Міжнародна конференція "ЕНЕРГІЯ З БІОМАСИ 2017"

Світові тренди біоенергетики, реалізовані пілотні проекти, сучасне обладнання, фінансова підтримка проектів - усі ці теми обговорюватимуться в рамках секцій конференції.

Щорічно конференція об’єднує близько 200 учасників з України, Нідерландів, Литви, Німеччини, Австрії, США, Фінляндії, Італії, Франції, Чехії, Словаччини, Польщі, Латвії та ін.

Теми:

1. Ресурси біомаси: заготівля, переробка, транспортування і постачання біомаси лісової промисловості, сільського та комунального господарств, харчової промисловості. Енергетичні культури.

2. Дослідження і розвиток біоенергетичних технологій: спалювання, газифікація, піроліз, анаеробне зброджування, видобування і використання біогазу полігонів ТВП; технології сумісного спалювання біомаси з традиційними паливами. Виробництво рідких біопалив.

3. Пілотні, демонстраційні і комерційні проекти з використанням біомаси для виробництва енергії.

4. Питання законодавства, стратегії розвитку біоенергетики. Питання сталого розвитку і сертифікації біопалив.

5. Економічні, екологічні та соціальні аспекти біоенергетичних технологій.

Спікери:

Георгій Гелетуха, Голова Біоенергетичної асоціації України, Зав. відділом Інституту технічної теплофізики НАН України, Директор НТЦ “Біомаса”

Олександр Домбровський, Народний депутат України, в. о. Голови комітету ПЕК,  Верховна Рада України

Сергій Савчук, Голова Державного Агентства з енергоефективності та енергозбереження України

Реміґіус Лапінскас, Президент World Bioenergy Association, Швеція

Кейс Квант, Головний експерт, Netherlands Enterprise Agency, Нідерланди

Сергій Масліченко, Асоційований директор Департаменту енергоефективності та змін клімату (Україна, Польща, Кавказ) ЄБРР

Діана Корсакайте, Директор Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні"

Володимир Лященко, Керівник Проекту ПРООН "Розвиток та комерціалізація біоенергетичних технологій у муніципальному секторі в Україні"

Майкл Дево, IFC, UNDP, Україна

Ярослав Петров, Радник юридичної фірми Asters

Роман Василишин, Директор НДІ лісівництва та декоративного садівництва Національного університету біоресурсів і природокористування України

Максим Сисоєв, Юрист у сфері енергетики, юридична фірма Dentons

Дайнюс Чапскас, ТОВ Енерстена Україна

Програма конференції включатиме:

  • Дискусію за участю представників влади та бізнесу на тему: «Розвиток біоенергетики в Україні: успіхи та бар’єри. Перспективи створення ринку біопалив»
  • Пленарні та усні доповіді
  • Нідерландсько-український форум «Ринок біопалива в Україні: крок назустріч енергетичній незалежності»
  • Семінар «Перспективи вирощування сталої сировини для виробництва біопалив другого покоління в Україні» в рамках проекту FORBIO програми ЄС “Horizon 2020”
  • Презентація сценарію переходу енергетичного сектору України на 100% ВДЕ до 2050 року
  • Екскурсія на плантацію енергетичних культур.

Переглянути Програму

Міжнародна конференція «ЕНЕРГІЯ З БІОМАСИ 2017»

Дати: 19 - 20 вересня 2017 р.

Місце: Великий конференц-зал Національної академії наук України, м. Київ, вул. Володимирська, 55.

Організатори: Біоенергетична асоціація України, Держенергоефективності України, Агентство з відновлюваної енергетики, «НТЦ «Біомаса», Інститут технічної теплофізики НАН України

Золотий Споноср: ICS Energietechnik Gesellschaft mbH (Австрія)

Срібні Спонсори: ТОВ «ЕНЕРСТЕНА УКРАЇНА», Проект GIZ “Створення енергетичних агентств в Україні”, ТОВ "НТК "Метрополія".

За фінансової підтримки: Проект ПРООН «Розвиток та комерціалізація ринку біоенергетичних технологій у муніципальному секторі України».

