Міжнародна агропромислова виставка AGROEXPO

Теґи: 

Щорічно у виставці беруть участь близько 470 профільних вітчизняних та іноземних компаній.

Основні тематичні розділи виставки:

Рослинництво - техніка та технології; Тваринництво - техніка та технології; Транспорт і спецтехніка в АПК; Тара і упаковка; Будівництво в АПК; Альтернативна енергетика в АПК; Екологія та переробка відходів; Присадибне господарство; Лісове господарство.

Унікальною особливістю AGROEXPO є можливість побачити роботу техніки в польових умовах на полігоні для демпоказів площею 60 000 м².

Інфраструктура виставки AGROEXPO включає:

- найбільший в Україні спеціалізований виставковий комплекс, який включає, як відкриті, так і криті виставкові майданчики загальною площею                  100 000 м²;

- полігон для польової демонстрації всіх видів сільськогосподарської техніки та технологій площею 60 000 м²;

- полігон для тестування тракторів та іншої самохідної техніки за програмою "тест-драйв";

- полігон для демонстрації і тестування навантажувачів, спеціальної та будівельної техніки;

- два окремих павільйони для виставки сільськогосподарських тварин і птиці, загальною площею 3 000 м²;

- виставка новинок від українських автосалонів "AUTOLAND" площею                    5 500 м²;

- народний «Покровський ярмарок» з конкурсами, частуваннями та сувенірною продукцією від майстрів з усіх куточків України;

- три повністю обладнаних конференц-зали для проведення семінарів і конференцій на 100, 120 і 350 місць;

- паркінг для учасників і гостей виставки на понад 5000 автомобілів.

Контакти організаторів:

ТОВ "Украгроекспо", Україна, 25006, м. Кропивницький (Кіровоград), вул. Ельворті, 7, оф. 501

тел.: (050) 344-27-44, (050) 344 18 44, (050) 344 28 44

e-mail: [email protected]

Офіційний сайт: www.ukragroexpo.com

Міжнародна агропромислова виставка AGROEXPO

20 - 23 вересня 2017

Адреса проведення: Україна, м. Кропивницький (Кіровоград), вул. Мурманська, 8, Національний виставковий комплекс "AGROEXPO"

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Обличчя України на світовому ринку: рейтинг експортерів м'яса

Про це повідомив аналітичний департамент Ради з питань експорту продовольства (UFEB).

Обсяг продажів даної продукції за кордон в натуральному вираженні склав 195,6 тис. тонн.

Так, найбільш значними обсягами експорту традиційно вирізнилися птахівники. М’яса свійської птиці в зазначений період було експортовано 168,3 тис. тонн на 226,4 млн дол.

Ключові компанії-експортери цієї продукції у січні-липні – це «Миронівський хлібопродукт» (81,9% від натурального обсягу експорту), «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» (3,6%), «М’ясопереробний комплекс ЛТД» (2,6%), «АГРО-ОВЕН» (1,5%), «СМП» (1,2%).

Натуральний обсяг експортних поставок свіжої яловичини склав 6,5 тис. тонн (з яких 6,4 тис. тонн продано до Білорусі). Виручка від експорту цієї групи товарів в зазначеному періоді – 17,2 млн дол.

Список основних експортерів цієї продукції набагато більш диференційований. Так, на першому місці за обсягами продажу в натуральному вираженні знаходиться компанія «Антонівський МК» (16,1%), за ним ідуть «Агро-Продукт» (14,7%), «Зевс-ЛТД» (7,6%), «Конотопм’ясо» (7,4%), «Свіженька» (6,9%).

Заморожена яловичина була придбана закордонними покупцями в обсязі 16,9 тис. тонн вартістю 47,3 млн дол. ТОП-5 експортерів: «Агро-Продукт» (9,1% від обсягу поставок в натуральному вираженні), «Рачинм’ясо» (7,5%), «Лубним’ясо» (6,7%), «Зевс-ЛТД» (4,5%), «Продкомпанія» (4,3%).

Продажі свіжої, охолодженої та замороженої свинини принесли українським експортерам 8,3 млн дол. Натуральний обсяг поставок склав 3,9 тис. тонн. Найбільш значні обсяги експорту були здійснені компаніями: «АПК-Інвест» (47,7%), «Ексім Фуд» (9,5%), «Кременчук м’ясо» (5,6%).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агрострахування допомагає фермерам захиститися від ризиків і твердо стояти на ногах

Засуха або ж, навпаки, безжальні на своєму шляху небувалі норми опадів часом залишають селян без врожаю, а значить і можливості  подальшого планування розвитку бізнесу, розрахунку з кредиторами і найманими працівниками. У цих умовах тема агрострахування набуває все більшої актуальності, а страховики стають надійними партнерами фермерів в їх бізнесі, пише Аgronews.ua

Один з таких «сюрпризів» погоди обрушився на аграріїв центрального регіону країни на початку поточного місяця. Град, розміром зі сливу, що тривав близько 20 хвилин, завдав чимало збитків аграріям Вінниці.

«Зверніть увагу, що даний катаклізм стався у вересні місяці, чого раніше практично ніколи не спостерігалося. Тобто, можна говорити про те, що кліматичні зміни в світі  вже дісталися до України, а значить наші аграрії просто зобов'язані враховувати ці ризики при плануванні розвитку свого бізнесу», - зазначає експерт в області агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

Відзначимо, що дане стихійне лихо - далеко не єдине, що відбулося в Україні в поточному сезоні. Так, в кінці серпня потужний град розміром з перепелине яйце повбивав птицю в агрогосподарствах Львова, а ще раніше дані опади знищили посіви овочів в місті Очакові на Миколаївщині - розмір  граду там сягав двох сантиметрів в діаметрі.

Захиститися від примх погоди, тим самим створивши собі певну подушку безпеки, фермеру успішно допоможе агрострахування від впливу можливих погодних ризиків. «У всьому цивілізованому світі це вже усталена практика і вона допомагає аграріям твердо стояти на ногах, незважаючи ні на які природні катаклізми», - зазначає Володимир Юдін.

Сьогодні в портфелях українських страховиків існує чимало продуктів, які вони пропонують своїм клієнтам. Наприклад, компанія «Агрориск» пропонує програму «Тотальний збиток». На страхування за даною програмою приймаються врожаї озимої пшениці, озимого жита, озимого тритикале, озимого ячменю, озимого ріпаку та озимої гірчиці.

Страхування за даною програмою носить катастрофічний характер, тобто відшкодування проводиться за умови, що страхувальник, з огляду на загибель понад 50% сходів на конкретному полі, приймає рішення про не продовження робіт на даному полі і проводить його культивацію.

Важливим моментом є те, що клієнт сам вирішує, що йому вигідніше: продовжувати роботи або отримувати відшкодування.

«Своїм клієнтам ми також пропонуємо програму «Мультириск». За цією програмою можуть бути застраховані врожаї озимої і ярої пшениці, озимого і ярового жита, озимого і ярового ячменю, соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрових буряків, ріпаку, гречки, сої, вівса, гороху і проса. Вартість тони врожаю може бути прийнята за домовленістю зі страховою компанією, тобто страхування може бути за рівнем витрат», - зазначає Володимир Юдін.

При цьому експерт підкреслює, що ще до укладення договору фахівці компанії проводять обов'язковий передстраховий огляд врожаю. У разі ж настання страхового випадку, компанія гарантує відшкодування страхових виплат відповідно до умов договору з клієнтом.

Довідкова інформація про «Агрориск».

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Неврожай суттєво вплине на курс долара

Експерти називають це однією з причин, по якій українців чекає чергове подорожчання продуктів. До неї додається зростання цін на паливо та добрива, а також бажання виробників заробити якомога більше, пише facenews.ua.

В цьому році аграрії вже зібрали більше половини полів — за їхніми підрахунками, Україна може зібрати близько 61 млн тонн зернових.

За словами віце-президента Асоціації фермерів і приватних землевласників України Віктора Гончаренка, урожай зернових культур знизився майже втричі.

«Урожай набагато менший, найгірший урожай в центральних регіонах. Наприклад, пшеницю ми рекордно збирали 50-60 центнерів з гектара, а зараз — лише 15-20. По кукурудзі теж через негоду серйозний недобір. Проблеми з гречкою: багато хто навіть не хочуть її збирати, так як урожаю майже немає, а в деяких областях її побив град», — говорить Гончаренко.

Через погодні умови також знизився збір і салатних овочів, фруктів і ягід, із-за чого протягом сезону вони вже додали в ціні і, за словами експертів, подорожчають ще 15-20%.

За даними Мінагрополітики, через неврожай, за найоптимістичнішими прогнозами, країна недоотримає $600 млн, адже зернові — одна з основних статей експорту. Фермери очікують подорожчання продуктів, однак поки не беруться робити точних прогнозів. За їх словами, все буде залежати від зернотрейдерів і тієї кількості зерна, які вони вирішать залишити в засіках. Відіб'ється ситуація і на курсі долара.

«У цьому році врожай набагато менше і, швидше за все, у наступному році це суттєво вплине на курс. Якщо підвищаться ціни на зерно і ми мало продамо врожаю зерна, то це може призвести до того, що курс долара може додати близько гривні», — говорить економіст Олександр Охріменко.

Виконавчий директор міжнародного центру Блейзера Олег Устенко вважає, що низький урожай — лише одна сторона медалі і прямо на курс долара він не впливає. Однак коливання можливі в тому разі, коли аграрії будуть скуповувати валюту, для того щоб запасти її для наступного сезону.

«З одного боку, після того, як аграрії збирають врожай, частину грошей вони конвертують у тверду валюту, щоб мінімізувати ризики під час осінньо-весняних польових робіт, і це відбивається на курсі. З іншого — ціна всередині країни безпосередньо залежить від світових цін, що відчують на собі і споживачі», — говорить Устенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Три елеватори та два заводи запрацюють на Харківщині

Усі підприємства, запрацюють на повну потужність вже найближчим часом.

Про це повідомляє прес-служба ГК NOVAAGRO, пише latifundist.com.

Великобурлуцький елеватор має потужності одноразового зберігання 60 тис. т. Цей елеватор був введений в експлуатацію в 2013 р. і відповідає всім сучасним вимогам щодо автоматизації технологічних процесів.

Граківський елеватор майже в 2 рази потужніший — він має ємності зі зберігання в 117 тис. т. Елеватор входить в трійку найбільших в Харківській області. Зерносховище у 2009 р. було реконструйовано, на ньому встановили сучасне імпортне обладнання.

Орільський елеватор потужністю 65 тис. т одноразового зберігання з сучасним імпортним обладнанням введений в експлуатацію в 2011 р. і прийняв першу партію соняшнику вже минулого тижня.

На всіх елеваторах здійснюється повний комплект послуг з приймання, доробки, зберігання та навантаження зерна.

Крім трьох елеваторів, починають роботу два зернопереробних підприємства.
Граківський комбікормовий завод був введений в експлуатацію в 1974 р. Завод оснащений швейцарським обладнанням, компанії Buller, був реконструйований в 2009 р. На даний момент він має переробні потужності 6 тис. т/міс.

Вовчанський круп'яний завод здійснює приймання зерна і переробляє його в крупи. Основна продукція — це гречана крупа, горохова крупа, пшенична крупа і ячна крупа.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна є найбільшим в світі імпортером оселедця з Норвегії

Для порівняння, всі країни ЄС за той самий період імпортували 30 тис. тон. Про це повідомив Дмитро Загуменний, Генеральний директор Асоціації «Українських імпортерів риби та морепродуктів», під час виступу на конференції «Рибний день», пише Інфо-Шувар.

«Ми лишаємось лідерами за обсягам імпорту норвезького оселедця і щороку посилюємо цей статус. З січня по серпень 2017 року, ми збільшили обсяг імпорту оселедця на 5%, в порівнянні з тим самим періодом 2016 року, а за весь 2016 рік, в порівнянні з 2015 роком, приріст взагалі склав 30%» - зауважив пан Загуменний.

Експерт зазначив, що попит на інші види риби та морепродукти в Україні також продовжує відновлюватись  вже другий рік поспіль. В 2017 році очікується чергове збільшення обсягів споживання, за попередніми оцінками Асоціації «Українських імпортерів риби та морепродуктів», в цьому сезоні країна імпортує більше 320 тис. тон рибної продукції, тобто, мінімум на 5 % більше, ніж в попередньому сезоні. У грошовому виразі, обсяг імпорту збільшиться до $ 500 млн.

«Правильніше навіть казати саме про відновлення  втрачених обсягів споживання після суттєвої девальвації в 2014-2015 роках. До показників 2013-го року нам, на жаль, ще далеко. Динаміка імпорту – це найкращій маркер споживання риби в Україні. Ми не маємо власного риболовецького флоту та власної морської риби, що має складати переважну частину в рибному раціоні за рекомендаціями ООВ та ВОЗ. Саме тому, залежність від імпорту на українському ринку риби та морепродуктів найближчі роки буде дуже високою. Тому, імпортозаміщення слід розглядати як основу стратегії розвитку для українського виробника. Втім, не слід забувати і про перспективи експорту, в української риби вони також існують», – розповів під час свого виступу Дмитро Загуменний, директор Асоціації «Українських імпортерів риби та морепродуктів».

За даними Дмитра Загуменного, сьогодні більше 80% ринку риби в Україні належить саме імпортній продукції. Більшість риби Україна купує в замороженому вигляді. Норвегія є головним постачальником до Україні, з цієї країни ми постачаємо близько 22% всієї риби, на другому місті знаходиться Ісландія з часткою 16%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview