Модернізація зрошувальних систем в Україні розпочнеться з Одещини

Згодом отриманий досвід буде поширено на модернізацію інших зрошувальних систем, які здебільшого зосереджені на півдні України, повідомили у Міністерстві екології та природних ресурсів, пише AgroTimes.

Проект реконструкції зрошувальних систем в Україні реалізується у рамках співпраці Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Мінприроди. Загальну координацію спільних зусиль за цим проектом доручено здійснювати Н2Офісу.

Вже погоджено виконання базового технічного й енергетичного дослідження Нижньодністровської зрошувальної системи, а також розробку Програми пріоритетних інвестицій.

Технічне дослідження проекту здійснює консорціум компаній RAMBOLL Danmark A/S (Данія), ТОВ «ЕСКО Екологічні Системи» (Україна) й Інститут водних проблем і меліорації НААН, які стали переможцями конкурсу на виконання завдань, визначених ЄБРР.

Експерти консорціуму вже здійснюють дослідження стану Нижньодністровської зрошувальної системи. Результати дослідження будуть презентовані у жовтні.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

НАБУ закриває Олега Бахматюка в банку

Національне антикорупційне бюро активізувало слідчі дії в кримінальному провадженні за фактом привласнення стабілізаційних кредитів НБУ, виданих ПАТ «Віейбі Банк» (VAB Банк).

Як пише «ОЛІГАРХ», в середині серпня Солом'янський районний суд Києва задовольнив відразу кілька клопотань НАБУ. Одним визначенням детективам НАБУ був наданий доступ до документів, які знаходяться у розпорядженні Нацбанку – чеків і чекових книжках за 2014 рік Прат «Агрофірма Березанська птахофабрика», ТОВ «Птахофабрика Київська» і ТОВ «Карпатська нафтова компанія». Другим – право на вилучення оригіналів протоколів зборів акціонерів, наглядової ради, правління та вищого кредитного комітету ПАТ «Віейбі Банк», прийнятих протягом 2014 року.

Судячи за даними з зазначених визначень судів, НАБУ вдалося добути чимало цінної інформації в рамках кримінального провадження № 12016100000001664, яке дісталося підопічним Артема Ситника у «спадок» від головного управління Національної поліції у Києві. Зокрема, детективи розкопали, як виводилися кошти з ПАТ «Віейбі Банк», що належить власнику UkrLandFarming і агрохолдингу «Авангард» Олегу Бахматюку, напередодні його визнання неплатоспроможним 20 листопада 2014 р. І ці подробиці суперечать заявам Бахматюка, який неодноразово перекладав вину за «умертвіння» своєї фінустанови на тодішню главу Нацбанку Валерію Гонтареву.

«У нинішніх умовах тиск на банки – дурість. Так само, як і введення тимчасової адміністрації в VAB Банк. Був підписаний меморандум між Кабінетом міністрів, НБУ і нами про докапіталізацію банку. Ми досягли домовленості, що ми докапіталізуємо банк, і держава через Міністерство фінансів увійде в капітал банку в обсязі 4 млрд гривень. А тепер, після введення тимчасової адміністрації, зобов'язання держави через Фонд гарантування зросли до 8 млрд гривень... З VAB Банком я зробив все, що можна» – так по гарячих слідах прокоментував ситуацію зі своїм банком Бахматюк у листопаді 2014 року.

А на початку цього року в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна» він заявив, що «Віейбі Банк» був першим серед системних банків, який «поклали», хоча акціонер реально вкладав капітал і готовий був вкласти ще». «Можете уточнити у екс-прем'єра Яценюка, у Шлапака. Це все було в кабінеті глави адміністрації президента. Я привіз гроші, і коли Гонтарєва зрозуміла, що ми реально виводимо банк з-під удару, вона, як чорт з табакерки, витягла лист першого заступника директора-розпорядника МВФ Девіда Ліптона і довела ситуацію до абсурду. Потрібно було взяти у Бахматюка $200 млн і, в разі чого, ввести тимчасову адміністрацію пізніше – якщо б ситуація не змінилася. Тоді банк можна було б врятувати, але мета була інша», – сказав Бахматюк.

