МХП не зміг відшкодувати збиток від втрачених ринків у Росії та Криму

Однак, в компанії запевняють, що ці дії РФ марні, оскільки ні ринків, ні активів на території РФ і окупованого Криму у них немає, повідомляє УНН.

З відкритих даних відомо, що після ескалації конфлікту, компанія відмовилася від торгових відносин з РФ і окупованим Кримом. При чому на півострові "МХП" втратив значні активи: птахофабрику "Дружба Народів Нова", "Кримську фруктову компанію" і м'ясокомбінат "Дружба Народів".

Одним тільки "Кримським фруктам" належало на півострові 28 000 га землі.

Повідомлялося, що активи планувалося продати, але чи відбулася угода, достовірно невідомо.

У самій компанії повідомили лише те, що збитки були вагомі.

"У зв'язку з вимушеним виходом з Росії і Криму "МХП" зазнав значних збитків, які компенсовані не були", - відзначили в "МХП".

Незважаючи на відсутність активів в Росії і Криму, на півострові подекуди як і раніше зустрічаються забрендовані під "Нашу Рябу" торгові точки і вантажні машини, які часто асоціюють з материнською компанією.

Але це не так, кажуть в "МХП" - нічого пов'язаного з компанією в Криму не залишилося. Очевидно, мова йде про те, що нові власники, всупереч здоровому глузду, не перебрендували активи і використовують торговельну марку "МХП" недобросовісно. Та й самі кримчани запевняють, що бренд "Наша Ряба" використовується по причині того, що він добре розкручений.

"Це всесвітня - "Наша Ряба" - контора. Просто бренд розкручений, магазини всі знають "Нашу Рябу", все.

Продукція наша, кримська, з Красногвардійського району.

"Як у нас робиться? "Епіцентр" був - перекупили - бренд залишається. За бренд переплачують, правильно? І все", - пояснює ЗМІ логіку продавець в кримському магазині під брендом "Наша Ряба".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

МінАПК при затвердженні держпідтримки захищає агрогігантів, знищуючи фермерство

Про це заявив голова Чернігівської Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) Іван Якуб, пише milkua.info.

«Рік назад напрацьовували механізм рівень дотацій. Пройшов рік: прогнози збуваються — отримали агрогіганти, мабуть, не забули про простого селянина, а просто похоронили», — зазначтв Іван Якуб.

Прем'єра Володимир Гройсман обіцяв, що у поточному році особлива увага уряду буде сконцентрована на підтримці малих сільських господарств та фермерів, однак на практиці програму держпідтримки в черговий раз було провалено. Зокрема за останніми даними Мінагрополітики, з одного мільярда гривень, передбаченого урядом на допомогу фермера у поточному році, виділено лише 12 млн гривень.

Читайте також: Держпідтримка агровиробників знову сконцентрувалась в «одних руках»

Тим часом у поточному році схоже знову повторюється минулорічна ситуація, коли більшість грошей з державного бюджету на підтримку аграріїв отримають великі агрохолдинги. Зокрема стало відомо, що підприємство Юрія Косюка (ТОВ «Вінницька», яка входить до складу агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» (МХП) 1 листопада отримало 618 мільйонів гривень бюджетних дотацій, а загалом за рік — 812 мільйонів гривень.

Як відомо у 2017 році підприємства холдингу МХП отримали рекордну суму дотацій — 1,4 млрд гривень, або приблизно 35% від загальної суми державної підтримки аграрної галузі. Другим найбільшим отримувачем дотацій став «Укрлендфармінг» Олега Бахматюка— 517 млн гривень.

Після скандалу з отриманням значної суми державних коштів агрохолдингами у 2018 році уряд вирішив змінити систему дотацій на програму підтримки тваринництва. В програму, зокрема, було додано нові форми державної підтримки, в тому числі і «часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкцію тваринницьких ферм і комплексів».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Аграріїв потрібно виводити з "тіні" податковими поступками

Про це повідомив народний депутат, член Комітету ВР з питань аграрної політики Олексій Мушак в коментарі УНН.

За його словами, більшість аграріїв сьогодні в "тіні", тому що інакше їм просто невигідно.

"Я дуже сподіваюся, що в цьому році Рада прийме норму про так зване мінімальне податкове навантаження, і тоді неважливо, працюєш ти в білу або в чорну - ти повинен сплатити мінімум з 1 га.

І це буде означати, що всім буде вигідно працювати в білу. В Україні велика кількість полів, де говорять, що там нічого не росте, або росте для власного використання, а насправді там соняшник або кукурудза, або інший товарний об'єкт.

А треба так: "У тебе є земля? Оплати тисячу гривень з гектара". А якщо ти цього не платиш - у тебе боргові зобов'язання. Якщо це робити, тоді питання "тінізації" вирішується в економічний спосіб, коли тобі стає невигідно працювати в "тіньову", - сказав Мушак.

За інформацією профільних експертів, в "тіні" сьогодні перебуває близько 70% дрібних фермерів, які ухиляються від сплати податків і платять зарплати "в конвертах". Тим самим, позбавляючи себе доступу до державних субсидій (дотацій).

"Коли ми говоримо про держпідтримку, то право на неї мають ті підприємства, які працюють абсолютно легально. Фермер повинен збувати свою продукцію не за готівку. Він повинен декларувати всі свої доходи і витрати, вести елементарну бухгалтерію", - пояснює генеральний директор "Українського клубу аграрного бізнесу" Тарас Висоцький.

За інформацією Асоціації фермерів і приватних землевласників України, від держпрограм підтримки АПК в цьому році відмовилися 58% з 40 тисяч опитаних фермерів - що також може свідчити про їх спроби приховати свою реальну діяльність від органів влади.

Експерти пояснюють це тим, що фермерам легше відмовитися від дотацій, ніж потім мати справу з перевіряючими.

"Багато підприємців не звертаються за держпідтримкою, побоюючись надалі проблем. Складно зрозуміти, коли до тебе прийдуть перевіряючі органи і як будуть перевіряти ...", - каже Віце-президент SigmaBleyzer і AgroGeneration Владислава Маголецька.

Так чи інакше, "тіньовий" сегмент АПК не дає можливості навіть профільним органам влади визначити реальні обсяги вирощування, продажу та зберігання с/г товарів в Україні, заявив експерт Олексій Дорошенко.

За його словами, про глобальні нестикування стало відомо після того, як офіційні дані влади порівняли з даними супутників.

"З'ясувалося, що різниця між тим, що аграрії декларують офіційно і тим, що виробляється насправді становить до 145%", - повідомив Дорошенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Три варіанти скасування земельного мораторію

Про це пише у своєму блозі на Економічній Правді Віктор Кобилянський, адвокат, партнер Crowe LF Ukraine.
 
Він нагадує, що починаючи з 2019 року мораторій на купівлю-продаж земель в Україні стане ще жорсткішим.

"Відповідно до змін, внесених до Земельного кодексу Верховною Радою в жовтні цього року, обмін земель стане можливим лише в межах одного земельного масиву (тобто лише на ділянку, що знаходиться майже поруч), а можливість використання емфітевзису обмежуватиметься строком 50 років.

Читайте також: Мораторій на землю може коштувати Україні 2-75 тисяч євро на людину

Тобто фактично єдиний спосіб більш-менш легально продати землю зводиться до довгострокової оренди", - зазначає Віктор Кобилянський.

Адже як засвідчило цьогорічне рішення Європейського суду з прав людини, мораторій порушує одне з базових прав вільно розпоряджатися своєю власністю.

На думку експерта, станом на сьогодні є три варіанти, як скасувати мораторій.

Перший, найпростіший, - це прийняття відповідного закону Верховною Радою. На жаль, ми бачимо позицію парламенту, який щорічно просто продовжує мораторій, не здійснюючи жодних спроб до вирішення проблеми, через яку мораторій було запроваджено.

Якщо подивитися на народних депутатів, то там можна виокремити три групи противників ринку землі:

1. Противники ринку як такого. Вони можуть називатись радикалами, тимошенківцями, але як би вони не називались формально, насправді вони - фактичні нащадки комуністів, які вперше запровадили мораторій на продаж землі у 2001 році.

2. Противники запровадження ринкових відносин у найближчий час.

3. Перша категорія, замаскована під другу. Ця група становить найбільшу небезпеку. Це противники ринку, але вони роблять вигляд, що вони "за" ринок, але тільки не зараз, оскільки чогось не вистачає. Їх легко вирахувати серед народних депутатів відповідно до їх ставлення до законопроекту про обіг земель сільгосппризначення.

Другий варіант скасування мораторію - визнання неконституційності окремих норм закону.

Рішення Конституційного Суду по цій справі дозволило б забезпечити виконання рішення ЄСПЛ, дотримання прав людини, й стало б дуже елегантним виходом зі справді вкрай складної політичної ситуації навколо збереження мораторію (коли політична готовність відмовитись від мораторію на словах ніби є, але нести відповідальність за це жоден політик, здається, поки що не готовий).

Але минулого тижня Конституційний Суд вже вдруге відмовився відкрити провадження у справі за поданням 69 народних депутатів щодо відповідності Конституції положень пунктів 14, 15 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу.

Серед суддів Конституційного Суду (поки що) перемагають ті, хто вважає, що питання збереження чи ліквідації мораторію - це суто політичне питання.

Водночас політичним рішенням для Конституційного Суду є не скасування мораторію, а відмова у відкритті самого конституційного провадження по цій справі.

Адже якщо Конституційний Суд буде розглядати подання по суті не тільки щодо відповідності Конституції, а й щодо відповідності до Конвенції з прав людини і протоколів до неї, то рішення Конституційного суду щодо мораторію буде очевидним.

Тому експерти охарактеризували згадану ухвалу Конституційного Суду двома словами — забракло мужності.

Завдання Конституційного Суду - захищати дотримання прав громадян на рівні законодавства. У захисті прав громадян немає політики. А приймати чи не приймати до розгляду справи щодо дотримання прав - це вже справді політичне рішення, яке може "диктуватися" зверху.

Але в ситуації, коли ані парламент, а ні КС, здається, не готові до вирішення цього питання, в громадян залишається ще один варіант, як захищати свої права в земельних питаннях.

Це поширення практики обходу мораторію за окремими судовими рішеннями (з урахуванням весняного рішення Європейського суду з прав людини, який визначив наш мораторій таким, що порушує права людини).

"Реалізація цього варіанту займе багато часу. Але перші ластівки щодо таких позовів громадян вже є. І не виключено, що в умовах України саме такий спосіб може виявитися найбільш ефективним для ліквідації атавізму радянських часів у вигляді мораторію.

Особливо враховуючи позицію Мінюсту, що за одним рішенням ЄСПЛ будуть наступні, якщо Україна не владнає проблему з мораторієм та не виконає рішення ЄСПЛ", - підкреслює Віктор Кобилянський.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські м'ясокомбінати дурять споживачів

Про повідомили у Харківському обласному територіальному відділенні АМКУ, пише Depo.

За даними комітету, ТОВ "Ольхівський м'ясокомбінат" та ТОВ "Салтівський м'ясокомбінат" надані рекомендації щодо припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції

Встановлено, що підприємства поширювали інформацію, яка вводить в оману споживачів та може вплинути на наміри щодо придбання товарів.

АМКУ рекомендував усунути причини порушення та умови, що йому сприяють.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробництво індюшатини принесе гарний прибуток

Це означає, що там все ще низький рівень конкуренції і вони особливо привабливі для інвестування. Однією з таких ніш є виробництво індюшатини, повідомляють аналітики Pro-Consulting.

Споживання м'яса цього птаха в світі стійко росте вже досить тривалий час. За останні три десятиліття воно збільшилося з 1,5 млн до 5,5 млн тонн. Особливо люблять індюшатину в Ізраїлі, де його споживання становить 12 кг на рік на людину, в США - 8 кг. За цим показником Україна, з її 0,2 кг на людину, значно відстає не тільки від світових лідерів, а й від сусідньої Польщі (4,5 кг).

 

 
За даними Державної служби статистики України

В даний час рентабельність вирощування індиків на м'ясо знову стала позитивною. Про це свідчать розрахунки, виконані аналітиками Pro-Consulting при розробці бізнес плану індюшиної ферми.

Даним проектом передбачено вирощування на м'ясо 16,2 тис. голів індиків. Для цього передбачається закуповувати високопродуктивних пташенят в Польщі. Кожен такий індича коштує 2,1 євро, і виростає до 10,74 кг - самки і 20,39 кг - самці.

Місцем розміщення господарства може стати одна з непрацюючих тваринницьких ферм. Особливо багато таких об'єктів продаються в Черкаській, Дніпропетровській і Запорізькій областях. Його потрібно викупити і переобладнати під вирощування індиків. Загальна необхідна площа складе від 3 до 5 га, на яких будуть розміщені основний виробничий корпус (96х18 м), адміністративний будинок, склади і гаражі для обладнання і техніки.

Розрахована рентабельність продажів даної індюшиної ферми складе 11,9%, тобто кожен євро доходу буде приносити майже 12 центів чистого прибутку. Його розмір буде перебувати на позначці 200 тис. євро починаючи вже з другого року роботи підприємства.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview