178171
182818

Молодим фермерам та новоствореним кооперативам уряд не дасть грошей на розвиток

Про це йдеться в статті «Сім кіл пекла — чи реально фермеру отримати підтримку держави?» на AgroPolit.com, підготовлений експертами Асоціації тваринників України (АТУ).

«Відповідно до пункту 3, фінансова підтримка надається фермерському господарству, у власності та/або користуванні якого перебуває не більше ніж 500 гектарів земель сільськогосподарського призначення, яке має чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній рік до 15 000 000 гривень. С/г обслуговуючий кооператив повинен у своєму складі мати не менш як 20 членів, серед яких повинні бути не менше від одного фермерського господарства, а інші — фізичні особи, у власності та користуванні кожної з яких перебуває не більше ніж 100 гектарів земель сільськогосподарського призначення. Дотації в 2018 році отримають лише ті кооперативи, які вже працюють та відповідають цілому ряду інших вимог щодо кількості членів у своєму складі, зокрема фермерських господарств, і наявності земель сільськогосподарського призначення», - зазначає прес-служба «Асоціації тваринників України».

Отже, порядок встановлює жорсткі вимоги до фермерських господарств та кооперативів, які хочуть скористатися державною фінансовою підтримкою. Складається ситуація, що влада не врахувала малі фермерства, в яких може не бути достатньо ресурсів, щоб об’єднатися в кооператив.

"Наприклад, для утримувачів корів недоцільно мати у власності чи користуванні гектари земель с/г призначення. А це означатиме, що жодної фінансової підтримки вони не отримають. Більше того, щоб не вирізати корів, здавати молоко через кооператив, який отримає державне відшкодування на доїльне та холодильне обладнання, треба обов’язково залучити до складу кооперативу щонайменше одне нефермерське господарство. Навіщо ставити закріплювати таку залежність і створювати додатковий обов’язок як необхідну умову отримання коштів? Це ярмо, яке ляже на плечі людей, і замість стимуляції, навпаки, перешкоджатиме розвитку галузі", - інформує прес-служба «АТУ».

 



Проект закону про основні засади аграрної політики зареєстровано у Парламенті

Цей рамковий закон є насамперед стратегією, що пропонує план комплексного реформування агропромислового комплексу України та наближення до стандартів Євросоюзу.

Підготовка та реєстрація цього вкрай важливого законопроекту є прикладом плідної співпраці Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України, Міністерства аграрної політики та продовольства, громадських професійних об’єднань і європейських партнерів. Прийняття законопроекту закладе стійкий фундамент подальших системних реформ в аграрному секторі економіки України. Загалом ініціаторами проекту виступили 29 народних депутатів.

Стратегія визначає 10 пріоритетів державної аграрної політики відповідно до євроінтеграційних зобов’язань, серед яких: продовольча безпека, малі виробники, агроінновації захист довкілля, лісове господарство, зайнятість населення, конкурентоспроможність, земельні питання, туристична привабливість, підвищення якості життя.

Ваш вибір 'Подобається'.


У портах України відкриється три нових зернових термінали

Про це заявив глава Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс, виступаючи на Першому британо-українському Морському Інфраструктурному Форумі в Одесі, передає ЦТС.

"Конкретно в цьому році ми очікуємо запуск трьох проектів. Це проект MV Cargo в порту Південний, проект зернового терміналу в порту Бердянськ і термінал компанії "Єврозовнішторг" в порту Миколаїв", - заявив Вецкаганс.

За словами керівника АМПУ, сукупна пропускна здатність цих трьох терміналів становить 9,5 млн тонн. Комплекс MV Cargo зможе обробляти до 5 млн тонн у рік, термінал в Бердянську - 0,5 млн тонн, "Єврозовнішторг" - 4 млн тонн.

Також Вецкаганс зазначив, що в 2019 році зерновий термінал почне працювати в порту Маріуполь на базі ДП "Маріупольський МТП". "Ми сподіваємося, що в наступному році він запрацює", - сказав топ-менеджер.

Будівництво цього терміналу почалося влітку 2017 року. Раніше орієнтовним терміном запуску першої черги терміналу називався кінець 2018 року.

Ваш вибір 'Цікаво'.


"Оболонь" отримала майже 300 млн грн чистого прибутку

ПРАТ "Оболонь" (Київ) у 2017 році отримало 288,78 млн грн чистого прибутку проти 219,4 млн грн чистого збитку роком раніше, пише delo.ua.

Згідно з повідомленням компанії про проведення чергових зборів акціонерів 26 квітня, її активи за минулий рік зросли на 7,5% — до 5,737 млрд грн.

Нерозподілений прибуток до кінця 2017 року становив близько 381,1 млн грн, що в 3,5 рази більше показника попереднього року.

Довгострокові зобов'язання компанії за рік зросли в 4,9 рази — до 2,058 млрд грн, тоді як поточні знизились в 1,9 рази — до 1,737 млрд грн.

Сумарна дебіторська заборгованість збільшилася в 1,8 рази — до 1,246 млрд грн.

Нагадаємо, в 2016 році компанія скоротила чистий збиток на 34,5% — до 219,39 млн грн. Згідно з повідомленням компанії про проведення чергових зборів акціонерів 13 квітня, її активи за минулий рік зросли на 35,8% — до 5,3 млрд грн.

Нерозподілений прибуток до кінця 2016 року становив близько 108,4 млн грн, що у 2,9 рази менше аналогічного показника попереднього року.

Довгострокові зобов'язання компанії за рік збільшилися в 3,8 рази — до 420,1 млн грн, тоді як поточні знизилися на 5,3% — до 3,2 млрд грн.

Сумарна дебіторська заборгованість зменшилася на 4,2% — до 679,3 млн грн.

Зазначимо, корпорація "Оболонь" виробляє пиво, безалкогольні та слабоалкогольні напої, мінеральну воду, снеки, є найбільшим у країні експортером пива.

До її складу входять головний завод у Києві та дев'ять підприємств у регіонах країни.

Основні бренди — "Оболонь", Carling, Zlata Praha, Hike premium, Zibert, Keten, Hardmix, BeerMix, "Десант", "Жигулівське", "Живчик", "Оболонська", "Прозора". Корпорація також випускає слабоалкогольні напої Rio, "Джин-тонік", "Горілка лайм", "Віскі Вишня", "Ром-кола", "Бренді-кола", Ciber.



В Україні очікується затухання малинового «буму»

В Україні наступні кілька років малиновий «бум» почне спадати, а «перекос» структури насаджень буде виправлятись в бік літніх сортів, тоді, як раніше переважно фермери інвестували в ремонтантну малину під переробні підприємства, пише Інфо-Шувар.

Багато  нових плантацій вже будуть закладатись на базі кооперативів, які будуть використовувати професійні технології вирощування, передпродажну доробку та глибоку переробку, головним чином будуть заморожувати малину і експортувати. Про це розказав Олександр Ярещенко, кандидат с/г наук, заступник директора інституту садівництва НААН України під час свого виступу на форумі «Ягоди-2018 UA»

«В малиновому бізнесі залишаться найкращими, ті хто зможе вирощувати ягоду екстра-класу . Минулий рік показав, що виробники неякісної сировини можуть розраховувати на ціну  10-12 грн/кг (0,31-0,37 EUR/кг) навіть  за умов досить високого попиту в країнах ЄС. Тобто другосортна ягода вже нікому непотрібна», - зазначив пан Ярещенко.

Також експерт зауважив на тому, що по малині органічне виробництво буде зростати швидше ніж по інших видах ягід, але  ця ягода  буде переважно експортуватись теж в замороженому вигляді.

Нагадуємо, за даними Держстату України в 2017 році загальні площі під малиновими насадженнями в Україні становили близько 5200 га, з яких лише 700 га-це комерційні насадження.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Фітосанітарну експертизу наблизять до норм ЄС

Напередодні Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №6673 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур». За прийняття документа проголосували 246 народних депутатів, пише apk-inform.com.

Як повідомляє Фітосанітарна асоціація України, метою законопроекту є збільшення якості фітосанітарної експертизи и довіри до її сертифікатів, що видані Україною. Прийняття документа дозволить зменшити кількість нотифікацій від інших країн, а також знизити навантаження на інспекторів Держпродспоживслужби і дозволить здійснювати ефективний контроль на полях.

Норми, прописані в законопроекті, відповідають законодавству ЄС.