У цій історії цікаво навіть не те, як та у якому вигляді Бахматюку вдалося привезти в Адміністрацію президента України $200 млн доларів (у стодоларових купюрах, наприклад, такий обсяг важить приблизно 2 тонни), а те, що він продовжує створювати собі імідж сумлінного акціонера, якого безпідставно позбавили життєздатного банку. Притому, що, за словами Гонтаревевой, VAB Банк перед введенням тимчасової адміністрації вивів з-під застав НБУ 3,4 млрд грн за рахунок «згортання» активів.

«Коли він (Бахматюк) купив VAB в 2011 р, то за період з 2011 до 2013 року депозитний портфель банку збільшився на 11,4 млрд грн. Всі гроші, отримані від населення, вкладалися в пов'язані компанії. Кредитний портфель за цей час збільшився на 13,4 млрд грн. Тобто він купив невеликий банк, зробив з нього великий, а гроші вклав у свій бізнес», – говорила Гонтарєва.

Як саме відбувалося «схлопування» та інші «оптимізаційні процеси» в ПАТ «Віейбі Банк», в який його «акціонер реально вкладав капітал і готовий був вкласти ще», можна простежити, проаналізувавши останні дані НАБУ. Наприклад, 14 листопада 2014 року (тобто менш ніж за тиждень до введення тимчасової адміністрації в ПАТ «Віейбі Банк») банком Бахматюка були повернуті депозити двом його великим клієнтам – Тростянецькому м'ясокомбінату в сумі 110 млн гривень, і шкіряному підприємству «Світанок» в сумі 266,445 млн гривень. Хоча на той момент вже діяла постанова НБУ про заборону дострокового повернення коштів пов'язаним особам банків, а обидва щасливих вкладника, як випливає з офіційної інформації в ЄДР, зараз офіційно контролюються Бахматюком.

18 листопада 2014 року компанія Quickcom Limited (володіла 86,8% акцій ПАТ «Віейбі Банк»), що належить Бахматюку, зажадала від нього достроково повернути кредит на суму 45 млн доларів, який був виданий компанії в квітні 2014 р. Це було зроблено в повному обсязі вже 20 листопада 2014 року, хоча задовго до цього фізособи-вкладники не могли місяцями забрати з банку Бахматюка свої депозити, отримуючи через касу по 1 тис. гривень в день.

У той же день 20 листопада 2014 р. спостережна рада банку Бахматюка схвалила залік часткових зустрічних однорідних вимог на суму 681,573 млн гривень, що виникли у його боржників – «Старовирський птахокомплекс», «Агроуніверсал ЛТД», «Інвестиційна компанія «Агросоюз РП» та «Мульті Фінанс», за рахунок коштів Quickcom Limited. У вказаному списку окремо можна виділити компанію «Мульті Фінанс», яка була винна ПАТ «Віейбі Банк» понад 560 млн гривень.

Ця компанія за паперами не належить власнику UkrLandFarming – згідно з даними ЄДР, нею володіє кіпрська Proskar Trading Limited, яка не розкриває реального бенефіціарного власника. Але про те, хто за нею стоїть, можна здогадатися за місцем реєстрації «Мульті Фінанс» – на вул. Коновальця (колишня вул. Щорса), 7/9 в Києві. Приміщення за цією адресою належать івано-франківської компанії «Імперово фудз» Олега Бахматюка, і довгий час тут базувався центральний офіс його другого банку «Фінансова ініціатива», де також була введена тимчасова адміністрація.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Поки справу розслідують – псується зерно: про крадіжку з млинзаводу Полтави

Поскаржився на неналежне зберігання майна один із постачальників полтавського КХП – ТОВ «Партнер Агро».

Мова йде про вилучену під час обшуків пшеницю. Ще з кінця квітня вона як речовий доказ за рішенням суду зберігається на території комбінату хлібопродуктів. ТОВ «Партнер Агро» ще під час попереднього судового засідання заявляло про свої права на зерно. Тепер фірма поскаржилася на його неналежне утримання та через суд попросила скасувати ухвалу, за якою пшеницю передавали на зберігання КХП.

Представники «Партнер Агро» у своїй заяві вказували на бездіяльність слідчої судді та зазначали, що до кінця досудового розслідування пшениця зіпсується повністю, а отже вони понесуть збитки. 28 серпня в Апеляційному суді Полтавської області розглянули скаргу фірми та вирішили її залишити без розгляду. Оскільки бездіяльність слідчого під час досудового слідства не можна оскаржувати. Тож, зерно і далі зберігатимуть на млинзаводі.

Нагадаємо, наприкінці квітня під час перевірки Полтавського комбінату хлібопродуктів з’ясувалося, що на підприємстві не вистачає близько 3581 тонни зерна (майже 55 вагонів) і 324 тонн 294 кілограмів борошна (майже 6 тисяч 485 мішків по 50 кг). Вилучене під час обшуків майно (борошно, пшеницю і висівки) залишили на території ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів», а відповідальним за зберігання призначили ТОВ «Полтавський хлібопекарський комплекс».

Джерело: zmist.pl.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні подорожчає молочка

До кінця 2018 року продукти молочної переробки можуть подорожчати на 10-15% через сезонне зниження виробництва сирого молока, повідомив аналітик Аналітичного агентства "Інфагро" Максим Фастеев в ході конференції Американської торгової палати, на якій було представлено дослідження про перспективи розвитку харчової промисловості України, пише УНІАН.

"Ціна на сире молоко скаче щороку. Тому вже з 15 серпня, 1 вересня ціна на молоко була підвищена на 60 копійок. Ще прогнозується, що як мінімум на гривню вона зросте до кінця року. Тому однозначно виробники і переробники будуть змушені піднімати ціни поступово. Ще влітку були акції, вони закінчуються, тобто це також накладається на ціну товару. Відповідно, відсотків на 10-15% зросте ціна готової продукції", - сказав експерт.

За його словами, подорожчання сирого молока пов'язано в першу чергу з сезонністю виробництва цього продукту – взимку його виробляється менше, ніж влітку. Також Фастеев зазначив, що подорожчання торкнеться всіх товарних позицій.

Нагадаємо, виробництво молока в Україні у 2017 році збільшилася на 2% - до 950 тисяч тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери відмовляються від вирощування овочів борщового набору

За даними Державної служби статистики, Одеська область у 2018 році зменшила посіви під всіма основними овочевими культурами. Те ж саме стосується Запорізької області, пише agroday.com.ua.

На Миколаївщині менше посіяли капусти, моркви, огірків, помідорів, цибулі, моркви та буряку.

Єдиний регіон, де спостерігається позитивна динаміка, — Херсонщина. Там збільшили площі під помідорами на 4,3%, а під часником навіть потроїли. Натомість капусти, цибулі та огірків теж посіяли менше.

Станіслав Овчарик, начальник відділу продажів компанії Rijk Zwaan, пояснює, що з боку фермерів це не відмова від овочів, а певна оптимізація площ. І причин цьому відразу декілька.

«В першу чергу, це рівень споживання овочів. Внаслідок кризових явищ, які спостерігаються протягом останніх років, упала купівельна спроможність населення. Та й самого населення меншає, в тому числі, внаслідок трудової міграції. Це впливає і на рівень, і на структуру споживання», — розповів фахівець.

Зокрема, за його словами, в раціоні українців все менше стає борщового набору. Натомість більшає зелені, томатів, огірків.

Ще один важливий фактор — зміна кліматичних умов. Захистити культури стає складніше. І інколи навіть фермери, що мають величезний досвід роботи, не можуть справитися і забезпечити нормальну якість врожаю.

Тут же випливає необхідність зрошення. Останнім часом про нього стали турбуватися не лише на півдні, а і в західних та північних областях України, які раніше вважалися зонами достатнього зволоження. Без зрошення стало неможливо отримати прогнозований та якісний урожай.

«Окрім того, протягом останніх років росту цін борщового набору не спостерігається. Ціни більш-менш стабільні, і це не спонукає фермерів збільшувати площі», — говорить Овчарик.

Він також додає, що борщовий набір не є списком культур з великим експортним потенціалом. Навіть у кращі роки експорт був незначним. Тому фермерам доводиться розраховувати тільки на внутрішнє споживання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як ефективно управляти агрокомпаніями

Цьогорічний формат події змінює звичний готельний  конференц-зал на виробничий павільйон!

Дата: 19-20 вересня 2018 року

Місце: виробничий павільйон агрохолдингу «Агро-Регіон», вул. Соборна, 59, с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київська область.

Ключова тема конференції: Агробізнес 2018: АГРО чи БІЗНЕС

Основні теми:

  • Генетичне редагування агробізнесу: балансування між фермерством та бізнесом;

  • Інновації як виклик. R&D чи пошук готових ідей (Corporate Venture);

  • У пошуках оптимального розміру: міжсекторіальний досвід;

  • Корпоративна соціальна відповідальність (CSR): більше ніж «благодійність».

Ключові спікери:

Міхаель Хорш, засновник, генеральний директор, Horsch (Німеччина). Видатний конструктор та інноватор, співвласник компанії сімейного типу з виробництва с/г техніки, що має щорічний обіг півмільярда євро; стратег та футуролог.

«Ми з моїм братом дуже «агресивні» підприємці. Постійно критикуємо один одного, ставимо перед собою виклики. Завдяки цьому ми створюємо середовище, яке мотивує нас ставати більш інноваційними. Наша команда робить неймовірні речі на науково-дослідному полі розміром в 6 тис. га. Компанія ставить перед собою декілька ключових завдань. По-перше, це повна автоматизація, і ми говоримо саме про роботизацію підприємства. Якщо брати до уваги наш R&D відділ,то ми використовуємо багато нових технологій, зокрема програми симуляції, 3D-принтери тощо. Комп’ютерні симуляції забезпечують нас більш точними даними, аніж випробування в польових умовах. По-друге, компанія намагається знайти баланс між використанням ЗЗР та механічною культивацією для того, щоб піклуватися про навколишнє середовище», – ділиться робочими моментами Міхаель Хорш

Фабіо де Резенде Барбоса, генеральний директор, NovAmerica (Бразилія). Фабіо де Резенде Барбоса працював у Франції, Тайвані, Кореї та Австралії. У 2005 році повернувся на Батьківщину, а уже в 2008 році був призначений відповідальним за всі операції компанії NovAmerica у Бразилії. Сьогодні NovAmerica є найбільшим незалежним виробником цукрової тростини із земельним банком 85 тис. га та має посіви зернових культур (соєвих бобів та кукурудзи) на 5 тис. га.

Фабіо де Резенде Барбоса акцентує увагу на тому, як технології вже змінили процес управління та роботу в NovAmérica: «Сьогодні всі замовлення обробляються за допомогою програмного забезпечення. Ділове спілкування все більше переходить в цифровий формат: через соціальні мережі чи мобільні додатки. Раніше  погодження окремого процесу займало від 15 до 20 днів, а сьогодні 78% відкритих питань закриваються протягом 2. Наша ціль – 100% в день поданої заявки».

Клеман Куссенс, генеральний директор, Agro KMR (Франція-Україна). Компанія обробляє близько 11 тис. га землі у Дніпропетровській області силами всього 42 працівників, що в 4-5 разів менше, ніж у середньому по Україні. Підприємство з французькими інвестиціями в Україні працює вже 12 років, використовуючи новітні технології і демонструючи високі показники продуктивності. Злагоджена колективна робота професіоналів – ось основний секрет успіху Agro KMR. Основні принципи кадрової політики компанії – це побудова команди на людських відносинах та взаємоповазі. «В Україні є люди, котрі хочуть працювати, та великі площі родючих чорноземів – саме ці два компоненти забезпечують високу ефективність агробізнесу. Ми мотивуємо наших працівників як фінансово, забезпечуючи належний рівень оплати, так і надаючи гідні умови праці та соціальне забезпечення», – коментує Клеман Куссенс, генеральний директор, Agro KMR.

Другий день конференції LFM проходитиме у форматі польової події, де буде представлено 25 провідних брендів с/г техніки.

Детальніша інформація про захід ТУТ.

З питань участі у події звертайтеся, будь ласка, за телефонами: (044) 236-21-10, 236-21-13 або електронною поштою: [email protected]

 

[email protected]

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Подобається'.