182818
178171

Мінус худоба, плюс - алергія: селяни звинувaтили фермерa в отруєнні пестицидами

Про це йдеться в сюжеті кaнaлу "Укрaїнa", повідомляє Depo.з посиланням на "Сьогодні".

Пестициди внесли і нa одне з полів, яке розтaшовaне через дорогу від людських хaт. Селяни кaжуть, що після цього почaлa дохнути худобa, зокремa, зaфіксовaні випaдки зaгибелі кролів. Крім того, у людей виникли проблеми зі здоров'ям. В одній із родин у сімох дітей почaлaся aлергія.

"Починається з горла, нежить не проходить. Тобто, воно не лікується ніякими ліками", - розповідає місцева жителька Галина Духова.

Фермери ж стверджують, що жодних норм безпеки не порушувaли.

"Ми бризкaли мaйже 300 метрів від селa. Зa нормaми допускaється більше 200 метрів. Отже ніяких порушень ми не зробили", - пояснює фермер Володимир Дядюшa.

Твaрини ж, переконує він, гинуть від хвороби. Щоб встaновити причину, сільський головa Богдaнівки зaпропонувaв зробити лaборaторний aнaліз. Селяни відмовилися, бо поховaли загибле поголів'я. Відтaк говорити про стовідсоткове отруєння пестицидaми зaрaз неможнa, проте в сільрaді обіцяють суворо контролювaти роботу aгрaріїв.

"Як тільки вітер буде вбік нaселеного пункту, внесення будь-яких пестицидів, нaвіть не шкідливих для здоров'я, зaбороняється", – зaпевняє головa Богдaнівської сільрaди Aнaтолій Івaщук.



Польські фермери не можуть зібрати урожай полуниці без українських заробітчан

Все менше поляків та українців виявляють бажання працювати на сільськогосподарських роботах у Польщі, пише provse.te.ua.

Через це у польських фермерів виникають проблеми із збором ягід, овочів та фруктів. В першу чергу це відноситься до продукції, якість якої залежить від погодних умов та має обмежений термін збирання.

Щоб якось вплинути на ситуацію, польський уряд навіть запровадив договір про допомогу на час збору урожаю (umowa o pomocy przy zbiorach). Чиновники сподіваються, що гарантії кращого соціального захисту допоможуть залучити більше іноземців до сезонних робіт.

Проте це не завжди допомагає. Наразі найбільш гостро ця проблема проявилась по відношенню до полуниці, сезон збору якої уже триває. Якщо раніше українці були рятівниками польських фермерів та допомагали збирати ці ягоди, то тепер вони все частіше намагаються працевлаштуватись в інших галузях польської економіки.

У 2017 році в Польщі було зібрано близько 180 тис. тонн полуниці. За прогнозами експертів, цього року урожай може досягти більше 200 тис. тон. Проте польські фермери скаржаться, що багато може пропасти в полі – нема кому збирати. З огляду на тимчасовість заробітку та дуже важкі умови праці під відкритим небом, люди стають все менш схильними до сезонного працевлаштування.

«За зібраний кошичок я плачу 3 злотих. Але я не дивуюсь, що люди не хочуть працювати, тому що деякі фермери платять по 1,5 злотих, особливо в околицях Варшави. Платити більше за роботу не можу, бо закупівельники диктують умови. У минулому році ціна на полуницю була хороша. Працівники заробляли, і я був задоволений. Якщо в цьому році ціна погана, то хто захоче працювати за копійки?», – розповідає Себастьян Вьєцко, фермер з містечка Гронув у Вармінсько-Мазурському воєводстві.

Незважаючи на додаткові витрати, бюрократичні перепони та необхідність організації житла для іноземних працівників, він дуже розраховує українців, адже місцеві жителі не хочуть йти працювати.

Частково в цьому винуваті самі польські роботодавці, які часто брали заробітчан на роботу без оформлення необхідних документів, створювали жахливі умови, використовували працю або не платили обіцяних зарплат. Крім того, тепер трудові мігранти орієнтуються на виробництво, де можна заробити набагато більше, або обирають професії з легшими умовами роботи. Ситуація в польській економіці дозволяє це.

Зараз польські фермери змушені всілякими способами шукати собі робітників. До пошуку залучають і тих, хто працює постійно або працював раніше. У них немає вибору – необхідно зібрати врожай або залишитись з нічим. В цих умовах іноземні працівники можуть розраховувати на підвищення зарплат.

Нагадаємо, на початку року в Польщі набули чинності нові правила працевлаштування іноземців, завдяки яким українці, білоруси та громадяни інших неєвропейських країн можуть працювати на сезонних роботах до 9 місяців в рік. Крім того, в Польщі можна легально працювати без робочої візи.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


90% українських ферм використовують при вирощуванні тварин антибіотики

Про це ГолосUA повідомила доктор технічних наук Олена Сидоренко.

«Кілька років тому ми знаходили в курятині у деяких виробників залишки левоміцетину. Якщо антибіотик дають тварині або птиці перед забоєм, то він не розсмоктується, і його залишки потрапляють у м'ясо. Вживаючи в їжу таке м'ясо, людина ризикує своїм здоров'ям. Зокрема антибіотики знищують мікрофлору, чим викликають дисбактеріоз і захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ), алергію. Також виробляється резистентність до певних видів антибіотиків. В результаті при лікуванні пневмонії, у людини є звикання до антибіотика, що може привести до летального результату», - сказала О. Сидоренко.

Вона зазначила, що перевірити наявність антибіотиків у м'ясі самостійно практично неможливо.

«Покупці не можуть перевірити наявність антибіотиків у м'ясі, так як їх наявність не відчувається по смаку, аромату і структурою. Єдине, на що потрібно звернути увагу – м'ясо може бути більш водянистим. Якщо тварини або птиця хворіли, м'ясо може бути в плямах. Перевірити наявність антибіотиків у м'ясі можна лабораторним шляхом», - резюмувала О. Сидоренко.

90% українських ферм використовують при вирощуванні тварин антибіотики. Вони є в курятині, свинині, яловичині, індичатині і крольчатині. Це стало частиною промислового і навіть домашнього вирощування тварин.

Проблема в тому, що тваринам дають ті ж препарати, що і людям. Тільки вони дешевше. На відміну від західних країн в Україні вони є у вільному доступі. Як саме розводити антибіотик свиням і курчатам - пишуть на кожному фермерському сайті.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Гереги інвестують 1 мільярд грн в елеватори

Про це повідомив голова Вінницької облдержадміністрації Валерій Коровій в інтерв'ю газеті "Вінницькі Реалії", пише vindaily.info.

"У нашій області компанія «Епіцентр К» будує два нових елеватора по 120 тис. тонн у Вапнярці і Мойовці, а також модернізує у Вінниці. Сумарний обсяг інвестицій — близько 1 млрд. грн.", - сказав він.

За словами Коровія, інвестиції в розвиток елеваторних потужностей Герег буде здійснено через холдинг "Вінницька агропромислова група", 80% акцій якою володіють власники мережі "Епіцентр К".

Нагадаємо, що "Вінницька агропромислова група" була створена  в 2009 році бізнесменом і депутатом Вінницької обласної ради від Аграрної партії Володимиром Барцесем і його родичами.

У червні 2016 року 80% компанії придбали Олександр і Галина Гереги. На той момент у розпорядженні "Вінницької агропромислової групи" були в розпорядженні близько 50 тис. га сільгоспугідь у Вінницькій та Хмельницькій областях, а також 4 елеватора у Вінницькій області загальною потужністю зберігання 241 тис. тонн зерна.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Швейцарія може повністю заборонити використання пестицидів

Якщо швейцарці проголосують «за», це матиме значний вплив на світовий ринок, оскільки саме в Швейцарії знаходиться один з найбільших виробників пестицидів — компанія Syngenta.

Згідно з швейцарським законодавством, підписи будуть передані до Федеральної Ради. Протягом року, вимога про заборону пестицидів надійде до парламенту. За два роки, парламентарі мають організувати голосування, або висунути зустрічну пропозицію, яка також стане частиною референдуму.

Тема заборони агрохімікатів активно обговорюється чиновниками ЄС протягом останнього року. Не так давно, у Європі повністю заборонили використання неонікотиноїдів, широко поширеної групи інсектицидів.

Джерело: milkua.info

 



В Україні тестують американську систему контролю якості свинини

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «Свинарі України».

Мета їхнього візиту — аудити біобезпеки свиноферм та м’ясопереробних підприємств, а також перевірка вітчизняних господарств за американською системою контролю якості свинини PQA Plus. Для реалізації була розроблена низка опитувальників. Програма стартувала цього понеділка і триватиме впродовж 2-х тижнів. Експерти вже відвідали господарства у Чернігівській області.

У США вже тривалий час діє програма сертифікації для свинарів PQA Plus*. Її розробили на основі принципів НАССР, які діють для переробників. Мета програми — довести, що продукція харчування, яка потрапляє на полиці магазинів — якісна та безпечна на всіх етапах виробницва, зокрема й первинного. Відтак, вирощування свиней має відповідати принципам біобезпеки та благополуччя тварин. В цілому, програма PQA Plus орієнтована на споживачів, їх упевненість у якості та безпечності продукції.

«В Україні відповідної системи немає, тому і запросили фахівців зі США, оскільки шукаємо механізми популяризації вітчизняного продукту. Наша мета — щоб споживач був упевнений, що вироблена в Україні свинина — якісна і надавав перевагу їй. Про результати аудитів, наскільки вітчизняні свиногосподарства готові до її імплементації та відповідають вимогам програми експерти розкажуть під час Х Міжнародного конгресу „Прибуткове свинарство“», — розповіли в Асоціації «Свинарі України».

За результатами тестування програми в Україні є ідея створити онлайн опитувальник, щоб кожен виробник зміг швидко оцінити рівень біобезпеки свого господарства.

Ваш вибір 'Подобається'.