Мертві душі: новий вид рейдерства на Львівщині

Про це повідомляє Latifundist.com.

Відсутність визначеності в юридичному статусі виморочних земель не дає можливості оформити право користування в єдиному, визначеному законодавством, порядку. У зв'язку з цим у Львівській області активно відкриваються кримінальні провадження проти місцевих аграріїв за використання виморочних земель.

Так, 17 жовтня силовики наклали арешт на 700 га землі, яку обробляє «Західний Буг». Причому це не цілісний масив, а ділянки, розкидані по території 5 сільрад. Холдинг уклав договори з сільрадами на використання земель державного запасу і паїв померлих громадян. Оскільки все відбулося без виготовлення технічної документації та аукціону, суд визнав рішення сільрад про передачу землі в оренду незаконним і звинуватив підприємство у самовільному захопленні земель.

«Якщо накладається арешт на виморочні ділянки і посіви, без права розпорядження і використання, ― повністю зупиняється весь робочий процес. Рішення цього питання життєво необхідно і важливо для аграріїв», ― повідомив голова наглядової ради «Аграріїв Львівщини» Юрій Одноріг.

При цьому на сьогоднішній день всі аграрії є потенційними злочинцями. Паралельно у Львівській області йдуть судові розгляди про визнання недійсними рішень сесій сільрад про передачу в оренду виморочних паїв. Це означає, що сільрадам необхідно буде повернути орендну плату, яку їм виплатили аграрні підприємства.

Нагадаємо, що в Україні зараз налічується близько 1,8 млн га неуспадкованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Такі землі є практично в кожній територіальній громаді. Більшість з них використовується підприємствами не окремо, а у складі земельних масивів (полів).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

В Україні протестували процедури примусового виконання аграрних розписок

Тестування процедури мало на меті визначити потенційно проблемні моменти та спільно з партнерами знайти шляхи їх розв’язання.

«Аграрні розписки зарекомендували себе як зручний та простий механізм фінансування. За період їх впровадження підписано 154 аграрних розписок, за допомогою яких аграрії отримали додатково майже 1,08 млрд гривень. Приємно зазначити, що наразі не було зафіксовано жодного випадку невиконання зобов’язань за аграрними розписками. Проте ми маємо бути готовими до різних варіантів розвитку подій. Тому важливо проаналізувати потенційно можливі проблемні моменти, знайти шляхи їх розв’язання, що, у свою чергу, посилить довіру учасників ринку до аграрних розписок», - прокоментувала заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

У ході засідання учасники розглянули і протестували два з найбільш вірогідних сценарії невиконання аграрних розписок – фінансової та товарної.

Наразі практичне використання аграрних розписок в України реалізується у восьми областях, зокрема, в Вінницькій, Полтавській, Черкаській, Харківській, Миколаївській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій області. Розписками користуються переважно малі та середні агровиробники.

Довідка:

Аграрні розписки — інноваційний інструмент залучення кредитів для агровиробників, запроваджується в Україні шляхом імплементації у правове поле досвіду використання спеціального фінансового інструменту CPR (CedulaProductoRural) в Бразилії — боргових зобов’язань, що повністю забезпечені заставою майбутнього врожаю та можуть легко обертатися на ринку до настання дати їх виконання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні пропонують створити єдину систему реєстрації земельних ділянок

Відповідний проект закону №7265 він зареєстрував у парламенті 7 листопада, пише Інтерфакс-Україна.

Як наголошується в пояснювальній записці до документа, в даний час реєстрація земельних ділянок і прав на них здійснюється в двох різних системах - Державного земельного кадастру та державного реєстру майнових прав на нерухоме майно. Це, на думку автора законопроекту, призводить до зловживань з боку реєстраторів, а також нерідко стає причиною рейдерських атак.

Депутат вважає, що об'єднання двох систем дозволить уникнути подвійної реєстрації земельних ділянок і створити єдину базу даних, що містить інформацію про місце положення ділянки, її характеристики, цільове призначення, грошової нормативної та експертної оцінки, правовий статус.

"Слід зазначити, що тільки за умови ведення єдиної кадастрово-реєстраційної системи, з'явиться можливість формування повної і достовірної бази даних про земельні ділянки, об'єкти нерухомості, їх правовий режим і підтримки її в актуальному стані", - зазначено в пояснювальній записці.

Нагадаємо, днями Мін'юст запровадив механізм автоматичного обміну даними між реєстром майнових прав та Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), який унеможливить подвійну реєстрацію договорів оренди землі.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Дефіцит сучасних елеваторів складає 15 млн тонн

За цей час сумарний урожай сільськогосподарських культур, зерно яких традиційно проходить через елеватори, виріс теж рівно на 5 млн тонн. Адже у 2013 році пшениці, кукурудзи, соняшнику, ячменю, сої та ріпаку всі господарства країни зібрали 77 млн тонн, а 2016-го — 82 млн тонн, згідно з офіційною статистикою, пише landlord.ua.

Були у ці роки й різкі перепади у виробництві цих культур (2015-й — падіння на 3 млн тонн, а 2016-й — стрибок на 7 млн тонн), але усереднений підрахунок дозволяє позбутися похибок довгострокового оцінювання внаслідок короткочасних примх природи.

Виходить, що ситуація в країні із забезпеченістю аграріїв, переробників і трейдерів зерносховищами начебто не поліпшується, що будівельники лише встигають надавати нові елеватори під приріст урожайності в прогресивному рослинництві. Однак якщо врахувати, що оборотність зерна на елеваторах у середньому по країні все-таки вища за одиницю, то хоча б частково дефіцит сховищ із роками покривати вдається, але до його повного усунення ще вкрай далеко. Адже на ринку є дуже багато старих, несучасних елеваторів, які потрібно модернізувати, а деякі й зовсім вивести з експлуатації.

Нинішнього року власники елеваторів і їх партнери впевнено заявляють про наявність дефіциту у вітчизняній системі зерносховищ.

«Обсяг елеваторного зберігання в Україні значно менший, ніж потрібно для задоволення потреб аграрного ринку. Тому що кожен рік обсяги виробництва істотно зростають, врожаї збільшуються, а елеватори так стрімко не будують. Гостро відчувається брак складських потужностей», — каже Рафаель Гороян, керівник групи компаній «Прометей».

Розмір дефіциту експерти оцінюють близько 30–60% наявних потужностей. Зокрема, директор з розвитку бізнесу UkrLandFarming Олександр Руденко вважає, що дефіцит сучасних систем зберігання нині — на рівні 15 млн тонн.

Він виходить з того, що протягом останніх п’яти сезонів середньорічний збір зернових і олійних становить близько 80 млн тонн, загальна місткість зерносховищ — 50 млн тонн (елеваторів — 36 млн), оборотність зерна у сховищах — дворазова, а морально й фізично застарілих, що не відповідають сучасним вимогам потужностей, — близько 50%.

В «особі» загальновизнаного дефіциту зерносховищ в Україні маємо ідеальну передумову для подальшого розвитку елеваторного ринку.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробника курятини перевірять у зв'язку з самовільним вивезенням відходів

"Це звалище, яке господарство організувало самовільно і це грубе порушення законодавства. Поки в управління Держпродспоживслужби в Київській області надійшло звернення громадянина, на підставі якого служба має намір вийти на позапланову перевірку. Зараз проводяться певні процедури, які пов'язані з отриманням погодження Державної регуляторної служби на таку позапланову перевірку", - повідомили агентству "Інтерфакс-Україна" у прес-службі Держпродспоживслужби.

Раніше в ЗМІ з'явилася інформація про виникнення скотомогильника на полі біля села Гаврилівка (Київської обл.).

У коментарі програмі ТСН на телеканалі "1+1" директор компанії "Комплексу "Агромарс" Олексій Марченко повідомив, що місяць тому було відключення електроенергії, в результаті чого стався падіж 64 тис. голів птиці.

У компанії пообіцяли прибрати вивезені відходи в найближчий тиждень.

"Комплекс Агромарс" - вертикально інтегрований холдинг із замкнутим циклом виробництва, що дозволяє контролювати всі етапи бізнесу від вирощування зернових культур, виробництва комбікормів, вирощування племінної і бройлерної птиці до переробки м'яса і його реалізації через власну франчайзингову мережу.

Головне виробництво знаходиться в Гаврилівці (Вишгородський р-н Київської обл.)

Структура ТОВ "Комплекс Агромарс" також включає: Броварський і Кагарлицький філії, "Бориспільський експериментальний комбікормовий завод", "Київський комбікормовий завод", "Кагарлицький елеватор" і "Курганський бройлер".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що може змусити виробників зупинити зростання цін на м'ясо

Про це в коментарі УНН заявив економічний експерт Павло Мороз.

Він зазначив, що зараз на ринку відносно стабільна ситуація: ажіотаж споживачів спав, а виробники змогли адаптуватися під нові умови і навіть трохи знизити ціни на продукцію.

“По-перше, спав спекулятивний момент. По-друге, аграрії, а в більшості випадків це тваринники, виробництво яких носить сезонний характер, а основна частина продажів доводиться на другу половину року, отримали дотації. Дотації від держави дозволили стабілізувати ціну на продукцію і про це неодноразово попереджали експерти на початку дії програми”, - уточнив П.Мороз.

Проте, ситуація залишається досить хиткою, вважає експерт. Якщо виробники почують від влади меседж про скорочення держдопомоги в наступному році, вони тут же рвануть ціну на свою продукцію.

“У проекті бюджету на наступний рік закладено скорочення фінансування програми з надання дотацій. Я нагадаю, що зараз завдяки цим дотаціям виробник повертає 60-70% від сплаченого ним ПДВ. Тобто, він платить в бюджет ПДВ, а йому з цієї суми повертають 60-70%. Якщо в наступному році цю програму скоротять в два рази, то постраждають в першу чергу тваринники, виробники молочної продукції.

Безумовно, і сам передсвятковий сезон буде сприяти зростанню цін. Але якщо виробники зрозуміють, що не дай Бог, ця програма дотацій буде скорочена, то вони одразу будуть змушені підняти ціни. І знову ми зіткнемося з шоком і негативом в суспільстві”, - заявив П.Мороз.

Зупинити цей згубний процес може тільки рішення влади про збереження дотацій хоча б на рівні цього року, але з умовою внесення декількох змін в механізм розподілів, впевнений експерт.

“У випадку, якщо їм дати позитивний меседж в плані того, що уряд прийме рішення про збільшення фінансування, або збереженні фінансування хоча б на рівні цього року, тобто 4 млрд грн, то ніякого стрибка цін не буде. Як мінімум це логічно обгрунтовано з точки зору виробника”, — резюмував П.Мороз.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview