182818
178171

Молочні кооперативи: п’ять способів покращити прибутковість ферми

У 2017 році ірландські молочарі виробили понад 7 млн. тонн молока, 85% з якого пішло на експорт. Саме успішний молочний кооперативний сектор пояснює експортний успіх Ірландії.

Про це розповідає Том О’Каллаген, консультант із сільськогосподарської кооперації, ФАО ООН та ЄБРР.

У жодних статутних документах не згадується про обов’язок кооперативів Ірландії платити фермерам кращу ціну за молоко. Однак передбачається обов’язок — купувати та забирати молоко від фермерів.

В Ірландії, як і будь-де в світі, наявність угоди про поставки молока має великий вплив на банківські та фінансові установи під часприйняття рішення про надання кредиту виробникові молока. За останні роки ірландські кооперативи в цьому напрямку зробили крок далі за допомогою інструменту «Кредити MilkFlex». Це кредитна лінія в розмірі 100 млн. євро. Проект здійснюється одним із найбільших кооперативів Ірландіїспільно здержавним інвестиційним фондом, Rabobank та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ).Кредитна лінія доступна всім постачальникам кооперативу, які мають контракти на молоко і відповідають умовам позики (терміну погашення позики). В рамках програми MilkFlex фермерам пропонуються нижчі процентні ставки та гнучка система погашення виплат, пов'язана з коливаннями ціни на молоко.

Наприклад, кредит на суму 2,5 млн.дол. США при інвестуванні в 500 дійних корів дорівнюватиме 1,5 цента на кілограм молока.

Одна з ініціатив, в якій кооперативи відігравали провідну роль в Ірландії, полягала у впровадженні та реалізації геномних програм. За оцінками, економічний племінний індекс Ірландії (EconomicBreedingIndex, EBI) допомагає отримати 150 євро додаткового прибутку на корову за лактацію. Це дорівнює більш як2,5 цента (дол. США) на кілограм молока на рік.

Власниками кооперативу є його ж члени — фермери. Управляють кооперативами також самі фермери. Усі інвестиційні рішення приймаються на місцевому рівні членами ради директорів фермерських господарств, а не в одній далекій фінансовій установі чи країні. Фермери відіграють активну роль у формуванні стратегії та напряму кооперативного бізнесу.

Джерело: http://milkua.info/uk/post/molocni-kooperativi-pat-sposobiv-pokrasiti-pributkovist-fermimilkua.info

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Херсонщина може похвалитися врожаями екзотичних культур

Про це пишуть науковці Херсонського державного аграрного університету на своїй сторінці в Facebook, повідомляє agropolit.com.

Повідомляється, що глобальні зміни клімату дозволяють садівникам області успішно вирощувати такі, здавалося б, примхливі культури як хурма, кизил, інжир та гранат. Деякі жителі Херсонщини вже можуть похвалитися врожаями цих екзотів.

Так, щедрий урожай хурми у 2018 році зібрав Іван Мринський, декан агрономічного факультету Херсонського державного аграрного університету.

Хурма — досить унікальна культура, вона не боїться пізніх весняних заморозків, які іноді трапляються на Херсонщині, і не боїться осінніх морозів, так що збирати врожай можна вже в кінці жовтня — на початку листопада, — ділиться Іван Мринський.

Перспективи вирощування хурми та інших поки що рідкісних для південного регіону культур за його словами дуже хороші. На присадибній ділянці можна посадити інжир або навіть гранатове дерево, і вони будуть успішно плодоносити. Цьому сприяє зміна клімату: він стає м’якшим. Окрім цього, вітчизняні селекціонери виводять сорти, адаптовані спеціально до наших умов.

На сьогоднішній день на колекційній ділянці ХДАУ вже росте зизифус, а хурму будемо висаджувати. Робити це можна і восени, і навесні. Єдине — якщо восени садити гранат і інжир, то на зиму їх потрібно вкривати, тому що морози до мінус 20°С градусів вони можуть не витримати, — додає фахівець.

А ось що стосується шкідників, то істотних проблем з ними немає, тому що для Херсонщини такі культури, як хурма, кизил та інші екзоти, ще молоді і до впливу шкідників стійкі.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Черкаських кроликів планують експортувати до мусульманських країн

Про це повідомляє «Діловий регіон».

«Недалеко, за 20 км від нас, є переробне підприємство, де відбувається забій, пакування і відправка продукції в торговельні мережі. У нас повний виробничий цикл: від вирощування до полиці магазину», – відзначає  керівник ферми ТОВ «Кролікофф» Олександр Цюрупа.

Годують кролів комбікормом власного виробництва, для якого купують спеціальну сировину. Під час вирощування використовують французькі технології.

Зараз на фермі росте близько 80 тис. тварин, 13,5 тис. із них – маточне поголів’я.

У продажах Олександр Цюрупа не збирається зупинятися тільки на українському ринку. Господарство вже планує експортувати свою продукцію за кордон, наприклад, у мусульманські країни. Для цього навіть зробили спеціальну сертифікацію «Халяль».



Імпортна свинина не витісняє вітчизняну. Це лише нагнітання

Такої думки Оксана Юрченко, віце-президент Асоціації свинарів України, пише agro.guide.

За її словами, в Україні просто не виготовляється стільки свинини, як може спожити населення. При потребі внутрішнього ринку в 630 тис. т свинини на рік (в забійній вазі), наші підприємства забезпечують десь 600 тис. т.

«Умовно маємо 5%-й дефіцит. Він і покривається за рахунок імпорту», — розповіла Юрченко. І додала, що імпортується небагато, десь 20-25 тис. т.

Фактично цей імпорт не чинить значного впливу на український ринок свинини. В тому числі, і на ціни. Проте Юрченко підтверждує, що цього року він дійсно виріс. Це сталося через те, що через перевиробництво у Європейському союзі ціна зараз є меншою, ніж в Україні.

Наступного року, за прогнозами міжнародних організацій, цінники там мають трішки піти догори, тож поставки можуть знизитися.

Вищі ціни в Україні Юрченко пов’язує з тим, що ми практично є ізольованими від зовнішніх ринків через поширення африканської чуми свиней. М’яса майже не експортується — всього 1600 т за рік. При цьому попит на внутрішньому ринку є, а є попит – є ціна.

Нагадаємо, у 2018 році Україна суттєво збільшила обсяги імпорту м’яса та м’ясопродуктів.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В Україні посилили покарання за контрабанду лісу

Про це повідомляє УНН з посиланням на прес-службу Держлісагентства.

Президент України Петро Порошенко на початку жовтня підписав закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів", згідно з яким в декілька разів підвищено штрафи за незаконну рубку і знищення лісових культур та молодняка. Закон набуває чинності з 1 січня 2019 року.

Так, незаконна порубка і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, тягнутиме за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти (255 грн) до тридцяти (510 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб – від сімдесяти п’яти (1275 грн) до ста п’ятдесяти (2550 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з перелічених порушень, накладатиметься штраф від тридцяти (510 грн) до шістдесяти (1020 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот (5100 грн) до шестисот (10200 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також вводиться кримінальна відповідальність за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України. Такі незаконні дії каратимуться позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Якщо особа вчинить такі дії знову або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням влади чи службового становища, або у великому розмірі – каратиметься позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Якщо ж такі незаконні дії вчинятимуться організованою групою чи в особливо великому розмірі – каратиметься позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Окрім того, кримінальна відповідальність у разі заподіяння істотної шкоди підвищуватиметься і за незаконну порубку або перевезення, зберігання та збут лісу. За такі дії штраф становитиме від тисячі (17000 грн) до тисячі п’ятисот (25500 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.

У разі, якщо такі дії будуть вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, вони каратимуться штрафом від тисячі п’ятисот (25500 грн) до двох тисяч (34000 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Якщо незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання та збут лісу спричинили тяжкі наслідки – каратимуться позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

Також законом встановлюється обмеження внутрішнього споживання українських лісоматеріалів необроблених у розмірі 25 мільйонів кубічних метрів на рік.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


У Чернівцях викрили підпільне виробництво чорної та червоної ікри

Підпільне виробництво чорної та червоної ікри викрили поліцейські у Чернівцях. Суміш дешевої сировини та неякісної ікри чоловік розфасовував в упаковки з логотипами відомих марок. Фальсифіковану продукцію оптом і вроздріб розповсюджував на території одного із торгових ринків Чернівців.

Як повідомляється на сайті Нацполіції, до Слідчого управління ГУНП в Чернівецькій області із заявою звернувся 47-річний чернівчанин. Заявник поскаржився, що невідомі особи на одному із ринків обласного центру продали неякісну червону ікру відомої марки. Внаслідок вживання продукції неналежної якості чоловік отримав харчове отруєння.

Слідчі та детективи ГУНП під процесуальним керівництвом прокуратури Чернівецької області провели низку слідчих та оперативно-розшукових заходів і викрили зловмисника. Правоохоронці з’ясували, що чернівчанин розгорнув на території Чернівців виробництво контрафактної ікри.

Поліцейські припинили діяльність протиправного бізнесу. Під час обшуків у орендованих приміщеннях працівники поліції виявили та вилучили червону і чорну ікру в пластикових пакетах, а також готову продукцію для продажу законсервовану у бляшаних банках, з незаконно використаними чужими брендами, обладнання та матеріали для фасування ікри. Загальна кількість вилученого контрафактного товару складає більше 3500 упаковок різного об’єму.

Наразі триває досудове розслідування. Працівники поліції з’ясовують походження сировини та встановлюють усіх осіб, причетних до вказаного злочину.