178171

Мінфін не підтримує скасування бюджетного відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку

Міністерство фінансів не підтримує скасування бюджетного відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку. Про це заявив директор департаменту з питань податкової та митної політики відомства Юрій Романюк у ході круглого столу: «Зміна режиму оподаткування ПДВ експортних поставок олійних культур», що відбувся 14 травня в Києві, передає прес-служба ВАР.

«Міністерство фінансів не ініціювало ці зміни наприкінці минулого року і навіть їх не підтримувало. Ми були проти скасування відшкодування ПДВ при експорті олійних», - сказав він.

За словами Романюка, міністерство підтримує усі законодавчі ініціативи, спрямовані на повне, або часткове скасування "олійних правок", прийнятих Верховною Радою наприкінці минулого року із порушенням регламенту.

Директор департаменту фінансово-кредитної політики Міністерства аграрної політики і продовольства України Баграт Ахіджанов додав, що профільне аграрне відомство також не підтримує скасування відшкодування експортного ПДВ для сої та ріпаку.

Як зазначив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Михайло Соколов, збереження НЕвідшкодування експортного ПДВ для олійних призведе до значних збитків сільгоспвиробників. За оцінками ВАР, щорічні втрати аграріїв сягнуть понад 8 млрд грн. Тому сільгоспвиробники вимагають від парламенту ухвалити законопроект №7403-2, яким повертається відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку. Даний законопроект підтримали 15 обласних рад, міжнародні установи, ряд народних депутатів та усі найбільші аграрні асоціації.

«Не можна у державній політиці приймати рішення, які підтримують одну галузь за рахунок іншої. Зараз нам пропонують так звані компромісні варіанти – зниження ставки оподаткування, або збереження відшкодування ПДВ лише для тих сільгоспвиробників, які самостійно експортують сою. Однак компроміси необхідно шукати «до», а не «після» прийняття відповідних рішень», - підкреслив Соколов.

Положення щодо збереження відшкодування ПДВ для аграріїв, які самостійно експортують олійні культури, відображені у законопроекті №7403-д. Однак на думку експертів, присутніх у ході обговорення круглого столу, законопроект №7403-д призводить до податкової дискримінації та суперечить міжнародним нормам та зобов'язанням України перед Європейським Союзом.

За словами завідувача відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Леоніда Тулуша, самостійно експортувати зможуть тільки 50% виробників олійних. А інші 50% будуть змушені продавати сою та ріпак за заниженою ціною виключно всередині країни. «Ми спостерігаємо явну дискримінацію малих виробників», - підкреслив він.

Верховна Рада планує розглянути законопроекти №7403-2 та №7403-д у четвер, 17 травня. У разі, якщо депутати вкотре проігнорують вимоги аграріїв та не проголосують за повернення відшкодування ПДВ при експорті олійних, сільгоспвиробники продовжать масштабні акції протесту по всій країні.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Український виробник олії вийде на ринок США

Про це повідомляється на Facebook-сторінці компанії, пише Економічна правда.

Як зазначається, сертифікат USDA Organic відкриває для компанії перспективу поставок українських органічних рослинних масел на американський ринок.

Сполучені Штати є провідним ринком органічної сільськогосподарської продукції, з об'ємом споживання близько 30 млрд євро на рік, що становить понад 10% від загального світового ринку.

Сертифікація USDA Organic/NOP охоплює всі аспекти виробництва, переробки, транспортування та реалізації органічної продукції.

Раніше компанія сертифікувала свою продукцію за стандартом органічних продуктів Європейського Союзу і швейцарському стандарту BioSuisse, що підтверджує відповідність органічних масел всім вимогам органічного землеробства та переробки.

 

 

До 30% вітчизняного меду містить антибіотики та шкідливі домішки

Про це в інтерв’ю сайту «Вичерпно» заявив Олег Барскій, директор заводу «BEEHIVE» (Черкащина), що займається переробкою меду та експортом своєї продукції на європейські ринки.

Підприємство, окрім того, що має власну найбільшу в Україні промислову пасіку з 1000 вуликів, закуповує мед у сотні приватних підприємств. Мед, що надходить на підприємство проходить триетапну перевірку: окрім вхідних і вихідних перевірок, які проводяться у власній лабораторії, його якість контролюють у міжнародних лабораторіях – Intertek та QSI. Саме у них і можна визначити наявність у продукті антибіотиків, ГМО, важких металів, радіонуклідів і т.д.

«Неякісний мед ми «ловимо» в лабораторії і повертаємо власникам. Від сировини, яку ми купуємо на внутрішньому ринку України, маємо від 20 до 30% повернення. Ця сировина має антибіотик, пестициди або інші шкідливі речовини, тому не відповідає європейській якості. Ми не можемо доставити в Європу мед хоча б з чимось одним із вище перерахованого. В Європі все дуже жорстко, на відміну від України», – говорить Барскій.

«BEEHIVE» працює у двох сегментах – B2B та B2C, реалізуючи мед як закордонним оптовим покупцям, так і українцям у роздріб через торгівельні мережі. При цьому, якість для обох сегментів покупців залишається на одному і тому ж рівні.

Одним з основних покупців меду від BEEHIVE є Німеччина. Також його купують в Словаччині, Іспанії, Болгарії, Італії, Данії. Кілька партій було реалізовано в США і Канаду. Зараз завод отримав Органічний сертифікат та сертифікат «Халяль» і відправив сировину у Південну Корею та Саудівську Аравію. Наступним кроком буде спроба підкорити найважчий для українського меду ринок – китайський.

Джерело: agroday.com.ua

Український борщ знову б’є по гаманцю

Однак останнім часом вартість традиційного борщового набору стрімко зросла. Так, у квітні ціни “підскочили” більш ніж на 80% “борщових інгредієнтів”, написав у Facebook очільник Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, передає uain.press.

У квітні найбільше подорожчала свинина – на 6 гривень. У середньому за кілограм м’яса доведеться викласти близько 116 гривень. Також до групи лідерів входить яловичина (125 гривень за кілограм), морква (12,9 гривень), буряк (12,6 гривень), капуста (9,2 гривень).

Здорожчали й куряче філе та тушка – на 1,4 гривні. Середня ціна тушки – 55 гривень і філе – 91,5 гривня за кілограм.

У квітні також майже на чверть зросла вартість хліба. Нині середня ціна найдешевшого білого хліба – 15,2 гривень за кілограм, а чорного – 16,1 гривень.

Хорошою новиною для українців стане ціна на український національний продукт – сало. Зараз українці можуть придбати кілограм улюбленого делікатесу за 70 гривень. Також після Великодня впала ціна на курячі яйця. Зараз середня вартість десятка становить 26,6 гривень.

Ваш вибір 'Подобається'.

Скільки заробляють в Україні на делікатесах

Українці за 10 місяців минулого року, за даними Державної служби статистики, з'їли ікри майже на $13 млн, що на 12% більше, ніж в попередньому році і відповідає 1470 тоннам, пише НВ.

Виробництвом чорної ікри, яке колись було не тільки дорогим бізнесом, а й невідомим. Адже в Україні не було ні фахівців, ні технологій для виготовлення чорної ікри, каже Юрій Яременко, генеральний директор сільськогосподарського підприємства Bester. Однак, за останні роки цією справою вже зайнялося близько десятка компаній.

Прибуток від їстівного чорного золота можна отримати тільки через 5 років.

"Ми вже 5 років займаємося цим, але поки що вкладаємо кошти постійно і не можемо до нуля дійти. Думаю, і в наступному році не дійдемо. Адже за 5 років ми платили оренду, заробітну плату, виробляли і купували корми, платили за електрику і так далі, і нічого з цього фактично не мали або мали дуже мало. Тобто наші витрати значно перевищують доходи", - стверджує він.

Потужність виробництва досягає 15 кг/доба, в сезон нересту виходить до тонни ікри, яка за кілька годин потрапляє на полиці українських магазинів або експортується в Марокко, Китай, Францію.

Ще одним ризиком цього бізнесу є цінова нестабільність. За словами Антона Яременка, директора сільськогосподарського підприємства Bester, ціна ікри, як ціни на нафту, постійно змінюється: "З'являються нові ферми, вони демпінгують. Пропонують такі ціни, щоб просто все продати і закритися. Тому ціни постійно змінюються".

Зараз вартість вишуканого делікатесу для українців стартує від 16 до 30 тис. грн, а при цьому для європейських покупців – від $1 тис.

Бізнес-арена делікатесів активно розширюється. Зокрема, на ринку з'явилися хамон і прошутто, які виготовляються в італійських традиціях.

"Базові речі повністю взяті звідти. Ми прагнемо, щоб це було схоже на італійські аналоги. Але є своя специфіка, тому що у нас сировина трохи відрізняється від італійської. Підхід відрізняється трошки. Якась специфіка є, яка накладає свій слід. Тому сказати, що це повністю копія, не можна", - розповідає Сергій Чучков, партнер компанії Ham.Lo.

Також виробництво хамону і прошутто є продукцією з додатковою вартістю, 40% рентабельності. Прибуток від такого продукту можна отримати швидше, ніж від ікри, всього за 12 місяців. Крім того, за ціною хамон і прошутто конкурують лише між собою.

"За ціною ми конкурентні, плюс – оптимізується логістика для наших споживачів. Можливо, ми не конкурентні з неофіційними імпортом", - додають в Ham.Lo

Хоч делікатеси і культура їх споживання ще не дуже розвинені в нашій країні, однак попит на них – це тренд і гарантія якості, стверджує Володимир Ярославський, бренд-шеф Good Wine.

"Йде велика комунікація з шефами. Не тільки прайм-сегменту, а й звичайного. Наприклад, той же ринок Столичний направляє шефів до виробників, які для себе, через якісь життєві причини, стали вирощувати органічні продукти або продукт, які не використовують ніяких прискорювачів росту, або роблять продукт без консервантів", - підсумовує він.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Uber запускає доставку їжі дронами

Про це повідомляє Bloomberg, пише agroday.com.ua.

Дар Хосровшахи, головний виконавчий директор Uber, обіцяє, що дрон доставить гамбургери протягом 5 хвилин, в той час як людині на це знадобилося б 30 хвилин.

«Натисніть кнопку та отримайте їжу на порозі», — говорить Хосровшахи.

Сьогодні Uber — найбільший світовий бізнес по доставці продовольства. У той же час транспортний департамент США вибрав ще 10 державних і комерційних компаній, зокрема, Alphabet Inc. , FedEx Corp. , Intel Corp. , Qualcomm Inc. для спільного тестування доставки дрона.

Випробування підтримує державна програма США щодо стимулювання розвитку безпілотників, затверджена президентом Дональдом Трампом.

Ще деякий час тому керівники Uber ставилися зі скептицизмом до футуристичного проекту літаючої піци, але незабаром зважилися. «Uber не може бути просто про автомобілі, — міркує Хосровшахи. — Це в цілому — про мобільність».

Причому компанія не створює дрони, але співпрацює в цьому напрямку з NASA і армією США в надії почати з ними спільні пілотні програми в 2020 році.

Ваш вибір 'Цікаво'.