150670

МінАПК створить платформу для земельних аукціонів

Про це пише перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк на своїй сторінці у Фейсбуці.

"Розгортаємо роботу зі створення спеціалізованої платформи для проведення електронних земельних аукціонів. Вона має відповідати двом принципам: 1) бути user-friendly, забезпечуючи залучення максимальної кількості учасників; 2) абсолютно унеможливити зловживання та втручання в процес торгів", - зазначив Максим Мартинюк.

За його словами, розробка такої платформи передбачена «Стратегією раціонального управління землями сільськогосподарського призначення державної власності», яку Уряд затвердив на засіданні 7 червня.

Максим Мартинюк додав, що розробка даної платформи є складовою процесу підготовки до впровадження ринку земель сільськогосподарського призначення в України.

Також МінАПК продовжує удосконалювати Державний земельний кадастр."Задача максимум – звести рівень людського фактору в функціонуванні системи до нуля. Перед нами постають нові виклики, зокрема пов’язані із іншим видом земельних транзакцій, до яких ми маємо бути готовими", - підкреслив Максим Мартинюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

За 4 місяці 2017 року аграріями придбано техніки на суму близько 3,4 млрд грн

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

За даними областей за 4 місяці 2017 року аграріями придбано 3218 од. техніки на суму близько 3,4 млрд грн. У тому числі:

- тракторів – 822 од. (1,2 млрд грн),
- зернозбиральних комбайнів – 173 од. (598,7 млн грн),
- ґрунтообробної техніки – 601 од. (258,4 млн грн),
- посівної техніки – 409 од. (411,5 млн грн)
- іншої техніки і обладнання – 1213 од. (881,5 мільйонів гривень).

У 2016 р. придбано 9995 од. на суму 10,4 млрд гривень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Посівна площа під урожай 2017 року складає 26,9 млн га

Зерновими культурами засіяно 14,3 млн га (53% до всіх посівних площ). З них: ярі зернові та зернобобові культури (з кукурудзою) - 7,17 млн га, озимі на зерно – 7,15 млн га.

У розрізі ярих зернових площі складають:
- пшениця – 177 тис. га,
- ячмінь – 1,59 млн га,
- овес – 199 тис. га
- горох – 386 тис. га або 117%;
- кукурудза на зерно - 4,47 млн га;
- гречка – 154 тис. га;
- просо – 54 тис. га.

Із озимих культур:
- озима пшениця - 6103 тис.га ;
- жито - 169 тис.га ;
- озимий ячмінь - 872 тис.га ;
- озимий ріпак - 858 тис.га.

Із технічних культур:
- цукрові буряки - 313 тис. га;
- соняшник - 5,6 млн га;
- соя –1,88 млн га.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як працюється українським молочним господарствам у зоні АТО

Як їм вдається утримувати своє господарство «на плаву»; з якими побутовими проблемами доводиться зіштовхуватися та як не втратити господарство, коли країна знаходиться у стані війни? Про це розказали аграрії, чиї ферми знаходяться неподалік від «лінії вогню».

Сигида Олександр Іванович, керівник СТОВ "ім. Шевченка" (Мар'їнський район, Донецька область)

- Наше господарство знаходиться у Мар’їнці. Зараз маємо 1700 га землі та 300 ВРХ, з яких дійних 90 корів. А до початку війни було 6 тис голів! Це була потужна молочнотоварна ферма. Більшу частину поголів’я вирізали в січні 2016 року, через постійне вимкнення світла та неможливість працювати, оскільки тоді йшли активні бойові дії. Зараз легше, але скільки зусиль треба прикласти, аби господарство знову стало передовим.

Тахтаров Павло Іванович, керівник СТОВ  Агрофірма "Нива" (Мар'їнський район,  Донецька область), член Асоціації виробників молока.

- Працювати звісно стало важче. Проте, із такими негараздами як вимкнення світла, недостача води, нестача кадрів - ще не зіштовхувалися. Але є інша велика проблема - поля деяких господарств були заміновані, нині такими і залишилися. Кажуть, що левову кількість територій розмінували, це не так – розмінували лише невелику частину.

Полякова Любов Пантеліївна, керівник ТОВ "Слобожанський" (Сватівський район,  Луганська область), член Асоціації виробників молока.

- Вода у нас є, світло у нас є. Однак, важко працювати, коли постійно чуєш вибухи. Часто підривають будівлі та склади. Ми не одноразово зміцнювали дахи, змінювали вікна. Нещодавно була ситуація, коли підірвали склад і поля були засипані боєприпасами. На наше прохання приїжджали спеціально навчені люди, які «очищували» територію. А потім ми брали дозвіл, сміливих людей і ще раз все перевіряли. Радує те, що у такій біді люди більше згуртовуються та допомагають один одному.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні меншає свиней

Тож розрив між цьогорічною та минулорічною кількістю свиней в Україні збільшився на 1%, порівняно з попереднім місяцем, зазначають аналітики АСУ, з посиланням на дані ДССУ.

З початком червня число свиней відновилося у порівнянні з їх кількістю на початку року та попереднього місяця. Проте порівняння помісячної динаміки цього показника у 2016-му році та цьогоріч свідчить про слабші темпи зростання.

Зауважимо, що менші темпи відновлення поголів’я свиней та дефіцит живця пов’язані зі скороченням чисельності маточного поголів’я в галузі свинарства. Так, за даними ДССУ станом на 1-ше січня 2017-го в Україні налічувалось 417,8 тис. свиноматок, тобто на 20,5% менше ніж на початку 2016-го. При цьому скорочення в більшій мірі торкнулося промислового сектора, де за рік кількість свиноматок скоротилась на 28% — до 234,3 тис. голів.

Динаміка загальної чисельності свиней в Україні станом на початок місяця

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агролайфхак: нюанси технології компостування

Про значення технології компостування розповів начальник відділу органічної сертифікації та технології СОК «Перший національний аграрний кооператив» Микола Биков, передає superagronom.com. 

Залежно від методу переробки якість компосту відрізнятиметься. Максимально якісний компост має землистий колір, добре кришиться, не має гнилісного запаху, рослинні рештки повністю розкладені, відсутнє насіння бур’янів, вологість від 40% до 60%.

Але компостування – це не тільки виготовлення якісних добрив, з оптимальним співвідношенням елементів живлення, обеззаражене від збудників хвороб та насіння бур’янів, а ще й джерело корисної мікрофлори, яку ми вносимо в ґрунт. Компости – це 25–30% поживи для рослин, решта є їжею для черв’яків, грибів, бактерій. Так, 1 кг компосту дає до 8 кг ґрунтових бактерій, допомагає відновлювати родючий шар ґрунту, гумус.

Економічний ефект від застосування компостів та гною приблизно однаковий, але агрономічний ефект зовсім різний. Якщо з гною ґрунти  отримують лише калій, азот і фосфор, то з компосту, окрім поживних речовин, рослини і ґрунт отримують ще й якісну органічну складову, підтримку життєдіяльності корисних мікроорганізмів.

Є кілька способів компостування: один із них анаеробний, або так зване холодне компостування, коли органічні матеріали укладаються дуже щільно, і кисень відсутній у процесі компостування. Цей спосіб часто використовується на фермах, та на сьогодні вважається недоцільним і навіть шкідливим, адже за холодного компостування зберігаються й потрапляють у ґрунт всі шкодочинні фактори (гниль, насіння бур’янів, глисти, яйця шкідників).

Найкращим є аеробний спосіб компостування, коли в процесі переробки додається кисень та, за потребою, волога, глина, солома чи торф.

Технологія компостування – це цілий завод, який потребує затрат. Потрібен обладнаний майданчик, який буде включати не лише зону компостування, а й зону зберігання готового продукту. Розташування та обладнання такого майданчика обов’язково треба погоджувати з екологічними службами. Потрібне обладнання: навантажувачі, аератори, змішувачі тощо. Це все витрати, і витрати на початкових етапах чималі. Для отримання 10 тис. т компосту щорічно знадобиться вкласти від 6 млн грн.

Проте ці витрати у підсумку не раз виправдаються: і урожаями, і покращенням екологічної ситуації, і розумним управлінням відходами. Вартість якісного компосту сягає  2–2,5 тис. грн/т, а вермикомпосту – 4 тис. грн/т.

Основні переваги компостування – це можливість отримувати високоефективні органічні добрива, покращення властивостей ґрунтів, отримання стабільних урожаїв. Окрім того, це можливість «розвантажити» роботу комунальних служб великих міст, адже до 30% усіх відходів міста (листя, трава, гілки з дерев) можна компостувати.

У США та європейських країнах компостування застосовується досить широко. В Україні основними перешкодами для використання цієї технології в агровиробництві є такі фактори: відсутність повної та достовірної інформації про компостування, його переваги та особливості; відсутність скоординованих дій державних екологічних служб. А ще - відсутня практика створення якісної органічної сировини. Навіть у тих господарствах, котрі мають тваринницькі ферми, гній часто-густо просто лежить купами під фермою, «ароматизуючи» усю округу. Проте використати його можна більш розумно та ефективно.

За матеріалами: Пропозиція

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview