Tempo950x100

Tempo300x100

Мільярд для агро: чи відбудеться деолігархізація агросектору

Мільярд для агро: чи відбудеться деолігархізація агросектору

Закладений в проект держбюджету-2018 мільярд гривень цільових коштів на підтримку фермерства позиціонується урядом як основа для радикальних змін в українському агросекторі. Мета – підвищити його продуктивність і роль в економіці. Про це пише в своєму блозі .на liga.net Ярослав Жалило, д.е.н. Інституту суспільно-економічних досліджень.

Про серйозність намірів уряду свідчать прийняття 13 вересня Концепції розвитку фермерських господарств та сільгоспкооперацію на 2018-2020 роки та введення спеціальної посади заступника міністра АПК з питань підтримки фермерства та розвитку сільських територій.

Дійсно, пройшовши короткий період підйому на зорі незалежності України, сьогодні фермерство займає малопомітну нішу в агровиробництві, забезпечуючи всього 8,7% валового випуску сільгосппродукції (дані 2016 року). Агросектор виявляється розділений між великими агрофірмами, що спеціалізуються переважно на рослинницьких проектах, і особистими підсобними господарствами (ОПГ) населення. Перші прагнуть слідувати трендам глобальних ринків продовольчої продукції, будують відповідну структуру посівних площ і орієнтовані на індустріальні агротехнології. Другі, навпаки, перебувають у полоні власної ресурсної обмеженості, ведуть напівнатуральне господарство і задовольняються продажем своєї продукції оптовим заготівельникам.

У наявності класична пастка олігархічної моделі, що “успішно” працює в інших секторах економіки України. Великі аграрні експортери постачають економіку важливою для макроекономічної стабільності валютною виручкою, отримуючи натомість м’яке ставлення держави до явних порушень правил землекористування, який веде до виснаження сільгоспугідь. Справжні дрібні власники отримують частину цієї виручки у вигляді плати за віддані в оренду паї. Але в силу своєї роздробленості апріорі позбавлені можливості диверсифікувати виробництво, підвищувати рівень переробки і боротися за нові ринки.

Таким чином, відбувається фіксація сировинної зовнішньоекономічної орієнтації агросектора, що блокує і перспективи його розвитку.

Розвиток фермерства міг би вирвати агросектор України з полону олігархічної моделі. На відміну від ОПГ, фермер не має інституціональних обмежень для зростання, масштаби виробництва забезпечують вигідність впровадження індустріальних технологій і дозволяють долати логістичні обмеження. Особливо на основі різних схем кооперації. Мабуть, найбільш важливим у розвитку фермерства є його інклюзивність – здатність залучати до виробничої діяльності велику кількість працівників, тим самим створюючи такі необхідні в сільській місцевості робочі місця. Більш того, на відміну від великих компаній, діяльність фермерів чітко локалізована і пов’язана з конкретною місцевістю і конкретними територіальними громадами.

За версією МінАПК, за три роки частка фермерських господарств у валовій сільгосппродукції може вирости до 12%, рівень енергоозброєння фермерських господарств – на 10%, площа сільгоспугідь під органічним виробництвом – на 10%. Прориву очікують хіба що в зайнятості в фермерських господарствах: її передбачається збільшити в 5 разів – до 500 000 чоловік.

Скромність очікуваних результатів можно пояснити убогістю фінансових ресурсів, які сьогодні доступні для фермерів, в тому числі бюджетних. Обіцяний мільярд на тлі приблизно 46 млрд грн валової продукції фермерських господарств (2016) навряд чи здатний підняти їх на якісно новий рівень. Це робить особливо актуальним коректний вибір цілей застосування бюджетної допомоги, серед яких потрібно свідомо формувати “точки зростання” для агропродовольчого сектору та економіки в цілому, конкретизуючи передбачені Концепцією пріоритети.

По-перше, тваринництво. Сьогодні фермери практично ігнорують цю галузь агровиробництва – на нього припадає лише 6% в їх валової продукції (в цілому по сектору на тваринництво – 37%), 2% – у тваринницькій продукції України. Концепція передбачає збільшення цієї частки в півтора рази, що при таких масштабах вельми малопомітно. Разом з тим перехід до індустріальних технологій в тваринництві представляє критичну важливість для економіки України. З наявними допотопними технологіями виробництва м’ясної і молочної продукції в ОПХ не тільки неможливий вихід на зовнішні ринки, а й стають все більш невизначеними перспективи реалізації цієї продукції українським підприємствам, які орієнтовані на проходження міжнародної сертифікації. Тобто обов’язкова умова дотування тваринницьких проектів фермерських господарств – їх відповідність європейським стандартам.

По-друге, овочівництво і садівництво. Сьогодні в ОПГ проводиться 98% валового збору картоплі, 86% овочів і 80% фруктів і ягід. Наслідок – значні сезонні коливання цін, періодичний дефіцит продукції і висока залежність від імпорту. Пріоритетами для фермерства могли б стати обтяжливі для ОПГ сегменти ранніх овочів, органічного овочівництва, а також сортових фруктів.

По-третє, агрологістика і переробка сільгосппродукції. Створення об’єктів зберігання і переробки сільгосппродуктів самими виробниками (оптимально – на кооперативних засадах) має позбавити їх від залежності від зовнішніх заготівельників. А значить, дозволити реалізувати самостійні гнучкі ринкові стратегії.

Передбачені Концепцією всього лише 15 нових об’єктів первинної переробки сільгосппродукції – показник неадекватно скромний. Локалізація переробки продукції – ще й важлива складова розвитку території, на якій проводиться велика додана вартість. Можна припускати, що об’єднані територіальні громади будуть мотивованими партнерами фермерів у створенні об’єктів логістики та переробки, а значить, можлива реалізація проектів спільного фінансування.

Обмеженість фінансових ресурсів вимагає зміщення заходів підтримки в нефінансову сферу. Зокрема, концепція передбачає спрощення надання та передачу фермерам у власність сільгоспземель. Але розвиток фермерства вимагає також реалізації тренінгових програм (як економічної, так і агротехнологічної спрямованості), методичної підтримки кооперації, допомоги в сертифікації продукції (в тому числі створення власних акредитованих лабораторій), методичної, правової, логістичної підтримки виходу на зовнішні ринки.

Таким чином, рекордний мільярд фінпідтримки українського фермерства в держбюджеті 2018 року, звичайно, не принесе радикальних змін. Але в сукупності з інструментами нефінансової підтримки він міг би запустити позитивний тренд системних змін, які в перспективі забезпечать формування нової моделі агровиробництва, здатної оптимально реалізувати унікальний природно-ресурсний потенціал України.

Перегляди: 2
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/milyard-dlya-ahro-chy-vidbudetsya-deoliharhizaciya-ahrosektoru
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати