182818
178171

МХП вирішив виплатити $80 млн дивідендів

Рада директорів агрохолдингу "Миронівський хлібопродукт" (МХП), найбільшого виробника курятини в Україні, затвердила виплату проміжних дивідендів у розмірі $0,7492 на акцію, що приблизно еквівалентно $80 млн, пише Інтерфакс-Україна.

Згідно з повідомленням компанії на Лондонській фондовій біржі в четвер, таке рішення було ухвалено після ретельного вивчення діяльності агрохолдингу протягом 2017 фінансового року і двомісячного періоду, що завершився 28 лютого 2018 року.

МХП уточнює, що проміжні дивіденди буде виплачено 26 квітня 2018 року акціонерам, чиї імена внесено до реєстру учасників станом на 20 квітня, за винятком викуплених товариством акцій.

Окрім цього, дивіденди компанії WTI Trading Limited, що належить основному акціонеру МХП Юрію Косюку, можуть бути виплачені пізніше, але до 1 листопада 2018 року без нарахування відсотків.

Як повідомлялося, МХП у 2017 році збільшив чистий прибуток у 3,3 раза порівняно з 2016 роком - до $230 млн за зростання виручки на 13,4% - до $1,288 млрд.

Ваш вибір 'Подобається'.


Волинське господарство покращує продуктивність корів за допомогою освітлення

ПОСП імені Івана Франка (село Губин Перший Горохівського району Волинської області) встановило на своїй фермі жовте та червоне освітлення для кращої продуктивності корів, пише AgroTimes.

Проект пілотний і поки що тестується в одному з хлівів ферми.

LED-освітлення випромінює холодний спектр, а лампи розжарювання – жовтий, теплий спектр.

«Правильно, коли світло на фермі відповідає біоритмам тварини. Його кількість програмується, є нормованим, – розповів заступник директора з питань тваринництва ПОСП імені Івана Франка Дмитро Самсоненко. – Ми використовуємо жовте світло вдень і приглушене червоне – вночі. Відповідно до методики, денне світло збігається з найдовшим світловим днем і з найкоротшою ніччю (приблизно червень-липень).

За його словами, це впливає на споживання сухої речовини – тварини більше їдять. Окрім того, сприяє кращому відтворенню тварин, тому що вони сприймають це як середину літа за світловими циклами.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Кукурудза стала найдорожчою експортною культурою

Про це розповіла аналітик ринку зернових і олійних культур компанії «УкрАгроКонсалт» Олена Гесова, пише kurkul.com

«За лютий-березень поточного року ціни на кукурудзу зросли більш ніж на 20%, зробивши її до кінця березня найдорожчою зерновою культурою серед основних експортних позицій», — повідомила експерт.

Ще на початку сезону кукурудза була аутсайдером серед інших культур за ціню та рентабельністю. Проте через сильну засуху в Аргентині, місцеві фермери серйозно скоротили посіви сої та кукурудзи. Що й вплинуло на подорожчання цих культур.

Ваш вибір 'Цікаво'.


НБУ порівняв ціни на м'ясо та молочку у пострадянських країнах

Про це йдеться в інфляційному звіті НБУ, передає УНН.

Першим і головним чинником був індекс споживчих цін. Минулого року інфляція в Росії та Білорусі уповільнилася, натомість в Україні — прискорилася.

“Це, насамперед, відображало відмінності в динаміці цін на базові продукти харчування”, — пояснили в НБУ.

Наступним фактором є рівень заробітних плат, нарівні з яким в Україні зростала вартість продовольчих товарів.

Натомість, протягом минулих років у Росії та Білорусі політика оплати праці була відносно стриманою, зазначили у Нацбанку.

За даними НБУ, ціну продовольчих товарів формує активність експорту відповідних позицій. Протягом минулих років Білорусь експортувала велику кількість м’ясної та молочної продукції до РФ. Разом з тим, через забезпеченість внутрішнього ринку, білоруси не відчули подорожчання цін на дані товари.

“Натомість в Україні, після суттєвого зростання цін у 2014-2015 роках на продукцію тваринництва, у 2016 році відбулося їх стримування через низку шоків, що призвело до збільшення пропозиції харчових продуктів на вітчизняному ринку.

Так у 2016 році Росія поширила продовольче ембарго й на Україну та заборонила транзит українських товарів через свою територію. Частково Україна зуміла переорієнтуватися на інші ринки, у тому числі до країн ЄС.

Однак переорієнтація за окремими видами продукції потребувала часу, а на окремих ринках (наприклад Білорусі) відносні ціни були нижчими, ніж на російському ринку. Додатковими чинниками були переорієнтація турецьких товарів з російського ринку, обмеження на експорт окремої продукції тваринництва через нестабільну епізоотичну ситуацію”, — розповіли у Нацбанку.

На сьогодні в Україні, попри складну ситуацію в тваринництві, обсяги внутрішнього виробництва м’яса (за винятком свинини), молока та молочних продуктів перевищують внутрішні потреби. Проте, з урахуванням експорту, в Україні досі не вистачає власного виробництва практично усіх продуктів тваринництва. Даний чинник має зворотній вплив на стабілізацію внутрішніх цін, підкреслили у Нацбанку.

Аби ціни на внутрішньому продовольчому ринку України не стрибнули вгору на фоні зростання експорту, вітчизняним агрокомпаніям необхідно збільшити обсяги виробництва, зазначають фахівці.

“Експорт м’яса і молочної продукції зараз зростає високими темпами. І цей темп недоречно збавляти країні, яка з кожним місяцем накопичує багатомільярдні борги. Але і формувати дефіцитний внутрішній ринок небезпечно, це відразу позначиться на споживачах ціновим шоком. У такому випадку держава повинна стимулювати виробників збільшувати обсяги продукції шляхом розширення виробництв.

Безумовно, під час економічної кризи бажаючих вкладати кошти у виробництво — небагато. Але для цього запущені аграрні дотацій, які мають спонукати підприємців будувати та реконструювати тваринні комплекси, збільшуючи поголів’я.

На сьогоднішній день ефективність дотацій вже показали птахівники. Мова не тільки про виробників курятини, які за минулий рік збільшили поголів’я, але і виробників індичатини. Останні розраховують, що дотації незабаром допоможуть їм вийти на міжнародний конкурентний ринок. Гірше справи йдуть у сфері утримання великої рогатої худоби і свиней. Виділені цим виробникам дотації зможуть позначитися на споживачах в кращому випадку через декілька років безперервної дії програми держпідтримки. Все через довгу окупність їх виробництва”, — пояснив економічний експерт Павло Мороз.

Нагадаємо, у 2018 році механізм розподілу дотацій був змінений. Держава відмовилася дотувати аграріїв за принципом “хто більше платить податків, той більше отримує держпідтримки”, оскільки в сфері тваринництва виявилося лише два найбільших платники податків: компанії “Миронівський хлібопродукт” Косюка і “Укрлендфармінг” Бахматюка.

Замість квазіакумуляції ПДВ державну підтримку переорієнтували на розвиток тваринницьких комплексів. Зокрема, запропоновано часткову компенсацію погашення тіла кредиту 25% і 30% від вартості введених в експлуатацію тваринницьких комплексів.

Ваш вибір 'Цікаво'.


На вирощуванні індиків можна заробляти €200 тисяч щороку

Про це свідчать розрахунки аналітиків Pro-Consulting, пише agroday.com.ua.

Зокрема, фахівцями Pro-Consulting розроблений бізнес-план індичої ферми на 16,2 тис. голів. Передбачається, що молодняк для цього підприємства закуповуватиметься у польської компанії Gerczak по €2,1 за шт.

Для вирощування птиці необхідно придбати земельну ділянку площею від 3 до 5 га, на якій мають розміщуватися: виробниче приміщення (розмір – 96х18 м), склади, адміністративна будівля, гараж для техніки, свердловина для води і необхідні комунікації.

Для виробничої діяльності радять купити і перепрофілювати вже готове сільгосппідприємство чи фермерське господарство. Наприклад, велику кількість відповідних агропідприємств продаються в Черкаській, Дніпропетровській і Запорізькій областях.

Рентабельність господарства становитиме на рівні 11,9%. Іншими словами, в кожному євро доходу буде міститися чистий прибуток майже в 12 центів.

У Pro-Consulting зазначають, що завдяки зростанню попиту на індичатину вирощування птиці на м’ясо стало рентабельним і перспективним видом агробізнесу. Лідерами в цій галузі лишаються США, де виготовляється 55% всієї індичатини, Франція – 15%, Англія – 7%, Бразилія – 4%.

Україна поки що значно відстає за споживанням індичатини. У нас цей продукт становить приблизно 1,5% у загальному обсязі споживання пташиного м’яса, і на одного українця доводиться приблизно 0,2 кг у рік. Наприклад, в Західній Європі, США і Канаді частка індичатини в балансі м’яса птиці досягає 22-26%.



Який урожай зернових чекає Україну: прогнози експерта

Загальний урожай зернових культур в Україні в 2018 році очікується на рівні 62-63 млн тонн, повідомив гендиректор консалтингового агентства "Украгроконсалт" Сергій Феофілов, пише УНІАН.

«За нашими оцінками, загальний урожай зернових (валовий збір) у цьому році буде на рівні 62-63 млн тонн. Це включає і кукурудзу, і пшеницю, і ячмінь», - сказав Феофілов.

Нагадаємо, згідно з даними Державної служби статистики, урожай зернових і зернобобових культур в Україні в 2017 році зменшився на 7,3% порівняно з 2016 роком і становить 61,3 млн т.

За даними Міністерства аграрної політики і продовольства, експорт зернових культур з України в поточному маркетинговому році (МР, липень 2017 - червень 2018) очікується на рівні 41 млн тонн.

Аграрії України в 2016-2017 МР експортували 43,8 млн тонн зернових, що є рекордом за всю історію незалежності держави. При цьому виручка від експорту зернових збільшилася на 6% - до 6,4 млрд дол.