Молоко та зернові дорожчають, ціна на м'ясо стабільна – оцінки ФАО

У лютому 2018 року середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО (ІПЦФ) склало 170,8 пункту, що на 1,1% (1,8 пункту) вище січневого рівня, але на 2,7% нижче відповідного показника минулого року. 
 

Індекси цін ФАО на продовольство, 2017-2018

 

 
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на зернові склало в лютому 160,8 пункту, що на 2,5% (чотири пункти) вище січневого показника і на 6,8% нижче в порівнянні з рівнем лютого 2017 року. У лютому відзначено друге поспіль суттєве збільшення показника індексу після періоду відносної його стабільності з серпня по грудень минулого року. У лютому ціни на зернові в цілому зросли в зв'язку з високою активністю на торгових майданчиках і занепокоєннями щодо несприятливих погодних умов для озимої пшениці в США, а також в районах вирощування кукурудзи в Аргентині. Зросли також світові ціни на рис, проте чинником, що обмежує це зростання, є падіння попиту на індійські сорти.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на рослинні олії в лютому склало 158 пунктів, що на 3,1% (5,1 пункту) нижче рівня січня; таким чином, індекс опустився до мінімального значення за останні 19 місяців. Ціни на більшість видів рослинних олій знизилися в зв'язку з очікуваним зростанням обсягів виробництва в світі в сезоні 2017-2018 років. Найбільше впали котирування цін пальмової олії на тлі більш млявого, ніж передбачалося, експортного ринку і зростання запасів в Малайзії та Індонезії. У той же час, світові котирування цін на сою падають у зв'язку з очікуваним рекордним рівнем виробництва соєвої олії в США, а ціни на рапсову олію падають в результаті млявого попиту – головним чином, з боку сектора виробництва біодизельного пального.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на молочну продукцію склало в лютому 191,1 пункту, що на 11,2 пункту (6,2%) вище січневого показника, але трохи нижче рівня відповідного періоду минулого року. Зросли світові котирування цін по всіх чотирьох групах молочної продукції, чому сприяв активний імпортний попит у зв'язку з меншими, ніж очікувалося, обсягами виробництва молока в Новій Зеландії. Котирування цін на вершкове масло зросли майже на 6% після чотирьох місяців падіння слідом за їх піковими рівнями в вересні 2017 року. Також зросли котирування цін на сир і незбиране сухе молоко в зв'язку з високим попитом в Європі і Азії, а активний попит на світових ринках сприяв зростанню котирувань знежиреного сухого молока.
 
У лютому середнє значення Індексу цін ФАО на м'ясо склало 169 пунктів, залишаючись незмінним щодо переглянутого показника за січень 2018 року, проте воно було майже на 5% вище показника за той же період минулого року. Зростання котирувань цін на яловичину відбувалося на тлі падіння котирувань м'яса птиці і свинини, а котирування цін на баранину майже не змінилися. Ціни на яловичину ростуть другий місяць поспіль у зв'язку з обмеженою експортною пропозицією з боку Нової Зеландії. Четвертий місяць триває падіння котирувань світових цін на м'ясо птиці, що відбувається, головним чином, у зв'язку зі значними обсягами експортної пропозиції в основних регіонах-виробниках. У зв'язку з обмеженим імпортним попитом в світі з вересня 2017 року триває падіння Індексу цін на свинину.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на цукор склало в лютому 193 пункти, що на 3,4% (7 пунктів) нижче його січневого значення, досягнувши найнижчого рівня за останні два роки. Падіння світових цін на цукор триває в зв'язку з неухильним збільшенням виробництва в таких великих країнах-виробниках, як Таїланд і Індія. Продовжується падіння цін на ринках цукру в зв'язку з очікуваннями різкого зростання виробництва в ЄС в 2017-2018 сільгоспсезоні; цьому також сприяли високий урожай цукрових буряків і скасування квот на виробництво в минулому році, в результаті чого було збільшено посівні площі.
 
 

Динаміка зміни індексу цін ФАО, 1961 – 2018 роки

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Закупівельні ціни на молоко в Україні, Польщі, Литві, Білорусі та Росії

Україна, Білорусь, Росія – великі підприємства; Польща, Литва – загальна ціна відповідно до євростату. Всі тренди в перерахунку на європейські показники жиру/білка без ПДВ.

• Європейські закупівельні ціни на молоко (Польща, Литва) прогнозовано знижувалися (активніше в Литві). У гривневому еквіваленті через курс валют, європейські ціни, навпаки, зросли.

• Цікава ситуація в Росії, де середній рівень закупівельної ціни опускається вже третій місяць поспіль і в еквіваленті євро вже нижче серпня, тобто мінімального значення минулого року.

• Також цікавий той факт, що ціна молока у Росії за результатами лютого, напевно виявиться нижчою ніж у Польщі, що є парадоксом. Ця ситуація підтверджується і на ринку біржових товарів, де деякі російські продукти (наприклад, масло, СЦМ, сироватка) в ціновому вираженні вже можуть конкурувати на зовнішніх ринках.

• Вдалося роздобути тренд закупівельної ціни і Білорусі. У перерахунку на однакові показники жиру і білка, і одну валюту, виявилося, що вартісний рівень відповідає Україні (ферми).

• Необхідно також звернути увагу, що з урахуванням падіння ціни сирого молока в Росії (динаміка напевно продовжиться), білоруська молочка втрачає люфт, який використовувався для демпінгу на ринку РФ. Не виключено, що тренди можуть зійтися в період «великого молока».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи втратить королева свою корону?

Завдяки снігу, який покриває велику частину Північних рівнин і Верхнього Середнього Заходу, сезон врожаю може здатися запізнілим, але насправді затримка становить лише кілька тижнів.

Ще однією ознакою майбутнього сезону врожаю 2018 року став Арлінгтон, Вірджинія, де Міністерство сільського господарства США озвучило перші за рік оцінки сівби на своєму щорічному сільськогосподарському форумі.

Згідно з першими оцінками USDA, конкуренція надто велика, щоб визначити явного переможця між кукурудзою і соєвими бобами.
Агентство прогнозує масштабні кукурудзяні і соєві акри, але не очікується, що вони перевищать рекордну площу останніх років, каже головний економіст USDA Роберт Йоханссон, виступаючи на цьому заході.

За даними Йоханссона, в 2018 році в США очікується приблизно однакова кількість кукурудзи і сої, при цьому посадка кожної культури складе 90 мільйонів акрів. Це на 0,2% нижче, ніж рік тому, для кукурудзи і на 0,1% менше для соєвих бобів. З іншого боку, в 2018 році за прогнозами, частка пшениці збільшиться на 1,1% до 46,5 млн. акрів.

Йоханссон додає, що «королева кукурудза» може скоро втратити свою корону.

«Ми очікуємо, що соєві боби досягнуть паритету з кукурудзою в 2018 році і просунуться вперед»,  говорить він.

Індекс контрасту USDA з останніми оцінками промислової торгівлі, які були випущені на наступний день. В опитуванні взяв участь 21 галузевий аналітик, включаючи Farm Futures.

 

Для кукурудзи аналітики дали середній прогноз у 90,12 млн. у Сполучених Штатах, з діапазоном від 88,77 млн. до 92,5 млн. акрів. Кукурудзяні площі в 2017 році виявилися трохи вищими  90,177 млн. акрів.

Аналітики також запропонували початкову оцінку середньої врожайності кукурудзи в загальній кількості 173,3 бушелів на акр в цьому році, загальний обсяг виробництва склав 14,363 млрд. бушелів. Farm Futures дали оцінку  90,108 млн. акрів, середню прибутковість 172,6 млрд. акрів і загальну продуктивність 14,288 млрд. бушелів.

Аналітики вважають, що американський ринок соєвих бобів в 2018 році дорівнюватиме 90,69 млн. акрів. Окремі припущення про торгівлю варіювалися від 88,5 до 92 млн. акрів. Якщо вони будуть реалізовані, площа дожене 2017 рік, коли вона складала 90,142 мільйона акрів.

Аналітики також оцінили доходи і виробництво сої в 2018: середня прибутковість 48,8 млрд доларів за загального виробництва 4,374 млрд. бушелів. За даними Farm Futures: 90,144 млн. акрів, середня прибутковість 48 пунктів, всього 4,291 млрд. бушелів.

Пшениці в цьому році буде трохи більше, ніж в попередньому  46,38 млн. акрів в порівнянні з 2017  в цілому 46,012 млн. акрів. Аналітики також очікують, що дохід в середньому досягне 46,6 млрд. барелів. В цілому 1838 млрд. бушелів в 2018 році. Farm Futures: 46,766 млн. акрів, середня продуктивність 45,2 млрд. акрів і загальна продуктивність – 1,734 млрд. бушелів.

 

Ці перспективи завжди пов'язані з трьома ринковими факторами, додає Йоханссон:

  • змінами попиту,
  • змінами пропозиції,
  • зовнішньою політикою США.

 

«Поліпшення глобального економічного зростання приверне більше домашніх господарств до середньго класу, що підвищить загальний попит на продовольство»,  говорить він. Так само торгові угоди можуть відкрити нові ринки для американських виробників, що також підвищить попит на продукцію США».

З точки зору пропозиції, погодні умови часто розгойдують виробництво  як вгору, так і вниз. Наприклад, ця зима в Південній Америці показала, що посуха в Аргентині знизила врожай сої, в той час як виробництво в Бразилії отримало стимул завдяки сприятливим дощам, говорить Йоханссон.

А міністр сільського господарства Сонні Пердью знову пообіцяв підтримку в політиці США на Форумі по перспективам сільського господарства.

«Я говорю американським виробникам  якщо ви виростите це, ми допоможемо вам продати його», заявив Пердью.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери нарікають на зниження урожайності через посуху та заморозки

Так, за словами керівника СТОВ «Дніпро» Андрія Душейко, урожайність у 2017 році становила лише 60 % від попереднього року. Виною цьому стали різка засуха та весняні заморозки.

«Взагалі 2017 р. був одним із найгірших за всю історію моєї роботи у сільському господарстві, а це  понад 20 років. У порівнянні з 2016 р. урожайність у 2017 р. становила 60 % урожайності від минулого року. Це дуже мало», — розповів фермер.

За інформацією Тетяни Адаменко, начальника агрометеорології  Укргідрометцентру, у 2017 році центр посухи в Україні був на території Київської області. Також сильно постраждали Черкаська й Полтавська області.

За її словами, водний баланс у цих областях досі не відновлено, адже протягом 2017 року опадів випало на 30-40% менше від норми. А в деяких районах – і на 50% менше.

«Це говорить про те, що відбувається трансформація посушливих зон. Тобто ці області за кліматом були схожі на Херсонську область, що й позначилося на врожайності», – зауважила Тетяна Адаменко.

Наприклад, на Київщині торік збирали у середньому по 37 ц/га пшениці. Виходить, що це вже зона нестійкого зволоження, додала начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру. Тому для аграріїв існує подальша ймовірність падіння врожайності.

Загальновідомо, що врожай, по суті, є основним капіталом аграрія. Саме під нього беруться кредити для проведення посівної у фінансових установах, прораховуються плани на наступний сезон. І тому, в разі втрати врожаю через природні катаклізми, аграрій залишається, по суті, ні з чим. Значною мірою уникнути  фінансових збитків від втрати врожаю вдається завдяки агрострахуванню.

Якщо посіви застраховані від можливих ризиків в надійній страховій компанії, сільгоспвиробник отримує впевненість в тому, що його збитки будуть відшкодовані, а отже, йому буде за що проводити наступну посівну.

«Агрострахування з кожним роком буде все актуальніше, так як через кліматичні зміни погода часто стає нетиповою. Аграріям треба замислитися, як мінімізувати ризики, пов’язані з погодними умовами. Подумати про можливі наслідки кліматичних катаклізмів, застрахувавши свої посіви, зараз повинен кожен відповідальний аграрій», - зазначає експерт страхового ринку, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

За його словами, допомогти аграріям не зазнати значних фінансових втрат внаслідок зменшення врожайності покликана програма «Страхування врожаю за індексом врожайності».

«Її суть полягає в тому, що сільгоспвиробник отримує право на відшкодування в тому разі, якщо врожайність застрахованої ним культури в конкретному районі з будь-якої причини падає нижче гарантованого рівня. Гарантований рівень встановлюється у відсотках від середньої багаторічної (за період 15 років) врожайності в районі», - пояснив Володимир Юдін.

За цією програмою страхуються і перестраховуються врожаї озимої пшениці, озимого жита, ярого ячменю, соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрових буряків та гречки. Страхується врожайність у вазі після доочистки, в перерахунку на стандартну вологість і засміченість для страхованої культури. Вартість тонни визначається за погодженням між страховиком і сільгоспвиробником. Страхування проводиться від всіх погодних ризиків, які можуть привести до падіння врожайності в районі.

«Гарантована врожайність (рівень покриття) страхованої культури становить від 90% і менше від середньої багаторічної врожайності даної культури в районі, де знаходяться посівні площі, що страхуються. Різниця між гарантованим рівнем врожайності (рівнем покриття) і середньою багаторічною врожайністю є своєрідною франшизою. Відповідальність страхової компанії не може перевищувати страхової суми, яка розраховується на підставі гарантованої врожайності (рівня покриття)», - зазначає Володимир Юдін.

За його словами, господарство має право встановити індивідуальний застрахований рівень врожайності до 150% від середнього багаторічного. Застрахований рівень врожайності враховується у вигляді коефіцієнта при розрахунку страхової премії і відшкодування. Тариф розрахований для кожної культури, кожного рівня гарантованої врожайності і кожного району, на підставі статистики за 15 років (2000-2015). Врожайність повинна бути підтверджена за період мінімум 3 роки. Страхування охоплює період від моменту появи сходів до моменту збирання.

«Настання страхової події – це зменшення фактичної врожайності застрахованої культури в районі. Збиток внаслідок страхової події - падіння врожайності в районі до рівня нижче застрахованого»,- зауважує Володимир Юдін.

«Наприклад, фермер застрахував урожай соняшнику на площі 300 га. За домовленістю із страхувальником ціна відшкодування за тонну соняшника була визначена в розмірі 12000 грн. Вибрана гарантована врожайність у розмірі 70% від середньої багаторічної врожайності соняшнику в районі, яка склала 1,6 тонни / га. Таким чином, гарантована врожайність соняшнику в районі склала 1,6 * 0,7 = 1,12 тонни / га. Тариф склав 6%. Таким чином, страхова сума склала 300 * 1,12 * 12000 = 4032000 грн. Сума страхової премії склала 403.200 * 6% = 241920 грн. Протягом літа все було добре, але в вересні пройшли затяжні дощі, а на початку жовтня ранні заморозки сильно пошкодили урожай соняшнику, і врожайність склала всього лише 0,9 тонни / га, або 0,9 * 100 / 1,6 = 56,25% від середньої багаторічної врожайності соняшнику в районі. Так як фермер застрахував рівень гарантованої врожайності 70%, він отримав право на відшкодування: (1,12 - 0,9) * 12000 * 300 = 792000 грн. У випадку, якщо б фермер встановив рівень власної врожайності в 150% від середньої багаторічної в районі, то коефіцієнт врожайності господарства склав 1,5. Таким чином, страхова сума склала 300 * 1,12 * 12000 * 1.5 = 6048000 грн. Сума страхової премії склала 6048000 * 6% = 362880 грн, а сума відшкодування: (1,12 - 0,9) * 1200 * 300 * 1,5 = 1188000 грн», - пояснює Володимир Юдін.

«Агрострахування – це один із інструментів  управління ризиками у сільському господарстві.  Добре, коли у виробника є фінансові резерви, які можуть покрити витрати. Але якщо таких ресурсів немає, то відшкодування в разі настання страхового випадку допоможе не зазнати збитків. Страхові програми компанії «Агрориск»  спрямовані на пошук оптимальних умов для фермера і враховують його побажання і фінансові можливості. При цьому ми завжди відповідальні перед клієнтом за умови виконання договору страхування», - резюмує Володимир Юдін.

 

Довідка: Компанія «Агрориск»  з 2003 року працює на ринку агрострахування року і є першим незалежним постачальником послуг в Україні, що спеціалізується на управлінні сільськогосподарськими ризиками. Компанія розробляє страхові продукти, які доступні, зрозумілі та цікаві для агровиробника.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

50 відтінків діджиталізації

Окремо обговорювалося питання людського ресурсу у впровадженні передових технологій.  

На думку Олександра Хижняка, керівника ІТ-проектів KERNEL, визначальним трендом ІТ-сфери українського АПК буде створення і впровадження комплексної системи управління, яка допомагає ретельно планувати і досягати максимальної врожайності.

Якщо подивитися ширше, то однозначно, ті компанії, які не приділяють належної уваги процесу, будуть менш ефективними. Дуже важливий фактор — це підготовка персоналу: у вас може бути крута IT-система, але може не бути людей, які в принципі можуть з нею працювати. У KERNEL вже близько 6 років є програма з підготовки молодих фахівців, яка для інженерної і агрономічної служб щороку дає кілька десятків молодих талановитих людей, хоча ми розуміємо, що цього недостатньо. Але ми будемо накопичувати історію, покращувати алгоритми.

 

На думку експерта, провідним вектором буде роботизация.

В принципі, трактори без людей — це вже не новина, хоча зрозуміло, що це шок для людей в селах. Це доволі складне питання навіть для європейських країн: як техніка сама виїде кудись і буде працювати? Але це однозначно буде і цього не уникнути. John Deere недавно купив проект Blue River (внесення ЗЗР, розпізнавання і визначення зони ураження, точкове впорскування), але коли я розмовляв про надання можливості протестувати цей проект із відповідальною особою за інновації в компанії John Deere, він відповів мені, що цю технологію зараз навіть не випускають зі Штатів. Однозначно, це тренд.

 

Всі виробники хочуть оптимізувати витрати: витрачати менше засобів захисту рослин; мати точкове впорскування: або з дрона, або з якоїсь наземної машини. У перспективі 5-6 років ми побачимо суттєву трансформацію агросектора. Темп будуть задавати агрохолдинги — тому що для них це питання виживання. Зараз побутують умови, за яких світові ціни падають, і холдингам потрібно дуже ювелірно працювати зі своїми витратами, дбайливо ставитися до землі.

В рамках нашої стратегії, кожне поле  центр витрат і прибутку водночас, тому що ми хочемо, щоб кожне поле було ефективним, і технології  це те, що може зробити його максимально ефективним. І, звичайно, люди. Люди і технології  це дві основи, з якими потрібно працювати, і підготовка персоналу  це дуже важливо. З опором до інновацій боротися не потрібно, людей потрібно готувати до інновацій. Наприклад, в нашій компанії є програма "мобільний агроном", у своїй першій частині вона контролює логістику. При впровадженні її в виробництво, в рамках пілотного проекту в одному з кластерів, кілька співробітників служби безпеки звільнилися, тому що для них освоєння нового продукту виявилося занадто складним. Це теж є. Насправді, людей не можна ламати, з ними потрібно працювати, пояснюючи, що технології полегшують вашу працю, роблять її більш ефективною. Але є люди, яким складно сприйняти цей факт, тоді з ними доводиться прощатися.

Чим глибше технології будуть проникати в агрокомпанії, тим більш детальною повинна бути програма change менеджменту, яка необхідна в компанії для мінімізації шоку, стресу, щоб люди сприймали зміни правильно.

Наприклад, запуск нашого digital agribusiness теж стане для агрономів певним стресом, але ми намагаємося його згладити, пояснюючи, що за допомогою системи буде легше досягти ваших цільових показників і в решті решт заробити ті премії, на які ви розраховуєте.

Фрагмент виступу Олександра Хижняка можна переглянути за посиланням або на нашій сторінці у facebook.

Ірина Зайченко, керівник агропроектів проектного офісу МХП, вважає, що визначальними трендами в розвитку ІТ-сфери АПК України на найближчі 5 років стануть тренди, які пов'язані не тільки з агробізнесом, але є спільними в цілому для різних галузей.

Це всі процеси, які можна перетворити на математику, в тому числі якісь узгодження або визначення напрямку руху  вони всі будуть автоматизовані, і це вже не інновація, це відбувається сьогодні, і завтра цим будуть користуватися всі. Відповідно, всі посади, які зав'язані на монотонній ручній праці, будуть потроху скорочуватися і в якійсь мірі зникнуть. Я згодна з колегами, що дійсно, це певна проблема. Але з цим треба працювати. Не можу сказати, що у всіх напрямках ситуація "сумна", тому що люди теж хочуть розвиватися. Звичайно, мова не йде про агронома, якому 75 років, але в принципі, зараз навіть люди у віці готові йти в нові технології. В МХП є проект для агрономів, і насправді, наші працівники навпаки постійно цікавляться: "коли ви вже дасте нам інструмент, яким ми зможемо користуватися?" Буває по-різному і піар-кампанія із діджіталізації має свою велику вагу.

Фрагмент виступу Ірини Зайченко можна переглянути за посиланням або на нашій сторінці у facebook.

Юрій Петрук, президент AGTECH UKRAINE, вважає, що люди дійсно бояться використовувати технології, і дрони  один із найпоширеніших прикладів, оскільки він дорого коштує, і працівники бояться матеріальної відповідальності.

Упродовж наступних 5 років з'явиться багато інформації про технології, які зрештою перетворяться на інструмент для прийняття рішень. Наразі Африка в мобільному банкінгу випереджає весь світ і в ній відбувається купа трейдингових операцій. Фінансові інструменти те, що буде більше розвиватися найближчі 5 років на ринках, які мають дефіцит фінансування. Зараз в нашій країні дуже багато грошей "лежить налом" і не працює через недовіру до банківської системи. Коли буде інструмент, який зможе їх захистити і зменшити ризики, ці гроші почнуть працювати. Це те, що може завести економіку. Що стосується кадрів, то людей, які ні на що не здатні, крім ручної роботи, потрібно буде «списати».

Читайте також: IT успішного аграрія.

Для великих компаній це політика корпоративної і соціальної відповідальності, яку потрібно впроваджувати вже зараз, тобто, потрібно створити певну роботу, яку зможуть здійснювати люди без додаткової підготовки. Окремі сегменти зможуть автоматизуватися і потрібно буде набирати людей, які стануть операторами і техніки, та обладнання, і програмних продуктів. Але для людей, які не зможуть перекваліфікуватися, потрібно буде підібрати просту роботу, одним із прикладів якої є surveying.

Фрагмент виступу Юрія Петрука можна переглянути за посиланням або на нашій сторінці у facebook.

Підготувала Дар'я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна поставила рекорд в експорті фруктів

Більше того, Україна поставила рекорд із експорту свіжих фруктів та ягід власного виробництва за всі роки (без врахування реекспорту). В 2018 році можна з впевненістю очікувати оновлення цього рекорду, адже тестовий маркетинг наших продуктів на світових ринках проходить надзвичайно успішно.

Стосовно ринку Російської Федерації, продукція і надалі йде через Білорусь, але вже зараз значно привабливішими виглядають поставки до ЄС, Близького Сходу та Південно-Східної Азії. На думку експерта, до РФ можна завжди продавати те, що не пішло на більш багаті і вибагливі ринки.

Якщо взяти топ-10 експортних продуктів агропродуктової сфери, то так швидко, як експорт плодоовочевої продукції, не зростав експорт по жодному з них. Правда і фруктам, поки що, далеко до топ-10. Ну й завдячуємо ми, звичайно, в цьому зростанні, передусім ягодам.

Загалом, плодоовочевий сектор приніс України в 2017 році 414 млн доларів США виручки, з яких свіжа плодоовочева продукція з горіхами принесла 238 млн, а продукти переробки – 176 млн. Це всього лише 2,5%від загальної виручки агросектору, але ж експорт за цією групою товарів зростає швидше, ніж за більшістю інших.

Найбільше грошей принесли концентрати томатного, яблучного та інших соків, а також експорт соків – близько 31% від загальної суми. На другому місці горіхи, які принесли Україні аж 101 млн. доларів або 24% від всієї експортної виручки. Свіжі фрукти принесли майже стільки – 94 млн і 23% від загальної виручки.  А решта – це інша переробка та свіжі овочі – близько 22% разом.

Більшість з вас загляне в статистику, і скаже, що це якась помилка! Якщо взяти експорт груп 7 та 8, то виходить 430 млн, а якщо додати сюди переробку, то вийде аж 607 млн. Поясню, чому мої цифри трохи відрізняються. Справа в тому, що бобові, згідно міжнародної класифікації, входять до групи овочів, однак, з точки зору ринку, це категорія grains and pulses, або зернобобові. Тому я завжди рахую міжнародну торгівлю овочами без бобових культур, за виключенням зеленого горошку та квасолі, які входять до переробки овочів.

Що цікавого можна відмитити в цих голих цифрах?

1. Плодоовочевий сектор (свіжий ринок) дуже швидко оговтався від втрати російського ринку. Більше того, почав зростати ще швидше. А що найголовніше – зроблено акцент на якість і на додану вартість – саме те, що нам зараз потрібно.

2. Переробка повністю не відновилася від втрати ринку РФ, але вже показала перше зростання, причому відразу на 26% за рік. Більше того, ми бачимо непогану активність компаній в пошуку нових ринків збуту, тому прогнози на 2018 рік є дуже позитивними.

3. Горіхи дають більше експортної виручки, ніж всі фрукти разом взяті. Горіхи дають більше виручки, ніж експорт борошна, спирту, яловичини або сухого молока. При цьому зростання експорту горіху останнім часом не відмічається. На превеликий жаль, корупційні схеми, що заважають прозорому експорту цього товару, продовжують негативно впливати на галузь та скорочують експортну виручку.  В той же час, вже за 2-3 роки почнуть давати врожай нові інтенсивні сади волоського горіха, які зможуть надати новий поштовх цьому бізнесу.

4. Зростання експорту овочів – це приємний момент. В основному цьому сприяє розвиток виробництва нішових овочів. Також починає розвиватися експорт тепличних овочів. Однак тут у нас перспективи, поки що, не такі однозначні, як по фруктах та ягодах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview