Мінекономрозвитку зробило заяву щодо введення воєнного стану

Про це повідомила прес-служба Міністерства економічного розвитку України, передає УНН.

“Укази Президента України „Щодо надзвичайних заходів із забезпечення державного суверенітету і незалежності України та введення воєнного стану в Україні“ та „Про введення воєнного стану в Україні“ наразі не накладають обмежень на економічну діяльність на всій території України”, - йдеться у повідомленні.

Суб’єкти господарювання та громадяни можуть здійснювати економічні операції в звичайному режимі.

Мінекономрозвитку буде оперативно повідомляти про будь-які зміни в режимі здійснення економічної та зовнішньоекономічної діяльності.

Воєнний стан починає діяти з 9:00 28 листопада до 27 грудня 2018 року.

Нагадаємо, 26 листопада Верховна Рада схвалила закон 9338 про затвердження указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” №390/2018. Відповідне рішення підтримали 276 народних депутатів.

Воєнний стан, як передбачається, буде запроваджено у 10 областях.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

КСУ схвалив Закон про аграрні зміни Конституції

Конституційний Суд України визнав таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України, законопроект про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств, пише Українське право.

Розділом I Законопроекту пропонується доповнити статтю 41 Конституції України новою частиною такого змісту: «Основою аграрного устрою України є фермерське господарство».

Законопроект містить розділ II «Прикінцеві положення» такого змісту: «Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування».

Перевіряючи Законопроект на предмет його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України, Конституційний Суд України виходить з такого.

За статтею 158 Основного Закону України законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту; Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції України.

У Висновку зазначається, що Верховна Рада України восьмого скликання протягом року Законопроект не розглядала та протягом строку своїх повноважень не змінювала положень статті 41 Конституції України, отже, Законопроект відповідає вимогам статті 158 Конституції України.

Згідно з частиною другою статті 157 Основного Закону України Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Конституційний Суд України констатує, що на час надання ним цього висновку рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану за процедурою, визначеною Конституцією України, не прийнято, тому правових підстав, які б унеможливлювали внесення змін до Конституції України, немає.

З огляду на вказане Конституційний Суд України вважає, що Законопроект відповідає вимогам частини другої статті 157 Конституції України.

Водночас Конституційний Суд України звертає увагу на те, що запропоновані розділом І Законопроекту зміни до Конституції України мають вноситися з урахуванням структури Конституції України та змісту запропонованих змін.

«Запропоновані розділом I Законопроекту зміни до Конституції України не стосуються конкретного права людини, у зв’язку з чим Конституційний Суд України висловлює застереження щодо можливості їх внесення до розділу II Конституції України», йдеться у Висновку.

Конституційний Суд України вважає, що запропоновані розділом I Законопроекту зміни мають загальний характер і не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, а отже, не суперечать вимогам частини першої статті 157 Конституції України.

Конституційний Суд України вважає, що запропоновані Законопроектом зміни до Конституції України не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, не спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України, а отже, не порушують вимог частини першої статті 157 Конституції України.

З огляду на вказане Конституційний Суд України дійшов висновку, що законопроект про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств (реєстр. № 6236) відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Висновок Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Україну насуваються морози

Про це повідомив начальник відділу метеорологічних прогнозів Укргідрометцентру Владислав Білик в коментарі кореспонденту УНН.

"Опади залишаться тільки в південних і східних областях. З північного заходу на нас іде порція північного повітря, температура буде знижуватись. Без опадів буде, тобто покращення погодних умов", - зазначив експерт.

За його словами, з 27 листопада з північного заходу на країну насуватиметься холодне повітря, що спричинить суттєве зниження температури повітря.

"З 28 по 30 листопада ми будемо в полі підвищеного тиску, в антициклоні, очікується мінлива хмарність і без опадів по всій території України. І суттєве зниження температури", - додав він.

При цьому він уточнив, що найбільш прохолодна ніч буде з 29 на 30 листопада, коли на майже всій території України стовпчики термометрів опустяться до -10…-15 градусів, а на півночі і в Карпатах – до -17. На півдні буде до -5. Вдень буде -3…- 8 градусів, а на півдні +2…-3.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні ввели воєнний стан

За відповідне рішення проголосували 276 депутатів.

Під час виступу в Раді президент повідомив, що частково змінив свій указ. Він запропонував запровадити воєнний час не по всій території України, а лише в окремих областях.

Йдеться про області, розташовані вздовж російського, молдавського кордону та на узбережжі Чорного та Азовського морів.

Відповідно до указу президента, воєнний стан вводиться з 9 години 28 листопада.

Він триватиме 30 днів, тобто до 27 грудня.

Читайте також: Чи вплине введення воєнного стану на аграріїв?

За процедурою, пропозицію запровадити воєнний стан президенту подала Рада нацбезпеки і оборони.

Таке рішення було ухвалене через атаку Росії у Чорному морі, яка завершилась захопленням 3 українських кораблів та 23 моряків.

Рішення РНБО містить 12 пунктів з них останній – Таємно.

Президент підписав указ, який подав на затвердження парламенту.  Його оприлюднили за годину до початку засідання Верховної Ради.

Державним органам надаються доручення щодо:

– введення в дію плану запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні;

– забезпечення постачання Збройним Силам України, іншим військовим формуванням матеріально-технічних ресурсів і майна, надання послуг та їх фінансування в обсягах, що необхідні для ефективного виконання покладених на них завдань в особливий період;

– приведення у готовність до виконання завдань за призначенням в особливий період із введенням ступеня ПОВНА ГОТОВНІСТЬ визначених об’єктів єдиної державної системи цивільного захисту, її функціональних та територіальних підсистем;

– утворення рад оборони та забезпечення сприяння військовому командуванню у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану.

Комітет з питань національної безпеки й оборони підтримав запровадження  воєнного стану.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На ринку загострюється боротьба між імпортним та вітчизняним огірком

Такі припущення дозволяють зробити дані Митної служби країни. Згідно них, з січня по жовтень 2018 року Україна імпортувала більше 5,6 тис. тонн тепличного огірка, тоді, як експорт склав трохи більше 3,6 тис. тонн, повідомляє Інфо-Шувар.

Востаннє такий великий обсяг огірка Україна імпортувала в 2014 році. Представники вітчизняного тепличного бізнесу пояснюють таку ситуацію експансією Туреччини на внутрішньому ринку і на головних зовнішніх ринках збуту українського огірка.

Негативний баланс в міжнародній торгівлі тепличним огірком зберігається в країні вже 4 сезон поспіль, після введення ембарго в Росії, українські тепличні комбінати скоротили зовнішні продажі майже в 3 рази. На початку 2018 року з’явилась надія на те, що ситуація зміниться на краще, в січні, лютому та березні обсяги експорту українського огірка випереджали показники минулих років більш, ніж в 1.5 рази. Але збільшувати експорт виробники були вимушені через потужну конкуренцію на внутрішньому ринку, в той самий період країна імпортувала теж досить великі обсяги огірка.

"Завдяки девальвації ліри, турецькі овочі стали ще більш конкурентоспроможними на ринку України та в країнах ЄС. Наслідком цього стало збільшення пропозиції турецького огірка в Україні. Суттєве збільшення обсягів імпорту відбулось в кінці зими і на початку весни, тобто, на початку сезону реалізації українського огірка. Нетипово великий обсяг огірка Україна імпортувала і в другій половині літа, коли українські господарства розпочали реалізацію огірка другої сівозміни. Іншими словами, українські «зимові» теплиці не отримали запланованого прибутку на початку сезону, а огірок з «літніх» теплиць продавався по 3-5 грн/кг (0,09-0,2 EUR/ кг) на початку та в кінці літа. До речі, можливості експортувати в другій половині сезону були обмежені, через потужну експансію Туреччини на ринках країн ЄС та СНД", - коментує ситуацію Тетяна Гетьман, керівникник департаменту «Аналітика» ОРСП «Шувар».

За даними «Інфо-Шувар» з лютого по березень, включно, Україна збільшила обсяги імпорту огірка в 2,5 рази до 2,4 тис. тонн. Цей обсяг став найбільшим за останні 4 роки. Рекордні обсяги огірка Україна імпортувала і влітку, з червня по серпень в країну було ввезено 350 тонн огірка, в попередні роки Україна майже не імпортувала огірок у цей період.

Пропозиція турецького огірка постійно зростає і в країнах ЄС, куди Україна відправляє більшу частину експортного обсягу власного огірка. За останні три роки, Туреччина збільшила поставки огірка на ринок Польщі в 2,5 рази, поставки в Румунію зросли в 3,5 рази. Експансія відбувається і в напрямку ринку країн Прибалтики.

Представники вітчизняного тепличного бізнесу вважають, що в умовах збільшення конкуренції на внутрішньому і зовнішніх ринках, кількість вітчизняних виробників буде скорочуватись. Насамперед, з цього бізнесу будуть виходити дрібні господарства Південних регіонів, які мають досить високу собівартість огірка і не в змозі самотужки сформувати експортний обсяг продукції. Великі зимові теплиці намагатимуться продовжувати сезон з ціллю «піймати» преміальну ціну на його початку та в кінці не тільки на внутрішньому, а й на зовнішньому ринках.

За даними «Інфо-Шувар», станом на останній тиждень листопада, більшість українських теплиць завершили сезон реалізації огірка врожаю 2018 року. Останні партії вітчизняної продукції на найбільшому гуртовому ринку Західної України ОРСП "Шувар" продавці пропонують по  25-27 грн/кг (0,79-0,86 EUR/ кг) . Пропозиція імпортного огірка постійно збільшується, його продавці пропонують по 25-35 грн/кг (0,79-1,11 EUR/ кг), залежно від якості.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Майбутнє АПК у точному землеробстві та виробництві еко-продукції

Про це заявив Президент Національної академії аграрних наук Ярослав Гадзало, коментуючи здобутки аграрної науки за 100 років, повідомляє прес-служба НААН.

Він повідомив, що наукові розробки дозволяють подвоювати виробництво сільськогосподарської продукції кожні 15–20 років. Відтак в Україні за роки незалежності урожайність зернових збільшили майже в два рази. У тваринництві надій на корову з 3,6 тис. літрів досяг 6,5 тис. літрів у середньому. «Це ті ж самі породи та сорти, але селекціонери постійно їх удосконалюють. Це дуже кропітка робота. Ще 5–10 років тому ми говорили про 50–60 млн тонн зерна, цього року Україна, за прогнозами, збере врожай на рівні 70 млн тонн. Я думаю, що буквально в найближчі 10 років Україна буде вирощувати 100 млн тонн зерна в цілому», — наголосив Ярослав Гадзало.

На його думку перспектива аграрної науки в Україні  за органічним виробництвом продукції, розвитком фермерства і точним землеробством. Це пов’язано зі стрімким розвитком IT, космічних технологій із можливостями визначення якості ґрунтів, вологозабезпечення тощо. Надважлива роль відведена системам зрошення для Півдня України, осушення Поліської зони і загалом ефективного регулювання водного режиму.

Зробити такий сценарій можливим для сільського господарства в Україні здатна стратегія комплексного розвитку, яка передбачатиме сівозміни, добрива, системи захисту і вологозабезпечення, інноваційний розвиток. Велике значення має кадровий потенціал галузі. Наразі в структурі НААН працюють 1235 молодих науковців, із них 17 — докторів наук, 325 — кандидатів наук, майже 500 навчаються у докторантурі та аспірантурі. І хоча державним роботодавцям складно конкурувати за кадри з приватним бізнесом, інтерес молоді до аграрної науки є.

«У комплексі це матиме відповідний ефект. Я думаю, що сільське господарство в Україні через 100 років — це, у першу чергу, точне землеробство, екологічно чиста продукція з мінімальними витратами енергоресурсів і використанням останніх досягнень науки та техніки», — сказав Ярослав Гадзало.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview