МХП отримав з бюджету 42% всіх дотацій для аграріїв

Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, пише Економічна Правда.

Найбільшу частку всіх дотацій на загальну суму 809 млн грн отримала група компаній Миронівського хлібопродукту (ПРАТ "Миронівська птахофабрика", СТОВ "Старинська птахофабрика", ПРАТ "Оріль-Лідер" та ДП "Перемога нова").

Другим найбільшим отримувачем дотацій є компанії агрохолдингу Авангард (входить в Укрлендфармінг Олега Бахматюка, ЕП) із загальною сумою дотацій 142 млн грн.

 
 
 

Таким чином, половина всіх бюджетних дотацій було надана виробникам, що спеціалізуються на продукції птахівництва.

Інші виробники отримали суттєво менші обсяги дотацій. Так, на третьому місці за обсягом отриманих дотацій ТЗОВ "Даноша" із 33 млн грн. Підприємство належить датським інвесторам.

Всього бюджетні дотації з початку року отримали 1140 різних підприємств.

Нагадаємо, у 2016 році Миронівський хлібопродукт завершив із чистим прибутком (до курсової різниці) 214 млн дол, а маржа чистого прибутку до курсової різниці становила 19%. Згідно звіту Миронівського хлібопродукту хороші фінансові результати виникли у зв’язку із середнім ростом ціни на м'ясо на 10% у 2016 році, а також зростанням експорту на 52%.

Підприємство належить бізнесмену Юрію Косюку, який в 2014 році працював заступником голови Адміністрації Президента.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-10 виробників соєвої олії

"Миронівський Хлібопродукт" посів друге місце за обсягами виробництва. Про це повідомляє аналітик аграрного ринку Станіслава Ярош, пише "ПроАгро".

На частку перших двох компаній припадає понад 42% сукупного виробництва соєвої олії в Україні.

ТОП-10 виробників соєвої олії:

1. "Астарта" - 24,5% (частка в загальному обсязі виробництва);
2. МХП - 17,5%;
3. Комапния "Фон Засс АГ" - 11,3%;
4. "Оліяр" - 7,3%;
5. "Промтехагроторг" - 6,1%;
6. GREENSTONE - 4,2%;
7. Theeuwes holding B.V - 4,1%;
8. Агрофірма "Відродження" - 2,8%;
9. "Каховка Протеїн Агро" - 2,1%;
10. "Юкон Агро" - 1,4%.

 

Крупнейшим производителем соевого масла в Украине в сентябре-июне 2016/17 МГ стал агропромхолдинг "Астарта-Киев". "Мироновский Хлебопродукт" занял второе место по объемам производства. Об этом сообщает аналитик аграрного рынка Станислава Ярош, пишет "ПроАгро".

На долю первых двух компаний приходится более 42% совокупного производства соевого масла в Украине.

В ТОП-10 производителей соевого масла вошли:

    "Астарта" — 24,5% (доля в общем объеме производства);
    МХП — 17,5%;
    Комапния "Фон Засс АГ" — 11,3%;
    "Олияр" — 7,3%;
    "Промтехагроторг" — 6,1%;
    GREENSTONE — 4,2%;
    Theeuwes holding B.V — 4,1%;
    Агрофирма "Возрождение" — 2,8%;
    "Каховка Протеин Агро" — 2,1%;
    "Юкон Агро" — 1,4%.



Источник: https://delo.ua/business/kto-v-liderah-po-proizvodstvu-soevogo-masla-333852/?supdated_new=1503314289 © delo.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці стали менше їсти свинину

Про це свідчать результати їх щомісячного моніторингу економічних оцінок та очікувань українців, повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України».

Так, хоча за підсумками липня оцінки власного поточного матеріального становища зазнали незначного послаблення, проте цей показник на 10,5 відсоткових пунктів чи на 4,5 одиниці вищий ніж рік тому. У порівнянні з відповідним місяцем 2015-го, цього липня показник відчутно покращився, збільшившись майже на 20 пунктів. При цьому відчутніше змінилися девальваційні та інфляційні очікування. Але висхідний рух цих показників відзначали і роком раніше.

Водночас розрахунки Економічного дискусійного клубу фіксують скорочення споживання свинини та м’ясопродуктів з неї у січні-липні на рівні 2,6% у порівнянні з 2016-м — до 478 тис. т. Проте це не вказує на послаблення попиту на свинину порівняно з минулим роком.

«Таке коливання скоріше є наслідком меншої сукупної пропозиції м’яса свиней та продуктів з неї на внутрішньому ринку», — коментують в аналітичному відділі АСУ. — «Так, і за нашими оцінками, і за оцінками експертів Економічного дискусійного клубу надходження свинини на внутрішній ринок цьогоріч дещо менше через подвоєння експорту продукції свинарства, послаблення „притоку“ імпортної сировини, а також деякого скорочення внутрішнього виробництва».

Звичайно, споживачі у більшості випадків не відчувають дефіциту свинини у роздрібній торгівлі, проте він відбивається на кінцевій ціні охолодженого чи мороженого м’яса свиней та продуктів з нього.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

АЧС не є головною причиною зниження поголів’я свиней в Україні

Неточність, недомовленість, двозначність в подачі інформації часто призводять до невірного її тлумачення і укорінення міфів в уяві людей. Останнім часом доводиться спостерігати за розповсюдженням декількох міфів щодо м’ясного ринку України. Сьогодні розберемо один з них, пов’язаний з гарячою темою африканської чуми свиней (АЧС).

МІФ: головною причиною зниження поголів’я свиней в Україні є АЧС.

Негативний вплив цієї хвороби на поголів’я дійсно є, але він не такий, як інколи доводиться чути з різних аграрних або навколоаграрних медіа, і зовсім не такий, як уявили собі багато читачів цих медіа. По-перше, вплив «фактору АЧС» не був прямим. По-друге, цей вплив не був єдиним і навіть найбільшим по силі.

Всього з 2014 року, коли почалось активне розповсюдження хвороби, загинуло чи було знищено внаслідок АЧС близько 130 тис. свиней – менше 2% середньорічного поголів'я. В той же час, ЩОРІЧНІ втрати поголів’я від всіх причин складають 700-900 тис. голів (це – дані з балансу руху поголів’я, який публікував донедавна Держстат). Протягом кожного року внаслідок тільки сезонності поголів’я змінюється на 300-500 тис. голів! Всього за ці три роки загальне скорочення поголів’я склало 1,1 млн. голів. Тобто, очевидно, що АЧС напряму забрала тільки малу частину цієї кількості.

Так, побоювання втратити все через АЧС призводило в деяких випадках до закриття бізнесу і прискореного збуту поголів’я на забій (непрямий вплив, ми називаємо це «психологічний забій»), але це явище не було і не є всеохоплюючим, крім того, воно розтягнуто у часі по мірі просування хвороби країною з півночі на південь. Виходили з бізнесу, як правило, ті виробники, для яких свинарство не було профільним бізнесом, або ті, хто був у важкому економічному становищі і не бачив можливості збільшення інвестицій для опору хворобі. За нашими оцінками, такий «психологічний забій» дорівнював 1-2% поголів’я в тих регіонах, де виявлялись перші випадки АЧС, що і дозволяло вважати цей забій пов’язаним з АЧС.

Насправді ж, АЧС була не єдиною причиною забою навіть в цих випадках. Найбільш серйозною причиною був суто економічний чинник – низька прибутковість вирощування свиней. Ось така банальність. Співвідношення цін реалізації тварин на забій і їх собівартості досягло найнижчих рівнів в 2016 році і було дійсно надважким випробуванням для галузі. Така ситуація, в свою чергу, була пов’язана з багатьма факторами які зійшлися разом – девальвацією гривні, втратою російського ринку збуту свинини, зниженням купівельної спроможності українського споживача, зменшенням держпідтримки, низькими цінами на світовому ринку, тощо.

Для оцінки динаміки прибутковості в свинарстві ми розраховуємо так званий умовний індекс прибутковості, який є співвідношенням цін на живець свиней і вартості кормового міксу, як головної складової собівартості. Цей індекс показував зменшення прибутковості в 2016 на 32% у порівнянні з 2014 роком і це дуже суттєво.
 


 



Отже, тепер, коли ви будете чути, що АЧС вбила українське свинарство, ви будете розуміти, що це не все правда і не вся правда, а щоб побачити справжній стан справ в галузі краще подивитесь на індекс прибутковості. До речі, індекс прибутковості за сім місяців цього року вже на 26% перевищив відповідний показник минулого року, знаменуючи початок покращення економічної ситуації в свинарському бізнесі. Будемо сподіватись, що вслід за цим піде вгору і поголів’я. Незважаючи на АЧС.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

На Херсонщині хімічної атаки зазнала ціла плантація рису

Працівники сільськогосподарського підприємства у Каланчацькому районі області помітили, що на території шести «чеків» рослини почали стрімко жовкнути, наче їх поливали кислотою, й припинили розвиток.

Про це пише Херсонці.

Аграрії звернулися до поліції, яка й з'ясувала: на рис потрапили отрутохімікати, що призначалися для пшениці. Агрофірма обробляла ними з повітря своє поле по сусідству, але пілот АН-2 помилився — порив вітру поніс хмару пестицидів у інший бік. І «хімія» потрапила на рис.

Тепер винуватцям знищення врожаю доведеться компенсувати виробникам мільйонні збитки. А поліція вже розпочала кримінальне провадження за фактом умисного знищення майна в особливо великих розмірах.

Винуватцям злочину «світить» до десяти років позбавлення волі.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

В Україні катастрофічна ситуація зі зрошенням орних земель

Для порівняння: 25 років тому ці площі становили 2,65 млн  га.

Про це газеті «АгроМаркет» розповів директор Інституту водних проблем і меліорації, академік НААН України Михайло Ромащенко, пише AgroTimes.
 

«Площі сухої й дуже сухої зони охоплюють понад 29,5% території України, що становить 11,6 млн га (37%) орних земель, – зауважив учений. – Площ із надмірним і достатнім атмосферним зволоженням лише 22,5%, або 7,6 млн га ріллі».

Створена ще в радянські часи інфраструктура – магістральні та розподільні канали, насосні станції, захисні дамби, водосховища, зрошувальні системи (зокрема, найбільша у Європі – Каховська) – дає змогу зрошувати щонайменше 2 млн га угідь. Нині ж використовують лише чверть наявних потужностей.

За підрахунками Інституту водних проблем і меліорації, витрати на модернізацію робочих внутрішньогосподарських трубопроводів становитимуть близько $1,1 тис./га, відновлення неробочих – $2-2,2 тис., будівництво нових – від $2,2 тис./га.

Як показала інвентаризація, можна відновити ще близько 900 тис. га не робочих, але працездатних внутрішньогосподарських систем. Саме вони й мають розглядатися як основний фонд для розширення площ поливу, підкреслив Михайло Ромащенко.

Повне відновлення та розвиток зрошувальних мереж бюджетним коштом передбачено Загальнодержавною програмою розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну Дніпра до 2021 року, однак програма ця фінансується лише на 10% від потреби.

Кошти йдуть на ремонт і підтримку наявних об’єктів і систем. Про побудову нових, як і про розширення площ поливу, не йдеться. «Тим часом із 32 млн га української землі, що є в сільгоспобробітку, 19 млн недоотримують у середньому три повноцінних поливи – середньорічний дефіцит річного водного балансу становить близько 150 мм (за норми 1500 куб. м/га), а в зоні степу – 400–450 мм», – зазначив директор Інституту водних проблем і меліорації.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview