Морква та буряк є лідерами за темпами подорожчання

Морква та буряк – є лідерами за темпами подорожчання. Про це повідомляють експерти “Інфо-Шувар”, з посиланням на дані власного моніторингу цін на гуртових майданчиках країни.

Згідно даних цього моніторингу, за останніх кілька днів морква зросла в ціні більш, ніж на третину , на гуртових майданчиках країни вона сьогодні пропонується по 5,5-6,0 грн/кг (0,16-0,18 EUR/кг), деякі продавці встановили ціни на рівні 6,5-7,0 грн/кг (0,19-0,21 EUR/кг). Майже в півтора рази за останній тиждень подорожчав і буряк. Станом на 24 січня, буряк на торгових майданчиках країни підскочив в ціні до 5,0-7,0 грн/кг (0,15-0,2 EUR/кг).

Схожа ситуація відбувається і по капусті, від початку тижня, ціна на неї зросла майже на 50% і сьогодні вже досягнула відмітки 3,5-5 грн/кг (0,10-0,14 EUR/кг).

Найповільніше, серед усіх овочів “борщового набору”, дорожчають картопля та цибуля. Від початку тижня, ціни на картоплю зросли на 7-10%, станом на 24 січня 2018 року, кілограм картоплі на гуртових ринках пропонується по 3,5-4,5 грн/кг (0,10-0,13 EUR/кг). Ціна на цибулю сьогодні перебуває в межах 3,2-4,2 грн/кг (0,09-0,12 EUR/кг) і є на 5% вищою, ніж на початку поточного тижня.

На думку гуртових компаній ціни на різні види продукції зростають під впливом різних факторів. Наприклад, подорожчання капусти оператори пов’язують із стриманими продажами на рівні виробників, хоча запаси в сховищах поки що, є достатніми для того, щоб задовольнити наявний внутрішній попит. Але фермери зреагували на позитивний тренд, який намітився на ринку ще тиждень тому і не квапляться реалізовувати запаси, сподіваючись на те, що ціни в наступні кілька місяців будуть лише зростати.

А от по моркві та буряку подорожчання може бути пов’язане із скороченням запасів в сховищах, при цьому, по буряку це найбільш помітно. І виробники і гуртові компанії вважають, що в найближчій перспективі ситуація із пропозицією українських коренеплодів може лише погіршиться, тому що продукція досить погано зберігається і відсоток відходів є більшим, ніж передбачалось на момент закладання в сховища.

По цибулі та картоплі зростання ціни більшість учасників ринку пов’язують із логістичними проблемами, які стали наслідком погіршення погодних умов. Це дійсно суттєво підігріло попит на всі овочі «борщового набору», особливо в Центральних та Південних регіонах .

Слід зазначити, що по моркві та буряку сьогодні зафіксовано і найбільше відхилення від цін минулого року, по інших видах продукції зміни поки що досить незначні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українськими бізнес-моделями користуються в Європі та США - Юрій Косюк

Про це заявив голова ПАТ "Миронівський хлібопродукт" Юрій Косюк під час 48-ї щорічної зустрічі Всесвітнього економічного форуму у Давосі, передає УНН.

За словами бізнесмена, ще 20 років тому ніхто й подумати не міг, що українськими моделями ведення бізнесу будуть користуватися на Заході. Але на сьогоднішній день це реальність.

“За ці роки ми настільки просунулись в технологіях і розробках, що не нас вчать, а ми вчимо, як вести справи”, — зазначив він.

Ю.Косюк зауважив, що сьогодні Україна може запропонувати світу наукові розробки, експериментальні технології, успішні кейси та реальні готові бізнес-моделі, які працюють і дають результат в агросекторі.

“Зараз моделі бізнесу напрацьовані МХП і запроваджені, скажімо в Польщі, показують високі результати і викликають занепокоєння серед європейських конкурентів”, — підсумував Косюк.

Нагадаємо, восени минулого року за фінансової підтримки голови правління МХП було запущено акселератор аграрних інновацій “MHP Accelerator”, створений технологічним кластером Radar Tech і проектом Agrohub.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні з’явиться завод із шокової заморозки плодів і овочів

Про це розповів керівник садівничого підрозділу «Агроспецгоспу» Юрій Качунь, передає propozitsiya.com.

«Завод плануємо завантажувати не лише своїми смородиною, аронією, вишнею, а купуватимемо продукцію, яку вирощуватимуть місцеві фермери: малину, ожину, суницю, лохину», – сказав він.

Із овочів «Агроспецгосп» вирощуватиме лише капусту: броколі і брюсельську, додав Юрій Качунь. «Колись вже їх вирощували і добре знаємося на технології», – пояснив він.

Раніше збудоване овочесховище підприємство має намір адаптувати до попереднього охолодження й тимчасового зберігання яблук та іншої продукції, яка йтиме на переробку.

ПП «Агроспецгосп» займається ягідництвом, овочівництвом, тваринництвом. Має консервний завод, склоробне виробництво, овочесховище ємністю 500 тонн. Обробляє понад 1 тис. га землі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Депутати пропонують заборонити реалізацію домашнього м'яса

Відповідний законопроект №7489 зареєстрований у Верховній Раді 16 січня 2018 року, повідомляє НВ.

Так, пропонується заборонити забій домашніх тварин, птиці, кролів, нутрій не в бійні, яка має експлуатаційний дозвіл, з 1 січня 2020 року. Ця норма не стосується обсягів забою до 10 голів домашньої птиці, кролів, нутрій у день.

На думку авторів документа, це дозволить упорядкувати подвірний забій тварин з метою попередження поширення особливо небезпечних хвороб, зокрема, африканської чуми свиней (АЧС).

Документ також передбачає жорсткість умов простежуваності харчової продукції тваринного походження: за порушення вимог щодо її забезпечення пропонується запровадити штраф у розмірі від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 - 850 грн).

При цьому оператори ринку мають надавати документ, який містить повну інформацію про продукт: назва харчового продукту, харчової добавки, ароматизатора, допоміжного матеріалу для переробки, назва й адреса потужності з виробництва та/або обігу з зазначенням номера експлуатаційного дозволу або реєстраційного номера, номер і обсяг (вага) партії, термін придатності, посилання на санітарні заходи, умови зберігання, транспортування та інші умови утримання, дата видачі, ім'я, підпис оператора ринку або уповноваженої особи, що видала документ, і іншу інформацію, необхідну для простежуваності продукту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Українські інтерактивні столи Ukrainian Smart Cafe стали хітом на форумі в Давосі

У рамках тематичної експозиції світова громада може ознайомитись з передовими досягнення науки й технологій, таких як Ukrainian Smart Cafe з інтерактивними столами українського виробництва, повідомляє Національний Промисловий Портал, з посиланням на facebook-сторінку CEO компанії Kodisoft Дмитро Костика.

Саме такі столи використовує кіпрський ресторан Oshi, визнаний найбільш технологічним рестораном у світі. На Всесвітньому економічному форумі у такий спосіб представлять продукти українського виробництва, а також українську кухню.

"Столи Interactive Restaurant Technology (IRT) дозволяють власникам закладів зменшити кількість персоналу. Так, замість восьми осіб, достатньо мати двох, робота яких більш ефективна. Автоматизація дає змогу спрямувати зусилля на підвищення якості надаваних послуг і розширення асортименту", – каже Дмитро Костик.

Якщо дивитися на новинку глобально, то вона може докорінно змінити ресторанний бізнес – одну з найбільш прибуткових і консервативних галузей в світі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Європа знижує використання пестицидів

Про це пише latifundist.com.

Відзначається, що продажі ЗЗР в Німеччині для виробництва сільгосппродукції в 2017 р. склали €1,385 млрд. Найбільша частка продажів — 43 % — припадала на гербіциди, єдиний сегмент, який все ще демонструє невелике зростання (+2,1 %). Максимальне падіння продемонстрували фунгіциди з часткою ринку 41% та інсектициди (9%). Тут продажі «просіли» приблизно на 5 % кожен.

«Європейський ринок ЗЗР знаходиться на стабільно низькому рівні протягом останніх 5 років 2018 р. обсяг продажів у ЄС складе $12,9 млрд, у всьому світу — $53,4 млрд. Зростання ринку відбуватиметься виключно за рахунок використання ЗЗР в Росії, Україні та Румунії. Передумови — зростаюча самодостатність, наслідки зміни клімату і економічне значення експорту сільгосппродукції, особливо в Україні, що збільшить інтенсифікацію виробництва і, відповідно, необхідність посилення захисту рослин», — стверджує експерт ринку Буркхард Клеффманн.

Повідомляється, що IVA закликає реформувати систему реєстрації ЗЗР в Німеччині, максимально спростити та прискорити її. Замість чотирьох німецьких федеральних органів влади, залучених до схвалення нових препаратів, в майбутньому ці компетенції доцільно делегувати лише одному інституту, який буде підпорядкований Міністерству сільського господарства.

«Реєстрація нових ЗЗР повинна бути політично незаангажованою та науково обґрунтованою. Після схвалення Єврокомісією використання гліфосату на 5 років IVA сподівається, що дебати стануть більш об'єктивними і суспільство зможе тверезо подивитися на потреби фермерів», — зазначив президент IVA Хельмут Шрамм.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview