150670

МВФ очікує від України успішного проведення земельної реформи

Глава Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард подякувала президенту України Петру Порошенку за прогрес, досягнутий дотепер у рамках програми розширеного фінансування EFF. Про це йдеться у повідомленні прес-служби МВФ за підсумками їхньої зустрічі у Вашингтоні ввечері у вівторок.

«Дискусії були зосереджені на очікуваних пенсійної та земельної реформи, а також на заходах щодо прискорення приватизації і забезпечення конкретних результатів у зусиллях для боротьби з корупцією», - зазначає Фонд.

Згідно з релізом, Лагард і Порошенко погодилися з необхідністю прискорити темпи реформ, щоб забезпечити активне і всеосяжне економічне зростання.

Як повідомлялося, місія МВФ, яка працювала в травні в Києві, вказувала на необхідність технічного доопрацювання відповідних законопроектів і парламентської підтримки пенсійної та земельної реформ, пожвавлення приватизації та антикорупційних зусиль.

Відкрита МВФ у березні 2015 року чотирирічна програма EFF загальним обсягом SDR12,348 млрд (близько 16,75 млрд доларів за поточним курсом) з першим траншем в 5 млрд доларів спочатку передбачала щоквартальний перегляд програми, виділення в 2015 році ще трьох траншів по SDR1,18 млрд (близько 1,6 млрд доларів) і зменшення квартальних траншів у 2016-2018 роках до SDR0,44 млрд (0,6 млрд доларів).

Згідно з новим графіком подальших переглядів економічної програми України, затвердженим радою директорів разом з четвертим траншем, до кінця 2017 року заплановано три перегляди: четвертий - в середині травня, п'ятий - в середині серпня, шостий - в середині листопада.

У разі успішного виконання владою встановлених програмою вимог Україна за підсумками четвертого перегляду може залучити 1,907 млрд доларів, за підсумками п'ятого - 1,28 млрд доларів, за підсумками шостого - 1,28 млрд доларів. Всього близько 4,46 млрд доларів.

Нацбанк і Мінфін України очікують, що четвертий транш може бути наданий за підсумками ухвалення низки зазначених вище законопроектів на поточній сесії Верховної Ради, яка завершується в середині липня.

У 2018 році плануються інші чотири перегляди, за підсумками яких Україна може залучити близько 955 млн доларів. Загалом - близько 3,82 млрд доларів.

За матеріалами «Інтерфакс-Україна»

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд схвалив переведення документації Держземкадастру на технологію Blockchain

Кабінет Міністрів схвалив переведення ведення Державного земельного кадастру на технології захисту інформації Blockchain. Відповідне рішення було прийняте на засіданні Кабміну в середу, 21 червня.

Раніше повідомлялося про те, що Кабінет Міністрів схвалив впровадження системи зберігання та захисту даних Blockchain в роботі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та системи електронних торгів арештованим майном.

Нагадаємо, що Blockchain - це спосіб зберігання даних або цифрової реєстру транзакцій, угод, контрактів. При його використанні цифрові записи об'єднуються в "блоки", які потім зв'язуються криптографически і хронологічно в "ланцюжок" за допомогою складних математичних алгоритмів. Процес шифрування, відомий як хешування, виконується великою кількістю різних комп'ютерів працюють в одній мережі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Комітет Європарламенту погодився частково підвищити квоти на українську агропродукцію

Комітет з міжнародної торгівлі Європейського парламенту (INTA) підтримав підвищення квот на українську агропродукцію. Про це йдеться в прес-релізі на сайті Європарламенту у вівторок, згідно до недавньої угоди за підсумками зустрічі євроміністрів ЄС.

Комітет з міжнародної торгівлі в цілому схвалив підвищення квот на українську продукцію АПК, але по ряду товарних позицій раніше пропонована величина підвищення була знижена. Зокрема, пропонована величина підвищення квоти на перероблені томати знижена з 5 до 3 тис. тон, на пшеницю - з 100 до 35 тис. тон, кукурудзу - з 650 до 625 тис. тон, ячмінь - 350 до 325 тис. тонн. Квота на сечовину підвищуватися не буде.

За вказану пропозицію проголосували 29 євродепутатів комітету, вісім - проти, один утримався.

Остаточне рішення з питання квот на українську продукцію АПК буде прийнято на липневому пленарному засіданні в Страсбурзі.

Як повідомлялося, у вересні 2016 року Єврокомісія запропонувала підвищити квоти на ряд товарних позицій з України. Йшлося про можливість збільшення квоти на кукурудзу - на 650 тис. Тонн, пшеницю - 100 тис. Тонн, ячмінь - на 350 тис. Тонн, крупу і оброблене зерно - на 7,8 тис. Тонн, овес - на 4 тис. Тонн , мед - 3 тис. тонн, виноградний сік - 500 тонн, перероблені томати - 5 тис. тонн.

Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, Україна може без мит поставляти в Євросоюз 36 товарних позицій в рамках затверджених обсягів тарифних квот. Квоти на поставки для яловичини становлять 12 тис. Тонн, молока, йогуртів, кисломолочних продуктів - 8 тис. тон, сухого молока - 1,5 тис. тон, вершкового масла - 1,5 тис. тон, яєчних продуктів - 1,5 тис . тон, яєць - 3 тис. тон, свинини - 40 тис. тон.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мінагропрод: 281 українське підприємство отримало право експорту до країн ЄС

Наразі 281 українське підприємство, в тому числі 101 виробник харчових продуктів, мають право експорту до країн Європейського Союзу.

Про це повідомив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа під час агропромислового інвестиційного форуму за участю представників французького бізнесу, який відбувся 20 червня в Києві, повідомляє AgroReview з посиланням на прес-службу Міністерства агрополітики.

«Українські підприємства мають право постачати до європейських країн м'ясо птиці та продукти з нього, рибу та рибопродукти, мед, яйця, молоко та молочні продукти – усього 101 підприємство. Також до Євросоюзу можуть експортувати 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, субпродукти нехарчові, племінний матеріал, інші нехарчові продукти тваринного походження», - зазначив Володимир Лапа.

Окрім того, Голова Держпродспоживслужби проінформував, що наприкінці минулого тижня ще одне українське підприємство отримало дозвіл постачати молочну продукцію на ринок ЄС.

«Для нас одним із головних завдань є розширення ринків збуту. І ринок Європейського Союзу – серед пріоритетів», - підкреслив Володимир Лапа.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд оприлюднив стратегію земельної реформи

Уряд оприлюднив своє бачення розвитку земельних відносин в Україні. Згідно з даними прес-служби Кабміну, повна назва документу ― «Стратегія удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними». Документ складається із 50 сторінок.

Одне з головних завдань урядової Стратегії ― удосконалити процес управління земельними ресурсами завдяки використанню стратегічного менеджменту та підвищенню прозорості під час формування та реалізації земельної політики. А також підвищити рівень обізнаності населення, землевласників і землекористувачів щодо проблем деградації земель та сталого їх використання.

Передбачається, що Стратегія допоможе виконати низку завдань: використання земель с/г призначення державної власності та територіальних громад; актуалізує дані Держгеокадастру; оптимізує структуру, площі земель державної власності й систему землекористування; дозволить провести консервацію деградованих, забруднених та малопродуктивних земель і рекультивацію порушених с/г земель; удосконалить механізм управління у сфері використання охорони земель.

Так, МВФ вимагає від української влади відкрити ринок землі до 2018 року. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий, навпаки, притримується думки, що основою концепції земельної реформи в Україні має стати запровадження купівлі-продажу та застави прав оренди земельної ділянки.

Натомість голова уряду Володимир Гройсман та автор земельного закону, перший зам аграрного міністра Максим Мартинюк наполягають на моделі запуску ринку продажу землі та 200 га в одні руки українцям. Наразі невідомо, чи встигнуть депутати проголосувати за земельний закон до літніх канікул.

За матеріалами AgroPolit.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна знизила експорт ріпаку в 7,28 разів

Україна в травні 2017 р. Україна експортувала 6,72 тис. т насіння ріпаку, що в 7,28 разів менше показника квітня (48,93 тис. т). Про це йдеться у інформації Державної фіскальної служби (ГФС).

При цьому Україна за січень-травень 2017 р. експортувала 137,35 тис. т ріпаку на суму $57,42 млн.

Основними імпортерами українського ріпаку у звітному періоді є Бельгія (на $17,69 млн), Португалія (на $11,76 млн) і Польща (на $8,55 млн). Експорт у ці країни склав 42,33 тис. т, 28,14 тис. т і 20,45 тис. т ріпаку відповідно.

При цьому, основними імпортерами ріпаку в 2016 р. є Франція (на $84,65 млн), Польща (на $73,08 млн) і Німеччина (на $65,87 млн).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview