182818
178171

Моніторинг цін на молоко у березні

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

Офіційна статистика показує зростання виробництва молока за підсумками перших двох місяців на рівні 3,6% — 432,6 тис. т. Звіту за березень поки ще немає, але продовження зростаючого тренду очевидне.

Крім того, стабілізації гривні по відношенню до долара грали не на руку експортерам і, як наслідок, виробникам — закупівельні ціни на молоко опустилися.

Середня ціна по ринку на молоко екстраґатунку становила 9,56 грн/кг (з урахуванням ПДВ). Загалом діапазон коливався в межах 8,76−9,80 грн/кг.

Ціна на молоко вищого ґатунку була в межах 8—9,50 грн/кг. Середньомісячна ціна становила 9,13 грн/кг. Перший ґатунок відпускали в середньому по 8,84 грн/кг.

Лише ближче до кінця березня світовий ринок молока почав демонструвати ознаки стабілізації. Середня комбінована ціна на молоко у світі (дані IFCN) становила 31,9 дол./100 кг ЕСМ, що відповідає показникам грудня минулого року.

Рушійними факторами, які вплинули на стабілізацію ринку було скорочення виробництва молока в Новій Зеландії та Європі через несприятливі погодні умови та зростання імпорту з боку Китаю.

Зростання цін на нафту та покращення світової економіки спонукають аналітиків робити позитивні прогнози на другу половину року.

Крім того, попит на масло залишається на досить сильному рівні, а відкочення ціни назад в кінці 2017 року збільшує зацікавленість до продукту. Запаси продукту в Європі практично на нулі і вже зараз експерти говорять про те, що в другій половині 2018 року варто очікувати рекордних цін на нього знову.

У квітні ціноутворення на українському ринку молока буде знаходитися під тиском зростання виробництва молока та залежатиме від валютних коливань.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Вчені наблизилися до створення нетоксичних для бджіл та джмелів пестицидів

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Sciencedaily.

Потенційний вплив неонікотиноїдів на здоров'я бджіл є предметом інтенсивних досліджень і значних протиріч, оскільки Європейський союз обмежив використання їх на врожаях, які приваблюють бджіл.

Проте, як бджоли, так і джмелі до різних видів цього класу інсектицидів мають різну чутливість. Дослідники прагнули зрозуміти причину цього явища, щоб допомогти розвитку пестицидів, які нетоксичні для них.

Так само, як і в інших організмах, токсини у бджіл можуть бути зруйновані ферментами, званими цитохромами P450. У дослідженні було виявлено однин підклас цих ферментів у бджіл - CYP9Q - і було встановлено, що він відповідальний за швидке руйнування деяких неонікотиноїдів.

«Ідентифікація цих ключових ферментів надає цінні інструменти для скринінгу нових пестицидів на ранньому етапі їх розвитку, щоб побачити, чи можуть бджоли їх руйнувати», - сказав професор Кріс Басс, який очолював команду в Університеті Ексетера.

«Для створення єдиного пестициду може знадобитися десятиліття і 260 мільйонів доларів, тому ці знання допоможуть нам уникнути витрати часу і грошей», - додав він.

На думку д-ра Ральфа Науена, токсиколога і одного з провідних дослідників Bayer, ці знання також допоможуть їм і регулюючим органам краще зрозуміти, чому деякі інсектициди мають високий ступінь безпеки для бджіл.

«Деякі неонікотиноїди за своєю природою дуже токсичні для бджіл, а інші мають дуже низьку токсичність, але в публічних дебатах вони, як правило, піддаються однаковій критиці», - додав професор Лінь Філд, завідувач відділом біоінтерпретаціі і захисту рослин в Rothamsted Research.

«Кожен інсектицид потрібно окремо розглядати за його ризиками і перевагами, а не тільки за назвою», - підсумував він.

 



Державний агрогігант знайшов новий закордонний ринок

Про це повідомила прес-служба ДПЗКУ, пише НВ.

Такої домовленості досягнуто між керівництвом ДПЗКУ і однією з найбільших компаній агропромислового комплексу Катару Hassad Food Hassad Food в ході переговорів на Міжнародній сільськогосподарській виставці Qatar International Agricultural Exhibition-2018 в Досі минулого тижня.

"Ринок Катару для ДПЗКУ – це можливість підвищення попиту на високоякісну продукцію корпорації, розширення географії експорту як зернових культур, так і готової продукції", - йдеться в повідомленні.

Крім того, урядом держави Катар була виявлена ​​неабияка зацікавленість в імпорті українських зернових, зокрема ячменю та кукурудзи. З цією метою наступним кроком в реалізації головного стратегічного напрямку діяльності держкорпорації - експорту зернових, стане початок процедури акредитації для участі в державному тендері на поставку зернових культур до держави Катар.

У травні очікується візит представника катарської Hassad Food в Україні для більш детального обговорення умов експортних поставок і формування комерційних пропозицій.

Державна продовольчо-зернова корпорація України створена урядом України в серпні 2010 року. 100% випущених акцій ДПЗКУ перебувають у державній власності. До її складу входить розгалужена мережа філій - лінійні та портові елеватори, млини, комбікормові та круп'яної заводи. Сумарно 53 підрозділу-філії ДПЗКУ можуть зберігати 3,75 млн тонн зернових. У тому числі сумарні потужності з перевалки на експорт Одеського та Миколаївського портів становлять близько 2,5 млн тонн зернових вантажів на рік.

Ваш вибір 'Подобається'.


На Львівщині олійнопереробна компанія відкрила нові потужності

Компанія займається виробництвом рафінованої соняшникової олії, і є одним з найбільших виробників олії у Західній Україні, передає uprom.info.

"Це сучасне виробництво завдяки інвестиціям у сумі 100 мільйонів гривень збільшить кількість працівників до 800 чоловік. Для нас, звичайно важливо бачити і реальний приклад боротьби з корупцією. Тому що завдяки роботі ДАБІ, офісу супроводу інвестиційних проектів разом із жорстким контролем правоохоронних органів та прийняттю виважених рішень, ми маємо можливість залучати інвестора і створювати додаткові робочі місця. Адже реальна боротьба з корупцією – запорука збільшення інвестицій", – наголосив під час огляду потужностей виробництва голова Львівської ОДА Олег Синютка.

До складу виробничих потужностей підприємства входять олійноекстракційний завод, завод рафінації і дезодорації та цех фасування. Компанія провела реконструкцію олійноекстраційного заводу, де встановили сучасне обладнання провідних світових виробників, яке вирізняється енергозбереженням і зводить до мінімуму шкідливий вплив на навколишнє середовище, але при цьому зберігаються високі показники продуктивності та якості продукції.

"Державна архітектурно-будівельна інспекція сьогодні змінює формати і ми стаємо ближчими до забудовників та інвесторів. Ми робимо все для того, щоби створювати якомога більше таких об’єктів, які сьогодні створюють нові робочі місця. Це демонструє нашим західним партнерам, що в Україні дійсно змінюються формати", – зазначив голова Державної архітектурно-будівельної інспекції України Олексій Кудрявцев.

Потужність заводу з виготовлення рафінованої олії – 300 тонн на добу. За потужністю виробництва компанія посідає 3-є місце в Україні серед виробників рафінованої соняшникової олії.

На новому олійноекстраційному заводі діє елеватор для зберігання насіння олійних культур місткістю 34 400 м3.

Сума залучених коштів у  реконструкцію та модернізацію олійноекстраційного заводу становить 1,5 млн євро.

ПП «Оліяр» — підприємство з виробництва рафінованої соняшникової олії, найбільший виробник олії у Західній Україні. Офіс підприємства знаходиться у місті Львові, а виробничі потужності — у селі Ставчани, Пустомитівського району, Львівської області. До складу виробничих потужностей входять: олійноекстракційний завод, завод рафінації і дезодорації, цех фасування.



Як корову назвеш, так вона і доїтиметься

На жаль, не такі вже й рідкісні випадки, коли прізвиська даються без всякої системи і часто навіть не зоотехніками, а телятницями й ыншим персоналом. Так з'являються в стадах по 3-4, а іноді і більше, Нічек, Циганок, Рудих. З'являються і всякі неблагозвучні імена, як Спекулянтка, Дурепа, Грязнуля або бик Бандит, і просто неприпустимі, як Делегат і Делегатка.

Які ж вимоги до імен тварин висувалися раніше?

1. Прізвиська повинні бути короткими і чіткими. Рекомендується кожне ім'я перевірити «на голос», наскільки добре воно чується, наскільки є звучним. Адже на ім'я кличуть, гукають, звуть корову на пасовищі і в корівнику, і, вимовляючи прізвисько, працівник веде з коровою розмову «по душам».
2. Прізвисько повинне мати смислове значення, ув'язуватися з яким-то поняттям і за можливості простим. Часто зоотехніки, особливо молоді, придумують надто складні імена, які, як правило, не прищеплюються. Одну корову, названу зоотехніком Стилістика, тваринники звали просто Стелька.
3. Прізвисько має бути культурним, не ганьбить тварин (як і тваринників – їх хрещених батьків). Неприпустимо називати корову Бацила чи Бактерія, Психопатка, Беліберда або Нахаба. Недобре звучать, здавалося б, прості клички, як Цебер. Адже бувають ще й гірші.
4. Недозволені прізвиська, утворені від людських імен, як наприклад Машка, Сашко, Борька.
5. Заборонено давати прізвиська з політичним відтінком і пов'язувати з назвою народності. Не можна, наприклад, назвати корову Монголка, Англійка, Американка або бика Іспанець, Француз.

Немає потреби вигадувати нові слова, або користуватися дитячим лексиконом, або, що зовсім погано, жаргоном. Мова назв обов'язково повинен бути літературною. Допустимі і подвійні клички, якщо вони достатньо красиві і милозвучні. Так, в історії стада племзаводу «Ніконовське» була корова з прізвиськом Зой-Зоря (удій близько 7 тис. кг); і зрозуміло, що не любити корову з таким поетичним ім'ям просто неможливо.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Попит на коренеплоди різко впав: фермери змушені поступатися в ціні

Через це фермери були змушені зменшувати ціни, незважаючи на те, що запаси моркви та буряку вже досить незначні. Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

Минулого тижня ціни на коренеплоди в Україні сягали 11 грн/кг, то сьогодні це 8-10 грн/кг. За словами учасників ринку, реально товар продається не дорожче 8,5 грн/кг.

Таку ситуацію виробники пояснюють стрімким подорожчанням продукції тижнем раніше та неготовністю покупців платити стільки за продукцію.

Також на ціни тиснуть поставки овочів із Польщі, яка коштує майже так само як і вітчизняна продукція.

На даний момент ціни на моркву в України в середньому у 4,7 рази вищі, ніж у кінці березня 2017 р. Буряк коштує у 6 разів дорожче, ніж минулого року.

Фермери переконані, що негативній ціновий тренд це тимчасове явище, адже на ринку відчувається дефіцит продукції, який не вдається компенсувати за рахунок імпорту.