Мораторій на реформи

Щодо Земельної Реформи на даний момент існує винятково різноманітна і величезна кількість спекуляцій і вкидань думок. Але, незважаючи на роздутий інформаційний шар, залишається практично непомітною мета реформи. Ще в 2000 році був прийнятий закон про те, що земля є приватною власністю. Але досі продовжується мораторій на купівлю-продаж землі.

Сергій Феофілов - к.е.н, Генеральний директор УкрАгроКонсалт так коментує ситуацію, що склалася. Для чого продовжено мораторій і для чого ці реформи? Очевидно, що метою реформи має стати подальше і широке залучення інвестицій. На жаль, дуже невелика кількість і управлінців, і підприємств, і інших операторів нашої економіки зацікавлені в різкому збільшенні інвестицій в аграрний сектор через відкриття ринку землі. Це той сухий залишок, який дозволяє прогнозувати подальший розвиток. Земельна Реформа буде розроблена і прийнята, як тільки з'явиться значне зростання інтересу для залучення інвестицій. А для цього потрібні певні чинники і певні складові економічного життя й тих самих витрат і виручки. У разі відсутності таких передумов, буде постійне гальмування.          

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Українці хочуть ринки як у Барселоні

Ринок завжди був для людства чимось особливим. В різні часи сюди приходили з різних причин: дізнатися останні новини, погуляти, знайти корисні знайомства - психологічний фактор. Наступним важливим змістом поняття "ринок" завжди були гроші, тобто можливість продати-купити, заробити на тому, що хтось продав або купив, і в решті-решт, поспекулювати або вкрасти - без цього не обходиться людська історія. І головним завданням ринку завжди було гастрономічне: нагодувати. Іншими словами, ринок у світовій історії - це місце активного соціального життя, отримання хліба і видовищ в одній локації, та ще смачних і яскравих.

З технологічним стрибком функція цього типу торговельних відносин сильно видозмінилася, але, що дивно і важливо, ринок не пропав. І хоча на сьогодні всі види продуктів можна купити в супермаркеті, ринки не тільки не регресують, а процвітають і отримують нові смисли. Вони стають схожими на музей. Це як постійно функціонуюча виставка, тільки з живими або принаймні свіжими експонатами.

Звичайно, існує ряд умов, за яких можлива така актуальна трансформація ринку: контроль якості, лояльні умови для маленьких господарств, "прозорий" бізнес, відсутність рейдерства і присутність попиту і смаку у місцевих мешканців. Для прикладу, візьмемо один з найвідоміших ринків світу - Бокерія (Mercat de la Boqueria). Він розташовується на проспекті Лас-Рамблас у Барселоні. Виник як звичайний вуличний продуктовий ринок, зараз є яскравою пам'яткою як регіону Каталонія, так і всієї країни. Не думаю, що у місцевої влади або активістів з'явилося б бажання знести його (як київський "Житній"). Бокерія - це місце кулінарного і культурного паломництва туристів, яке розвивається, інвестує в себе і збирає нагороди по всьому світу, серед яких звання "Кращого світового ринку" на Міжнародному торговельному конгресі у Вашингтоні в 2005 році. Також Бокерія входить в європейську мережу "Emporion" - асоціацію ринків із продукцією найвищої якості.

Іспанка розраховується на ринку через термінал
Дивує не те, що в Європі такі ринки є нормою, дивує те, що в Україні таких ринків немає і їх складно навіть уявити. А це дивно для країни з такою багатою ярмаркової культурою і такими прекрасними продуктами харчування. (Безліч українських овочів і фруктів має набагато більш яскраво виражений і насичений смак у порівнянні з європейськими).

Можливо, варто не просто сподіватися на розширення експортних квот з боку ЄС, а й в Україні відновлювати привабливу імпортну ситуацію. Адже ринки можуть бути не просто покинутим непорозумінням, а пам'ятниками історії і культури країни, занурюючись в атмосферу яких, буде відображатися побут і традиції міст. Ринок - це зустріч минулого і сьогодення, де можна провести час із сім'єю і друзями, поділитися порадами та новинами і смачно поїсти, що найголовніше.

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Італійці відмовляюся від черешні на користь ківі

За свідченням економіста інвестиційного департаменту ФАО Андрія Ярмака, італійські фермери вже не вважають виробництво черешні таким привабливим, як раніше. Це спричинено високим інвестиційним навантаженням та сильною конкуренцією на ринку. І все частіше садівники обирають замість черешні ківі. Виробники, які все ж продовжують цей бізнес, вирощують черешню під накриттям. Сітка убезпечує від дощу та шкідників і стає гарантією якості, і, відповідно, вищої ціни.

Як зазначає Андрій Ярмак на своїй сторінці у фейсбук: "Найбільша проблема - це збирання врожаю. За інформацією садівників збирання 1 кг черешні в Італії коштує приблизно 1 євро за кг (30 грн/кг). При роздрібній ціні від 3,5 до 5,0 євро, з яких 1 євро мінімум іде торгівлі, заробити на черешні в Італії надзвичайно важко! Для порівняння - в Україні збір 1 кг черешні коштує в 5 разів дешевше (приблизно 5-7 грн/кг). Більше того, вартість збирання черешні в Італії є приблизно такою самою, як в Україні роздрібна ціна на цей товар!"

Експерт наголошує на необхідності постачати українську черешню до ЕС автотранспортом. Адже якісний український продукт буде конкурентним на ринках Европи.

AgroReview отримав нового головного редактора

Головред прийшла в інформаційне агентство із галузевих проектів агропромислового комплексу. Раніше працювала літературним редактором IA Regionews, IA Agronews і кореспондентом журналу "Статус". Основними завданнями у свіпраці з AgroReview Дар'я вбачає: збільшення унікального авторського контенту, залучення нових форматів у діяльність агентства й висвітлення актуальних питань і процесів в одній із найважливіших галузей української економіки - агропромисловому секторі.

 

"Як на мене, аграрний сектор має модернізовуватися не тільки в технічному плані, а й з точки зору комунікацій, ставати зрозумілішим, цікавішим, а через це - більш прозорим та привабливим для інвесторів!"

Топ-10 трендів в АПК, які скоро прийдуть в Україну

Теґи: 

Звичні комбайни та сівалки модифікуються до невпізнання, кількість працівників на 1 га сільгоспугідь скорочується в рази.


Зниження цін на продукцію АПК на тлі рекордних врожаїв по ідеї повинно стимулювати аграріїв до переробки і створення товарів з високою доданою вартістю. Однак українські компанії поки не поспішають наслідувати приклад зарубіжних колег.

Яким буде сільське господарство в найближчому майбутньому? Яких змін чекати і до чого варто готуватися українським фермерам? LIGA.net побувала на Міжнародній зерновій конференції в Лондоні (IGC 2017) і вивела топ-10 трендів в АПК, про які говорили її учасники. Частина з них вже досягли нашої країни, інші ось-ось доберуться.

Омолодження фермерства та фокус на невеликі ферми

Незабаром відбудеться омолодження підприємців, які займаються сільським господарством. Середній вік фермера в США - 57 років, а 30% з них - старше 65 років. У Європі цей показник приблизно такий же. Середньосвітовий показник - 55 років.

У агросектор активно приходять підприємці-фермери 30-35 років - з'являються невеликі фермерські господарства, які за рахунок новітніх технологій роблять агробізнес успішнішим.

У той же час тренд на відхід від великих холдингів в світі буде проявлятися все яскравіше. Типова ферма в Європі з земельним банком 2000 гектарів може коштувати близько $ 10 млн, включаючи вартість землі.

В Україні поки цей принцип не працює - холдинги нарощують земельні банки, а фермерські господарства зберігають розміри своїх земель.

Ставка на технологічність

Фермери в світі все частіше використовують наукові розробки, щоб стати більш конкурентними і незалежними. Нові продукти, засновані на аерофотознімках, датчиках, грунтових картах і мільйонах метеорологічних даних, вже стали невід'ємною частиною "розумної ферми". Володіння технологіями стає конкурентною перевагою.

В Україні до технологій сьогодні особливе ставлення. Майже всі великі агрохолдинги вже давно практикують точне землеробство. Однак більш широке поняття - smart farming  тільки входить в будні українських аграріїв. За словами засновника компанії SmartFarming Артема Бєлєнкова, тільки 3-5% українських агрокомпаній готові до впровадження новітніх технологій. Більшість лише використовують вдалі приклади конкурентів. Ноу-хау активно впроваджують "Кернел", "Миронівський хлібопродукт", "Сварог Вест Груп", "Індустріальна молочна компанія", "Астарта" та ін. Для дрібних фермерів нові технології часто залишаються недоступними.

Розвиток біотехнологій

Суперечки навколо ГМО не вщухають вже багато років. Якщо в США є система реєстрації модифікованих рослин, то в Україні поки офіційно немає заборони на ГМО.

Тим часом світові розробники технологій генної інженерії вже прийшли в сільське господарство.

Замість спірних генно-модифікованих культур впроваджуються і альтернативні методи. Такі технології доступні і в українських дослідницьких центрах глобальних компаній. Зокрема, Dupont Pioneer розробила методику редагування генома Crispr-Cas, а модифіковані гібриди вже ростуть по всьому світу.

Вузька спеціалізація

Агробізнес стає все більш спеціалізованим. У 1982 році 35% всіх американських ферм виробляли кукурудзу, але в 2007 році її вирощували тільки 22% ферм. Сьогодні фермери диверсифицируются за родом діяльності: одні компанії спеціалізуються на виробництві органічних культур і продуктів без ГМО, інші - на виробництві соєвих бобів і кукурудзи з високим вмістом крохмалю.

Цей тренд прийшов в Україну кілька років тому. Аграрії зрозуміли, що нішеві напрямки - соя, рапс - більш вигідні, ніж вал традиційних зернових. Однак з часом вони перейшли в групу основних культур. Сьогодні сою та ріпак вирощує кожне друге господарство. Фермери шукають нові, більш прибуткові нішеві культури. Наприклад, розвивається вирощування льону та гороху.

Нестача ресурсів і кліматичні зміни

Фермери повинні бути готові до того, що природні ресурси можуть вичерпатися або втратити свої родючі властивості. Наприклад, в Америці з 1961 року за рахунок зрошення вдалося домогтися приросту виробництва продовольства більш ніж на 40%.

Але підземні джерела виснажуються. Американські вчені турбуються, що водоносний горизонт Огаллала, який забезпечує 30% підземних вод зрошення в США, з часом втрачає свої запаси. Зміна клімату також створює проблеми. Вчені вважають, що підвищення температури на кожні 1,8 ° F знижує врожайність на 10%.

Дефіцит води в силу потепління відчувають і українські аграрії. На полях все частіше з'являються зрошувальні системи, створюються штучні водозабори.

Зміна товарної кон'юнктури

Сьогодні ресурсні ринки настільки волатильні, що про стабільні ціни не доводиться говорити. Наприклад, коливання цін на нафту впливають на сільськогосподарські ринки.

Прогноз врожаю кукурудзи в майбутньому менш оптимістичний, ніж в останні роки, оскільки ціни на кукурудзу і біопаливо багато в чому залежать від цін на нафту. Хоча попит на сою залишиться високим.

Українські фермери, як і їхні закордонні колеги, звикли до того, що ціни на зернові в останні три роки досить волатильні. Вони остерігаються прогнозів, але при цьому збільшують врожаї і збувають левову частку продукції у вигляді сировини.

Зміна м'ясних вподобань

Споживання м'яса в світі зростає. До 2022 року споживання м'яса і птиці в Китаї, згідно з прогнозами, виросте на 15,2%. Є й інший тренд: переваги жителів планети змінюються в сторону дієтичного і більш дешевого курячого м'яса.

Ця хвиля вже добралася до України - курятина стає самим високомаржинальним видом м'ясної продукції в країні.

Публічний контроль за захворюваннями тварин

Гуманні методи в системі забезпечення безпеки тваринництва стають основним трендом. Великі харчові компанії і мережі супермаркетів поступово відмовляються від використання небезпечної тари, все більш жорстким стає законодавство в сфері АПК.

В Україні прийнята частину законів про харчову безпеку. У них є норми про сертифікацію, походження товарів, вимоги до результатів лабораторних досліджень та ін.

Здоровий спосіб життя і тренд на екологію

Фермери все частіше відмовляються від добрив і пестицидів. Органічні товари вважаються безпечними для здоров'я, а постулати екологічних організацій все глибше проникають у свідомість людей.

Попит на органіку в Україні зростає вже кілька років. Більш того, підтримка виробництва натуральних продуктів без використання хімічних речовин і добрив задекларована на рівні Міністерства аграрної політики і продовольства.

Державна аграрна і економічна політика

Фермери повинні бути готові до макроекономічних змін. Епоха криз триває вже понад 10 років, і немає ніяких підстав очікувати, що незабаром вона закінчиться.

Аналітики радять пильно стежити за тим, як розвиваються найбільші світові економіки, не забуваючи і про власну.

В Україні фермерам все ще надають підтримку - дотації з державного бюджету виділяються пропорційно обсягам виробленої продукції. Однак дотуються не всі галузі. Рано чи пізно агробізнесу доведеться виживати за свій рахунок.

Марія Бровинська

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Половина твердих і плавлених сирів в Україні сфальсифіковані - результати перевірки

Про це повідомляє голова правління незалежної громадської організація «Громадський контроль захисту прав споживачів» Владислава Миронова, пише ГолосUA.

Експерт інформує, що організація «Громадський контроль захисту прав споживачів», провівши в травні цього року дослідження якості сирів твердих і сирів плавлених, що реалізуються на споживчому ринку України, прийшла до невтішних висновків.

«Результати перевірки є невтішними: з 34 зразків, які були досліджені в ДП «Укрметртестстандарт», 17 виявилися фальсифікатом, тобто 50% нібито натуральних молочних продуктів містили в своєму складі жири немолочного походження (від 15% до 100% немолочного жиру)», - констатують в організації.

«На жаль, на сьогоднішній день з боку держави відсутній дієвий контроль за якістю і безпекою товарів. Ринок продовжує насичуватися фальсифікованими товарами, а підприємства в свою чергу продовжують виробляти і постачати на споживчий ринок нестандартну, неякісну, фальсифіковану продукцію та отримують надприбутки за рахунок обдурених споживачів», - підкреслює глава організації.