Мінфін спрощує реєстрацію податкових накладних для аграріїв

Міністерство фінансів розробило рішення, яке спрощує платникам аграрного сектора реєстрацію податкових накладних. Про це повідомляє прес-служба міністерства, пише РБК.

Таке рішення було прийнято у зв'язку із збільшенням зупинених Системою оцінки ризиків ДФС податкових накладних вказаної категорії підприємців.

Зокрема, спостерігається зростання зупинених накладних у представників сільського, лісового і рибного господарств. У червні їх кількість за вказаною сектору склало 5% від загальної кількості зупинених накладних, в липні - 18%, у серпні - 29%.

Тому, для спрощення процесу Мінфін розробив такі зміни в критерії:

1. Для всіх платників. Платники можуть надати документи (технологічну карту) до вчинення правочину, і вона буде розглянута протягом 10 робочих днів. Якщо ця картка за встановленою формою врахується ДФС, податкові накладні/розрахунки коригування з цієї операції зупинятися не будуть.

2. Для платників сільськогосподарського сектору. Технологічна карта буде враховуватися автоматично системою моніторингу без розгляду ДФС, якщо:

2.1. платник - товаровиробник сільськогосподарського сектора внесений в Реєстр отримувачів бюджетної дотації згідно з Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України";

2.2. платник на 31 грудня 2016 застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року); 2.3. А також, якщо такі платники (пункт 2.1, 2.2) мають загальну площу власної або орендованої земельної ділянки понад 200 га включно станом на 1 січня 2017 року, яка задекларована до 20 лютого 2017 року і за період з 1 січня 2017 не було одночасного зміни засновника та директора підприємства.
 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Україна може втратити другий за величною експортний ринок пшениці

Про це повідомляє finbalance.com.ua.


Україна експортувала близько 2,5 млн. тонн пшениці в Єгипет в маркетинговому сезоні 2016/2017 року, що відповідає приблизно 14% загального обсягу експортованої пшениці в розмірі 17,5 млн. тонн, за даними аналітичного центру УкрАгроКонсалт.

"Я не виключаю, що у нас цього року виникнуть проблеми з експортом в Єгипет - вони будуть брати нашу пшеницю в менших обсягах", - сказав Мартинюк. – Ми можемо в цілому вийти з єгипетського ринку, оскільки у нас немає партій такого обсягу та специфікацій, які ми могли б поставити в Єгипет".

На днях Єгипет, найбільший в світі імпортер пшениці, ввів нові правила імпорту зернових, підвищивши необхідне вміст протеїну до 12,5 відсотка з 11,5 відсотка для пшениці, що купується в Україні та Росії.

Мартинюк сказав, що це рішення може пойти на користь російським постачальникам.

"Є думка, що це (зміна вимог до товарних партій) робиться для нарощування поставок російської зерна. І якщо продавець заданий ціллю купувати російське зерно, то ми навряд чи зможемо щось змінити", - сказав він.

Україна та Росія конкурують на глобальному зерновому ринку.

Мартинюк сказав, що Україні доведеться збільшити обсяги експорту на ринки Азії, щоб компенсувати ймовірне зниження обсягу торгівлі з Єгиптом.

"Нам потрібно розбудувати поставки на азійський ринок, який споживає великі обсяги як харчового, так і фуражного зерна. Це зумовлено в т.ч. культурою споживання хліба, яка в азійських країнах може пектися із зерна з меншим вмістом протеїну", - сказав Мартинюк.

У маркетинговому сезоні 2016/17 року (липень-червень) Україна експортувала близько 6,6 мільйона тонн пшениці в Таїланд, Індонезію, Бангладеш і Південну Корею, а також на Філіппіни. На ці ринки припадає приблизно 38% загального обсягу експорту.

Мартинюк сказав, що в поточному році Україна, ймовірно, збере 61-63 тонн зерна, включаючи 26,6 мільйона тонн пшениці, 8,6 мільйона тонн ячменю і близько 26 мільйонів тонн кукурудзи.

Роком раніше урожай зернових на Україні склав рекордні 66 мільйони тонн, включаючи 26 мільйонів тонн пшениці і 28 мільйонів тонн кукурудзи.

Мартинюк сказав, що експорт зернових в маркетинговому сезоні 2017/2018 року може досягти 44-45 мільйонів тонн, перевищивши рекорд попереднього сезону на рівні 43,9 мільйона тонн.

За його словами, обсяг експорту пшениці може скласти 17 мільйонів.

Аналітики очікують, що експорт зернових в поточному сезоні складе 42 мільйони тонн.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

На Сумщині молокозавод заборгував селянам 4,5 млн грн

4,5 мільйона гривень - така сума боргу перед трудівниками, пише gorod.sumy.ua

Щоб реально виконати рішення суду про стягнення коштів з ТОВ «Малка-Транс» на суму близько 4,5 мільйона гривень, призначених для виплат селянам за здачу молока, виконавчою групою державних виконавців відділу примусового області та виконавчою службою міста Конотоп був здійснений виїзд до підприємства - боржника.

Незважаючи на опір з боку посадових осіб ТОВ «Малка-Транс», працівниками органів юстиції перевірено наявність і умови зберігання раніше описаного державними виконавцями майна. Були виявлені факти порушення пломб на транспортних засобах, самовільно запущений в роботу раніше заарештований і опломбований сирний цех. За вказаними фактами в правоохоронні органи направлено відповідні матеріали.

Разом з цим, описано все інше майно підприємства, в тому числі транспортні засоби, які перебували в розшуку, нерухоме майно, земельну ділянку, а також виробничі цехи. Не гаючи часу, експертами, які були присутні при описі, відразу розпочато оцінку майна.

Ваш вибір 'Подобається'.

Куди Крим зміг продати своє зерно

Про це повідомили у федеральній держбюджетній установі «Центр оцінки якості зерна», пише allcrimea.net.

«За даними територіального управління по Республіці Крим та Севастополю за серпень (з 1 по 28 серпня 2017 року) експортовано 105,7 тисячі тонн зерна і продуктів його переробки», – повідомили у відомстві.

Зерно попрямувало в шість держав, переважно на Близький Схід: Сирія, Саудівська Аравія, Туреччина і Ліван. Крім цього, кримську продукцію купували в Індії та Лівані.

При цьому Індія закуповувала виключно горох, Саудівська Аравія – ячмінь, Ліван і Албанія – пшеницю. Туреччина, крім пшениці, закупила ще насіння льону.

Кримське зерно експортується через Севастопольський (61,5%), Керченський (30,7%) і Феодосійській (7,8%) морські порти.

«Відновилася припинена у минулому сезоні рейдова перевалка (доставка зерна баржами на великотоннажне судно, яке перебуває за межами портів) і через рейд кримське зерно відправляється за межі республіки та маркірується як російське», – розповів президент Російського зернового союзу Аркадій Злочевський.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Україна збільшила експорт бобових у 18 разів

Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, пише AgroTimes.

У вартісному співвідношенні експорт бобових з початку року виріс до $2 млн, у той час як за дванадцять місяців 2016 року цей показник був на рівні лише $248 тис.

Таке суттєве зростання зумовлене відвантаженням бобових овочів до Індії, яка купувала 98,8% експортованих Україною бобів.  Зокрема, тільки в серпні Індія імпортувала українських бобових на 1,83 млн долл.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Чи отримують надприбутки виробники курятини за рахунок українських споживачів?

Таку думку висловив експерт ФАО Андрій Панкратов.

Згідно з моніторингом споживчого ринку Держстату України, курятина (тушка) подорожчала в середньому з початку року на 11,90 грн, тоді як яловичина – на 21,30 грн, а свинина – на 28,70 грн. Якщо взяти відсоткове зростання, то через меншу базу курятина подорожчала більше ніж яловичина, але набагато менше ніж свинина.

Ціни на курятину в Україні зросли більше ніж на світовому ринку. З початку поточного року доларовий еквівалент ціни на тушку в українському роздробі збільшився на 31%, а індекс FAO світових цін на м’ясо птиці  – на 10%.

"Прибутковість виробництва курятини зараз не перевищує середню за останні роки (до речі, не дуже благополучні в цьому плані). Враховуючи те, що корми є головним елементом собівартості (їх частка доходить до 60-70%), то відношення ціни реалізації м’яса до ціни кормів являє собою показник маржинальності виробництва. Ми називаємо його індекс прибутковості.

Так ось, у порівнянні з найгіршим 2016 роком цей індекс, розрахований для курятини, збільшився за перші вісім місяців цього року на 9%. У порівнянні з 2014 роком він був на 11% нижчим, а у порівнянні з середнім за 2014-2016 роки цьогорічна прибутковість виявилася на 1% нижчою. Тобто, якщо покращення прибутковості і відбувалося в останні три місяці, то загальна картина з початку року не така вже й весела і не дозволяє говорити про якісь надприбутки виробників курятини за рахунок українських споживачів.

До речі, споживачі, сподіваюсь, приємно здивували виробників м’яса, демонструючи попит незважаючи на найстрімкіше за останні роки зростання цін. Якщо б це було не так, ціни самі летіли б вниз. Без будь-якого регулювання", - підкреслює Андрій Панкратов.

Ваш вибір 'Подобається'.