Фінансова підтримка Нідерландсько-українського Форуму: Посольство Королівства Нідерландів в Україні

Фінансова підтримка Семінару FORBIO: Програма ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020»

Фінансова підтримка Презентації сценарію 100% ВДЕ: SustainableEnergy (SE, VedvarendeEnergi)

Підтримка: Світова біоенергетична асоціація (WBA), Європейська біоенергетична асоціація (AEBIOM); Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки.

Інформаційні спонсори: Австрійське енергетичне агентство, Журнал «Обладнання і інструмент для професіоналів», Журнал Агроексперт, Агенція європейських інновацій, Український клуб аграрного бізнесу, сайт "Біопаливо та котли України", журнал "Наука і інновації" НАН України, http://waste.ua/, biowatt.com.ua, Державна науково-технічна бібліотека України, Видавничий дім TECH MEDIA GROUP, ecotown.com.ua, LB.ua, Журнал AW-Therm, Журнал "Екологія підприємства", Журнал "Зеленая Энергетика"

Учасники: Виробники обладнання, постачальники сировини, аграрні компанії, розробники проектів, фінансуючі установи, представники уряду та міністерств, муніципалітети, наукові установи, консалтингові агентства.

Реєстрація на сайті: www.UABioConf.org

Оргкомітет конференції «ЕНЕРГІЯ З БІОМАСИ»: [email protected]

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Не хлібом єдиним: виробництво та споживання м'яса птиці (інфографіка)

Проте такі тенденції, здається, не надто характерні для українського ринку.  Адже, споживання м’яса птиці в розрахунку на 1 особу з кожним роком знижується. Хоча, причина цьому дещо інша.

Про це пише Аналітичний департамент УАК.

Серед усіх видів пташиного м’яса, найбільшу частину займає виробництво курятини, або бройлерів. Загалом, із 1,16 млн т вироблених в Україні минулого року на курятину припадає 84,2%.

Для того, щоб розуміти місце України на світовому ринку м'яса птиці, дослідимо «глобальних гравців». Так, п’ятірку найбільших виробників м’яса бройлерів формують США, Бразилія, ЄС, Китай та Індія. Україна займає 19 місце в світовому виробництві.

                                                          

Найбільші виробники м’яса бройлерів та Україна

Загалом, у структурі світового виробництва ці 5 країн займають майже 66% .За прогнозами на 2017 рік, виробництво в Бразилії (+0,53 тис. т) ,США (+0,42 тис. т),  Індії (+0,3 тис. т) та ЄС (+0,12 тис. т) зросте, в той час як в Китаї, у відповідь на зниження споживання, знизиться і виробництво на 1,3 тис. т.

Зважаючи на попередній рисунок, не є дивним і той факт, що найбільшими світовими експортерами є Бразилія (3,98 млн т), США(3,02 млн т) та ЄС (1,28 млн т).  Україна входить в десятку світових експортерів і займає 7 місце на глобальному ринку з обсягами 240 тис. т в 2016 році.

Структура світового експорту в 2016 році

З кожним роком виробництво м’яса в Україні збільшується, навіть не зважаючи на те, що рівень споживання знижується. Виробництво м’яса птиці є найбільш значим, остільки його частка в структурі виробництва серед інших видів м’яса (свинина, яловичина і ін.) становить понад 50%. Загалом, в 2016 році в Україні було виготовлено 1,67 млн. т. цього продукту, тоді як потреба для споживання українського населення становила 1,01 млн т. З рисунку також видно, що на відміну від яловичини, обсяги виробництва якої скорочуються, курятина нарощує виробництво, а обсяги свинини майже не змінилися.

Виробництво основних видів мяса в Україні

Ні для кого не секретом, що останнім часом ціна на м'ясо птиці значно піднялася, і не планує знижуватися в подальшому. З початку року ціни на м'ясо птиці на споживчих ринках зросли на 23%. Найбільший      стрибок спостерігається в період від кінця червня і до сьогоднішнього дня.   

Динаміка споживчих цін на м'ясо

Загалом приводом для зростання цін можна назвати декілька чинників. Перш за все – це зростання витрат на виробництво.

Коли ми говоримо про виробництво й підприємство, ми маємо розуміти, що це бізнес, а бізнес має приносити прибутки. Виробник не буде виготовляти збиткову продукцію. Тому, можна сказати, що зростання цін – це своєрідна реакція виробників на зростання витрат. Загалом з 2014 по 2016 рік витрати на виробництво м’яса птиці виросли в 1,7 р. і становили 1226,9 грн/ц готової продукції.

                                                            

Найбільших змін зазнали витрати на роботи та послуги сторонніх організації, які зросли майже у 3,4 р., витрати на корми збільшилися в 1,7 р., а на паливно – мастильні матеріали в 1,2 р.  Тим не менш, зростання витрат – це такий показник, який можна спрогнозувати, тому не можна сказати, що він мав вагомий вплив на різке подорожчання м’яса в 2017 році.

Більш вагомою причиною здорожчання м'яса птиці є збільшення обсягів експорту за кордон . Загалом за останні десять років український експорт зріс в 50 р. і надалі продовжує зростати. На сьогоднішній день основними експортерами м’яса птиці та її субпродуктів є Єгипет,  Нідерланди та Ірак. Так, надходження від експорту в ці країни в травні цього року становили 34785 грн/т, 48009 грн/т і 30229 грн/т.  В загальному в 2017 році вже було експортовано 169,5 тис. т м’яса, що на 27,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року. 

 Експорт м‘яса птиці

Як же експорт впливає на зростання ціни? Річ у тім, що виробництво м’яса в Україні лише на 150-170 тис. т вище, за обсяг необхідний для споживання. Експортуючи продукцію за кордон 240-250 тис. т, виникає незначний дефіцит на вітчизняних ринках, який і призводить до зростання ціни. Загалом же, це дефіцит компенсується за рахунок імпорту.

Чому виробних вивозить продукцію за кодон? Знову ж таки, справа в ціні. Кожен підприємець хоче мати максимальний дохід від своєї діяльності, адже так він зможе розвиватися й розширювати свої потужності. Якщо в Україні виробники можуть продати 1 кілограм курятини за 37,8 грн/кг, то наприклад в Нідерландах ця ціна на 8,1% вища.

  

Загалом же, зростання цін на м'ясо призводить до того, що люди починають менше його купувати і поступово переходять на субпродукти, які є дешевими. М‘ясо, яке імпортується в Україну – це знову ж таки переважно субпродукти, або продукція, яка використовується для технічних потреб, переробляється далі як корм для тварин.

Зважаючи на тенденцію минулих років та на ситуацію, яка зараз склалася, в найблищі місяці ціна на м'ясо птиці ще може зрости на 2-3 грн.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мінінфраструктури погодило підвищення тарифів на залізничні вантажоперевезення з 1 жовтня

Як повідомляє "Інтерфакс-Україна", таке рішення комітет прийняв на засіданні 31 серпня 2017 року.

Крім цього, на веб-сайті міністерства для публічного громадського обговорення до 30 вересня оприлюднено відповідний проект наказу Мінекономіки.

Раніше глава міністерства Володимир Омелян анонсував засідання 31 серпня тарифного комітету для прийняття рішення про підвищення з 1 жовтня тарифів на вантажні залізничні перевезення на 22,5%. "Спільна позиція: підвищувати треба, але тариф має бути ринковим. Думаю, знайдемо правильне компромісне рішення з бізнесом", - сказав міністр.

Як повідомлялося з посиланням на останній проект фінплану "Укрзалізниці", доходи від перевезення вантажів прогнозуються в розмірі 62, 85 млрд грн, що на 13,4% більше, ніж в 2016 році. В розрахунку доходів від вантажних перевезень на 2017 рік врахована індексація тарифів на перевезення вантажів у межах України з жовтня 2017 року на 22,5%. Додаткові доходи від підвищення складуть 2,788 млрд грн.

Раніше Державна регуляторна служба України відмовилася погоджувати проект наказу Мінінфраструктури, передбачає здійснення з лютого 2017 індексації тарифів на ж/д перевезення вантажів в межах країни на 25%, і вирішила створити спільну з бізнесом робочу групу для визначення компромісною підвищення ставки.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці рідше консервують варення через високі ціни на фрукти і ягоди

Про це ГолосUA повідомив член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

«Цього літа ціни на цукор в Україні не піднялися взагалі. І це при тому, що ситуація по продукту була складною, країна виробила 2 млн тонн, а вивезла на експорт 800 тис. тонн. Незважаючи на це, вартість цукру в серпні знизилася на 0,5%. Це говорить тільки про одне: в цьому році українці практично нічого не консервували з традиційних кісточкових ягід і фруктів, полуниці та малини. Тобто, стабільна ціна на цукор показує, що українці практично  не робили варення на зиму. Попиту на ягоди влітку не було з однієї простої причини: занадто дорого», - розповів експерт.

Можливо, що величезна частина українців залишиться без улюбленого і корисного варення взимку.

«Традиційно, основний попит на кісточкові серед українців обумовлений заготівлею варення. Так як ціна на цей вид фруктів пішла вгору, люди стали робити менше запасів на зиму, а споживання цукру впало. Це означає, що у холодну пору року українці позбудуться варення, яке корисне для здоров'я, наприклад консервації з чорною і червоною смородиною або малиною», - резюмував експерт.

Раніше експерти назвали причину, з якої подорожчали кавуни в Україні. На вартість вплинула посуха і дорога транспортування цих ягід. Крім того, подібна ситуація спостерігається не тільки з кавунами, але і з яблуками: їх вартість становить близько 1 грн/кг, а в продажу – 17-20 грн/кг.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Через високий попит Україна подвоїть імпорт жита

Але на тлі уподобань споживачів попит на житнє борошно, а значить і на саме жито росте, пише landlord.ua.

«В цьому сезоні площі під культурою розширені на 19%. Та засуха й аномальна спека вплинула на врожайність і валовий збір прибавив лише 15%. Якість урожаю – середня», – говорить Олена Нероба, директор Daniel Trading SA.

У 2017/18 маркетинговому році очікується ріст загальної пропозиції жита до 450 000 тонн завдаки збільшенню обсягів переробки. Та це все одно недотягує до 2015/16 МР, коли пропозиція склала 479 000 тонн.

Через високий попит з боку виробників житнього борошна імпорт культури збільшиться в 2-2,5 раза, прогнозують в Daniel Trading.

Поточний сезон відрізняється від попередніх. В першу чергу, ринок дуже залежить від погодних факторів. Великий обсяг пропозицій російської пшениці тисне на ціни в Чорноморському регіоні, і закупівельні ціни на жито у порівнянні з початком сезону знизилися на 100-200 грн, повторивши тренди пшениці: різке збільшення і подальше падіння. Виробники знову почали обмежувати партії в очікуванні сприятливої кон’юнктури.

«Враховуючи, що якість українського жита залишається не найкращою, зростаючий попит буде підтримувати ціни», – зазначає Нероба.

За даними Українського клубу аграрного бізнесу, вітчизняні аграрії щороку вирощують 400-600 тис. тонн жита, більшість зерна споживається на внутрішньому ринку. Частка України в світовому експорті складає всього 0,6%.

Об’єми світової торгівлі житом торік були найнижчими за останні 15 років. Найбільші експортери – Польща, Німеччина та Канада.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-4 області за кількістю поголів'я птиці

Про це повідомляє Міжрегіональний Союз птахівників і кормовиробників України, пише latifundist.com.

При цьому поголів'я птиці в сільськогосподарських підприємствах зросло на 1,7% до 106,75 млн голів, а в господарствах населення — на 0,4% до 130,56 млн голів.

Найбільша кількість птиці зафіксовано у Вінницькій (30,16 млн голів), Київській (28,28 млн голів), Черкаській (24,78 млн голів) і Дніпропетровській (20,04 млн голів) областях.

В Україні за січень-липень 2017 р. вироблено 9,41 млрд шт. яєць від птиці всіх видів, що на 84,9 млн шт. більше аналогічного періоду 2016 р.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview