб, яку вони подали в Державну фіскальну службу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

ТОП-3 експортери українських овець і кіз

Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, пише AgroTimes.

Наразі такий обсяг вчетверо перевищив увесь експорт овець і кіз за 2016 рік, коли за кордон було відправлено 211 тонн живих тварин на суму $271 тис.

Водночас Україна за січень-вересень цього року імпортувала 89 тонн живих овець і кіз на $708 тис. Тоді як протягом 2016 року було ввезено у 5,5 разів менше овець і кіз (16 тонн). У вартісному вираженні – $121 тис., що майже вшестеро менше від показника за дев’ять місяців поточного року.

Найбільше українських овець і кіз протягом дев’яти місяців цього року продали в Туреччину (74% від усього обсягу), Ліван (20,3%) та Грузію (2,5%).

Основні країни, в яких Україна купувала живих овець і кіз цього року, – це Німеччина (62% від усього обсягу), Австрія (31%) та Франція (5,4%).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-5 тенденцій кукурудзяного сезону-2017

У першій трійці за розміром посівних площ під цією культурою Полтавська, Чернігівська та Черкаська області.

З 2016 року врожайність кукурудзи на зерно в Україні становила 7,24 т / га. Цікаво, що протягом останніх 7 років середня врожайність цієї культури тільки одного разу перевищила рубіж в 7 т / га.

За всіма прогнозами, показник врожайності кукурудзи цього року явно буде нижче, пише
УАК за матеріалами latifundist.com

Причин для зниження врожайності цариці полів в Україні в 2017 р насправді кілька.

1. Шкідники наступають. Звичайно, це проблема не тільки поточного року. Хоча були і особливості. Наприклад, поряд з «атаками» стеблового і лугового метеликів, а також бавовняної совки, на посівах Житомирської, а також в західних областях було виявлено ще й карантинний кукурудзяний жук діабротика. Його по шкідливості для посівів кукурудзи нерідко порівнюють з рослиною, що паразитує на соняшнику,  - вовчком. Тільки шкода ще вагоміша! Для прикладу, втрати аграріїв Америки, звідки родом цей жук, через витрати на інсектициди проти даного шкідника і зниження врожайності оцінюють в $ 1 млрд на рік.

В таких умовах українські сільгоспвиробники змушені були проводити не менше двох інсектицидних обробок. Однією часом бувало недостатньо, оскільки через час, з огляду на сприятливу для шкідників погоду, на посівах можна було зустріти повторну навалу того ж стеблового метелика або бавовняної совки.

2. Погода не на благо. Ні для кого не новина, що природа підкидала в цьому сезоні аграріям масу погодних сюрпризів. Спочатку вона відзначилася поверненням зимових морозів зі снігом в травні. Природно, це місцями призвело до пошкодження сходів кукурудзи та гальмування вегетації на полях, де культуру посіяли в ранні терміни - до 15 квітня. Потім місцями цариці полів довелося витримати удари  градом, що, само собою, стало для культури стресом, який позначається і на показниках врожайності. І нарешті, убога кількість опадів в умовах аномальної спеки.

Тому не дивно, що в господарствах, які постраждали від посухи, на Полтавщині, Кіровоградщині та Чернігівщині сподіваються зібрати з кукурудзяних полів хоча б 6-7 т / га.

3. Наввипередки з бур'янами. Експерти називають цей рік «лободовим». Так, з огляду на низький поріг температур в квітні-травні, в більшості регіонів використання ґрунтових гербіцидів на майбутніх посівах кукурудзи не дало відчутного результату. Бур'яни вистояли. Це потребувало додаткових витрат на післясходові гербіциди.

Не у всіх господарствах вдалося вгадати з фазою розвитку марі білої і своєчасно «атакувати» її дієвим препаратом. Нерідко вже сформувався восковий наліт на її листі і почалося розгалуження, що дозволяло бур'яну вистояти в сутичці з використовуваним в господарстві гербіцидом.

4. Зрушення по ФАО. Погодно-кліматичні умови диктують сільгоспвиробникам нові умови. Скажімо, в Житомирській і Чернігівській областях, де раніше надавали перевагу кукурудзі з ФАО 220-260, аграрії поступово переключаються на гібриди з ФАО 300 і вище.

Хоча, наприклад, в компанії «Лімагрейн Україна» впевнені, що 2017 р змінить точку зору сільгоспвиробників щодо вибору гібридів з тим чи іншим ФАО. За прогнозами, північна частина України буде схилятися в бік кукурудзи більш ранньої групи. Центральна частина перерозподілить відсоток гібридів з високим ФАО на більш низький, тобто до 300. Південь частини України буде повертатися знову до ранньої групи, так як посуха підтвердила, що гібриди з ФАО 250 і раніше є кращим вибором.

5. Влагозберігаючі технології. Рішення в питанні протистояння посухи все частіше аграрії бачать у використанні мінімальних і нульових технологій обробки грунту. Зокрема, пожнивні залишки попередника, залишаючись на поверхні грунту, скорочують втрати вологи з неї. Таким чином кукурудза отримує необхідну для старту вегетації енергію. А якщо до цього додати підживлення культури мікроелементами через лист за допомогою комплексу мікродобрив - результат точно порадує.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-9 викликів для українських виробників овочів, фруктів та ягід

Про це під час панельної дискусії у рамках AGROPORT East Kharkiv 2017 розповіла експерт плодоовочевого ринку Східної Європи й керівник департаменту «Маркетинг-Аналітика» оптового ринку «Шувар» Тетяна Гетьман, пише kurkul.com.

Також Тетяна Гетьман наголосила, що кліматичні умови в Україні дозволяють вирощувати більшість популярних видів овочів, фруктів та ягід, а вітчизняні виробники мають усі можливості вирощувати органічну продукцію та нішеві культури в промисловому обсязі. Крім того, одним із позитивних моментів для України є сусідство з найбільшими світовими споживачами плодовоовочевої продукції.

За словами експерта, виклики для українських гравців плодовоовочевого ринку можна визначити таким чином:

- Запуск комерційних проектів потребує великих інвестицій, а гроші в Україні досить дорогі.
- Висока собівартість овочів борщового набору в порівнянні з країнами ЄС.
- Ціни на робочу силу швидко підтягуються до рівня ЄС
- Суттєве коливання пропозиції українських овочів із року в рік.
- Виробництво деяких фруктів та ягід зростає швидше за внутрішній попит (лохина, малина).
- Конкуренція на зовнішньому ринку зростає дуже швидко (навіть по м’яких ягодах).
- Відсутність стандартів якості, адаптованих до вимог ЄС.
- Для дрібних проектів дуже слабкі перспективи розвитку без об’єднання.
- У розпал ягідного сезону на внутрішньому ринку у виробників існує потужна конкуренція з населенням.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview