186395

МХП оголосив про випуск євробондів на $550 млн

Про це компанія повідомила на Лондонській фондовій біржі (LSE), передає Інтерфакс-Україна.

Термін обігу цінних паперів до 3 квітня 2026 року. Їх емітентом виступить люксембурзька MHP Lux SA

"МХП має намір використовувати виручені кошти для фінансування викупу всіх або частини євробондів-2020 на суму $495,6 млн і зі ставкою купона 8,25% річних, з яких $409,783 млн уже пред'явлені до викупу під час першого етапу прийому заявок в рамках оголошеної оферти. Крім того, частина коштів буде направлена ​​на рефінансування короткострокових зобов'язань агрохолдингу, на фінансування корпоративних витрат, а також розширення і диверсифікацію птахівничого і рослинницької бізнесів МХП", - зазначено в повідомленні.

Агрохолдинг очікує, що новими єврооблігаціями буде присвоєно міжнародними рейтинговими агентствами Fitch і Standard & Poor's рейтинг "В".

Раніше стало відомо, що МХП під час початкового етапу прийому заявок на достроковий викуп єврооблігацій з терміном обігу до 2020 року отримав пропозиції на $409,783 млн.

На цьому етапі компанія пропонувала викуповувати єврооблігації-2020 по $1,095 тис. За $1 тис. за номінал (не рахуючи накопичених відсотків).

Миронівський хлібопродукт (МХП) - найбільший виробник курятини в Україні. За оцінками самої компанії, вона займає 55% українського ринку курятини. Агрохолдинг також займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. На українському ринку МХП представлений брендами Наша Ряба, Легко, Бащинський тощо.

На європейський ринок МХП поставляє охолоджені напівтуші курей, які переробляються, зокрема, на його підприємствах в Нідерландах і Словаччині.

Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк, якому належить близько 65% акцій компанії. Решта 35% перебувають у вільному обігу на Лондонській фондовій біржі.

У третьому кварталі 2017 року МХП отримав $47 млн чистого прибутку проти $9 млн чистих збитків за аналогічний період 2016 року.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


На Луганщині хочуть збудувати м'ясокомбінат

Про це в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer розповіла заступник директора департаменту агропромислового розвитку Луганської облдержадміністрації Любов Безкоровайна, пише AgroTimes.

Ситуація у свинарстві критична, зазначила вона. Зниження закупівельних цін на свиней, реалізація карантинних заходів із ліквідації осередків спалаху АЧС негативно вплинули на галузь і спричинили зниження поголів’я свиней.

«Окрім того, в області немає жодного сертифікованого забійного цеху, – додала Любов Безкоровайна. –  Вірніше, є один – у сірій зоні. Ми розробили проект будівництва м’ясокомбінату й працюємо над тим, щоб утілити його. Сподіваюся, що таким чином ми зможемо спонукати наших тваринників до розвитку цієї ланки галузі та зупинити потік вивезення сировини на переробку в сусідні регіони».

За її словами, споживання м’яса та м’ясопродуктів на одну особу на рік становило 37,5 кг, тоді як середня раціональна норма для населення Луганської області з урахуванням віку людей – 49,7 кг на рік.

В області основними виробниками м’ясопродуктів є три малих підприємства: ПСП «Агрофірма Привілля», ПП «Любий», ТОВ «Беком». Їхня річна потужність становить 3,6 тис. тонн.

Випуск ковбасних виробів – 0,99 тис. тонн. Раніше монополістом на ринку були «Луганські делікатеси», а тепер усе більше можна побачити м’ясних і ковбасних виробів із Харківщини, зауважила заступник директора департаменту агропромислового розвитку Луганської ОДА.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Борис Колесніков не буде продавати "АПК-Інвест"

Про це повідомив його власник Борис Колесніков, пише Інтерфакс-Україна.

"Ніякого продажу компанії" АПК-Інвест "не буде. Навпаки, в планах компанії - збільшення поголів'я до 1 млн свиней, в той час як зараз вона нараховує 570 тис.", - сказав він.

Б.Колесніков додав, що "АПК-Інвест" також планує впровадити кілька нових технологій в сільському господарстві, які широко застосовуються в Західній Європі і США, але є новими не тільки для України, але і для багатьох країнах Східної Європи.

Згідно з оголошенням компанії від 21 березня про проведення 23 квітня річних зборів акціонерів, "АПК-Інвест" в 2017 році отримала чистий прибуток 889,09 млн грн, з якої на дивіденди планується направити 36,52 млн грн, 849,78 млн грн - на розвиток.

Загальна вартість активів компанії за підсумками року зросла на 16,7% - до 5,157 млрд, власний капітал - в 1,5 рази, до 3,178 млрд грн.

Щодо повідомлення Антимонопольного комітету України про надання попередніх висновків щодо необхідності або відсутності необхідності отримання дозволу на придбання фізичними особами акцій ПрАТ Б.Колесніков заявив, що мова йде про внутрішню реструктуризацію в "АПК-Інвест", яка жодним чином не вплине на склад власників компанії.

"АПК-Інвест" (ТМ "М'ясна весна") - вертикально інтегрована агропромислова компанія з повним замкнутим циклом виробництва охолодженої свинини: від вирощування зернових і виготовлення комбікормів до виробництва та реалізації м'ясної продукції.

"АПК-Інвест" в 2016 році збільшила чистий прибуток в 3,9 рази - до 252,5 млн грн, виручку - на 4,7%, до 1,932 млрд грн.

Згідно з даними системи розкриття інформації НКЦПФР, безпосереднім власником 98% акцій ПрАТ на кінець 2017 року виступало ТОВ "Укрінвест", бенефіціарами "АПК-Інвест", згідно з держреєстру, є Б.Колесніков і його дружина Світлана.

Ваш вибір 'Подобається'.


Де в Україні готують найдешевший борщ

Про це повідомив голова Асоціації постачальників торгових мереж Олексій Дорошенко на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook, пишуть Українські Новини.

"За даними Держстату експерти Асоціації постачальників торговельних мереж визначили регіони України, де можна приготувати найдешевший борщ. Ми взяли простий рецепт борщу: свинини – 600гр, картоплі і буряку – по 500гр, капусти – 300гр, моркви та цибулі – по 200гр, томатної пасти – 3 столові ложки, води питної – 3,5 - 4л, один лавровий лист, сіль, перець – за смаком, сметани – 250гр. Аналіз цих даних на кінець лютого 2018 року показав, що найдешевший борщ можна приготувати у Волинській області", - йдеться в повідомленні.

1 місце рейтингу займає Волинська область з вартістю борщу у 82,2 грн.  Львівська область – 85,7 грн. за цю страву. Рівненська область – 85,7 грн. Тернопільська область – 85,7 грн. за каструлю борщу.

При тому зазначається, що середньостатистична ціна борщу по Україні  становить 89,5 грн.

Ваш вибір 'Подобається'.


Через високі ціни на міндобрива українські аграрії торік втратили 32 млрд грн

 Про це на прес-конференції повідомила завідувач відділу земельних відносин Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” Ольга Ходаківська, представляючи результати відповідного дослідження, передає УНН.

"Оцінка потенційних втрат врожаю за 2017 рік через ціновий фактор (високі ціни на мінеральні добрива і як наслідок неспроможність фермерів внести необхідну кількість мінеральних добрив або внести їх взагалі - ред.) становить 32 млрд грн щодо усіх категорій господарств, а стосовно сільськогосподарських підприємств – понад 23 млрд грн", - сказала вона.

При цьому, за словами Ходаківської, втрати аграріїв через інші проблеми з мінеральними добривами (невчасні поставки, неякісні мінеральні добрива тощо), в цілому є вищими. За мінімальними оцінками по всіх категоріях господарств втрати врожаю становлять понад 40 млнд грн, в тому числі по сільськогосподарських підприємствах – близько 30 млрд грн.

Вона також додала, що обсяги недоотриманого прибутку за всіма категоріями господарств через ціновий фактор (завищення цін на мінеральні добрива, в тому числі азотної групи) становлять близько 18 млрд грн, в тому числі стосовно сільськогосподарських підприємств - 12,5 млрд грн.

"Через таку ситуацію, економіка України втратила понад 2,5 млрд грн надходжень до Державного бюджету, 52 млн грн у формі ПДФО, близько 30 тисяч сезонних робочих місць та близько 63 млн грн єдиного соціального внеску", - звернула увагу Ходаківська.



Юлія Порошенко назвала 13 стартапів-фіналістів MHP акселератора

Співзасновниця проекту AgroHub і керівник корпоративного MHP Accelerator Юлія Порошенко назвала 13 стартапів, які пройшли у фінал конкурсу аграрних стартапів, пише liga.net.

"Після 11 годин обговорень ми відібрали 13 команд у фінал MHP Accelerator. Найдивовижніше, що 2х команд - переможців не існувало до нашого експериментального Idea Garage, де ми озвучили завдання холдингу 150 талановитим хлопцям. Там же були сформовані команди, згенеровані за допомогою менторів МХП ідеї. За місяць до фіналу хлопці зробили прототипи продуктів і були відібрані у фінал у нелегкій боротьбі з вже існуючими компаніями", - написала Порошенко на своїй сторінці в Facebook.

У фінал проходять 13 проектів:
1. AeroDrone - безпілотні літаки для захисту рослин в промислових масштабах.
2. AgroLact - агробіотехнологія праймування (обробки) насіння злаків для підвищення стресостійкості і врожайності.
3. BIODrum - автоматизований комплекс із вирощування мікроводоростей (хлорели) для подальшого використання як добавки в корм тварин і птахів, а також утилізації вуглекислого газу з переробкою суспензії на біопаливо.
4. Graintrack - CTRM для управління бізнес-процесами зернотрейдерів: контрагентами, угодами, товарними і фінансовими потоками.
5. Hideez - рішення для безконтактної ідентифікації особистості в ІТ-сервіси та системах контролю фізичного доступу.

6. METEOTREK - IoT-продукт для моніторингу погодних умов, планування технологічних операцій в агровиробництві та моделювання ризиків виникнення захворювань рослин.
7. Peoplemeter MHP - "Смарт-килимок" для віддаленого контролю кількості товарів на полиці в магазині, температури і вологості середовища, в якому товар перебуває, а також статистики та контролю на точках продажу товарів.
8. Profeed - комплексна система контролю та керування процесом годівлі тварин на м'ясо-молочних фермах, допомагає фермерам оптимізувати бізнес-процеси і раціонально використовувати корм, який споживають тварини.
9. Sovtes - РЅааЅ-рішення для вигідного управління вантажоперевезеннями. Sovtes забезпечує замовникам транспортних послуг перевізникам швидке взаємодія.
10. Детектор здоров'я - пристрій, що визначає гігієнічний стан рук персоналу перед проходженням у виробничі приміщення.
11. Моніторинг полів - програмне забезпечення на базі штучного інтелекту, що дозволяє на основі інформації з дронов і систем датчиків ідентифікувати захворювання сільськогосподарських рослин.
12. Сонце в курнику - система модульних сонячних електростанцій на дахах виробничих будівель в агропромисловому секторі та інших галузях.
13. MobiMill - компанія з розробки software і hardware-рішень, в тому числі для діджиталізації бізнес-процесів у рослинництві.

За словами Юлії Порошенко, 2 квітня для резидентів акселератора почнеться двомісячна акселеративна програма.

Нагадаємо, в кінці 2017 року співзасновники проекту Tech Radar Юлія Порошенко і Максим Бахматов разом з агрохолдингом Миронівський Хлібопродукт Юрія Косюка запустили акселератор аграрних інновацій. У конкурсі міг взяти участь будь-який бажаючий стартапер, у якого є ідея або прототип технологічного рішення для семи напрямків в АПК: агробіотехнології, діджіталізація в агросекторі, торговельні майданчики, автоматизація промислових процесів, енергоефективність, корпоративне управління, інновації кінцевої продукції.

Ваш вибір 'Цікаво'.