Масляна-2018: скільки коштуватимуть млинці

Про це пишуть Українські Новини.

В 2018 році Масляну в Україні почнуть святкувати 12 лютого. У народі вже дуже прижилася традиція випікати у святковий тиждень млинці: звичайні, з солодкими начинками або солоними. У скільки обійдеться Масляна цього року українцям?

За основу для моніторингу цін був узятий традиційний рецепт млинців з наступними інгредієнтами:

-молоко;

-масло вершкове;

-борошно;

-яйця;

-цукор;

-сіль.

Перший інгредієнт, без якого не обійтися під час приготування млинців – яйця. Як свідчать дані великих гіпермаркетів України, станом на 7 лютого, мінімальна ціна на яйця становить 25 грн/10 штук (2,50 грн/шт.)

Наступна складова рецепту – пшеничне борошно. Його у великих українських гіпермаркетах можна придбати за ціною від 8 грн/кг.

Вершкове масло з жирністю 72,5% в гіпермаркетах продають за ціною від 32 грн/200 грам, а з жирністю 82,5% - від 36 грн/200 грам.

Молоко з жирністю 2,5% у великих гіпермаркетах країни можна придбати за ціною від 16 грн/900 грам. Середня ціна на цей продукт варіюється в діапазоні 17-25 грн/900 грам.

Середня вартість цукру складає наразі 12-20 грн/кг, а кухонної солі – 6-10 грн/кг.

За матеріалами: Українські Новини

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермер виявив у корівнику тигра і викликав поліцію

У Великій Британії фермер злякався тигра і викликав поліцію, але тварина виявилася великою м'якою іграшкою. Про це пише видання The Sun.

Як повідомляється, 24-річний Брюс Грабб помітив тигра поряд зі своєю фермою. Він подзвонив в поліцію.

Поліцейські, що прибули на виклик, зупинилися неподалік і, не виходячи з машин, почали обговорювати, як краще зловити тварину. Однак через деякий час вони помітили, що «тигр» не рухається. Тоді правоохоронці наблизились до звіра, який виявися іграшкою.

Джерело: Главком

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як захистити врожай від заморозків

Така система проста, надійна та легко суміщається із системою крапельного поливу, пише AgroTimes.

Крім цього, її можна встановити її за відносно невеликі кошти: система трубопроводів, насос, джерело води можутьбути спільними з крапельною системою.

Якщо крапельна система в саду в розрахунку на 1 га коштує в середньому 1,5-$2,5 тис., то додатковий захист від приморозків «Льодовий панцир» потребуватиме ще $0,8-1,2 тис.

Також перевіреним роками способом є димлення. Зазвичай із цією метою в садах і ягідниках, а також на ранніх овочах підпалюють солому.

Можна використовувати спеціальні шашки, але вони відносно дорогі, тому зазвичай їх тримають про запас, на той випадок, якщо соломи не вистачить.

Звісно, накриття рослин плівкою або агроволокном також є захистом від несподіваних приморозків.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Під Києвом в полі гниє 160 тонн птиці

Відходи гниють та розповсюджують різкий неприємний запах, повідомляють місцеві активісти в мережі Facebook, пише agroday.com.ua.

«Звалище» розташоване поряд з селом Гаврилівка, за 1,3 км від найближчих жилих будинків. Від нього прокопані дренажні канали для відводу стоків у ліс.

Як виявилось, тушки біля лісу заскладував «Гаврилівський птахівничий комплекс» компанії «Комплекс Агромарс», що виготовляє продукцію під брендом «Гаврилівські курчата».

В самому «Агромарсі» таку міру називають вимушеною. «Обладнання для переробки відходів вийшло з ладу», — пояснює Олексій Марченко, виконавчий директор птахофабрики.

Микола Бабенко, генеральний директор «Центру підвищення ефективності в тваринництві», спілкуючись з AgroDay, допустив можливість падіжу птиці в компанії.

«Є нормативний рівень падежу: для птахофабрики — до 6% за весь період відгодівлі, для свинокомплексу — 12% за весь період відгодівлі від народження, — пояснює фахівець. — Бувають і надзвичайні ситуації. Схоже, що в «Агромарсі» вони трапляються часто».

Одна справа, якщо це могильник. «Але якщо ці гори розташовані прямо біля пташників — можуть потруїтися люди», — говорить Бабенко.

При цьому експерт запевняє, що такого однозначно не має бути. Для подібних відходів передбачаються могильники або крематорії.

Як виявилось, падіж курей дійсно мав місце. Ще в жовтні минулого року через відключення електроенергії у невентильованих пташниках задихнулось 64 тис. курей. Майже 160 тонн тушок вивезли у відркрите поле.

Як інформує Держпродспоживслужба, за фактом порушення на «Агромарс» було заведено кримінальну справу. «Інспектори спільно з представниками місцевої влади оглянули місце звалища та виявили велику кількість відходів (яєць та залишків тваринного походження), які займають значну площу», — повідомляв тоді контролюючий орган.

Значну — це понад 120 га, свідчать матеріали справи, що досі розглядається в суді.

Слідчі органи встановили, що відходи дійсно належать «Комплексу Агромарс», а земельна ділянка, на яку їх звозили, знаходиться неподалік пташника №1. Причому цільове призначення ділянки — ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Правоохоронці запросили в суду дозвіл на тимчасовий доступ до документації компанії, аби виявити, яким чином проводилась утилізація відходів з 2015 року та хто є відповідальним за вчинений злочин. Але клопотання так і не задовольнили. «Агромарс» апелює тим, що надавав слідству всю запитувану інформацію і в подібній мірі немає потреби.

Поки судова тяганина триває, грунтові води та землю в місцях скупчення відходів забруднює азот, аміак та інші небезпечні сполуки. «Сховища мають бути бетонними, а не розташовуватись на відкритому грунті», — пояснює фахівець Національного екологічного центру Тамара Харчилава.

Зазначимо, що випадок масового падежу птиці на «Агромарсі» далеко не перший. У 2012 році на виробництві загинуло 100 тис. голів курей — і також через відключення електроенергії.

Нині «Агромарс» є одним з найбільших виробників курятини в Україні. Співзасновник компанії — Євген Сігал, статки якого в 2012 році оцінювали в $288 млн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Аграрії готові до радикальних дій

7 лютого Всеукраїнська Аграрна Рада провела Друге Загальнонаціональне Аграрне Віче, в якому взяли участь депутати більш ніж десяти обласних рад, народні депутати від усіх парламентських фракцій та керівники аграрних підприємств з усіх областей України.

Учасники заходу висловились категорично проти відміни бюджетного відшкодування ПДВ при експорті олійних. Згідно зі змінами до Податкового кодексу, що вступили в силу з 1 січня 2018 року, відшкодування експортного ПДВ для сої буде скасоване з 1 вересня 2018 року по 31 грудня 2021 року, а ріпаку – з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року.

За підсумками Віче учасники направили офіційне звернення на ім’я президента України Петра Порошенка, прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та голови Верховної Ради України Андрія Парубія з вимогою сприяти прискоренню розгляду та прийняття законопроекту №7403-2, яким пропонується виключити з Податкового кодексу положення щодо невідшкодування ПДВ при експорті олійних культур.

У випадку, якщо законопроект № 7403-2 не буде розглянутий та прийнятий парламентом, аграрії готові влаштовувати масові акції протесту та перекривати дороги.

«У реаліях сьогодення варіант «просто поговорити» вже не працює. Для того, щоб нас нарешті почули, треба діяти жорстко і робити радикальні кроки. Ми даємо депутатам три тижні. Якщо за цей час законопроект №7403-2 не буде включений до порядку денного та підтриманий, переходимо до більш рішучих дій. Будемо перекривати дороги», - зазначив голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун.

За прийняття законопроекту № 7403-2 виступили найбільші аграрні асоціації, депутати Верховної Ради та органів місцевого самоврядування.

Скасування відшкодування ПДВ означає, що при експорті олійних культур експортер буде зобов’язаний відносити податковий кредит з ПДВ, що виникає при закупівлі відповідних культур у виробників, на витрати, що призводить до падіння закупівельних цін на ці культури на 16,7%. Це, в свою чергу, наносить збитки українським сільгоспвиробникам і збільшує прибутки переробних підприємств, що належать великим вітчизняним олігархічним, а також міжнародним транснаціональним корпораціям.

«Ми вважаємо, що ініціатива в цьому питанні йде буквально від кількох агрохолдингів, в першу чергу – від переробників. Вони намагаються заробити гроші на простих аграріях. І ціна питання становить близько 10-15 млрд грн. По суті, це всього на всього проста корупційна схема», - підкреслив керівник ТОВ "Робімакс-Агро" (Хмельницька обл.) Алім Міщук.

Невідшкодування при експорті окремих категорій товарів – це прояв податкової дискримінації та порушення основного із принципів Податкового кодексу України – рівність усіх платників перед законом незалежно від здійснюваного виду діяльності. Додаткове стимулювання переробних потужностей, про яке говорять прихильники скасування відшкодування ПДВ при експорті олійних, насправді не потрібне. Переробка сої рентабельна і за останні п’ять років вона зросла на 65 %.

Більше того, за словами голови ВАР Андрія Дикуна, відмова від компенсації експортного ПДВ на сою призведе до зниження рентабельності вирощування цієї культури на 9%. Зрештою, аграрії будуть вимушені скорочувати посіви даної культури, в результаті чого у 2018 році виробництво сої в Україні зменшиться вдвічі.

Скорочення посівів сої автоматично призведе до скорочення виробництва соєвого шроту в Україні, одного з видів кормів для великої рогатої худоби. Тому молочні господарства будуть імпортувати його з Бразилії. В результаті, виробники молока будуть змушені збільшити ціни на свою продукцію. Таким чином, прийняття норми щодо невідшкодування експортного ПДВ завдасть шкоди усьому аграрному сектору та економіці нашої країни в цілому.

Скасування відшкодування ПДВ при експорті олійних культур є також грубим порушенням зобов'язань, взятих Україною при вступі до СОТ і підписанні Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом, на що вказав Президент України у своєму листі до голови Верховної Ради України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на капусту в Україні пішли на спад

Пропозиція білокачанної капусти на ринку України помітно збільшилася, оскільки багато фермерів почали розпродавати наявні обсяги, враховуючи погіршення якості продукції в сховищах. Як результат, це має досить негативний вплив на ціни, повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

Згідно з даними щоденного моніторингу проекту, вже сьогодні українські господарства готові відвантажувати капусту по 2,5-3,5 грн/кг (0,07-0,10 євро/кг) в залежності від регіону, якості і інших умов угоди. Таким чином, тільки за тиждень ця продукція подешевшала на 13-17%. У той же час, гравці ринку відзначають, що зниження цін могло б бути і більш різким, якби не досить активний попит роздрібних мереж.

При цьому необхідно додати, що навіть після помітного здешевлення капуста в Україні на даний момент обходиться оптовим покупцям в середньому в 1,5 рази дорожче, ніж в аналогічний минулорічний період.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview