Молочний експеримент: як створюють першокласний кефір та йогурт

Вінницька область, Немирівський район – це не найкраще місце для землеробства: грунти тут погані. Однак для тваринництва – саме те. В цьому переконався співзасновник автомобільної компанії Прайд Мотор Сергій Дашко, створивши в цих умовах вдалий аграрний бізнес, пише НВ.

Новий бізнес

Тут у селі Мухівці вісім років тому Дашко вирішив зайнятися чимось традиційним, українським. І вклав гроші у фермерське господарство. Звичне для рідної Немирівщини, яка колись славилася десятками колгоспів із тисячним поголів’ям великої рогатої худоби.

На сьогодні у Немирівському районі є тільки 4 господарства, в яких є дійні корови. І загальна кількість корів у районі разом з коровами, яких тримають люди дома, десь близько 800 голів. Тобто за всі ці останні роки корів не стало. Лише одна ферма з'явилась, яку й  заснував пан Дашко.

Тож, до цього тут було чисте поле з бур’янами. А тепер зручне помешкання для ста дійних корів.

На фермі прийняли рішення свого часу розводити дві породи: голштин і монбельярд. Господар працює з французькою селекцією. Порода монбельярд вибрана не випадково. Вона дуже добре підходить для наших умов утримання і дає досить хороше молоко.

Звичайно, на якість молока впливає раціон. Він має бути  збалансованим, натуральним, а разом із тим економічно вигідним. Для цього корми треба вирощувати самостійно.

Як мінімум силос має бути свій. І як максимум, і силос, і сіно, і солома, і пшениця чи ячмінь, який іде на концентровані корми. "Звичайно, треба мати все своє, щоб гарантувати якість їжі, і мати якусь зважену вартість", – каже Сергій Дашко, власник ферми Азорель.

У корів тут all inclusive. Вода та їжа – цілодобово. Про прив'язь навіть мова не йде. А процедури – у окремій доїльній залі. Це абсолютно інше приміщення, де нема гною, де нема кормів. Корови ходять в чисте приміщення, де стоїть сучасне доїльне німецьке обладнання і там відбувається процес доїння молока у правильних умовах, що забезпечує фермеру високу якість і чистоту молока.

Власна переробка

Усе молоко під час доїння по спеціальному трубопроводу потрапляє в скляну колбу. Далі через фільтри мандрує на процедуру охолодження. Це дозволяє ще довше зберігати корисні властивості продукту.

За день тут виробляють близько тонни молока. Та на цьому процес не зупиняється. Далі молоко прямує на мікро-завод з переробки прямо тут на фермі.

Лінійка виробів солідна. Сири й пастеризоване молоко, кефір, дев’ять видів питних йогуртів та славнозвісний грецький йогурт. Майже 90% продукції поставляється у Київ та Одесу. Десять – розходиться на місцевих ринках. Частину продають у дитячі садки, школи та лікарні.

Всупереч великій кількості імпортних продуктів у роздрібних мережах, український споживач легко і швидко переключається на аналогічний вітчизняний продукт, якщо він близький за якістю і більш доступний за ціною, кажуть фахівці. За словами Наталі Нечипорук, менеджера із закупівель GoodWine, попит на українську фермерську продукцію має потенціал розвитку з приростом понад 35% на рік.

Молочний бізнес вважається одним з найскладніших в аграрній сфері. Але приклад агрофірми в селі Мухівці говорить про те, що і тут можна домогтися успіху. Головне – вибрати правильну стратегію і робити ставку не на продаж сировини, а на продаж готової продукції, тобто на переробку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як влаштована перша Lego-ферма

Міні-ферми складаються з фанерних елементів. Їх можна зібрати за принципом конструктора Lego.

Найпростішу Lego-ферму складають із шести фанерних компонентів. Модульна система для міського садівництва – це продовгуваті горщики для овочів і салату, що збираються на шарнірах, пише agroday.com.ua.

Таким чином конструкції легко збирати й складати, або ж міняти їхню конфігурацію. Частини можна повертати як завгодно – вертикально і горизонтально, вони повністю рухливі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вино з розмовляючими етикетками — кращий винний бренд 2017 року

Вино з історіями незвичайних людей «19 crimes» — «19 злочинів» — дивовижні пляшки зі старими англійськими злочинцями.

Австралійські винороби випустили унікальну пропозицію, пише Акциз. На пляшках вина зображені портрети каторжників 18 століття. І більше того кожна етикетка вміє говорити! За допомогою смартфона етикетка заговорить з вами. Точніше, злочинець сам розповість свою історію.

Говорити будуть люди, які вибрали замість страти заслання в Австралію. За певні 19 злочинів громадянин міг вибирати свою долю. Заслання часто оберталася смертю, але все таки був мінімальний шанс вижити. Перший корабель з каторжниками прибув до Австралії в 1788 році.

Як же працює додаток, який назвали «кращим винним брендом 2017 року»?

Реальні історичні особистості розмовляють завдяки застосуванню технологій доповненої реальності.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як свиня іншу свиню від ножа м’ясників врятувала

У ЗМІ з’явилося відео, на якому одна свиня кидається на озброєних ножем м’ясників заради того, щоб відбити у них іншу свиню, яку ось-ось мали зарізати.

На оприлюднених кадрах видно, як двоє різників поклали одну свиню на лавку і вже приготувалися її заколоти, коли на них несподівано накинулась інша льоха, інформує eizvestia.com.

Безстрашна тварина почала штовхати м’ясників, один з них спробував відлякати агресивну свиню ножем, проте її це не зупинило.

В результаті свиня, що лежала на лаві, змогла втекти. Невідомо, як склалася подальша доля тварин.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як на селі виробляють крафтові сири

Подружжя з Києва залишило успішний бізнес та переїхало у село до Кіровоградської області, створивши унікальну ферму. Як їм це вдалося, пише НВ.

Кіровоградщина – майже географічний центр країни. Тут, у селі Покровка, підприємці з Києва збудували неабиякий бізнес. 

Понад 20 років сім'я Орловських непогано заробляла на рекламі у столиці. А потім підприємці приїхали у село, знайшли незайняту нішу й почали абсолютно новий бізнес. 

Пошук землі і створення ферми

А почався він з пошуку землі. Подружжю довелося об’їхати майже всю Україну та обійти купу сільських рад, аби отримати законні гектари.

В результаті завзяті підприємці отримали по 2 га землі на кожного члена родини. На сьогодні це 16 га. На цій землі господарі почали поступово будуватися. "Тут були джунглі, нам довелося все навколо викорчовувати", – згадує Тетяна Орловська, господарка ферми Золота коза. Сьогодні, за її словами, це місце має зовсім інший вигляд.

Витратили ні багато ні мало – 500 тис. грн. Саме стільки власних коштів вклали підприємці у будівництво молочного цеху, купівлю техніки та кіз.

Козину ферму побудували тут у 2009 році. Згодом вона почала приносити перші прибутки. Зараз тут живе 280 кіз. Для того аби вони вільно випасалися, підприємці орендували ще 31 га землі. Не забули подбати й про корми. Вони у золотих кіз – тільки натуральні.

Зараз фермери використовують гранули. Це повноцінний збалансований корм, який спеціально розроблений для кіз. "Це може бути зерно, ячмінь, овес, або подрібнена кукурудза", – ділиться Сергій Орловський, господар ферми Золота коза.

Власна переробка

За день тут збирають близько 300 літрів молока. З нього й роблять крафтові сири. А ще тут роблять кефір, кисломолочний сир, а також йогурти. 

На сьогодні це фермерське господарство постачає близько 29 видів продукції до магазинів Києва. Лише сирів у фермерів близько 15 видів. Аби розробити таку лінійку продукції, потрібні спеціальні знання. Тому варто вивчати нішу, яку обираєш – кажуть бізнесмени. Вони свого часу пройшли навчання у відомого литовського сировара. А тепер вже й самі створюють власні рецептури.

"Ми не копіюємо якісь сири, ми робимо свої. Якщо це сир з блакитною пліснявою, я не називаю його Дорблю, а я роблю свою Блакитну мрію", – каже Орловська. Тобто фермери дають нормальні українські назви, зрозумілі покупцям.

Аби скуштувати крафтові українські сири, потрібно викласти від 150 до 400 гривень за кіло. Залежності від витримки.

Розведення та продаж

Кіровоградські підприємці займаються не лише молочним бізнесом, а ще й вирощують племінних кіз на продаж. Приміром, місячну козу на фермі можна придбати за 5 тис. грн. За сезон господарі продають щонайменше 50 голів. Це приносіть родині теж досить гарні прибутки.

Річний обіг ферми – близько 2 млн грн. Та аби розвиватися – бізнесмени вкладають прибутки не в дорогі автомобілі та заміські будинки, а в кіз. У планах збільшити їх поголів’я до 350. Та підкорити ще одну вільну нішу. "Ми хочемо спеціалізуватися в традиційних козячих сирах з благородною пліснявою", – ділиться господарка.

Кожен повинен бути просто успішний у своїй ніші. Не можна робити все.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Киянин вирощує спеції та овочі у домашніх умовах

Чай із базиліку чи свіжий перець з грядки - взимку. Киянин Андрій Шупик примудрився вирощувати спеції й овочі просто в комірчині. На імпровізованому городі порається щодня! Про це йдеться у сюжеті Сегодня.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview