150670

Мариновані херсонські томати підкорили Канаду

Приватна фірма-виробник цієї смакоти із села Станіслав Білозерського району Херсонщини через столичний торговий дім налагодила експорт маринованих помідорів у цю далеку країну Північної Америки. Вони вже з'явилися на прилавках магазинів північної провінції Саскачеван, де проживає велика громада етнічних українців. Тож їм вітамінна продукція з історичної батьківщини дуже смакує. Знімки "рідненьких помідорчиків" вони навіть гордо виставляють на своїх сторінках у Фейсбуці, пише Голос України.

Директор фірми Анатолій Пак розповів, що сільські підприємці випускають чимало консервованих овочів за традиційними рецептами: і лечо, і квасолю, і огірки. Але особливий попит мають саме червонобокі стиглі помідорчики. Протягом сезону заготували їх понад сорок тисяч трилітрових банок, і майже весь запас уже встигли продати - не тільки до Канади, а й до наших великих міст на кшталт Києва та Харкова. Могли б заготувати й більше, але не все так просто із сировиною: у Білозерському районі нині зменшилися обсяги вирощування якісних томатів, хоча раніше він ними також славився. Тож їх доводиться частково закуповувати на лівобережжі Дніпра - в Олешківському та Каховському районах Херсонщини.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Через борги у фермера арештували зерно

Протягом тривалого часу боржник не виконував рішення суду та злісно ухилявся від виконання вимог державного виконавця.

Виконавча служба встановила, що на складі ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» знаходиться  понад 28 тис. кг зерна соняшника, що належать боржнику.

«Станом на листопад поточного року, виконавцями Головного територіального управління юстиції у Черкаській області описано та арештовано вказане зерно. Найближчим часом майно буде передано на електронні торги», – повідомив очільник Черкаської юстиції Олександр Свіренюк.

Джерело: agravery.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Мрія" закриває офіс в Києві

Про це повідомили в прес-службі компанії, пише agroportal.ua.

«У зв'язку з успішним завершенням процесу реструктуризації боргу «Мрії» більше немає необхідності в представницькому офісі компанії в Києві. Зараз компанія веде переговори з співробітниками стосовно можливості їх переїзду на постійне місце роботи в діючі офіси в м. Тернопіль  і м. Львів», — йдеться в повідомленні.

Наголошується, що основне завдання наступного року — підвищення ефективності виробництва, і робота безпосередньо за місцем розташування активів дозволить співробітникам оперативно реагувати на виклики і максимально брати участь у виробничий процес.

Довідка: «Мрія Агрохолдинг» обробляє 165 тис. га землі у Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій, Івано-Франківській та Рівненській областях. Потужність елеваторів і зерносховищ — 380 тис. т. В 2018 р. саудівська компанія Saudi Agricultural& Livestock Investment Co. (SALIC) купила агрохолдинг «Мрія». Об'єднання активів компанії очікується до кінця цього року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агровиробники просять ввести квоти на турецькі огірки та томати

З року в рік в загальному обсязі імпорту зростає частка Туреччини. Так, за перше півріччя 2018 року, імпорт томата й огірка з території цієї країни склав 49,20 тис. тонн. Про це повідомила комерційний директор Торгового дому «Калинівка-Преміум» Людмила Налбат, пише ukrainefood.org.

При цьому, за словами фахівця, наприклад, основний імпорт огірка здійснюється з грудня по березень, а томата – з грудня по липень. Імпортна продукція завозиться в ті сезони, коли українська продукція або відсутня, або дорога. Перевищення імпорту над експортом, незначні обсяги експорту, низька купівельна спроможність нашого населення, призводять до істотного зниження ціни на продукцію в весняно-літній період.

За інформацією Людмили Налбат, за даними 2018 року, в Україні, що має площу  майже 603,7 тис. кв. км, площа скляних теплиць займає всього 280 га. Наприклад, на площі Королівства Нідерландів, яка становить лише 42 508 кв. км., площа скляних теплиць – 6 000 га.

При цьому 95% площ скляних теплиць займають 28 українських господарств, що мають в своєму активі більше 2 га теплиць. З них тільки 7 – мають площу від 10 га. Решта – дрібні господарства площею менше 2 га. Також, в Україні є близько 8000 га плівкових теплиць фермерського і присадибного типу.

Читайте також: Обсяги виробництва тепличних овочів стрімко знижуються

У своєму виступі Людмила Налбат зазначила, що на сьогодні основними культурами які вирощуються в теплицях є:

    огірок (36% в промислових теплицях, 48% в плівкових теплицях фермерського і присадибного типу);
    томат (61% в промислових теплицях, 42% в плівкових теплицях фермерського і присадибного типу);
    перець (3% в промислових теплицях, 4% в плівкових теплицях фермерського і присадибного типу).

Крім того, за словами фахівця, розвиток тепличних господарств в Україні практично зупинився, а у переважної більшості промислових тепличних комбінатів є застарілі теплиці і технології, що заважає конкурувати із зарубіжними виробниками овочів. Так, наприклад, вартість 1 га теплиць із застосуванням новітніх технологій (при традиційній технології вирощування) перевищує 1,5 млн. євро, а при застосуванні LED-технологій (вирощування світлокультури) – до 3,0 млн. євро. І це без урахування будівництва (модернізації) інженерних мереж.

«Таким чином, при відсутності лобіювання та допомоги з боку держави промисловий тепличний бізнес чекає занепад і банкрутство», – зазначила Налбат.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії проти продовження мораторію на продаж землі

В перші дні грудня низка політиків зареєстрували законопроекти, які продовжують мораторій на купівлю-продаж сільськогосподарських земель. Також були розпочаті публічні акції за участі частини представників агробізнесу.

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Аргументація авторів конкретних законопроектів, які було зареєстровано у Верховній Раді за останні дні (мова - про проекти законів 9355, 9355-5), - невідома. Втім, традиційні аргументи прихильників продовження мораторію полягають в тому, що Верховній Раді потрібно більше часу на розгляд та ухвалення проекту закону Про обіг земель сільскогосподарського призначення, який, згідно чинного законодавства, є передумовою запровадження ринку землі в Україні.

З огляду на це, звертаємо увагу шановних народних депутатів на наступне.

1.Згідно Перехідних положень Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження земель сільськогосподарського призначення, мораторій діятиме до моменту, поки не буде ухвалено Закон про обіг землі сільскогосподарського призначення. Таким чином, до ухвалення законопроекту про обіг земель, мораторій діятиме автоматично, незалежно від того, чи буде його продовжено законодавчо, чи ні.

2.Таким чином, формальне продовження мораторію НЕ Є необхідним і жодним чином не допомагає у захисті українських громадян від створення “дикого ринку” землі, яким лякають громадян популісти.  Натомість, таке, чергове продовження мораторію буде приводом для Парламенту вкотре відкласти роботу над проектом закону про обіг земель. Таким саме приводом, яким продовження мораторію було попередні 17 років і 8 голосувань за його продовження.

Таким чином, ми, як представники різних сфер аграрного бізнесу, які створюють реальні робочі місця у сільській місцевості, та створюють реальну додану вартість для економіки України, закликаємо депутатів Верховної Ради не шукати чергових причин для відкладання розгляду та ухвалення вкрай важливого проекту закону про обіг земель, та замість ухвалення мораторію, взятись за розгляд цього, вкрай важливого питання.

Читайте також: Продовження земельного мораторію спровокує "бюджетний Чорнобиль"

Ухвалення проекту закону про обіг земель - і, таким чином, запровадження в Україні цивілізованого ринку землі - є тим більш важливим, що воно дасть потужний імпульс для розвитку як українського села, так і аграрної галузі, і економіки в цілому. Зокрема, з урахуванням наступного:

●  після запровадження ринку землі, фермери та дрібний бізнес зможуть використовувати землю у якості актива - тобто застави для отримання банківського фінансування на розвиток бізнесу та капітальних проектів. Наразі, можливість отримання фінансування від банків для аграрного бізнесу є вкрай обмеженою, а державна система дотацій спрямована на підтримання експортних ринків, а не соціально-оріентованих фермерів.

●  агрокомпанії, які планують працювати в Україні тривалий час, отримають можливість концентрувати сировинну базу поруч із власним виробництвом, що допоможе їм ефективно управляти собівартістю вирощенної та виробленої продукції.

● аграрний бізнес в Україні зможе сфокусуватись на довгоокупних напрямках сг виробництва (у тому числі, через інвестиції в зрошення), в той час як зараз він є сконцентрованим здебільшого на вирощуванні однолітніх культур, які швидко виснажують українські землі. Право на володіння землею зробить довгострокові вкладення захищеними.

Зараз через мораторій ціна оренди паїв значно занижена: їх власники вже зараз недоотримують в середньому 13-18 тис грн на рік. Разом на всіх землевласників - це майже 90 млрд грн на рік (військовий бюджет України - 86,15 млрд грн). Мораторій стримує розвиток виробництва з вищою доданою вартістю. Інвестуючи в однолітні культури замість багаторічних, фермер щороку втрачає до $1000 прибутку  з кожного га. Ці втрати у секторі сягають 72%, але розподіляються нерівномірно – найбільше тут втрачають саме малі та середні фермери. Спотворюється структура агровиробництва через ризики інвестувати в довгоокупні галузі: частка рослинництва вже складає складає 70% об’єму с/г виробництва; серед фермерських господарств понад 90% задіяні у галузі рослинництва. Щороку бюджет втрачає близько 1 млрд грн внаслідок заниженої орендної плати с/г земель державної власності.

Тож закликаємо Голову Верховної Ради А.Парубія не виносити на голосування законопроекти на продовження мораторію як такі, що заважають ефективному розвитку фермерства, аграрного бізнесу та сільських територій, та не підписувати такий закон у разі його ухвалення; Президента П.Порошенка – ветувати закон про продовження мораторію у разі його ухвалення; Прем’єр-міністра В.Гройсмана – внести цього тижня на розгляд парламенту Закон про обіг земель або заявити про підтримку одного із уже внесених; народних депутатів – пам’ятати про наслідки для країни.

Україна - аграрна держава. Але ми маємо бути аграрною державою, яка живе за чіткими та зрозумілими правилами та виробляє якісну продукцію з високою доданою вартістю. З мораторієм це неможливо.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Індонезія вимагає "прожарювати" українську пшеницю

Міжнародна торгова зернова коаліція (IGTC) та Асоціація торгівлі зерном (GAFTA) підтримали Українську зернову асоціацію у питанні відміни вимоги Республіки Індонезія щодо термічної обробки української пшениці, повідомляє прес-служба УЗА.

Зокрема, під час засідання Генеральної асамблеї IGTC, що проходила 27-28 листопада 2018 року у м. Пекін. в.о. виконавчого директора Української зернової асоціації (УЗА) Сергій Іващенко підняв питання абсурдності вимоги Індонезії «прожарювати» українську пшеницю, що експортується до Індонезії, при температурі 70-80 С протягом 10-20 хвилин.

За його словами, фітосанітарний комітет IGTC протягом 2 тижнів ухвалить рішення щодо вимоги Індонезійської сторони по термічній обробці пшениці.

«Важливо й те, що це взяли на контроль в GAFTА, адже саме ця асоціація має великий досвід в питаннях торгових/не торгових бар’єрів», – додав Сергій Іващенко.

Він підкреслив, що завдяки підняттю питання припинення цієї вимоги Індонезії на міжнародному рівні – Україна має позитивні передумови вирішення даної проблеми.

За експертними відповідями у даній ситуації УЗА звернулася до ADMMills,  до Інституту досліджень ім. Макса Руберна (MRI) у Детмольде, в Німеччині, який працює у галузі захисту здоров’я споживачів у секторі живлення, та до  Schuttmuhle Berlin – компанії Goodmills Germany Group, яка щорічно використовує біля 2,7 млн. тонн зерна на європейських млинах. Всі троє зазначили, що грибки Tilletia, котрі стали «причиною» такої вимоги, часто присутні в зерні по всьому світу, яке застосовують для переробки на борошно. При цьому термічна обробка пшениці задля знищення грибків є не вірним шляхом для їх усунення. Адже, в світі нема доводів ефективності такого методу.

Також, Сергій Іващенко розповів про важливі доводи, які аргументують потребу скасування «прожарки»:

– неможливість виконання терміналами цієї вимоги через відсутність обладнання для термічної обробки та незмоги ізоляції великої кількості зернових для їх нагрівання до 70 °С;

– негативний вплив «прожарки» на білок і клейковину пшениці;

– термічна обробка призводить до затемнення зерна.

Він додав, що первинні дослідження термічної обробки пшениці доводять неефективність такого підходу.

В УЗА вважають таку вимогу Індонезії – як нетарифний бар’єр, що призведе до зниження рівня конкуренції на ринку, підвищення ціни та негативно вплине на міжнародну торгівлю між двома країнами.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview