150670

«Мрія» отримала пропозицію про купівлю всього бізнесу

Про це повідомляє прес-служба компанії, пише agravery.com.

«Вартість пропозиції передбачає (в разі, якщо угода відбудеться) відшкодування власникам облігацій, випущених Mriya Farming Plc ( "Mriya Farming") у зв'язку з реструктуризацією ("Нові облігації") приблизно від 50 до 60 центів за долар від номінальної вартості нових облігацій в обігу після завершення реструктуризації (за вирахуванням витрат, пов'язаних з транзакцією)», — йдеться в повідомленні.

Крім того, пропозиція передбачає виконання ряду умов, включаючи успішне завершення реструктуризації компанії і її дочірніх компаній, а також отримання всіх необхідних дозволів регулюючих органів. Забезпечений борг пропонується до прийняття стратегічним інвестором і обслуговування відповідно до існуючих або іншими угодами між потенційним покупцем і забезпеченими кредиторами.

«Компанія має намір вступити в переговори з оферентом щодо умов потенційної угоди, щоб затвердити необхідну документацію для зв'язує оферти. Після завершення реструктуризації вчинення будь-якої угоди з продажу компанії підлягає погодженню зі стейкхолдерами компанії відповідно до умов випуску нових облігацій і акціонерним угодою Mriya Farming Plc, прийнятих відповідно до умов реструктуризації. Отримана пропозиція не є гарантією укладання угоди, умовою якої все ще є досягнення домовленостей за остаточними умовами документів, необхідних для здійснення угоди», —  коментують у прес-службі.

У компанії повідомили, що ккомпанія Ротшильд виступає єдиним фінансовим радником, а компанія Hogan Lovells — юридичним радником у питаннях, пов'язаних з продажем.

Довідка:

«Мрія» — вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, заснований у 1992 році. Компанія обробляє близько 180 тис. гектарів земель у Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській та Рівненській областях. Агрохолдинг вирощує пшеницю, картоплю, ріпак, кукурудзу, гречку, соняшник, сою, ячмінь і горох. У структурі холдингу власні елеватори та зерносховища потужністю понад 660 тис. тонн, а також власний насіннєвий завод виробничою потужністю 300 тонн насіння на добу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Росія захопила до 90% риболовецьких ресурсів України в Чорному морі

Про це "Крим.Реалії " заявив заступник голови Державного агентства рибного господарства України Андрій Кравченко, передає УНН.

"До анексії Криму вилов в Чорному морі становив близько 40, до 50 тисяч тонн, але в зв'язку з останніми подіями частина наших промислових господарств залишилися на території Автономної Республіки Крим. Близько 90% ми втратили в Чорному морі промислових запасів - доступ до ресурсів, а також господарств і суден, які залишилися на анексованій території", - заявив Кравченко.

Також Кравченко повідомив, що в 2018 році в Азовському морі виловили вже понад 37 тисяч тонн риби.

"В Азовському морі в 2018 році наші суб'єкти господарювання виловили вже понад 37 тисяч тонн - це досить великий обсяг, який частково забезпечує продовольчу безпеку нашої держави", - зазначив він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експерти прогнозують нові тіньові схеми у сфері АПК

Про це заявив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" (ІАЕ) Леонід Тулуш, передає УНН.

Йдеться про ухвалений наприкінці травня законопроект № 7403-д, який дещо пом’якшив прийняті торік зміни до Податкового кодексу України, названі в експертному середовищі "поправками Хомутинніка" на честь їх ініціатора.

Він спрогнозував, що вже восени, після набуття чинності відповідних законодавчих норм, в Україні розпочнеться активне впровадження оптимізаційних схем при реалізації соєвих бобів. Йдеться про ту продукцію, що вирощена суб’єктами, не спроможними самостійно організувати експортні поставки своєї продукції, уточнив Тулуш.

"Суть таких схем зводитиметься до "заведення" вирощеної сої на більш крупних суб’єктів, здатних забезпечити самостійний експорт", пояснив він.

"При цьому слід зважати на те, що лише третина загального обсягу сої виробляється суб’єктами, здатними самостійно, без посередників та кооперування, організувати експортні поставки", - зазначив він.

Поряд з цим, за оцінками науковців Інституту, такі операції можуть бути вигідними як для дрібних агровиробників, так і для великих сільгосппідприємств. Зокрема, "соєві поправки" можуть спровокувати появу схем, коли малі сільгосппідприємства будуть продавати продукцію на експорт через посередника та без попереднього нарахування ПДВ, додали в ІАЕ.

"У такому випадку не буде "просідання" ціни на частку цього податку. Для її реалізації достатньо буде створити нового суб’єкта господарювання, зокрема ФОП, який офіційно не є платником ПДВ і через який реалізується вирощена малим сільгосппідприємством соя. При цьому наявний вхідний ПДВ, пов’язаний із виробництвом сої, також буде списуватися на інші культури", - розповіли у Інституті аграрної економіки.

Нагадаємо, аграрії впевнені, що скасування ПДВ при експорті олійних ініціював народний депутат від партії "Відродження" Віталій Хомутиннік, аби збільшити прибутковість власного агрохолдингу “Кернел”, який нині зазнає фінансових збитків.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Свинина з Європи обходиться Україні дешевше за свою

Про це з посиланням на дані Державної фіскальної служби інформує Асоціація свинарів України, пише agroday.com.ua.

У грошовому вираженні витрати на закордонну свинину виросли в 3,5 рази. Все через те, що збільшилася середня ціна кілограма імпорту, але і урізноманітнилась його товарна структура, говорять в АСУ. Якщо у першій половині 2017 року імпорт лопаток та окостів взагалі не здійснуювався, то зараз їх ввозять і замороженими, і охолодженими.

Крім цього, активно цієї весни імпортувалися свіжі й охолоджені свинячі півтуші з Польщі, Нідерландів та Бельгії. Середня ціна закупівлі цієї товарної позиції незалежно від країни походження останні місяці стало трималася на рівні 1,6 $/кг або приблизно 41 грн/кг.

Аналітики констатують, що імпорт свинини вже в рази перевищує експорт — як в натуральному, так і грошовому вираженні. Зокрема, витрати на імпорт на $7,3 млн перевищили вартість вивезеної свинини.

Всього за цей період було експортовано 920 тонн свинячого м’яса — в 3,4 раза менше, ніж торік. За цей об’єм вдалося виручити лише $3,1 млн, тоді як за аналогічний період торік свинарі заробили $6,3 млн.

До слова, в Україні живець свиней станом на кінець травня купувався м’ясопереробними підприємствами по 44-46 грн/кг. Очікується, що цей рівень цін буде стабільним протягом найближчих тижнів. Одначе, варто звернути увагу, що ця ціна навіть вища за ціну імпорту, по якому Україна ввозить готове охолоджене та заморожене м’ясо.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняні винахідники створили для аграріїв аналізатор ґрунту на базі мікролазеру

Основні плюси: можливість роботи в польових умовах, вартість нижче зарубіжних аналогів, швидкодія. Aggeek дізнався у CEO проекту Сергія Щукіна про перші успіхи компанії і плани на майбутнє.

За словами Сергія, ідея, як і проблема зі створення такого аналізатора, прийшли від вчених аграрної академії наук України. А саме – інституту “електрифікації та механізації сільського господарства” НААН України. Необхідно було знайти ефективне рішення для контролю складу ґрунтів і створення відповідної карти.

Вирішення цієї проблеми і стало основною мотивацією.

"Через сільськогосподарської активності і постійного удобрення полів, нині хімічний склад грунту невідомий локально. Це призводить до зайвої або недостатнього удобрення. Так чи інакше, в результаті втрачаються великі кошти", – говорить Сергій.

Цільова аудиторія проекту – аграрні підприємства, які націлені на інновації та прагнуть оптимізувати свої витрати.

"Аграріям аналізатор дозволить істотно економити витрати на добрива. Стане можливим smart-добриво: внесення лише тих елементів і в тій концентрації, які дійсно необхідні ґрунту в даній локації. Тепер буде можливо визначати склад ґрунту без необхідності залучення лабораторії", – акцентує Щукін.

До слова, український прилад може стати в нагоді і екологам, адже дозволяє проводити екологічний контроль полів, визначаючи наявність важких металів або радіоактивних речовин.

Над проектом працює команда вчених з різних науково-дослідних інститутів. З Міжнародного центру “Інститут прикладної оптики” НАН України – три людини. Це і сам СЕО Сергій Щукін, і два розробника – Руслан Лимаренко (відповідає за частину програмного забезпечення), Сергій Фролов (за ним “залізо”). Також в команді є представник Національного наукового центру “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” НААН України. Це Леонтій Литвинюк – третій розробник в команді.

З таким бекграундом у команди є досвід, компетенція і експертиза для реалізації проекту.

Аналізатор працює на технології лазерної спектроскопії (LIBS): коли лазерний імпульс фокусується на зразку (в даному випадку це грунт), активується лазерна плазма, яка містить всю інформацію про хімічний склад. Далі ця інформація передається на спектрометр і обробляється програмним забезпеченням.

"Ми отримуємо спектр характеристик грунту і всю інформацію про її хімічний склад в даній точці. Сама технологія не унікальна, проте до нас її НЕ застосовують у портативному аналізаторі для грунтів. Прямих конкурентів Soil Lines ми не знайшли", – говорить Сергій.

В результаті стартап надає якісну і кількісну інформацію про хімічний склад грунту і дозволяє удобрювати грунт тими елементами, які необхідні. Тобто розроблений прилад дозволить аграріям істотно зменшити витрати на добрива і одночасно підвищити врожайність.
Головні переваги такого аналізатора:

    Універсальність. Можливо визначення всіх хімічних елементів і їх концентрацій на місці, в польових умовах, без попередньої підготовки грунту.
    Вартість. Аналізатор базується на власних розробках. Український мікролазер виграє у зарубіжних аналогів: його характеристики краще, а вартість – нижче.
    Ефективність. Прилад працює швидко, що дозволяє сканувати всю площу поля і створити детальну карту оброблюваних земель.

Купити його поки що не можна. Проведена серія дослідів, експериментів зі зразками ґрунту для визначення якісного і кількісного хімічного складу, створена відповідна база даних і програмне забезпечення. Готовий стаціонарний прототип.

Зараз команда працює над створенням MVP (minimum viable product) – повноцінного робочого портативного варіанту, для чого шукають інвестиції. 22 травня стартап закінчив инкубационную програму в бізнес-інкубаторі YEP.

У розробки хороші перспективи для подальшого розвитку.

Наприклад, аналізатор можна інтегрувати в сільськогосподарський транспорт і системи автоматичної подачі добрив. Разом з іншими датчиками він зможе надати аграріям повну інформацію про стан грунту.

"У нас план такий: створити портативний продукт, для цього залучити інвестиції, провести польові випробування і запустити рішення в Україні. Далі будемо масштабироваться глобально. Також плануємо інтегрувати аналізатор з с / г технікою для одночасної роботи транспорту і сканування поля", – ділиться Сергій.

Джерело: Національний промисловий портал

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Волині відкрили оленячу ферму

На фермі чоловік розводить оленів. пише kurkul.com.

Ферма розрахована на 500 голів благородного оленя. Наразі тут сотня тварин. Територія ферми поділена на 6 частин, що відгороджені одна від одної сіткою. На кожній – окрема порода оленів.

Привезли оленів у господарство у лютому 2018 р. З того дня ферма поповнилася приплодом у 20 голів. 

На фермі працює чотири людини — ветеринар і троє доглядальників. 

Власник ферми планує розширити територію у шість разів — до 120 га. 

Поки прибутку ферма не приносить.  Власник господарства планує продавати самців та вагітних самок, також продавати молоді роги (панти). Продавати тварин на м'ясо власник не планує.

«Якщо реалізації самців та самок не буде — будемо заробляти на пантах», — розповідає фермер. 

За словами Романа Микитюка, догляд одного оленя в середньому обходить у 3 тис. грн/рік.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview