Молочник з 500 коровами отримав додатково 3 млн прибутку

Про це повідомив економіст ФАО Андрій Ярмак, пише agroday.com.ua.

«Загальна сума абсолютних коливань українського молочного індексу за рік склала 46%. Іншими словами, прибутковість галузі коливалася в 2,1 рази менше, ніж рік тому. Нічого подібного ще ніколи в історії українського молочного бізнесу не було», – зазначає Ярмак.

Професійні виробники, ефективність виробництва у яких лишилася на рівні попереднього року, порівняно з 2016 роком збільшили свої прибутки на 32,5%. Ті ж, хто підвищив ефективність, заробили іще більше. Середній ефективний виробник молока, що має 500 голів молочного стада, отримав додатково 2-3 млн грн прибутку. До слова, про збільшення доходів від продажу молока на 35% звітує холдинг «Астарта».

Попри те, що за рівнем умовної прибутковості виробництва молочники повернулися до 2014 року, ефективність суттєво підвищилася в більшості підприємств. Отже, професійність молочного скотарства зростає, сезонність цінових коливань знижується. Нині майже усі ефективні виробники розширяють виробництво, модернізують молочні ферми.

«Фіксована ціна на молоко на рік – це вже цілком можлива і не така вже віддалена перспектива», – каже Ярмак. Він прогнозує різкий ріст виробництва молока і його пропозиції в професійних господарствах у 2018 році. Окрім того – здешевлення молока від господарств і населення завдяки потенційному вилученню молока другого ґатунку з офіційної переробки.

«Це не означає, що це молоко не надійде на переробку. Насправді провідні переробники вже давно його не беруть, а ті хто брав, а також «тіньові» переробники, як брали, так і будуть брати це молоко, просто воно їм коштуватиме менше», – пояснює Андрія Ярмак.

«Переробники охоче переходять від «другого» сорту на сировину сільгосппідприємств, але не від того, що заборона на цей «товар» колись таки почне діяти, а якраз від того, що молоко населення на заводі часто виходить дорожче з урахуванням логістики, ризиків по якості й виходів з переробки, – коментує Максим Фастєєв, провідний аналітик агентства Інфагро. – Про привабливість заготівельної ціни молока населення також свідчить збільшення обсягів поставки його на промпереробку цієї осені порівняно з минулим роком. При тому, що офіційні цифри виробництва в категорії перманентно знижуються. Виходить, що здавати на завод стало частково вигідніше, ніж нести на базар».

До негативних прогнозів можна віднести занадто повільне підвищення ефективності переробки молока в Україні і занадто слабку робота з просування експорту молочних продуктів порівняно з розвитком виробництва.

Утім, якщо вітчизняних виробників не підтримає світовий ринок, прибутки виробників молока в 2018 році, з високою імовірністю, знизяться.

«Думаю, що варто очікувати зниження УМІ на 10 процентних пунктів. Тому тим, хто хоче заробити стільки само грошей, як в цьому році, варто пошукати способів підвищення ефективності десь на 10%. Для більшості виробників, що й далі доять непристойні 4-5-6 тонн на корову за рік, це цілком до снаги», – каже Андрій Ярмак.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Черговий пішов: голова ДПЗКУ заявив про відставку

Теґи: 

Про це повідомила прес-служба компанії.

«Я залишаю посаду керівника Державної продовольчо-зернової корпорації України за власним бажанням. Щиро дякую за плідну працю всім керівникам структурних підрозділів, директорам та співробітникам наших філій. Адже саме їх працьовитість та наполегливість в роботі – є рушійною силою розвитку цієї компанії. Сподіваюсь, корпорація і надалі триматиме позитивну динаміку ключових показників своєї основної діяльності», - зазначив Дмитро Гавриш.

Він також зауважив, що пріоритетні завдання, які наразі стоять перед держкорпорацією: підвищення ефективності діяльності, оптимізація бізнес-моделі ДПЗКУ, поліпшення фінансових показників за рахунок ефективного розподілу ресурсів та досягнення домовленостей з китайськими партнерами щодо виконання кредитних зобов’язань, найближчим часом будуть успішно виконані наступним топ-менеджментом.

Дмитро Гавриш керує ДПЗКУ з 15 вересня минулого року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна істотно наростила експорт горілки

Про це повідомляє Pro Consulting.

Наголошується, що раніше основним покупцем української продукції були країни Союзу незалежних держав, особливо Росія, яка купувала майже 66 відсотків продукції. Однак через війну на сході України виробникам лікеро-горілчаних виробів довелося переорієнтуватися на європейські ринки. Тепер українські виробники експортують в Латвію, Польщу і Німеччину. Україна також не відстає в імпорті дорогих міцних напоїв з Європи.

У 2017 році показник імпорту виріс на десять відсотків. Об'єм експорту української горілки за кордон зріс майже в два рази - 20 відсотків, в порівнянні з 2016 роком - 10 відсотків.

За останні 10 років в Україні офіційне виробництво горілки впало в 3,5 рази внаслідок непродуманої податкової політики.

.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Силіконовій долині салат вирощують роботи

Роботи переміщують рослини по мірі їх розвитку, спостерігають за станом салату, вибраковують слабкі паростки і навіть визначають хвороби,  пише agroday.com.ua.

Інженери налаштовують штучний інтелект таким чином, щоб він контролював весь процес вирощування — від посадки насіння до збору врожаю.

Уже в 2018 році Iron Ox планує відкрити автоматизовану ферму на 750 кв. метрів. Як обіцяє компанія, таке виробництво не буде використовувати пестицидів.

«За кілька років робототехніка зайшла дуже далеко. Датчики стали дешевшими, а програмне забезпечення надійнішим», — каже співзасновник і генеральний директор Iron Ox Олександр Брендон.

Американське виробництво салатів зосереджено переважно в Каліфорнії та Арізоні. Ці регіони по мірі зміни клімату все більше відчувають брак води. Більш того, поки головка салату дійде до споживача, вона обробляється дев’ятьма видами різних пестицидів.

Iron Ox зумів вирішити обидві ці проблеми, а заодно і третю — брак робочої сили. Залишилося останнє — зробити продукцію більш доступною для споживача. Зараз головка салату, вирощеного в теплиці, коштує $3,99. Ту ж саму продукцію з поля продають за $1,99.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Звання нетто-експортера свинини Україна втримала лише номінально

Такі дані митної статистики днями оприлюднила ДФСУ, повідомляє прес-служба АСУ.

У порівнянні з 2016-м сальдо зовнішньої торгівлі свіжою, охолодженою та мороженою свининою скоротилося майже на 40%, а по товарній позиції «живі свині» (код УКТ ЗЕД 0103) – майже у п’ять разів, коментують в аналітичному відділі АСУ.

Валютні надходження за рахунок зовнішніх поставок свинини зросли удвічі в порівнянні з попереднім роком, а їх обсяги в натуральному вираженні збільшились на 56%. Проте активізація імпорту свинини у другому півріччі 2017-го дозволила не тільки надолужити результати 2016-го, а й перевищити їх удвічі. Якщо протягом січня-грудня року, що минув, експортували 4,9 тис. т сукупною вартістю 10,5 млн дол. США, а імпорт 5,6 тис. т свинини «коштував» 9,96 млн дол. США. Тож звання нетто-експортера свинини Україна втримала лише номінально.

Хоча обсяги зовнішніх поставок живця зросли незначно (+8% до 2016-го), проте за рахунок вищої ціни реалізації дозволили заробити понад 4,5 млн дол. США. Водночас, майже стільки ж українські свиногосподарства витратили на закупівлю чистопорідних та гібридних свиней з-за кордону для посилення племінного потенціалу.

Зауважимо, що за аналізований період зріс імпорт жиру як кількісно, так і вартісно, а також субпродуктів. Проте рекордний обсяг експорту останніх (8,6 тис. т сукупною вартістю 9,98 млн дол. США) дозволив зменшити від’ємне значення зовнішньоторгового сальдо по цій товарній позиції (УКТ ЗЕД 0206). Згадані групи продуктів включають не тільки свинячі продукти, проте саме на них припадає левова частка зовнішньої торгівлі. Тож протягом 2017-го українські трейдери проявляли більшу активність у закупівлі як свинячого жиру, так і в реалізації морожених свинячих субпродуктів до Гонконгу та В’єтнаму.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На компенсацію вартості сільгосптехніки виділять мільярд

Із визначених у Держбюджеті на 2018 рік 6,3 млрд грн на підтримку АПК, 945 млн грн буде виділено на програму компенсації вартості техніки та обладнання. Порівняно з минулим роком сума фінансування на ці цілі зросла на 42% (550 млн грн у 2017 році). Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Минулого року вітчизняні аграрії використали лише 24% програми компенсації вартості техніки, що становить трохи більше 134 млн грн. За цим механізмом  вітчизняні аграрії придбали близько 80 тракторів, 1 зернозбиральний комбайн і більше 2000 одиниць ґрунтообробної та посівної техніки на загальну суму 804,3 млн грн.

На думку Олега Нестерова, координатора комітету техніки Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) збільшення суми фінансування програми майже удвічі, виглядає нелогічним, навіть з врахуванням того, що ринок техніки минулого року зріс. «Передумов для значного зростання попиту на вітчизняну техніку не спостерігається, особливо на фоні нарощення вітчизняними агровиробниками імпорту с/г техніки. Так, за 10 місяців 2017 року поставки в Україну тракторів та комбайнів іноземного виробництва зріс у 1,6 рази, а ґрунтообробної техніки – збільшилися удвічі. Навіть якщо врахувати загальний тренд зростання ринку техніки, буде використано лише половина із виділених коштів».

Позиція комітету техніки УКАБ стосовно програми держпідтримки полягає у внесені змін до існуючого порядку розподілу коштів. Основне, що пропонують в УКАБ – розширити перелік техніки і обладнання, що підпадають під програму компенсації. «Маючи майже мільярд гривень на технічне переоснащення для виробників, сумнівно, що він буде використаний на 100 і навіть на 60% на ці цілі, зважаючи на рівень використання коштів минулого року. Тому ми пропонуємо розширити перелік техніки і обладнання, яке підпадає під програму компенсації. Наприклад, додати до нього БПЛА (безпілотні літальні апарати/дрони)  для сільського господарства або обладнання для елеваторного господарства», - зазначив Олег Нестеров, координатор комітету техніки УКАБ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview